Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (20)Журнали та продовжувані видання (7)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (30)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Степанчук В$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 22
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Степанчук В. М. 
Початкове заселення і подальше освоєння території України давньою людиною: синтез археологічних і палеогеографічних даних [Електронний ресурс] / В. М. Степанчук, Ж. М. Матвіїшина, С. М. Рижов, С. П. Кармазиненко // Вісник Національної академії наук України. - 2012. - № 8. - С. 34-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2012_8_5
Висвітлено головні соціокультурні й палеокліматичні аспекти перших етапів залюднення та подальшого освоєння території України в палеоліті. Підкреслено перспективність і ефективність співпраці археологів та палеогеографів у вивченні ранньої доісторії країни. Особливу увагу приділено конкретним проявам взаємодії природного середовища та первісного суспільства на різних часових зрізах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 745.213 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Пішак В. П. 
Роль шишкоподібної залози в регуляції місячних хроноритмів ниркового транспорту іонів натрію [Електронний ресурс] / В. П. Пішак, Ю. Є. Роговий, Н. В. Черновська, О. І. Захарчук, В. В. Степанчук // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 1. - С. 146-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2005_1_65
3.

Степанчук В. М. 
Меджибіж: нижньопалеолітична пам’ятка на схід від Карпат [Електронний ресурс] / В. М. Степанчук, С. М. Рижов, О. Г. Погорілець // Археологія. - 2012. - № 4. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhl_2012_4_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 969.13 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Степанчук В. В. 
Онтогенетичні особливості циркадіанних хроноритмів вільнорадикального гомеостазу за умов свинцевого отруєння [Електронний ресурс] / В. В. Степанчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 2. - С. 131-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_2_33
Попередній перегляд:   Завантажити - 268.042 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Степанчук В. В. 
Іммобілізаційний стрес та вікові особливості хроноритмів вільнорадикального гомеостазу [Електронний ресурс] / В. В. Степанчук // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2010. - № 2. - С. 145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2010_2_78
Попередній перегляд:   Завантажити - 43.128 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Степанчук В. В. 
Вплив кадмію хлориду на місячні хроноритми екскреторної функції нирок [Електронний ресурс] / В. В. Степанчук, Н. М. Шумко, О. В. Загарійчук // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2010. - № 2. - С. 145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2010_2_79
Попередній перегляд:   Завантажити - 50.277 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Степанчук В. В. 
Історико-культурний потенціал та соціально-економічні перспективи використання замків та замкових комплексів Закарпаття в ігровому туризмі [Електронний ресурс] / В. В. Степанчук // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. - 2014. - Вип. 20(2). - С. 184-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uk_msshr_2014_20(2)__48
Відзначено, що одним із аспектів активізації туристичного Закарпаття є пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу. Визначено перспективні шляхи розвитку туризму через поєднання специфіки анімаційної ігрової складової з регіональною історико-культурною та архітектурною базовими основами у вище вказаному регіоні. Підкреслено, що надалі рекреаційна галузь повинна посісти одне із основних місць у піднесенні туристичної індустрії Закарпаття.
Попередній перегляд:   Завантажити - 296.861 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Степанчук В. В. 
Онтогенетичні особливості циркадіанних хроноритмів функціональної активності надниркових залоз за умов дії кадмію хлориду [Електронний ресурс] / В. В. Степанчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 5(2). - С. 77-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_5(2)__22
Попередній перегляд:   Завантажити - 666.758 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Анісюткін М. К. 
Крецешти: нове олдованське місцезнаходження в Нижньому Придністров'ї (попередні дані) [Електронний ресурс] / М. К. Анісюткін, В. М. Степанчук, А. Л. Чепалига // Археологія. - 2013. - № 4. - С. 63-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhl_2013_4_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 519.791 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Степанчук В. М. 
Артефакти і модифіковані кам’яні об’єкти Меджибожу: спостереження над матеріалами 2008 — 2009 рр. [Електронний ресурс] / В. М. Степанчук // Археологія і давня історія України. - 2010. - Вип. 4. - С. 173-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhdiu_2010_4_21
Попередній перегляд:   Завантажити - 374.072 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Степанчук В. М. 
Природні барвники в матеріалах багатошарової мустьєрської стоянки Пролом II [Електронний ресурс] / В. М. Степанчук, О. І. Нездолій, Д. О. Вєтров // Археологія і давня історія України. - 2018. - Вип. 3. - С. 7-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhdiu_2018_3_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.121 Mb    Зміст випуску     Цитування
12.

Степанчук В. В. 
Порушення циркадіанної організації хроноритмів вільнорадикального гомеостазу внаслідок одногодинного іммобілізаційного стресу та їх корекція фітомелатоніном [Електронний ресурс] / В. В. Степанчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3(2). - С. 119-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2018_17_3(2)__23
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.706 Mb    Зміст випуску     Цитування
13.

Степанчук В. М. 
Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р. [Електронний ресурс] / В. М. Степанчук // Archaeology. - 2019. - № 1. - С. 142-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhl_2019_1_15

Попередній перегляд:   Завантажити - 1.331 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Бандрівський М. С. 
Нове нижньопалеолітичне місцезнаходження Східниця ІІ у північно-східній частині Бескидів (попередні результати дослідження) [Електронний ресурс] / М. С. Бандрівський, Р. М. Гнатюк, В. М. Степанчук // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. - 2018. - Вип. 22. - С. 223-235. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mdapv_2018_22_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 389.403 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Чэй Д. К. 
Предварительные результаты датирования нижнепалеолитических стоянок Украины (Меджибож 1 и Меджибож А, Хмельницкая область) методом электронного спинового резонанса [Електронний ресурс] / Д. К. Чэй, Б. А. Б. Блэквелл, И. К. Сингх, В. Н. Степанчук, Д. А. Б. Бликстейн, Д. А. Флорентин, Э. Р. Скиннер // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 4. - С. 155-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_4_7
Біля смт Меджибіж у Хмельницькій області України (<$E49 symbol Р 35 prime> пн.ш., <$E27 symbol Р 42 prime> сх.д., 270 м н.р.м.) виявлено два багатошарові нижньопалеолітичні місцезнаходження під відкритим небом. Шар 16а, пов'язаний з нижнім алювіальним циклом місцезнаходження Меджибіж 1 містить кам'яні артефакти, переважно чопри, чопінги, сколи й знаряддя на них, вірогідні залишки вогнища, а також кістки з нарізками, зарубками і ознаками дроблення, залишені тут ранніми гомінідами, які мешкали на береговій лінії давньої водойми. Рештки ведмедя Денінгера (Ursus deningeri), носорога (Stephanorhinus kirchbergensis) та інших вимерлих ссавців епохи середнього плейстоцену надають змогу припускати, що шари 13 - 16 мають бути давнішими за 200 тис років, що підтверджено наявною одиничною ТЛ-датою, а також даними щодо мікротеріофауни, палеогрунтів, спорово-пилкового аналізу. Приблизно у 500 м від Меджибожу 1, на місцезнаходженні Меджибіж А, виявлено 6 археологічних шарів, розділених стерильними прошарками, що містять подібні кам'яні вироби, рештки фауни, залишки вогнищ. Для датування матеріалів Меджибожу застосовано метод електронного спінового резонансу (ЕСР), можливості якого щодо датування за емаллю зубів ссавців сягають 2 - 4 млн років, а точність становить 2 - 5 %. Продатовано за стандартним і ізохронним методами ЕСР оленячі зуби - три з шару 16а Меджибожу 1, один - з шару 1 Меджибожу А. Зразки вмісних відкладів проаналізовано відповідно до методики нейтронного активаційного аналізу для вимірювання рівня усередненої за кількістю та обсягом дози у седиментах. Усереднені у часі показники потужності космічних доз визначено відповідно до моделі змін, з використанням геологічних критеріїв. Зразок АТ29 з Меджибожу А зі стандартним LU віком 379 +- 27 тис років - найкращий з точки зору датування шару, що грунтується на аналізі фауни, але ізохрона показала дифузійне вторинне поглинання урану, що припускає більш давній вік. Усі зуби з Меджибожу 1 містили >> 100 ppm U у дентині, в емалі його вміст варіював від 2,8 до 11,8 ppm. Згідно із ізохроною зразка АТ41, що не демонструє ознак вторинного поглинання урану, можна припускати, що його поглинання на рівні p~4 найбільший показник поглинання. За такого рівня p вік становить 373 +- 17 тис років, що корелює з пізньої фазою морської ізотопной стадії 11 (MIS). Імовірний вік зразка АТ44 - 399 +- 11 тис років за p = 4, а зразка АТ45 - 396 +- 13 тис років за p = 6; обидві дати корелюють із серединою стадії MIS 11. Їх ізохрони свідчать про вплив вторинного дифузійного поглинання урану на обидва зуби. Аналіз ізохрон допускає, що на всю стоянку міг вплинути один епізод вторинного поглинання, можливо, пов'язаний із зануренням у воду з високим вмістом урану. Згідно з датуванням, вогнища Меджибожу А - найдавніші в Україні, проте для підтвердження віку і оцінювання значення p необхідні датування за допомогою методу ЕСР і перевірка суміщеними ECP-<$Enothing sup 230 roman Th>/<$Enothing sup 234 roman U> датами більшої кількості зразків із різних шарів пам'ятки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 976.851 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Науменко О. О. 
Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A [Електронний ресурс] / О. О. Науменко, В. М. Степанчук // Археологія. - 2020. - № 1. - С. 112-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhl_2020_1_10
Рассмотрен вопросы изучения физических принципов раскалывания некремнистого сырья и выявлении его скалывающих свойств в связи с находками в нижних слоях Меджибожа А многочисленных артефактов, изготовленных на некремневом сырье. Численность известняковых находок на площади в 1,0 м<^>2 в этих слоях составляет, в среднем, 150 - 200 предметов. Аномально большое количество известняковых предметов было зафиксировано в квадрате 3D на уровне 2-го горизонта V слоя. Здесь, на площади примерно 0,25 м<^>2 было найдено 477 предметов, среди которых 56 целых и сегментированных галек (разные по форме и размеру отдельности известняка с эродированными поверхностями), 106 сколов и сегментов из таких галек, а также 304 аморфных фрагмента. Часть предметов каждой из этих групп с разной степенью достоверности могут быть отнесены к артефактам: 23, 81 и 5, соответственно. Большое число артефактов и вероятных артефактов на местных известняках, выявленных в V - VI слоях Меджибожа А, делает остро актуальной задачу поиска объективного определения артефакт-диагностических признаков и, в целом, изучения общих закономерностей расщепления данной породы. Наличие складней (одиннадцать) позволяет исследовать технические и морфологические особенности археологических предметов из известняка. Детально проанализирован ремонтаж с наибольшим числом элементов (девять). Параллельно была проведена серия экспериментов по обработке местных известняков с применением различных техник: удара по наковальне, биполярного раскалывания на наковальне и расщепления на весу. Сырьевую базу составили предметы без каких-либо признаков трансформаций, обнаруженные в отложениях, содержащих артефакты V-го и VI-го слоев, а также из ближайшего экспонированного галечного конгломерата, зафиксированного в долине р. Вовк, на удаление не более 15 км от стоянки. Эксперименты по раскалыванию местных известняков подтвердили скалывающие свойства материала. Способность материала давать отщепы с острыми краями возрастет по мере увеличения твердости и плотности сырья. Как правило, сколы имеют острые лезвия, вполне пригодные для обработки дерева и кости. Как показали эксперименты, признаки намеренной обработки каменного сырья в технике расщепления в руках, биполярной технике на наковальне и технике ударов по наковальне могут быть применены и для идентификации антропогенных модификаций известняка. Однако, поскольку известняк имеет сравнительно высокий уровень анизотропии, нераковистый излом, неровную поверхность негативов, постольку эти признаки выражены хуже. Сопоставление данных технико-морфологического анализа, экспериментальных и археологических артефактов позволяет утверждать об артефактном характере привлеченного для сравнительной аналитики складня известняковой гальки из V слоя Меджибожа А. Наиболее вероятно, что для обработки гальки была применена техника расщепления на весу, но некоторые элементы могли быть получены путем применения техники ударов по наковальне. Вероятность применения биполярной техники на наковальне - минимальна. Примененный подход комбинированного использования данных экспериментального, технико-типологического и технолого-динамического методов продемонстрировал значительные познавательные возможности при изучении материалов нижнепалеолитического возраста.Рассмотрен вопросы изучения физических принципов раскалывания некремнистого сырья и выявлении его скалывающих свойств в связи с находками в нижних слоях Меджибожа А многочисленных артефактов, изготовленных на некремневом сырье. Численность известняковых находок на площади в 1,0 м<^>2 в этих слоях составляет, в среднем, 150 - 200 предметов. Аномально большое количество известняковых предметов было зафиксировано в квадрате 3D на уровне 2-го горизонта V слоя. Здесь, на площади примерно 0,25 м<^>2 было найдено 477 предметов, среди которых 56 целых и сегментированных галек (разные по форме и размеру отдельности известняка с эродированными поверхностями), 106 сколов и сегментов из таких галек, а также 304 аморфных фрагмента. Часть предметов каждой из этих групп с разной степенью достоверности могут быть отнесены к артефактам: 23, 81 и 5, соответственно. Большое число артефактов и вероятных артефактов на местных известняках, выявленных в V - VI слоях Меджибожа А, делает остро актуальной задачу поиска объективного определения артефакт-диагностических признаков и, в целом, изучения общих закономерностей расщепления данной породы. Наличие складней (одиннадцать) позволяет исследовать технические и морфологические особенности археологических предметов из известняка. Детально проанализирован ремонтаж с наибольшим числом элементов (девять). Параллельно была проведена серия экспериментов по обработке местных известняков с применением различных техник: удара по наковальне, биполярного раскалывания на наковальне и расщепления на весу. Сырьевую базу составили предметы без каких-либо признаков трансформаций, обнаруженные в отложениях, содержащих артефакты V-го и VI-го слоев, а также из ближайшего экспонированного галечного конгломерата, зафиксированного в долине р. Вовк, на удаление не более 15 км от стоянки. Эксперименты по раскалыванию местных известняков подтвердили скалывающие свойства материала. Способность материала давать отщепы с острыми краями возрастет по мере увеличения твердости и плотности сырья. Как правило, сколы имеют острые лезвия, вполне пригодные для обработки дерева и кости. Как показали эксперименты, признаки намеренной обработки каменного сырья в технике расщепления в руках, биполярной технике на наковальне и технике ударов по наковальне могут быть применены и для идентификации антропогенных модификаций известняка. Однако, поскольку известняк имеет сравнительно высокий уровень анизотропии, нераковистый излом, неровную поверхность негативов, постольку эти признаки выражены хуже. Сопоставление данных технико-морфологического анализа, экспериментальных и археологических артефактов позволяет утверждать об артефактном характере привлеченного для сравнительной аналитики складня известняковой гальки из V слоя Меджибожа А. Наиболее вероятно, что для обработки гальки была применена техника расщепления на весу, но некоторые элементы могли быть получены путем применения техники ударов по наковальне. Вероятность применения биполярной техники на наковальне - минимальна. Примененный подход комбинированного использования данных экспериментального, технико-типологического и технолого-динамического методов продемонстрировал значительные познавательные возможности при изучении материалов нижнепалеолитического возраста.
Попередній перегляд:   Завантажити - 653.016 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Рижов С. М. 
Досвід впровадження експериментальних досліджень в археології кам’яного віку: освіта, наука та музеєзнавство [Електронний ресурс] / С. М. Рижов, В. М. Степанчук, В. С. Вєтров, О. О. Науменко, О. Г. Погорілець // Vita antiqua. - 2019. - № 11. - С. 78-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/va_2019_11_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.091 Mb    Зміст випуску     Цитування
18.

Степанчук В. М. 
Палеоліт у дослідженнях Д. Я. Телегіна [Електронний ресурс] / В. М. Степанчук // Археологія і давня історія України. - 2020. - Вип. 4. - С. 24-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhdiu_2020_4_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 659.172 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Захарчук О. І. 
З досвіду формування практичних навичок у студентів фармацевтичного факультету при вивченні ними тем із медичної гельмінтології на заняттях із біології з основами генетики [Електронний ресурс] / О. І. Захарчук, В. В. Степанчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 161-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2020_19_3_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 373.151 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Степанчук В. 
О результатах пилотных гео-археологических рекогносцировочных работ в Харьковской области* [Електронний ресурс] / В. Степанчук, Ю. Веклич, С. Палиенко, А. Нездолий // Емінак. - 2020. - № 1. - С. 45-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eminak_2020_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.687 Mb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського