Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Таряник К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Таряник К. А. Корекція немоторних флуктуацій у хворих із хворобою паркінсона на фоні лікування препаратами леводопи [Електронний ресурс] / К. А. Таряник, Н. В. Литвиненко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2013. - Т. 13, Вип. 3. - С. 282-285. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2013_13_3_70 | ||
| 2. | 
Литвиненко Н. В. Оволодіння практичними навичками студентами при вивченні дисципліни "нервові хвороби" на кафедрі нервових хвороб із нейрохірургією та медичною генетикою в умовах впровадження кредитно-модульної системи [Електронний ресурс] / Н. В. Литвиненко, К. А. Таряник, В. А. Пінчук, Г. Я. Силенко, В. М. Гладка // Світ медицини та біології. - 2013. - № 2(37). - С. 114-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2013_2(37)__49 | ||
| 3. | 
Грицай Н. М. Застосування нейромідину в лікуванні полінейропатій різного генезу [Електронний ресурс] / Н. М. Грицай, Н. В. Литвиненко, К. А. Таряник // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, вип. 1. - С. 46-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2007_15_1_11 | ||
| 4. |
Литвиненко Н. В. Використання нейромідину в комплексній терапії розсіяного склерозу [Електронний ресурс] / Н. В. Литвиненко, В. А. Пінчук, К. А. Таряник, Г. Я. Силенко // Український вісник психоневрології. - 2012. - Т. 20, вип. 4. - С. 84-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2012_20_4_22 | ||
| 5. |
Таряник К. А. Оцінка показників електронейроміографічного дослідження у хворих із хворобою Паркінсона [Електронний ресурс] / К. А. Таряник // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2014. - Т. 14, Вип. 2. - С. 59-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2014_14_2_18 | ||
| 6. |
Таряник К. А. Динаміка лікування спастичності у пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом [Електронний ресурс] / К. А. Таряник // Світ медицини та біології. - 2014. - № 2(44). - С. 87-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2014_2_24 | ||
| 7. |
Глушко А. В. Вплив леводопатерапії на динаміку рухових та когнітивних порушень у пацієнтів із хворобою паркінсону [Електронний ресурс] / А. В. Глушко, К. А. Таряник, Н. В. Литвиненко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2013. - Т. 13, Вип. 2. - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2013_13_2_27 | ||
| 8. |
Шкодіна А. Д. Оцінка показників якості життя в залежності від ступеню вираженості м’язового тонусу нижніх кінцівок у пацієнтів з різними типами перебігу розсіяного склерозу [Електронний ресурс] / А. Д. Шкодіна, К. А. Таряник, Н. В. Литвиненко, Д. І. Бойко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2020. - Т. 20, Вип. 1. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2020_20_1_17 | ||
| 9. | 
Таряник К. А. Оцінка периферичних уражень при хворобі Паркінсона [Електронний ресурс] / К. А. Таряник // Вісник проблем біології і медицини. - 2020. - Вип. 2. - С. 170-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2020_2_38 | ||
| 10. |
Таряник К. А. Діагностичні труднощі при рухових розладах [Електронний ресурс] / К. А. Таряник // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2020. - Т. 20, Вип. 2. - С. 275-279. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2020_20_2_55 | ||
| 11. | 
Шкодіна А. Вплив розладів сну на когнітивні порушення у пацієнтів із хворобою паркінсона [Електронний ресурс] / А. Шкодіна, К. Таряник, Д. Бойко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 3. - С. 58-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2020_3_9 | ||
| 12. | 
Таряник К. А. Комбінована терапія загострень рецидивно-ремітивного розсіяного склерозу плазмаферезом та глюкокортикоїдами з урахуванням якості життя пацієнтів [Електронний ресурс] / К. А. Таряник, А. Д. Шкодіна, Н. В. Литвиненко, Д. І. Бойко // Український неврологічний журнал. - 2020. - № 3. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2020_3_6 Мета роботи - оцінити ефективність використання плазмаферезу в поєднанні з глюкокортикоїдами у пацієнтів з рецидивно-ремітивним типом розсіяного склерозу щодо рівня спастичності та якості життя. У дослідження було залучено 38 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком від 23 до 54 років (середній вік - (<$E37,0~symbol С~8,8>) року) в стадії загострення, госпіталізованих у неврологічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. В. Скліфософського. Пацієнтів було розподілено на групи залежно від терапевтичного методу: 1-ша (n = 22) - пульс-терапія метилпреднізолоном упродовж 5 днів, 2-га (n = 16) - мембранний плазмаферез у комбінації з глюкокортикоїдами щоденно 5 разів у першій половині дня. Діагноз установлювали згідно з критеріями Мак-Дональда (2011). Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Визначали рівень спастичності за модифікованою шкалою Тардьє у м'язах-згиначах стегна та коліна і м'язах-розгиначах коліна та стопи з обох боків. Якість життя оцінювали за опитувальником SF-36 до лікування та через тиждень після його завершення. Встановлено більш виражене підвищення оцінки якості життя за використання плазмаферезу (за субшкалами інтенсивність болю, психічне здоров'я, рольове функціонування, зумовлене фізичним та емоційним станом, та обома компонентами - фізичним і психічним). Різниця за показниками фізичного та соціального функціонування до і після лікування була статистично незначущою в групі з використанням традиційної схеми лікування, що може бути пов'язане з обмеженням фізичної активності через проведення процедури та перебування пацієнта в стаціонарному відділенні. Застосування комбінованого лікування в цій когорті пацієнтів спряжене з вищою ймовірністю настання позитивного ефекту. Висновки: використання плазмаферезу в складі комбінованого лікування може ефективно впливати на спастичну гіпертонію в нижніх кінцівках, особливо у м'язах-розгиначах, у пацієнтів з рецидивно-ремітивним типом перебігу розсіяного склерозу. Застосування комбінованої терапії поліпшує не лише стан неврологічного статусу пацієнта, а і суб'єктивну оцінку його стану та, як наслідок, якість життя. | ||
| 13. |
Таряник К. А. Роль гормону голоду в регуляції харчової поведінки пацієнтів із хворобою Паркінсона [Електронний ресурс] / К. А. Таряник // Український неврологічний журнал. - 2021. - № 1-2. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2021_1-2_6 Мета роботи - оцінити зв'язок між рівнем греліну, індексом маси тіла та перебігом захворювання у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Обстежено 40 пацієнтів із хворобою Паркінсона та 20 осіб без ознак нейродегенеративного захворювання (контрольна група), які перебували на обстеженні та стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні. Пацієнтів було розподілено на дві групи залежно від тривалості захворювання: 1-ша (n = 20) - у середньому (<$E12,1~symbol С~2,3>) року, 2-га (n = 20) - у середньому (<$E7,3~symbol С~1,6>) року. Діагноз установлювали згідно з критеріями Всесвітнього банку мозку Великої Британії. Ступінь тяжкості захворювання визначали за шкалою Хена - Яра. Усім пацієнтам після підписання інформованої згоди проводили загальноклінічне та неврологічне обстеження з оцінкою антропометричних показників (зріст, маса тіла). Індекс маси тіла (ІМТ) розраховували за формулою ВООЗ (1997). Визначали рівень греліну в сироватці крові вранці натще після 12-годинного голодування за допомогою методу імуноферментного аналізу в Науково-дослідному інституті генетичних, імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики Української медичної стоматологічної академії. У групі пацієнтів з тривалішим перебігом захворювання зафіксували підвищення ІМТ, що можна трактувати як передожиріння або надмірну масу тіла. У групі з меншою тривалістю захворювання відзначили зниження ІМТ, що супроводжувалося втратою маси тіла. У контрольній групі цей показник був у нормі. В обох групах пацієнтів були хворі з різними формами перебігу захворювання, але в другій групі переважали пацієнти з акінетикоригідною формою захворювання, тобто вони більше страждали від скутості та малорухливості. В нормі рівень греліну підвищується вранці під час настання голоду та знижується після прийому їжі. Схожу картину спостерігали у контрольній групі, в якій вміст греліну вранці був підвищеним. Під час оцінці рівня греліну в плазмі крові натще у групах пацієнтів було зафіксовано незначне зниження показника у порівнянні з контрольною групою. Висновки: встановлено чіткий зв'язок між тривалістю захворювання, індексом маси тіла та рівнем гормону голоду у пацієнтів із хворобою Паркінсона. На початкових етапах розвитку захворювання спостерігається зниження ІМТ, що є прогностично несприятливою ознакою. Коливання рівня греліну може бути пов'язане зі зниженням споживання енергії внаслідок дисфункції шлунково-кишкового тракту, збільшенням енерговитрат, спричиненим моторними виявами захворювання, посиленням метаболізму глюкози у разі застосування препаратів і зміною харчової поведінки пацієнтів. | ||
| 14. | 
Таряник К. А. Хронічний нейробореліоз із синдромом церебральної псевдопухлини (клінічне спостереження, обговорення) [Електронний ресурс] / К. А. Таряник, М. Ю. Дельва, Т. Й. Пурденко, Л. А. Самарченко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2021_17_6_10 Описано клінічний випадок хронічного нейробореліозу із синдромом церебральної псевдопухлини в пацієнтки 30 років, яка звернулася зі скаргами на головокружіння, двоїння в очах, зниження гостроти зору на обидва ока, відчуття "туману перед очима", постійний головний біль (7 - 8 балів за візуальною аналоговою шкалою), порушення сну. За 5 - 6 місяців до початку захворювання, протягом літнього періоду, неодноразово були укуси кліщів із почервонінням шкіри, за медичною допомогою не зверталася. Хворіє упродовж останніх 1,5 місяця, коли без видимих причин з'явився головний біль, 1 місяць тому почала відмічати зниження зору, двоїння в очах. У неврологічному статусі: ураження лівого відвідного нерва. МРТ головного мозку - симптом порожнього турецького сідла, сплющення заднього полюса склер, звивистість зорових нервів. Окуліст: гострота зору правого ока - 0,3, лівого ока - 0,8, набряк диска зорового нерва обох очей. Аналіз ліквору: тиск 300 мм вод.ст. (при люмбальній пункції в положенні лежачи), загальний білок - 0,198 г/л, цитоз - 5 в 1 мкл (лімфоцити), протибореліозні IgG - 38,15 од/мл, IgM - 5,61 од/мл. Відразу після люмбальної пункції пацієнтка відмітила значне зменшення головного болю та двоїння в очах. Індекс лікворно-сироваткових протибореліозних IgG - 1,2. Установлений діагноз: хронічний нейробореліоз із синдромом церебральної псевдопухлини, з ураженням лівого відвідного нерва та зоровими порушеннями. Лікування: цефтріаксон, реосорбілакт, цитиколін, ацетазоламід, мелатонін, фенібут. Від повторних люмбальних пункцій пацієнтка відмовилась. За час стаціонарного лікування стан хворої покращився: зменшилися головні болі (до 3 - 4 балів за візуальною аналоговою шкалою), зникло двоїння в очах, відновилися в повному обсязі рухи лівого очного яблука, зменшився набряк дисків зорових нервів. Пацієнтка через 3 місяці телефоном повідомила про відсутність будь-яких скарг, окрім зниження зору. Таким чином, у пацієнтів із синдромом церебральної псевдопухлини серед потенційних етіологічних чинників захворювання необхідно виключати в тому числі і хворобу Лайма. | ||
| 15. |
Таряник К. А. Особливості моторних флуктуацій при різних формах хвороби Паркінсона [Електронний ресурс] / К. А. Таряник, А. Д. Шкодіна, Н. В. Литвиненко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2022. - Т. 22, Вип. 2. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2022_22_2_8 | ||
| 16. | 
Таряник К. А. Грелін як біомаркер немоторних симптомів та порушень сну при хворобі Паркінсона [Електронний ресурс] / К. А. Таряник, Н. В. Литвиненко, Г. Я. Силенко, О.Є. Паленка // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2022. - Вип. 10. - С. 30-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsmh_2022_10_6 | ||
| 17. |
Таряник К. А. Немоторні симптоми в структурі проявів різних клінічних форм хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії [Електронний ресурс] / К. А. Таряник, А. Д. Шкодіна, Н. В. Литвиненко, Т. Й. Пурденко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 7. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2022_18_7_5 Немоторні симптоми хвороби Паркінсона розвиваються в структурі клінічної картини захворювання й залежать від типу обраної терапії. З огляду на той факт, що захворювання завжди розглядається як моторний дефіцит, а вираженість немоторних симптомів залишається недостатньо вивченою, мета дослідження - оцінка вираженості немоторних симптомів при різних клінічних формах хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії. Обстежено 107 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які перебували на обстеженні й стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" і на базі Центру для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними захворюваннями на базі кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету. Виділені акінетико-ригідна, змішана й контрольна група пацієнтів, які були порівнянні за соціодемографічними показниками, також не було встановлено відмінностей за тривалістю захворювання й локалізацією дебюту. У групах пацієнтів встановлено вищі показники вираженості немоторних ознак за підшкалами "сон/втома", "настрій", "увага/пам'ять", "гастроінтестинальні порушення", "розлади сечовидільної системи", "порушення статевої функції" порівняно з контрольною групою. Виявлено, що для пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання характерне переважання розладів з боку гастроінтестинальної і сечостатевої систем, а також порушення сну, психіки й настрою, що виражається загальним балом за шкалою немоторних проявів порівняно з пацієнтами змішаної групи. Встановлено схильність пацієнтів із хворобою Паркінсона до більш вираженого депресивного синдрому порівняно з особами відповідного віку й переважання тривожного синдрому в пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання - характерні клінічно виражені прояви тривоги, а для змішаної групи - субклінічні прояви. Висновки: на фоні лікування препаратами леводопи в пацієнтів із різними формами хвороби Паркінсона спостерігається значна кількість немоторних симптомів, зокрема порушення сну, психіки, сечостатевої і гастроінтестинальної систем. Пацієнти з акінетико-ригідною формою мають більш виражені немоторні симптоми й розлади афективної сфери. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |