Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Токарчук Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 20
Представлено документи з 1 до 20
|
1. |
Токарчук Н. І. Oсобливості ліпідного обміну у дітей першого року життя з білково-енергетичною недостатністю [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, І. В. Чигір, Т. В. Чекотун, Л. С. Старинець, Т. В. Савицька, В. В. Лагода // Современная педиатрия. - 2013. - № 2. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_2_6
| 2. |
Булат Л. М. Oсобливості запальної відповіді при негоспітальній пневмонії у дітей першого року життя, які народились передчасно [Електронний ресурс] / Л. М. Булат, Н. І. Токарчук, В. С. Олійник, Т. В. Чекотун, Л. С. Старинець, Т. В. Савицька, В. В. Лагода // Современная педиатрия. - 2013. - № 2. - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_2_19
| 3. |
Токарчук Н. І. Oптимізація медикаментозного лікування контагіозного молюска у дітей [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, З. А. Скакун // Современная педиатрия. - 2013. - № 7. - С. 77-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_7_19
| 4. |
Токарчук Н. І. Ефективність метаболічної терапії на динаміку показників білкового і ліпідного обмінів у дітей першого року життя із білково-енергетичною недостатністю на тлі перинатальних уражень центральної нервової системи [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, І. В. Чигір // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 3(3). - С. 208-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_3(3)__49
| 5. |
Токарчук Н. І. Лептин - як фактор розвитку ожиріння у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 537-540. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_2_52
| 6. |
Токарчук Н. І. Сучасні можливості метаболічної корекції білково-енергетичної недостатності на тлі перинатальних уражень центральної нервової системи у дітей першого року життя [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, І. В. Чигір // Современная педиатрия. - 2014. - № 4. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_4_17 Мета роботи - оцінка клінічної ефективності метаболічної корекції білково-енергетичної недостатності (БЕН) у дітей першого року життя, яка виникла на тлі перинатальних уражень центральної нервової системи. Обстежено 78 дітей віком від 1 до 12 міс життя. Дослідження грунтувалося на клінічному огляді дітей з оцінкою їх фізичного розвитку. Для діагностики порушень ліпідного обміну визначали рівні холестерину, тригліцеридів та ліпопротеїдів сироватки крові за допомогою імуноферментного методу. 39 дітей першої групи одержували комплексну терапію БЕН у поєднанні з препаратом левокарнітину, 39 дітей одержували лише традиційну терапію (група порівняння). Комплекс лікування включав дієтотерапію, вітамінотерапію, ферментні препарати, про- та пребіотики. На тлі застосування препарату левокарнітину відбулося достовірне підвищення рівня холестерину, тригліцеридів та ЛПНЩ (p << 0,05). У дітей другої групи, які одержували лише традиційне лікування, ці показники вірогідно не змінювалися (p >> 0,05). Побічної дії препарату не спостерігалося. Висновки: доведено клінічну ефективність застосування лікарського препарату левокарнітину у комплексній терапії БЕН на тлі перинатальних уражень ЦНС у дітей першого року життя, добру переносимість і відсутність побічних реакцій.
| 7. |
Токарчук Н. І. Забезпеченість вітаміном D при рахіті у дітей першого року життя, які мають фізичний розвиток, що перевищує вікову норму [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, М. М. Пугач // Современная педиатрия. - 2014. - № 5. - С. 63-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_5_15 Мета дослідження - вивчити забезпеченість вітаміном D у разі рахіту в дітей першого року життя, які мають ожиріння. Під спостереженням знаходились 36 дітей віком від 2 до 12 міс, які мали клінічні ознаки рахіту. За показниками фізичного розвитку дітей було розподілено на групи: до основної групи увійшли 18 пацієнтів, групу порівняння склали 18 дітей з показниками фізичного розвитку, які відповідали нормальним значенням. Контрольну групу сформовано з 13 практично здорових дітей. Оцінювались дані клініко-анамнестичного обстеження та визначення концентрації 25(ОН)Б у сироватці крові. Зниження рівня 25(0H)1) відмічалось як у дітей основної групи (72,2 %), так і у дітей групи порівняння (64,7 %). Аналіз середніх рівнів гідроксивітаміну D у сироватці крові свідчить, що достовірно нижчі рівні зафіксовано у дітей основної групи (p << 0,05). Під час зіставлення одержаних даних щодо забезпеченості вітаміном D залежно від фізичного розвитку у дітей, які мають ожиріння, виявлено вірогідні (p << 0,05) відмінності в середніх значеннях відносно групи порівняння. Висновки: на даний час провідну роль у патогенезі рахіту у дітей першого року життя грає не стільки екзогенний дефіцит вітаміну D, скільки особливості його метаболізму під впливом сукупності факторів ризику ендогенного походження, одним з яких, можливо, є ожиріння.
| 8. |
Токарчук Н. І. Аналіз зв'язку між однонуклеотидним поліморфізмом Bsmi гена VDR та статусом вітаміну D у дітей, хворих на рахіт [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, М. М. Пугач // Современная педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_1_10 Мета роботи - проаналізувати розподіл варіантних алелей однонуклеотидного поліморфізму Bsm I гена VDR у дітей з вітамін D-дефіцитним рахітом. Під наглядом знаходились 118 дітей віком 3 - 12 міс, які мали клінічні ознаки вітамін D-дефіцитного рахіту. Проведено клініко-анамнестичне обстеження дітей, визначення в сироватці крові концентрації 25(OH)D та генетичне дослідження поліморфізму Bsm I гена VDR. Виявлено наступний розподіл генотипів поліморфного маркера BsmI: перша група - носії генотипу bb - 39 (33 %) дітей, друга група - носії генотипу Bb - 57 (48,3 %), третя група - носії генотипу BB - 22 (18,7 %) дитини. Дефіцит вітаміну D вірогідно частіше діагностовано в осіб з генотипом bb (p << 0,05). Висновки: вперше проаналізовано асоціацію BsmI поліморфізму гена VDR з вітамін D-дефіцитним рахітом у дітей. Виявлено зв'язок дефіциту вітаміну D з генотипом поліморфного маркера BsmI.
| 9. |
Токарчук Н. І. Діагностичне значення визначення прокальцитоніну при пневмонії у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, Ю. В. Гарлінська, Т. І. Антонець, Л. С. Старинець, Т. В. Савицька, В. В. Лагода // Современная педиатрия. - 2013. - № 3. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_3_17 Встановлено значення рівня прокальцитоніну як маркера бактеріальної інфекції у разі позагоспітальної пневмонії (ПП) у дітей раннього віку. Під наглядом знаходились 40 хворих на ПП дітей віком від 1-го місяця до 3-х років. За ступенем тяжкості хвороби дітей було розподілено на дві групи: до першої групи увійшли 27 хворих з III ст. тяжкості захворювання, до другої - 13 дітей з IV ст. Оцінено дані клінічного огляду, кількість лейкоцитів, рівень C-реактивного білка. Усім дітям визначено наявність прокальцитоніну у венозній крові протягом першої доби з моменту надходження до стаціонару. Встановлено підвищенний рівень прокальцитоніну у 34-х (85 %) хворих на ПП. У всіх хворих на пневмонію IV ст. тяжкості спостережено значне підвищення прокальцитоніну, середній рівень якого становив <$E3,25~symbol С~0,05> нг/мл. У 21-ї (62 %) дитини із III ст. тяжкості захворювання прокальцитонін в середньому знаходився на рівні <$E1,8~symbol С~0,02> нг/мл. Таким чином, найбільш значущим для діагностики бактеріальної пневмонії у дітей є значення прокальцитонинового тесту <$E>>~2> нг/мл. За результатами проведеного дослідження встановлено діагностичну цінність визначення прокальцитоніну як раннього маркера бактеріальної інфекції у разі ПП у дітей раннього віку.
| 10. |
Токарчук Н. І. Поліморфні варіанти гена TGF3-β1 при пієлонефриті на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, І. В. Одарчук, Н. В. Заїчко // Современная педиатрия. - 2015. - № 7. - С. 115-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_7_25
| 11. |
Токарчук Н. І. Застосування левокарнітину для лікування вторинної кардіоміопатії у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, Ю. В. Вижга, Л. С. Старинець // Современная педиатрия. - 2016. - № 5. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_5_13 Мета роботи - оцінити ефективність терапії левокарнітином вторинної кардіоміопатії у дітей раннього віку. Під спостереженням знаходилось 42 дитини першого року життя, що перебували на стаціонарному лікуванні з встановленим діагнозом білково-енергетичної недостатності (БЕН) II і III ступеня (27 (64,3 +- 3,14 %) і 15 (35,7 +- 3,12 %) дітей відповідно). Середній вік дітей склав 7,2 +- 1,9 міс. Усім дітям проведено лікування супутньої патології - вторинної кардіоміопатії з призначенням препарату левокарнітину впродовж чотирьох тижнів. Основні показники ліпідного обміну, функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) оцінено у динаміці лікування. За чотири тижні терапії вміст холестерину в сироватці крові дітей із БЕН достовірно не відрізнявся, хоча і був нижчим за значення практично здорових дітей. На тлі прийому левокарнітину достовірно знизилась частота змін зубця Т, депресії сегмента ST, що вказує на зникнення порушення фази реполяризації міокарда. За даними ЕхоКГ спостерігалась нормалізація фракції викиду, знизилась частота пролапсу мітрального клапана (p << 0,05), що можна пов язати з нормалізацією скоротливої функції міокарда лівого шлуночка та папілярних м 'язів. Зроблено висновки, що під впливом кардіометаболічної терапії левокарнітином (агвантар) у дітей раннього віку з вторинною кардіоміопатією спостерігається стабілізація функціонального стану ССС, покращується електрична функція серця.
| 12. |
Токарчук Н. І. Аналіз показників фіброзоутворення при пієлонефриті на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, І. В. Одарчук, Н. В. Заїчко // Современная педиатрия. - 2015. - № 6. - С. 93-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_6_24 Мета роботи - визначення рівнів галектину-3 і TGF-<$E beta>1, як маркерів фіброзоутворення, у дітей раннього віку, хворих на пієлонефрит на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу (МСР). Обстежено 55 дітей раннього віку, хворих на пієлонефрит. Першу підгрупу склали 28 дітей з пієлонефритом без ознак МСР (первинний пієлонефрит (ППН)), другу підгрупу - 27 дітей з пієлонефритом на тлі МСР (вторинний пієлонефрит (ВПН)). Контрольну групу склали 24 практично здорові дитини. Вміст TGF-<$E beta>1 і галектину-3 визначено за допомогою імуноферментного методу (ELISA). Плазмова концентрація TGF-<$E beta>1 і галектину-3 є достовірно вищою у дітей із пієлонефритом на тлі МСР, ніж у малюків із ППН, що вказує на можливе фіброзоутворення у нирках. Зі збільшенням тривалості пієлонефриту підвищувались рівні профібротичних показників. За ВПН у більшості дітей (81,4 %) встановлено зменшення товщини паренхіми нирок за даними показників ренально-кортикального індексу, що свідчить про можливість зниження функціональної здатності нирок. Висока чутливість (TGF-<$E beta>1 - 85 %, галектин-3 - 92 %) і специфічність (TGF-<$E beta>1 - 67 %, галектин-3 - 82 %) обох показників за пієлонефриту на тлі МСР вказує на необхідність їх визначення як маркерів раннього фіброзоутворення.
| 13. |
Токарчук Н. І. Особливості клінічного перебігу та лабораторно-інструментальних показників гострого пієлонефриту у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, І. В. Одарчук // Молодий вчений. - 2015. - № 2(6). - С. 690-692. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2015_2(6)__176
| 14. |
Токарчук Н. І. Оцінка зв'язку між рівнем сироваткового гідроксивітаміну D (25(OH)D) та показниками ліпідного обміну у дітей першого року життя з рахітом на тлі ожиріння [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, М. М. Пугач // Biomedical and biosocial anthropology. - 2015. - № 24. - С. 149-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2015_24_40
| 15. |
Токарчук Н. І. Вплив поліморфних варіантів -509 сс та +869 тт гена tgf b1 на перебіг пієлонефриту у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, І. В. Одарчук, Ю. В. Вижга, Т. І. Антонець, Л. С. Старинець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 4. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2017_7_4_16
| 16. |
Токарчук Н. І. Характеристика показників галектину 3 при пієлонефриті на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, І. В. Одарчук, Ю. В. Вижга, Т. І. Антонець, Л. С. Старинець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2017_7_3_13
| 17. |
Токарчук Н. І. Клінічний випадок синдрому Протея у дитини раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, Т. В. Чекотун, Ю. В. Вижга, Л. С. Старинець, Т. В. Савицька, В. В. Лагода // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 1. - С. 105-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2019_9_1_17
| 18. |
Токарчук Н. І. Індивідуальний прогноз виникнення рецидивуючого візингу в дітей із бронхіолітом на основі багатопопуляційної моделі Вейбулла [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, О. М. Очередько, А. А. Оверчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2023. - № 1. - С. 21-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2023_1_5
| 19. |
Токарчук Н. І. Значення васкулярної молекули клітинної адгезії-1 та білка CC16 при бронхіоліті в дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, А. А. Оверчук // Сучасна педіатрія. Україна. - 2023. - № 5. - С. 47-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2023_5_8
| 20. |
Токарчук Н. І. Діагностичне значення маркерів алергічного запалення при бронхіоліті у дітей малюкового віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, А. А. Оверчук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2022_12_1_8
|
|
|