Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Воронкова Лікування хронічного ендометриту на$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Воронкова Н. М. Лікування хронічного ендометриту на етапі прегравідарної підготовки [Електронний ресурс] / Н. М. Воронкова // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2018_4_13 Відомо, що для нормального розвитку плодового яйця важливе значення має стан материнського організму та безпосередньо порожнини матки, адже саме гравідарний ендометрій для ембріона, що росте, є зовнішнім середовищем. На сьогодні основною причиною дебюту завмерлої вагітності вважається хронічний ендометрит (ХЕ), як результат бактеріально-вірусної контамінації ендометрію, та наслідок нездатності імунної системи і неспецифічних захисних сил організму. Останні десятиріччя характеризуються не тільки зміною збудників генітальної інфекції (на перше місце вийшли представники умовно-патогенної мікрофлори), а й зміною клініки запальних процесів (первинно-латентний перебіг, без клінічних проявів). Мета дослідження - покращання схеми лікування хронічного ендометриту на прегравідарному етапі. Обстежено 110 жінок репродуктивного віку, з яких 90 мали встановлений хронічний ендометрит (основна група). Пацієнток було розподілено на групи: Iа - 45 жінок з ХЕ, які одержували традиційне лікування; Iб - 45 жінок з ХЕ, які одержували запропоноване лікування; група контроля - 20 здорових жінок на етапі підготовки до материнства. Першим етапом запропонованого лікування була корекція мікробного біотопу піхви залежно від виявлених збудників, і він був однаковим для обох груп. За наявності стрептокока групи B (СГБ) проводилася додаткова терапія ампіциліном (3 жінки). Другий етап лікування включав у себе проведення імуномоделюючої терапії, та розпочинався за умови відсутності інфекцій, що передаються статевим шляхом, проводився внутрішньоматковим введенням препарату гепон 5 процедур через день, оскільки він чинить імуномоделювальну та противірусну дію та обмежує продукцію протизапальних цитокінів. Також проводилась пробіотична терапія у вигляді мультиштамового препарату та гестагенова підтримка лютеїнової фази з метою корекції зниженого рівня прогестерона. Аналіз показників вагінальної флори продемонстрував свою ефективність в обох групах, наявність умовно-патогенної флори в статевих шляхах жінок групи традиційного лікування (Candida albісаns у 2,2 %, Escherihia coli - 4,4 %, Staphilococcus epidermidis - 6,6 % Enterococcus faecalis - 8,9 %) є свідченням можливого рецидиву запалення при гестації. У жінок, які одержували запропоновану терапію, виявлено Staphilococcus epidermidis у 2,2 % випадках. Під час дослідження аспіратів ендометрію у жінок групи порівняння збудників не виявлялося, що вказує на хороший ефект запропонованого авторами профілактично-лікувального методу. Аналізуючи одержані дані, можна відзначити, що фертильність протягом року після закінчення терапії відновлено у більшої частини жінок із запропонованим методом терапії (95,6 %), у групі порівняння цей показник у 1,4 разу нижче (71,1 %). Найбільш розповсюдженим ускладненням гестації для жінок груп порівняння була загроза переривання вагітності. Висновки: хронічний ендометрит є однією з причин невиношування вагітностей. Одержані дані свідчать про ефективність запропонованого удосконаленого алгоритму ведення прегравідарної підготовки. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |