Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Шадрін О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 78
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Шадрін О. Г. Сучасні підходи до диференціальної діагностики функціональних захворювань кишечника у дітей [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, О. М. Платонова, О. О. Старець. // Здоровье ребенка. - 2013. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_4_6
| 2. |
Шадрін О. Г. Особливості функціонального стану гепатобіліарної системи в дітей із пролонгованою кон’югаційною жовтяницею [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, А. В. Ленченко, Н. Ф. Чернега, Б. А. Тарасюк // Здоровье ребенка. - 2013. - № 5. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_5_9
| 3. |
Няньковський С. Л. Харчові дефіцити у дітей перших 3 років життя за даними мультицентрового дослідження в Україні [Електронний ресурс] / С. Л. Няньковський, О. Г. Шадрін, В. А. Клименко, Д. О. Добрянський, О. С. Івахненко, М. О. Яворська, О. М. Платонова, Г. Л. Солодовнік, В. В. Заєць // Здоровье ребенка. - 2013. - № 5. - С. 89-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_5_20 Враховуючи те, що в Україні на сьогодні недостатньо досліджень, які б узагальнювали дані про стан харчування дітей раннього віку, поширеність порушень харчової поведінки та дефіциту основних макро- і мікронутрієнтів у дітей, проведено мультицентрове дослідження харчування дітей від 9 місяців до 3 років життя. Встановлено, що сучасний харчовий раціон дітей раннього віку є незбалансованим, містить надлишок енергії і білків, недостатню кількість цинку, заліза, кальцію і вітамінів A, D, E, B6, B12, B1. У зв'язку з незбалансованим харчовим раціоном використання спеціальної дитячої молочної суміші замість немодифікованого коров'ячого молока в харчуванні дитини раннього віку може підвищити рівень споживання важливих нутрієнтів (кальцію, заліза, йоду, вітамінів E, D і фолатів).
| 4. |
Бойко В. В. Ендоскопічні втручання в лікуванні хронічного рецидивуючого панкреатиту [Електронний ресурс] / В. В. Бойко, І. А. Кулик, В. Г. Грома, С. А. Павличенко, О. В. Шадрін // Медицина сьогодні і завтра. - 2013. - № 1. - С. 122-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2013_1_24
| 5. |
Шадрін О. Г. Ефективність та безпека інгаляційного методу лікування гострих бронхітів у дітей із використанням Евкабалу бальзаму [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, Г. А. Гайдучик // Здоровье ребенка. - 2012. - № 7. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2012_7_7
| 6. |
Шадрін О. Г. Щодо доцільності застосування кисломолочних продуктів у харчуванні дітей грудного віку [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін // Здоровье ребенка. - 2013. - № 3. - С. 83-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_3_18
| 7. |
Шадрін О. Г. Особливості діагностики та лікування вроджених захворювань печінки у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, Н. Ф. Чернега, А. В. Ленченко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2011. - Т. 1, № 2. - С. 113-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2011_1_2_28
| 8. |
Ластовка О. А. Конституція України як найголовніший регулятор діяльності органів внутрішніх справ [Електронний ресурс] / О. А. Ластовка, О. С. Шадрін // Форум права. - 2012. - № 3. - С. 375-378. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index
| 9. |
Шадрін О. Г. Mоніторинг поширеності синдрому подразненого кишечнику серед дитячого населення України [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, О. М. Платонова // Современная педиатрия. - 2013. - № 4. - С. 84-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_4_19
| 10. |
Денисова М. Ф. Eнтеросорбція в комплексному лікуванні соматичних захворювань у дітей [Електронний ресурс] / М. Ф. Денисова, Л. І. Омельченко, О. Г. Шадрін, Н. М. Музика, Т. А. Людвік // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 4. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_4_7
| 11. |
Шадрін О. Г. Клініко-параклінічні особливості перебігу гепатитів ВІС у дітей раннього віку з перинатальним інфікуванням [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, Н. Ф. Чернега, С. В. Дюкарева, Н. М. Басараба, О. І. Могильний // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2014. - Т. 4, № 2. - С. 96-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2014_4_2_19
| 12. |
Ленченко А. В. МікроРНК як біомаркери функціонального стану гепатоцитів у дітей раннього віку з пролонгованою кон'югаційною жовтяницею [Електронний ресурс] / А. В. Ленченко, Н. Ф. Чернега, О. Г. Шадрін, В. Є. Досенко // Современная педиатрия. - 2014. - № 3. - С. 116-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_3_27 Мета роботи - визначення рівнів експресії miRNA-21-3р і miRNA-885-5p у сироватці крові немовлят з пролонгованою кон'югаційною жовтяницею (ПКЖ). Забір зразків крові здійснено у 22 немовлят з ПКЖ та у 28 практично здорових дітей раннього віку, що склали контрольну групу. У сироватці крові немовлят з ПКЖ та контрольної групи визначали експресію miRNA-21-3р та miRNA-885-5p із застосуванням методики TaqMan. Дослідження профілю мікроРНК виявило достовірно нижчі рівні експресії мікроРНК-21-3р та мікроРНК-885-5р у дітей з ПКЖ порівняно зі здоровими дітьми, що вказує на напруженість функціонального стану гепатобіліарної системи і зниження функціональної активності гепатоцитів. Висновки: підвищена вразливість гепатоцитів до дії різноманітних негативних чинників у дітей з ПКЖ вказує на необхідність призначення у комплексному лікуванні даної патології гепатопротекторних препаратів з метою утримання паренхіми печінки у стані спокою.
| 13. |
Шадрін О. Г Стан жирно-кислотного спектру крові у дітей із захворюванням печінки та його зв’язок з показниками цитокінового статусу [Електронний ресурс] / О. Г Шадрін, Н. Ф. Чернега, Р. В. Марушко, Т. С. Брюзгіна // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 1. - С. 193-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_1_40
| 14. |
Шадрін О. Г. Синдром ацетонемічної блювоти у дітей, терапевтичні підходи до лікування [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін // Современная педиатрия. - 2014. - № 6. - С. 108-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_6_24 Показано механізми виникнення, методи діагностики та лікування ацетонемічного синдрому у дітей.
| 15. |
Шадрін О. Г. Кишкові коліки у дітей раннього віку при різних типах лактазної недостатності, особливості діагностики та корекції [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, К. О. Хомутовська // Современная педиатрия. - 2014. - № 6. - С. 102-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_6_25 Мета роботи - вивчення ефективності замісної ферментотерапії у разі лікування малюкових кишкових колік, спричинених лактазною недостатністю (ЛН). Під спостереженням знаходились 40 дітей віком до 4-х міс з малюковими кишковими коліками та проявами ЛН. Діагноз ЛН підтверджувався під час генетичного дослідження у поєднанні із дихальним водневим тестом із навантаженням лактозою. Усі діти одержували дієтичну домішку лактази (мамалак). Встановлено, що 62,0 % дітей, які страждають на кишкові коліки, мають прояви ЛН. На фоні прийому замісної ферментотерапії у 16 дітей з вродженою ЛН відбулося зменшення та наступне зникнення симптомів. У дітей з транзиторною ЛН відмічена краща динаміка лікування порівняно з першою групою. Доведено високу клінічну ефективність та переносимість дієтичної добавки мамалак. Висновки: діти з вродженою ЛН більш вразливі до відсутності замісної ферментотерапії та потребують регулярного одержання ферменту протягом усього терміну грудного вигодовування або харчування дитячими молочними сумішами. Відсутність адекватного лікування призводить до розвитку ентероколіту та глибоких порушень мікрофлори кишечника. Діти з транзиторною ЛН потребують лікування основного захворювання, а замісна ферментотерапія може використовуватися на період відновлення власних ферментних систем у кишечнику. Ранній початок замісної ферментотерапії у дітей з різними формами ЛН підвищує ефективність лікування.
| 16. |
Няньковський С. Л. Результати багатоцентрового проспективного дослідження ефективності амінокислотної суміші у дітей грудного віку з тяжким атопічним дерматитом та алергією до білків коров’ячого молока [Електронний ресурс] / С. Л. Няньковський, О. Г. Шадрін, В. А. Клименко, Д. О. Добрянський, М. С. Яцула, О. С. Івахненко, С. М. Недельська, Т. В. Кобець, О. М. Ащеулов, Г. А., Пахольчук О. П., Гостіщева О. В. Гайдучик // Здоровье ребенка. - 2014. - № 4. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_4_10 Наведено основні результати багатоцентрового проспективного дослідження ефективності застосування в дієтотерапії амінокислотної суміші у дітей грудного віку з тяжким атопічним дерматитом (АД) та алергією до білків коров'ячого молока (БКМ), що проводилось у 5-ти центрах України. Під спостереженням знаходились 30 дітей із тяжким АД (EASI <$E>>~18>) віком від 29-ти днів до 11-ти міс. Закінчили дослідження 22 пацієнти. Лікувальне харчування проводилось амінокислотною сумішшю, що містить 100 % вільних амінокислот, протягом 4 тиж. Оцінку клінічної ефективності дієтотерапії АД та алергії на БКМ амінокислотною сумішшю здійснювали на 7-му, 14-ту та 28-му добу після досягнення повного об'єму харчування. На 28-й день виконували провокаційну пробу сумішшю зі значним гідролізом сироваткового білка, оцінюючи реакції негайного та сповільненого типу. Для дітей із тяжким перебігом АД (оцінка за шкалою EASI <$E>>~18> балів) було характерне ураження кількох органів і систем: у 68 % випадків шкірні симптоми поєднуються з ураженням шлунково-кишкового тракту у вигляді зміни частоти випорожнень (запори, діарея), появи патологічних домішок у випорожненнях (слиз, кров), блювоти тощо. На тлі застосування амінокислотної суміші відзначено вірогідне зменшення тяжкості не лише ізольованих шкірних (98 %), а і поєднаних шкірно-шлунково-кишкових проявів харчової алергії (82 %). Амінокислотна суміш добре переноситься дітьми з тяжким АД і може за потреби використовуватися як лікувальна суміш для повного годування малюків із тяжкою формою алергії до БКМ. Тривалість дієтотерапії має становити не менше 4-х тиж. Батьками та лікарями ефективність дієтотерапії амінокислотної сумішшю в немовлят з АД оцінено як високу.
| 17. |
Шадрін О. Г. Деякі маркери регенерації печінки в дітей раннього віку з уродженим і хронічним гепатитом [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, О. О. Магомедов, Н. Ф. Чернега, Н. М. Басараба, С .В. Дюкарева, А. А. Ковальчук // Здоровье ребенка. - 2014. - № 5. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_5_3 У результаті клініко-параклінічних досліджень у дітей раннього віку з гепатитом виявлено підвищення концентрації фактора росту гепатоцитів (HGF) і фактора некрозу пухлини alpha, що свідчить про високу фіброзну направленість запального процесу в печінці незалежно від тривалості перебігу. Доведений кореляційний зв'язок між рівнями HGF і білковозв'язаним гідроксипроліном обгрунтовує можливість використання показників як маркерів регенераторної активності печінки, зв'язок між якими збільшується з тривалістю патологічного процесу.
| 18. |
Шадрін О. Г. Стан гепатобіліарної системи у дітей раннього віку з ураженням печінки за даними ультразвукової діагностики [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, Н. Ф. Чернега, Б. А. Тарасюк // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 1. - С. 56-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_1_13 Мета роботи - вивчити стан гепатобіліарної системи в дітей із ушкодженням печінки за даними ультразвукового дослідження. Проаналізовано дані ультразвукового дослідження гепатобіліарної системи 86 дітей раннього віку, серед них 50 дітей із вродженим гепатитом (I група), 24 - із хронічним (II група), 12 - із біліарною атрезією (III група) і 15 здорових дітей відповідного віку. На момент спостереження тривалість вродженого гепатиту в середньому становила 1 - 3 міс, а хронічного - від 6 міс до 3 р. Діти з біліарною атрезією обстежені у віці 2 - 4 місяці. Аналіз змін ехографічної структури гепатобіліарної системи в дітей раннього віку у випадку ушкодження печінки вказує на високу клініко-діагностичну і прогностичну значущість ультразвукового дослідження. У разі вроджених гепатитів максимальне збільшення печінки спостерігається переважно за рахунок правої частки, малоактивний процес може не мати структурних змін за ультразвуковими характеристиками, а ступінь гепатомегалії не завжди співвідноситься зі ступенем тяжкості захворювання. Висновки: у дітей раннього віку з хронічними гепатитами збільшення печінки є клінічним еквівалентом активності процесу.
| 19. |
Коржинський Ю. С. Інфантильна лобарна емфізема [Електронний ресурс] / Ю. С. Коржинський, Д. І. Грицак, В. О. Чуйко, О. Я. Шадрін // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 1. - С. 108-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2015_5_1_24
| 20. |
Шадрін О. Г. Дослідження моторики жовчного міхура в дітей раннього віку з ураженням гепатобіліарної системи [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, Б. А. Тарасюк, Н. Ф. Чернега // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 60-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_1_15 Результати проведеної динамічної ультразвукової діагностики із застосуванням харчової стимуляції свідчать про порушення моторики жовчного міхура в дітей з пролонгованою кон'югаційною жовтяницею і вродженими гепатитами. В обох групах дітей спостерігаються достовірно менші об'єми жовчного міхура натщесерце, що вказує на його перебування в частково скороченому стані. Більш суттєвими є порушення в дітей з вродженими гепатитами, коли у відповідь на харчову стимуляції відбувається більш тривале і менш інтенсивне скорочення. Такі дані вказують на необхідність проведення діагностики моторної функції жовчного міхура в дітей раннього віку при ураженні гепатобіліарної системи з метою корекції лікування з включенням препаратів холекінетичної дії.
| | |
|
|