Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (26)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Узленкова Н$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 15
Представлено документи з 1 до 15
1.

Григорь’єва Г. С. 
Вплив есміну на метаболізм білків та біохімічні показники в умовах голодування [Електронний ресурс] / Г. С. Григорь’єва, Н. Ф. Канахович, С. О. Шаповалов, М. М. Долгая, Н. Є. Узленкова // Світ медицини та біології. - 2011. - № 2. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2011_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 227.699 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Узленкова Н. Є. 
Оцінка антиоксидантних властивостей препарату "Есмін" при загальному зовнішньому ікс-опроміненні хворих [Електронний ресурс] / Н. Є. Узленкова, Г. С. Григор’єва, Н. Ф. Конахович // Український радіологічний журнал. - 2013. - Т. 21, Вип. 1. - С. 48-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2013_21_1_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 424.495 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Узленкова Н. Є. 
Механізми антиоксидантної дії препарату "Есмін" за умов радіаційного стресу [Електронний ресурс] / Н. Є. Узленкова, Г. С. Григор'єва, Н. Ф. Конахович // Патологія. - 2008. - Т. 5, № 3. - С. 83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2008_5_3_65
Попередній перегляд:   Завантажити - 950.078 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Узленкова Н. Є. 
Вивчення в експерименті потенційних радіопротекторів — S- (азагетерил) заміщених цистеаміну [Електронний ресурс] / Н. Є. Узленкова, О. А. Бражко, М. М. Корнет, В. М. Пасюга, Н. Г. Скоробогатова, І. О. Леонова, О. В. Ненюкова, О. Л. Масленнікова // Український радіологічний журнал. - 2014. - Т. 22, вип. 2. - С. 149-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2014_22_2_45
Мета роботи - вивчення в експерименті радіопротекторної активності синтезованих сполук з ряду S-(азагетерил) заміщеного цистеаміну під час гострого радіаційного враження організму. Досліди проведено на статевозрілих білих нелінійних щурах-самцях з масою тіла 160 - 180 г, яких опромінювали на рентгенівському апараті РУМ-17 за стандартними умовами в поглинених дозах 4,0; 5,5; 6,2 і 8,5 Гр. Випробувані сполуки КМ50 і КМ51 з ряду S-(азагетерил) заміщеного цистеаміну вводили в дозі 25 мг (за сухою речовиною) внутрішньочеревинно за 30 хв до опромінювання. Під час первинного відбору встановлено високу радіопротекторну активність сполуки КМ51 за мінімальної абсолютно летальної дози 8,5 Гр за показниками підвищення 30-добової виживаності тварин у 3,6 разу (рТМФ = 0,028) та збільшення середньої тривалості життя для загиблих тварин у 1,3 разу (рМаннаУитни = 0,044). Установлена радіопротекторна активність сполуки КМ51 за дози 6,2 Гр виявлялась за відсутності ранньої кишкової загибелі тварин (I пік), за дози 8,5 Гр - в її зниженні до 7,4 % проти 25,9 % у контролі, зменшенні кістково-мозкової загибелі (II та III піки) до 22,2 і 33,3 % проти 40,7 % і відсутності пізньої радіаційної загибелі (VI пік). Під впливом сполуки КМ51 у разі дози 8,5 Гр встановлено достовірне зниження частоти виникнення кишкового синдрому у тварин, які вижили в 1,6 разу (рchi2 = 0,014) і кістково-мозкового синдрому - в 1,8 разу (рchi2 = 0,001). За результатами пробіт-аналізу протипроменева активність сполуки КМ51 за величиною ФЗД пропорційно зростала залежно від дози опромінення і досягла значень для ЛД31 - 1,56; ЛД84 - 1,82 і була максимальною, якщо ЛД84. Встановлено високу радіопротекторну активність гідрохлорид-S-(б-етокси-2-метилхінолін-4-іл)-цистеаміну (сполука КМ) у разі гострого радіаційного ураження організму.
Попередній перегляд:   Завантажити - 985.545 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Узленкова Н. Є. 
Системний характер порушень у сполучній тканині органів щурів при дії іонізуючого випромінювання [Електронний ресурс] / Н. Є. Узленкова // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2014. - т. 20, № 2. - С. 172-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2014_20_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.09 Mb    Зміст випуску     Цитування
6.

Григорь’єва А. С. 
Вплив есмiну на метаболiзм лiпiдiв в умовах голодування [Електронний ресурс] / А. С. Григорь’єва, Н. Ф. Канахович, С. О. Шаповалов, М. М. Долгая, Н. Є. Узленкова // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2010. - Т. 5, № 4. - С. 134-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2010_5_4_28
Попередній перегляд:   Завантажити - 601.06 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Григор’єва А. С. 
Вивчення впливу есмiну на метаболiзм лiпiдiв в умовах голодування [Електронний ресурс] / А. С. Григор’єва, Н. Ф. Канахович, С. О. Шаповалов, М. М. Долгая, В. В. Цюпко, Н. Є. Узленкова // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2011. - Т. 6, № 1. - С. 210-213. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2011_6_1_48
Попередній перегляд:   Завантажити - 117.658 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Григор’єва Г. С. 
Корекція штучної бензольної гіпопластичної анемії при використанні комплексних мікроелементних композицій [Електронний ресурс] / Г. С. Григор’єва, Н. Ф. Канахович, С. О. Шаповалов, М. М. Долгая, Н. Є. Узленкова // Медична хімія. - 2011. - Т. 13, № 1. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2011_13_1_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 273.977 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Скоробогатова Н. Г. 
Мезенхімальні стромальні клітини кісткового мозку: біологічні і радіобіологічні аспекти досліджень [Електронний ресурс] / Н. Г. Скоробогатова, Н. Є. Узленкова // Український радіологічний журнал. - 2015. - Т. 23, вип. 1. - С. 73-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2015_23_1_15
Проаналізовано класичні та сучасні дані щодо біології і радіобіології мезенхімальних стромальних клітин (МСК) кісткового мозку (КМ) дорослого організму. Розглянуто дослідження радіочутливості колонієутворювальних одиниць фібробластів (КУОф), які включають мезенхімальні стовбурові клітини та їх нащадків з різним проліферативним та диференціювальним потенціалом. Показано дозозалежне зменшення кількості КУОф КМ після опромінення. Доведено існування високорадіочутливої популяції МСК з високим проліферативним потенціалом у загальному пулі стромальних клітин КМ. Порушено питання про необхідність поглиблення досліджень особливостей радіоушкодження цих клітин і перспективність пошуку засобів радіопротекції, спрямованих на забезпечення відновлення строми КМ як кровотворної "ніші" та збереження резерву мультипотентних МСК КМ в опроміненому організмі.
Попередній перегляд:   Завантажити - 400.725 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Узленкова Н. Є. 
Радіопротектори: сучасний стан проблеми [Електронний ресурс] / Н. Є. Узленкова // Український радіологічний журнал. - 2014. - Т. 22, вип. 4. - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2014_22_4_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 260.461 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Узленкова Н. Є. 
Ефективність S-гетерилмодифікованого цистеаміну при гострому радіаційному синдромі у щурів [Електронний ресурс] / Н. Є. Узленкова, Н. Г. Скоробогатова, І. Ю. Магда, І. О. Леонова, О. В. Ненюкова, О. Л. Масленнікова // Український радіологічний журнал. - 2017. - Т. 25, вип. 1. - С. 37-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2017_25_1_9
Мета роботи - вивчити в експерименті радіозахисну ефективність сполуки S-(6-етокси-2-метилхінолін-4-іл)-цистеаміну під час моделювання гострого радіаційного синдрому у щурів. Досліди виконували на статевозрілих білих щурах-самках, яких піддавали впливу короткочасного тотального опромінення на лінійному прискорювачі 6MV CLINAC у поглиненій дозі 8,2 Гр. Досліджувану сполуку вводили у дозі 150 мг/кг за 15 - 30 хв до опромінювання. Виявлений радіозахисний ефект реалізувався у зниженні летальності, запобіганні радіаційно-індукованого апоптозу, збереженні загальної кількості життєздатних мієлокаріоцитів і колонієутворювальних мезенхімальних стромальних клітин кісткового мозку та зниженні радіаційної цитопенії. Встановлено високу радіопротекторну ефективність сполуки S-(6-етокси-2-метилхінолін-4-іл)-цистеаміну щодо захисту гемопоетичної системи у випадку розгортання гострого радіаційного синдрому.
Попередній перегляд:   Завантажити - 691.206 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Узленкова Н. Є. 
Радіаційно-індуковані зміни у сполучнотканинному матриксі органів щурів за умов загального рентгенівського опромінення [Електронний ресурс] / Н. Є. Узленкова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 471-481. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_44
Мета роботи - вивчити характер радіаційно-індукованих змін у сполучнотканинному матриксі органів щурів за умов одноразового загального зовнішнього рентгенівського опромінення у мінімально летальній та сублетальній дозах. Досліди проводили на білих щурах-самцях масою 160 - 180 г, яких піддавали впливу рентгенівського випромінювання у дозах ЛД15/30 і ЛД60/30 на установці РУМ-17 за стандартних технічних умов. Оцінку сполучнотканинного матриксу проводили за сумарною кількістю колагену, розчинного (РК) і нерозчинного (НК) колагену, швидкістю руйнування колагену за вільним гідроксипроліном, колагенолітичною активністю (КЛА), індивідуальними глікозаміногліканів (ГАГ). Досліди проводили на 3, 7 і 14-ту та 30, 90 і 180-ту добу. Віковий контроль використовували на кожен термін дослідів. Статистичну обробку даних проводили за використанням критерію Вілкоксона - Манна - Уїтні та t-критерію Стьюдента за допомогою пакета Biostatistics v.4.03 для Windows. Встановлено зміни колагену (3 - 7-а доба) характеризувалися порушенням співвідношення РК і НК, прискоренням розпаду колагену за вільним гідроксипроліном у легенях - в 1,7 разу, шкірі - в 1,2 разу, зростанням металозалежної КЛА у легенях - в 2,0 разу й металонезалежної КЛА у шкірі - в 2,2 разу, збільшенням гіалуронової кислоти у легенях - в 1,7 разу, шкірі - в 1,5 разу. У віддаленому періоді (180-а доба) визначали зростання сумарної кількості колагену з переважанням НК у легенях - в 1,4 разу, у шкірі - в 1,3 разу. У цей період зміни індивідуальних ГАГ характеризувалися у легенях і збільшенням хондроїтинсульфату A і C в 1,7 разу, у шкірі - дерматансульфату в 1,6 разу та в обох органах і гепарансульфату в 1,7 разу. Висновки: встановлено радіаційно-індуковані зміни у сполучнотканинному матриксі органів щурів за своєю спрямованістю не залежали від дози рентгенівського випромінювання, носили органоспецифічний характер та визначалися часом після опромінення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 694.389 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Солошенко Е. М. 
Стан мембран еритроцитів у хворих на лікарську хворобу [Електронний ресурс] / Е. М. Солошенко, Н. Є. Узленкова, Г. К. Кондакова, А. Є Дунаєва, Т. П. Ярмак, З. М. Шевченко // Біологія та валеологія. - 2017. - Вип. 19. - С. 149-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_bio_2017_19_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 421.214 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Узленкова Н. Є. 
Експериментальне моделювання гострих радіаційних уражень шкіри у щурів після впливу рентгенівського випромінювання [Електронний ресурс] / Н. Є. Узленкова, Н. Г. Скоробогатова, А. І. Кривко, О. Л. Масленнікова, І. О. Леонова // Український радіологічний журнал. - 2019. - Т. 27, вип. 3. - С. 198-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2019_27_3_9
Мета роботи - розробити експериментальну модель гострих радіаційних уражень шкіри у щурів за різних режимів впливу рентгенівського випромінювання для створення на її основі робочих протоколів терапевтичного використання мезенхімальних стромальних клітин кісткового мозку (МСК КМ). Досліди проводили на 57 статевозрілих білих нелінійних щурах-самках масою тіла 160 - 180 г, яких утримували за стандартними умовами на звичайному раціоні віварію. Локальне опромінення стегна щурів у дозах 35 і 50 Гр здійснювали на експериментальній рентгенівській установці Faxitron MultiRad 225 за обраними технічними умовами у трьох режимах (без фільтрів, фільтр 0,5 мм Al, фільтр 0,3 мм Cu). Ступінь тяжкості радіаційних уражень шкіри оцінювали за спеціально розробленою скоринг-шкалою за динамічних спостережень протягом 180 діб після опромінення. В експерименті проведено моделювання гострих радіаційних уражень шкіри у щурів за локального опромінення в дозі 35 і 50 Гр залежно від різної проникної здатності рентгенівського випромінювання. Встановлено, що локальне опромінення в дозі 50 Гр із використанням фільтра Сu товщиною 0,3 мм є оптимальним режимом впливу рентгенівського випромінювання для виникнення гострих реакцій і хронічних виразкових процесів у шкірі щурів. Розроблена експериментальна модель гострих радіаційних уражень шкіри у щурів може бути використана для створення та вдосконалення робочих протоколів МСК КМ терапії.Мета роботи - розробити експериментальну модель гострих радіаційних уражень шкіри у щурів за різних режимів впливу рентгенівського випромінювання для створення на її основі робочих протоколів терапевтичного використання мезенхімальних стромальних клітин кісткового мозку (МСК КМ). Досліди проводили на 57 статевозрілих білих нелінійних щурах-самках масою тіла 160 - 180 г, яких утримували за стандартними умовами на звичайному раціоні віварію. Локальне опромінення стегна щурів у дозах 35 і 50 Гр здійснювали на експериментальній рентгенівській установці Faxitron MultiRad 225 за обраними технічними умовами у трьох режимах (без фільтрів, фільтр 0,5 мм Al, фільтр 0,3 мм Cu). Ступінь тяжкості радіаційних уражень шкіри оцінювали за спеціально розробленою скоринг-шкалою за динамічних спостережень протягом 180 діб після опромінення. В експерименті проведено моделювання гострих радіаційних уражень шкіри у щурів за локального опромінення в дозі 35 і 50 Гр залежно від різної проникної здатності рентгенівського випромінювання. Встановлено, що локальне опромінення в дозі 50 Гр із використанням фільтра Сu товщиною 0,3 мм є оптимальним режимом впливу рентгенівського випромінювання для виникнення гострих реакцій і хронічних виразкових процесів у шкірі щурів. Розроблена експериментальна модель гострих радіаційних уражень шкіри у щурів може бути використана для створення та вдосконалення робочих протоколів МСК КМ терапії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 363.356 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Узленкова Н. Є. 
Нові фармакологічні засоби радіаційного захисту (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Н. Є. Узленкова // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Т. 25, № 3. - С. 268-277. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2019_25_3_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 568.456 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського