Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (28) | Журнали та продовжувані видання (5) | Автореферати дисертацій (3) | Реферативна база даних (211) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Степанов Ю$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 183 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. |
| |||
| 2. | 
Степанов Ю. М. Гастроентерологічна допомога населенню України: основні показники здоров’я та ресурсне забезпечення у 2011 р. [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, І. Ю. Скирда // Гастроентерологія. - 2013. - № 1. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_1_4 | |||
| 3. |
Дзяк Г. В. Гастроінтестинальні ускладнення залежно від селективності нестероїдного протизапального препарату [Електронний ресурс] / Г. В. Дзяк, Ю. М. Степанов, І. В. Кушніренко // Гастроентерологія. - 2013. - № 1. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_1_8 Розглянуто проблему гастроінтестинальних ускладнень у разі застосування нестероїдних протизапальних препаратів, що широко призначаються для лікування цілого спектра станів, зокрема у випадку ревматологічних захворювань. Наведено результати власних досліджень, що надали змогу визначити особливості змін стану секреторної функції шлунка на тлі прийому неселективного та селективного нестероїдного протизапального засобу та дати їх порівняльну характеристику. Одержані дані надали змогу зробити певний внесок у формування уявлень про механізми розвитку ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту під час прийому препаратів вищевказаної групи. | |||
| 4. |
Степанов Ю. М. Динамика содержания ЦОГ-2 в слизистой желудка и двенадцатиперстной кишки на фоне медикаментозной коррекции НПВП-гастропатий [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, Ю. С. Бреславец // Гастроентерологія. - 2013. - № 1. - С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_1_9 Приведены результаты иммуногистохимического исследования уровня содержания циклооксигеназы 2-го типа (ЦОГ-2) у 120 пациентов с воспалительными и эрозивными поражениями желудка и двенадцатиперстной кишки на фоне длительного приема нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП) до и после лечения поражений гастродуоденальной области. Средний уровень ЦОГ-2 у больных с поражением гастродуоденальной зоны, вызванным приемом НПВП, снизился в 1,5 раза и составил 2,02 усл. ед. до лечения и 1,27 усл. ед. после его проведения по схеме N 1, а также уменьшился в 2 раза и составил 2,00 и 0,95 усл. ед. до и после лечения соответственно при схеме терапии N 2. Данные показатели свидетельствуют о снижении защитных свойств слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки при длительном приеме НПВП. | |||
| 5. |
Степанов Ю. М. Проблеми хвороб органів травлення в наукових дослідженнях. Аналітичний огляд дисертаційних робіт, захищених за спеціальністю 14.01.36 — "гастроентерологія" на спеціалізованій вченій раді ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України" та ДУ "Інститут гастроентерології НАМН України" [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, В. В. Родіонова, І. Ю. Скирда // Гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_3_3 Проаналізовано 49 дисертаційних робіт, захищених за спеціальністю 14.01.36 - "Гастроентерологія". Із них 40 % докторських дисертацій присвячено проблемам хвороб кишечника, 40 % - виразковій хворобі та 20 % - хронічному панкреатиту. У структурі дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук 29,5 % захищені за тематикою виразкової хвороби, 22,7 % - хвороб кишечника, 18,2 % - гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, 13,6 % - біліарної патології, 6,8 % - гастриту та 9,1 % - хвороб печінки. Більшість робіт присвячені питанням консервативного лікування хворих із патологією органів травлення, їх реабілітації, досягненню комплайєнсу в терапії. Поряд із цим у дисертаційних дослідженнях висвітлюються питання патофізіології хвороб органів травлення, а також вплив захворювань інших органів на травну систему. | |||
| 6. |
Степанов Ю. М. Эффективность применения Велоза в лечении пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, И. Я. Будзак // Гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_3_10 Дан обзор клинических исследований, посвященных оценке эффективности рабепразола у больных с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Приведены результаты собственных исследований эффективности генерического рабепразола - Велоза у пациентов с данной патологией. Результаты клинической оценки и данные pH-мониторинга показали эффективность Велоза. | |||
| 7. |
Степанов Ю. М. Оцінка ефективності корекції запальних та фібротичних процесів у хворих на хронічний вірусний гепатит С [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, С. Л. Меланіч, Л. Я. Мельниченко // Гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_3_16 Зазначено, що високий рівень захворюваності, погіршення якості життя хворих, зростання смертності від ускладнень хронічних захворювань печінки обумовлюють соціально значиму медичну проблему. Пошук механізмів гальмування процесів фіброгенезу є одним із актуальних напрямів. Вивчено вплив базової терапії (препаратів урсодезоксихолевої кислоти, есенціальних фосфоліпідів, пентоксифіліну, аргініну гідрохлориду) та поєднання базової терапії з автоцитокінами на показники функціональної активності печінки, ендогенної інтоксикації, процесів фіброгенезу. Обстежено 42 хворих на хронічний вірусний гепатит C. Застосування базової терапії та автоцитокінів мало більш вагомий позитивний вплив на прояви цитолізу, холестазу, обмін глікопротеїнових комплексів позаклітинного матриксу, детоксикаційну функцію печінки та ендотоксемію, про- та антифіброгенні фактори. | |||
| 8. |
Степанов Ю. М. Ингибиторы протонной помпы: насколько безопасно длительное применение пантопразола? [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, И. Я. Будзак // Гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_3_24 | |||
| 9. | 
Твердохліб І. В. Структурно-функціональні зміни мікроциркуляції печінки при моделюванні гострого панкреатиту у щурів за допомогою таурохолату натрію [Електронний ресурс] / І. В. Твердохліб, Ю. М. Степанов, О. Ю. Сіренко, Д. Ю. Зіненко, І. М. Береговенко // Морфологія. - 2011. - Т. 5, № 3. - С. 71-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2011_5_3_12 | |||
| 10. | 
Степанов Ю. М. Селен и заболевания печени [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, В. В. Белицкий, С. В. Коссинская. // Сучасна гастроентерологія. - 2012. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2012_4_17 Наведено результати аналізу даних літератури про значення селену за патології печінки. Накопичено значний матеріал щодо взаємозв'язку дефіциту селену та порушень антиоксидантної системи, характерних для усіх захворювань печінки. Встановлено захисну дію препаратів селену за уражень печінки, переважно токсичного генезу. | |||
| 11. |
Степанов Ю. М. Асцит, ассоциированный с внутрибрюшинным разрывом мочевого пузыря и мочевым перитонитом [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, И. Н. Кононов, Т. А. Скороход, О. Н. Волик, А. А. Можейко, А. Н. Можейко. // Сучасна гастроентерологія. - 2012. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2012_4_20 Описано випадок спонтанного розриву сечового міхура та сечового перитоніту, які спричинили розвиток асциту. Розглянуто клініко-лабораторні та інструментальні методи діагностики рідкісної форми асциту і труднощі діагностики цього захворювання. Наведено також причини розвитку асциту. Наголошено на важливості проведення відповідної диференційної діагностики. | |||
| 12. |
Степанов Ю. М. Нові погляди на механізми розвитку синдрому подразненого кишечнику та реальність їх корекції [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, І. Я. Будзак. // Сучасна гастроентерологія. - 2012. - № 5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2012_5_12 Рассмотрены основные причины формирования синдрома раздраженного кишечника. Подчеркнуто многообразие этих причин. Соглашаясь с мнением, что сегодня терапия синдрома раздраженного кишечника базируется в основном на симптоматическом подходе, проанализированы возможные патогенетические направления в лечении данного заболевания. | |||
| 13. | 
Степанов Ю. М. Хронічний панкреатит: біліарний механізм, чинники та перебіг [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, Н. Г. Заіченко // Запорожский медицинский журнал. - 2012. - № 1. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2012_1_15 | |||
| 14. |
Степанов Ю. М. Ангіодисплазії тонкої кишки — рідкісна причина прихованої шлунково-кишкової кровотечі [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, О. О. Крилова // Гастроентерологія. - 2013. - № 2. - С. 91-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_2_18 | |||
| 15. |
Степанов Ю. М. Стеатоз і стеатогепатит — тригери печінкового фіброгенезу? [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, О. Ю. Філіппова // Гастроентерологія. - 2013. - № 2. - С. 97-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_2_19 | |||
| 16. |
Степанов Ю. М. Основні показники хірургічної допомоги пацієнтам із біліарною патологією на вторинному рівні [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, І. Ю. Cкирда // Гастроентерологія. - 2013. - № 4. - С. 6-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_4_3 Проаналізовано поширеність жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ), хронічного холециститу (ХХ) і холангіту, захворюваність на цю патологію, а також хірургічну активність і післяопераційну летальність внаслідок оперативних втручань на органах біліарної системи серед населення України за останні 7 років (2006 - 2012 рр.). Відбулось зниження показників поширеності ЖКХ, ХХ і холангіту та захворюваності на цю патологію. Така динаміка показників більшою мірою пов'язана з зовнішніми факторами (умови життя, кризисні явища у суспільстві), ніж з тенденціями формування та розвитку патології біліарної системи. Водночас зі зменшенням кількості зареєстрованих пацієнтів із ЖКХ, ХХ і холангітом збільшилось число операцій у випадку гострого холециститу (ГХ), а також відзначено зростання питомої ваги термінових операцій від їх загальної кількості. На даний час смертність від операцій внаслідок ГХ знизилась у порівнянні з рівнем 2006 р., відбулось зменшення післяопераційної летальності, у тому числі у випадку пізньої госпіталізації. Незважаючи на це, проблема хвороб біліарної системи є далекою від свого повного вирішення, оскільки вони посідають 1-ше місце в структурі гастроентерологічної патології, а ГХ - 2-ге місце за кількістю операцій серед усіх хірургічних захворювань черевної порожнини. Тому потрібно загострити увагу хірургів, які оперують на органах біліарної системи, на аналізі ускладнень, за яких необхідно прийняти дуже важливе рішення про необхідність операції. | |||
| 17. |
Степанов Ю. М. Повышение информативности эндоскопической диагностики предраковых изменений и рака желудка у больных с атрофическим гастритом [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, Е. В. Симонова // Гастроентерологія. - 2013. - № 4. - С. 23-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_4_6 Приведены данные изучения характера эндоскопических изменений слизистой оболочки желудка у больных с атрофическим гастритом (АГ) с различной выраженностью структурных нарушений. Показано, что эндоскопические проявления АГ являются неоднородными и характеризуются, помимо атрофических изменений, наличием изменений рельефа слизистой оболочки (узловатость, бугристость), очаговых гиперплазий, полипов, ксантом. Указанные изменения коррелируют с наличием кишечной метаплазии и дисплазии слизистой желудка. Частота атрофически гиперпластических гастритов достоверно выше у пациентов с наличием предраковых изменений слизистой желудка. Показано, что применение пеногасителя симетикона повышает диагностическую эффективность эзофагогастродуоденоскопии, способствуя выявлению предраковой патологии и рака желудка. | |||
| 18. | 
Степанов Ю. М. Хронічний панкреатит біліарного ґенезу: особливості клінічного перебігу та стан зовнішньосекреторної функції підшлункової залози [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, Н. Г. Заіченко // Медичні перспективи. - 2012. - Т. 17, № 1. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2012_17_1_13 | |||
| 19. |
Степанов Ю. М. Особливості секреторної функції та характер мікробної контамінації вмісту шлунка за різних форм хронічного панкреатиту [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, О. О. Крилова, А. І. Руденко, Л. В. Тропко, Т. М. Сейтл // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 33-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2013_3_7 Досліджено секреторну функцію та характер мікробної контамінації шлунка за різних морфологічних форм хронічного панкреатиту (ХП). Обстежено 40 пацієнтів з різними формами ХП. Кислотність шлункового соку оцінювали електрометричним методом і за темпом секреції іонів H<^>+ | |||
| 20. |
Степанов Ю. М. Антибіотико-асоційовані порушення нормобіозу та кандидоз кишечнику [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, О. М. Власова // Медичні перспективи. - 2009. - Т. 14, № 1. - С. 144-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2009_14_1_31 Рассмотрена проблема антибиотико-ассоциированных нарушений дисбиоза и кандидоза толстого кишечника (КТК). Проведено комплексное исследование клинической симптоматики, микрофлоры кишечника, характера нарушений иммунной защиты у больных гастроэнтерологического профиля с сопутствующим КТК. В исследование включено 147 пациентов, из них 60 больных гастроэнтерологического профиля с сопутствующим КТК и 25 человек без патологии кишечника, составивших контрольную группу. Исследование микрофлоры кала выявило дисбиоз у 100 % больных, с преобладанием декомпенсированных (41,66 %) и субкомпенсированных (48,33 %) форм. КТК характеризовался снижением (<$E p~<<~0,05>) в сыворотке крови показателей CD8, снижением CD4 и индекса иммунорегуляции CD4/CD8 (<$Ep~<<~0,01>). Комплексная антимикотическая терапия привела к существенному улучшению показателей дисбиоза. Эффект терапии четко виден на динамике эрадикации Candida albicans | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |