Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (15) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ханенко В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Копчак В. М. Порівняльна оцінка препаратів — аналогів соматостатину при оперативних втручаннях на підшлунковій залозі. [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, І. В. Хомяк, К. В. Копчак, О. В. Дувалко, С. В. Андронік, В. П. Сердюк, Г. Г. Шевколенко, В. В. Ханенко // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 2. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_2_10 | ||
| 2. | 
Копчак В. М. Хірургічне лікування пухлин лівого анатомічного сегмента підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, О. С. Ткачук, К. В. Копчак, О. В. Дувалко, І. В. Хомяк, Л. О. Перерва, О. О. Квасівка, С. В. Андронік, Г. Г. Шевколенко, В. В., Романів Я. В., Гребінь Р. М. Ханенко // Клінічна хірургія. - 2015. - № 4. - С. 9–12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_4_4 Проаналізовано результати лікування 231-го хворого з приводу пухлинного ураження лівого анатомічного сегмента підшлункової залози (ПЗ) в період 2009 - 2013 рр. Застосовано індивідуалізований підхід з використанням сучасних технологій. Радикальні операції виконано у 129-ти пацієнтів віком від 14-ти до 81-го року, в тому числі дистальна резекція (ДР) ПЗ в різних модифікаціях, центральна резекція та енуклеація пухлин. Вивчено можливості виконання розширеної резекції ПЗ як за умови проростання пухлиною суміжних органів, так і вростання в регіонарні судини, а також вплив таких втручань на частоту післяопераційних ускладнень та летальність. Під час виконання субтотальної ДР ПЗ з симультанною резекцією уражених магістральних венозних судин та суміжних органів збільшується ризик оперативного втручання, проте, розширюються можливості здійснення радикальної операції у хворих, яких раніше вважали неоперабельними. | ||
| 3. |
Копчак В. М. Аналіз причин ранніх післяопераційних ускладнень та летальності після радикального лікування пухлин лівого анатомічного сегмента підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, К. В. Копчак, І. В. Хомяк, О. В. Дувалко, О. С. Ткачук, С. В. Андронік, Г. Г. Шевколенко, В. В. Ханенко, О. О. Квасівка, О. О. Зубков // Клінічна хірургія. - 2015. - № 7. - С. 5–8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_7_3 Радикальне оперативне втручання з приводу пухлинного ураження лівого анатомо-хірургічного сегмента підшлункової залози (ПЗ) передбачає дистальну резекцію (ДРПЗ) в різних модифікаціях, центральну резекцію (ЦРПЗ) та енуклеацію пухлини (ЕП). Проаналізовано причини ранніх післяопераційних ускладнень і смертності у 129-ти пацієнтів віком від 14 до 81 року, оперованих з приводу пухлинного ураження лівого анатомічного сегмента ПЗ в період з 2009 по 2014 рр. Вивчено вплив різних факторів на ризик виникнення ускладнень та летальності, зокрема, розширеної резекції як у випадку проростання пухлиною прилеглих органів, так і її вростання в регіонарні судини. | ||
| 4. |
Копчак В. М. Діагностика та хірургічне лікування пухлин лівого анатомічного сегмента підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, О. С. Ткачук, К. В. Копчак, О. В. Дувалко, І. В. Хомяк, Л. О. Перерва, С. В. Андронік, Г. Г. Шевколенко, В. В. Ханенко // Клінічна хірургія. - 2017. - № 6. - С. 9–13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_6_4 Визначено особливості клінічного перебігу пухлин великого сосочка дванадцятипалої кишки (ВСДК), можливості ендоскопічного ультразвукового дослідження у діагностиці новоутворень ВСДК. Визначено фактори ризику виникнення ранніх післяопераційних ускладнень, розроблено шляхи їх профілактки. Обгрунтовано показання щодо проведенння передоперацйної біліарної декомпресії у хворих з новоутвореннями ВСДК, ускладненими обтураційною жовтяницею. Установлено радикальність локальної резекції пухлин ВСДК за наявності доброякісних і злоякісних новоутворень без лімфатогенного метастазування й інвазії пухлиною підшлункової залози. Відзначено переваги пілроозберігальної панкреатодуоденальної резекції та локальної резекції пухлини у порівнянні зі стандартною методикою панкреатодуоденальної резекції у хворих з новоутовореннями ВСКД, зокрема кращі показники якості життя хворих після операції.Проаналізовано результати діагностики й хірургічного лікування 231 хворого з приводу пухлинного ураження лівого анатомічного сегмента підшлункової залози (ПЗ) в період з 2009 по 2014 рр. Відзначено особливості клінічного перебігу пухлинних утворень цієї локалізації, можливості різних методів інструментального дослідження в їх діагностиці та диференційній діагностиці. Розроблений ефективний діагностично-лікувальний алгоритм, визначено діагностичні можливості існуючих та нових інструментальних методів дослідження. Обгрунтовано показання, наведено методики, впроваджено в практику, оцінено результати застосування резекційних втручань на лівому анатомічному сегменті ПЗ, в тому числі з використанням лапароскопічного доступу. | ||
| 5. | 
Копчак В. М. Визначення можливостей медикаментозної профілактики ускладнень з боку підшлункової залози під час виконання її резекції [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, І. В. Хомяк, К. В. Копчак, О. В. Дувалко, Л. О. Перерва, С. В. Андронік, Г. Г. Шевколенко, В. В. Ханенко // Екстрена медицина: від науки до практики. - 2017. - № 2. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekctrenam_2017_2_6 | ||
| 6. |
Копчак В. М. Методи профілактики виникнення ускладнень після панкреатодуоденальної резекції підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, Л. О. Перерва, О. В. Дувалко, В. В. Ханенко, С. В. Андронік, С. В. Сухачов, В. О. Кропивницький // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 5. - С. 3–7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_5_2 Мета роботи - розробити систему заходів з метою зниження частоти виникнення панкреатичної нориці та тяжких ускладнень після панкреатодуоденальної резекції (ПДР). Проаналізовано результати лікування 143 хворих, яким виконали ПДР. За запропонованою схемою з використанням розробленої шкали ризику виникнення післяопераційної панкреатичної нориці прооперовано 56 хворих за період з 2017 по 2018 рр. (основна група). Контрольну групу склали 87 хворих, прооперованих у клініці з 2015 по 2016 рр. без оцінювання ризику виникнення післяопераційної панкреатичної нориці та наявності саркопенії, а формування панкреатоєюноанастомоза залежало від уподобань оперуючого хірурга. Частота виникнення післяопераційних ускладнень була достовірно вищою у контрольній групі (<$E chi sup 2~=~5,8>, p = 0,01). В основній групі клінічно значущу панкреатичну норицю ступеня В спостерігали у 1 із 7 пацієнтів з післяопераційними ускладненнями. У контрольній групі панкреатичні нориці ступеня В або С діагностували у 15 із 26 хворих з післяопераційними ускладненнями, що достовірно вище, ніж в основній групі (<$E chi sup 2~=~4,16>, p = 0,04). Висновки: розроблена система заходів надала змогу достовірно знизити частоту виникнення панкреатичної нориці з 17,2 до 1,8 % та тяжких післяопераційних ускладнень з 29,9 до 12,5 %. | ||
| 7. | 
Копчак В. М. Місце розширених резекцій в лікуванні хворих з місцеворозповсюдженою аденокарциномою підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, Л. О. Перерва, О. В. Дувалко, В. В. Ханенко, Г. Г. Шевколенко, С. В. Андронік, В. І. Трачук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 2. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2019_18_2_19 Мета дослідження - оцінити результати виконання розширених резекцій підшлункової залози (ПЗ) у лікуванні хворих з місцеворозповсюдженою аденокарциномою ПЗ. За період 2010 - 2017 рр. автори виконали 618 радикальних резекцій ПЗ у пацієнтів з аденокарциномою ПЗ. Серед хворих чоловіків було 356 (57,6 %), жінок - 262 (42,4 %), середній вік склав <$E55,9~symbol С~9,4> (від 27 до 87 років). Дистальну резекцію ПЗ виконано у 139 (22,5 %) хворих, панкреатодуоденальну резекцію - у 462 (74,8 %), тотальну панкреатектомію - у 17 (2,7 %) хворих. Розширені резекції ПЗ виконано у 142 (23,0 %) хворих: розширені панкреатодуоденальні резекції - у 77 (54,2 %), розширені дистальні резекції - у 54 (38,0 %), розширені панкреатектомії - у 11 (7,8 %). Розширені резекції ПЗ з резекцією венозних судин виконано у 91 (14,7 %) хворого, з резекцією артерій - у 14 (2,3 %) хворих. Ускладнення спостережено у 182 пацієнтів (38,2 %) за стандартних резекцій та у 58 (40,8 %) хворих у групі з розширеними резекціями (c<^>2 | ||
| 8. | 
Усенко О. Ю. Сучасні принципи хірургічного лікування хронічного панкреатиту [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, В. М. Копчак, М. Ю. Ничитайло, О. В. Дувалко, В. В. Ханенко, В. І. Трачук, А. І. Хомяк // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Т. 25, № 3. - С. 306-312. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2019_25_3_10 | ||
| 9. | 
Копчак В. М. Хірургічне лікуваннях хворих із місцеворозповсюдженими пухлинами підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, М. В. Костилєв, Л. О. Перерва, О. В. Дувалко, В. В. Ханенко, Г. Г. Шевколенко, С. В. Андронік, В. І. Трачук // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2020. - № 1. - С. 51-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2020_1_11 | ||
| 10. | 
Копчак В. М. Розширені резекції в лікуванні хворих із місцеворозповсюдженими пухлинами підшлункової залози та фактори ризику виникнення післяопераційних ускладнень [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, К. В. Копчак, Л. О. Перерва, О. В. Дувалко, В. В. Ханенко, Н. Г. Давиденко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2018. - Вип. 1. - С. 75-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2018_1_17 | ||
| 11. | 
Копчак В. М. Ендоваскулярні методики зупинки кровотечі після резекцій підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, Л. О. Перерва, В. А. Кондратюк, О. В. Дувалко, В. В. Ханенко, С. В. Андронік, В. І. Трачук // Харківська хірургічна школа. - 2020. - № 1. - С. 115-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2020_1_21 | ||
| 12. | 
Копчак В. М. Профілактика післяопераційних ускладнень у хворих після панкреатодуоденальних резекцій [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, Л. О. Перерва, І. В. Хомяк, О. В. Дувалко, В. В. Ханенко, С. В. Андронік, В. І. Трачук, С. В. Лінник // Проблеми клінічної педіатрії. - 2020. - № 3. - С. 32-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2020_3_7 | ||
| 13. |
Копчак В. М. Методи профілактики виникнення панкреатичної нориці після панкреатодуоденектомії [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, Л. О. Перерва, Р. В. Салютін, В. О. Кропельницький, І. В. Хомяк, О. В. Дувалко, В. П. Шкарбан, Ю. О. Хілько, В. І. Трачук, В. В. Ханенко // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 3-4. - С. 18-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2022_89_3-4_5 Мета роботи - розробити систему заходів, що дозволяють знизити частоту виникнення панкреатичної нориці та інших тяжких ускладнень після виконання панкреатодуоденектомії. Проаналізовано результати лікування 327 хворих, яким була виконана панкреатодуоденектомія. За запропонованою схемою з використанням розробленої шкали ризику виникнення післяопераційної панкреатичної нориці з оцінкою наявності саркопенії та застосуванням відповідних профілактичних заходів оперовано 98 хворих за період із листопада 2018 по грудень 2020 рр. (основна група). У контрольну групу включили 229 хворих, оперованих у клініці із січня 2015 по жовтень 2018 рр. без оцінювання ризику виникнення панкреатичної нориці та наявності саркопенії. Метод формування панкреатоєюноанастомоза обирав хірург, який виконував операцію, у залежності від власних уподобань. Післяопераційні ускладнення виникли у 94 (41,0 %) хворих контрольної і у 28 (28,6 %) хворих основної групи (<$E chi sup 2~=~4,56>, p = 0,03). Клінічно значуща післяопераційна панкреатична нориця ступеня В виникла у 9 (9,2 %) хворих основної групи, що було статистично значущо нижче, ніж у контрольній групі, де післяопераційна панкреатична нориця ступеня В або С виникла у 64 (27,9 %) хворих (<$E chi sup 2~=~11,6>, p = 0,0007). Летальність становила 2,2 % в контрольній і 1,02 % в основній групі. Висновки: упровадження розробленої системи заходів дозволило статистично значущо знизити частоту виникнення післяопераційної панкреатичної нориці з 27,9 до 9,2 %, інших післяопераційних ускладнень із 41,0 до 28,6 % та летальність з 2,2 до 1,02 %. | ||
| 14. |
Копчак В. М. Парагангліомa заочеревинного простору [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, Л. О. Перерва, В. О. Кропельницький, В. В. Ханенко, В. І. Трачук, П. А. Азадов // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 11-12. - С. 53-60. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |