Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Білаш Жирнокислотний склад ліпідів скелетного$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Білаш Ю. П. Жирнокислотний склад ліпідів скелетного м’яза бугайців на відгодівлі за різного вмісту вітаміну Е та селену в раціоні [Електронний ресурс] / Ю. П. Білаш, А. П. Дідович, І. В. Вудмаска, О. В. Голубець // Біологія тварин. - 2013. - Т. 15, № 1. - С. 19-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_1_4 Селен і вітамін E не лише виявляють антиоксидантну дію в організмі тварин, а й впливають на життєдіяльність мікроорганізмів, у тому числі й мікрофлори рубця жуйних. Зміна видового співвідношення та ферментаційної активності мікроорганізмів вмісту рубця коригує процеси синтезу специфічних для бактерій жирних кислот і біогідрогенізації поліненасичених жирних кислот корму. Проведено дослід на 3 групах бугайців української чорно-рябої молочної породи, по 5 голів у групі. Контрольна група одержувала збалансований раціон. Бугайці 1-ї дослідної групи одержували такий же раціон з добавкою 0,3 мг/кг селену (у складі селеніту натрію) - 100 мг вітаміну E, а 2-ї дослідної групи - 0,5 мг/кг селену (у складі селеніту натрію) - 300 мг вітаміну E на 1 кг сухої речовини корму. Дослід тривав 2 місяці з наступним забоєм тварин у 18-місячному віці. Жирнокислотний склад досліджували на газовому хроматографі HP-6890 з капілярною колонкою SP-2560 довжиною 100 м. У складі жирних кислот ліпідів найдовшого м'яза спини тварин контрольної та 1-ї і 2-ї дослідних груп виявлено (%): розгалужених кислот - 0,82; 0,87; 1,12(<$E p~<<~0,001>); непарних кислот - 3,67; 3,86; 4,29 (<$Ep~<<~0,01>); лінолевої кислоти - 3,79; 4,21 (<$E p~<<~0,05>); 6,47 (<$E p~<<~0,001>); ліноленової кислоти - 1,47; 1,45; 2,44 (<$E p~<<~0,001>); транс10-18:1 - 1,09; 0,92; 0,77 (<$E p~<<~0,05>); транс11-18:1 - 2,09; 2,39; 3,05 (<$E p~<<~0,05>); транс10,цис12-18:2 - 0,11; 0,06 (<$E p~<<~0,05>); 0,05 (<$E p~<<~0,001>); цис9,транс11-18:2 - 0,30; 0,32; 0,47 (<$E p~<<~0,01>). У м'язі бугайців 2-ї дослідної групи збільшилася кількість кислот 20:4, 20:5, 22:5 і 22:6. Вміст пальмітинової, стеаринової та олеїнової кислот не змінювався. Таким чином, за додавання до раціону бугайців високих доз селену та вітаміну E (2-а дослідна група) у скелетних м'язах змінюється вміст жирних кислот, які утворюються у рубці, у тому числі й кон'югованої лінолевої кислоти. Крім того, зростає кількість поліненасичених жирних кислот, що може бути пов'язано з меншим ступенем їх пероксидного окиснення у тканинах. Менша доза селену й вітаміну E (1-а дослідна група) на жирнокислотний склад м'язової тканини вплинула незначно. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |