Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (13) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Собчинський К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Возіанов С. О. Динаміка функціонального стану нирок після оперативних втручань з приводу патології верхніх сечовидільних шляхів [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, О. О. Підмурняк, С. А. Собчинський, К. С. Собчинський, В. В. Войцешин, В. М. Монастирський, О. А. Алешко, В. В. Боюк, В. А. Добровольський, А. А. Дрогоруб // Урологія. - 2013. - Т. 17, № 3. - С. 8-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2013_17_3_3 Наведено результати аналізу показників функціонального стану нирок у 102-х пацієнтів з малоінвазивними та відкритими урологічними оперативними втручаннями, проведеними у зв'язку з патологією нирок і верхніх відділів сечоводів. Найбільша різниця в функціональних змінах була відзначена у швидкості клубочкової фільтрації та рівні креатиніну у разі відкритих операцій у порівнянні з малоінвазійними методиками.Приведены результаты анализа показателей функционального состояния почек у 102-х пациентов с малоинвазивными и открытыми урологическими оперативными вмешательствами, проведенными в связи с патологией почек и верхних отделов мочеточников. Наибольшая разница в функциональных изменениях отмечена в скорости клубочковой фильтрации и уровне креатинина при открытых операциях по сравнению с малоинвазивными методиками. | ||
| 2. |
Возіанов С. О. Використання 17-оксипрогестерону капроната в комплексному лікуванні хворих на уретеролітіаз в амбулаторних умовах [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, С. А. Собчинський, О. О. Підмурняк, К. С. Собчинський // Урологія. - 2013. - Т. 17, № 3. - С. 119-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2013_17_3_56 | ||
| 3. |
Возіанов С. О. Звукова стимуляція в комплексі заходів каменегінного ефекту у хворих на уретеролітіаз в амбулаторних умовах [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, С. А. Собчинський, О. О. Підмурняк, К. С. Собчинський // Урологія. - 2013. - Т. 17, № 3. - С. 122-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2013_17_3_57 | ||
| 4. | 
Собчинський К. С. Використання звукової стимуляції в лікуванні хворих з "кам’яною доріжкою" в амбулаторних умовах [Електронний ресурс] / К. С. Собчинський, С. О. Возіанов // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 1. - С. 155-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_1_36 Проліковано 66 хворих з каменями сечовода за амбулаторних умов за допомогою запропонованої схеми, яка припускала розширення комплексної традиційної стандартної терапії за рахунок використання звукової стимуляції. У ході дослідження одержано суб'єктивні й об'єктивні підтвердження доцільності такого підходу. У результаті в 72,7 +- 5,4 % випадків досягнуто самовідходження конкремента з верхніх сечових шляхів, у 15,2 +- 4,4 % - міграція його вниз по сечоводу не супроводжувалася ускладненнями, у 12,1 +- 4,0 % - розвинувся гострий пієлонефрит і хворих було госпіталізовано. Виявлено особливості елімінації конкремента за термінами і частотою. Вони пов'язані з його розміром, локалізацією, однак, процес не залежав від наявності або відсутності інфекції сечових шляхів у хворих на уретеролітіаз.Проліковано 38 хворих із "кам'яною доріжкою" за амбулаторних умов за допомогою запропонованої схеми, яка припускала розширення комплексної традиційної стандартної терапії за рахунок використання звукової стимуляції. У ході дослідження одержані суб'єктивні й об'єктивні підтвердження доцільності такого підходу. На 9 - 15-ту добу повне вивільнення сечовивідних шляхів від резидуальних уламків досягнуто у 26-ти пацієнтів (68,4 %). У 12-ти осіб (31,6 %) звукова стимуляція не надала позитивних наслідків. Усі 12 пацієнтів з ознаками гострого запального процесу в середньому на 4 - 6-ту добу спрямовані на стаціонарне лікування, де їм було проведено дренуючі, а в подальшому - малоінвазивні оперативні втручання. Виявлено особливості елімінації уламків конкремента за термінами і частотою. Вони пов'язані з його розміром, локалізацією, наявністю або відсутності інфекції сечових шляхів (ІСШ) у хворих на уретеролітіаз, термінами звернення в лікувальний заклад після малоінвазивного втручання (дистанційної літотрипсії, контактної літотрипсії). | ||
| 5. | 
Собчинський К. С. Можливості використання 17-оксипрогестерону капронат у лікуванні хворих з "кам’яною доріжкою" в амбулаторних умовах [Електронний ресурс] / К. С. Собчинський, С. О. Возіанов // Здоровье мужчины. - 2016. - № 1. - С. 51-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2016_1_13 Проаналізовано результати лікування 41 хворого з "кам'яною доріжкою" після малоінвазивних методів лікування за амбулаторних умов за допомогою запропонованої схеми, яка припускала розширення комплексної традиційної стандартної терапії за рахунок використання 17-оксипрогестерону капронат (17-ОПК) на базі лікувальних установ Хмельницької області. Чоловіків було 21 (<$E51,2~symbol С~7,8> %), жінок - 20 (<$E48,8~symbol С~7,8> %). Локалізація конкременту до проведення малоінвазивного втручання: достовірно більше було хворих із каменями у нирках - 32 (68,1 %), у 12 (25,5 %) - у середній третині (с/3) сечоводу, лише 6,4 % мали конкремент у нижній третині (н/3), при цьому у жінок це були поодинокі випадки. Із загальної кількості пацієнтів у 32 (78 %) підтверджена наявність інфекції сечових шляхів (ІСШ). Окремому аналізу піддавались дані пацієнтів, що звернулися впродовж перших 7 діб (24 пацієнта) та понад 7 діб (17 хворих) від літотрипсії і виникнення "кам'яної доріжки". У ході дослідження одержані суб'єктивні і об'єктивні підтвердження доцільності такого підходу. На 9 - 15-у добу бажаний клінічний ефект був досягнутий у 32 хворих, що становило 78,0 %. У 9 (22,0 %) пацієнтів він був незадовільним і проявився на 6 - 8-у добу лікування розвитком гострого пієлонефриту, який став причиною госпіталізації. Клінічний ефект залежав від розміру, локалізації конкременту, наявності або відсутності інфекції сечових шляхів у хворих на уретеролітіаз, термінів звернення в лікувальний заклад після малоінвазивного втручання (дистанційної літотрипсії, контактної літотрипсії). | ||
| 6. |
Возіанов С. О. Власний досвід ендовідеохірургічних уретеролітотомій за наявності каменів верхньої третини сечоводу [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, О. О Підмурняк, С. А. Собчинський, В. В. Войцешин, К. С. Собчинський, В. М. Монастирський, О. А. Алешко, В. В. Боюк, В. А. Добровольський // Здоровье мужчины. - 2011. - № 1. - С. 134-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2011_1_31 | ||
| 7. |
Підмурняк О. О. Ендовідеохірургічні втручання в лікуванні сечокам’яної хвороби. Власний досвід [Електронний ресурс] / О. О. Підмурняк, С. А. Собчинський, В. В. Войцешин, К. С. Собчинський, В. М. Монастирський, О. А. Алешко, В. В. Боюк, В. А. Добровольський // Здоровье мужчины. - 2013. - № 4. - С. 166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2013_4_44 Ендовідеохірургічну уретеролітотомію рекомендовано у таких випадках: конкремент сечоводу більше 12 мм, що розташований нижче нижнього полюсу нирки. Неефективність попередньо застосованої екстракорпоральної дистанційної літотрипсії або уретерореноскопії. Ушивати розріз сечоводу слід максимально герметично. Кращі результати під час накладання безперервного обвивного шва. Встановлення "стента" збільшує тривалість операції та підвищує травматизацію сечоводу в місці розрізу. Тому встановлення "стента" необхідне лише при гнійних пієлоне фритах, що спричинені каменями сечоводу. Ретроперитонеоскопічно зручніше оперувати у разі розташування каменя від верхньої третини сечоводу до рівня гребеня здухвинної кістки. Під час розташування каменя нижче - лапароскопічно. | ||
| 8. |
Підмурняк О. О. Лапароскопічна адреналектомія в лікуванні пухлин надниркових залоз [Електронний ресурс] / О. О. Підмурняк, С. А. Собчинський, В. В. Войцешин, К. С. Собчинський, В. М. Монастирський, О. А. Алешко, В. В. Боюк, В. А. Добровольський // Здоровье мужчины. - 2013. - № 4. - С. 167-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2013_4_45 Наведено приклад діагностики пухлин надниркових залоз (НЗ). Після встановлення діагнозу хворим виконана лапароскопічна адреналектомія. У НЗ діагностовано пухлини як кіркової, так і мозкової речовини (альдостерома 5 випадків, кортикостерома - 4 випадки, феохромоцитома - 5 випадків, гормонально неактивна адренокортикальна аденома - 8 випадків). Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Одержаний досвід надає можливість стверджувати, що в наш час медицина дозволяє проводити ранню клініко-лабораторну й інструментальну діагностику пухлин ендокринних залоз. Сучасні технології, насамперед лапароскопічна адреналектомія, дозволяє швидко та безпечно досягти бажаного результату. | ||
| 9. |
Собчинський К. С. Використання звукової стимуляції в лікуванні хворих на уретеролітіаз в амбулаторних умовах [Електронний ресурс] / К. С. Собчинський, С. О. Возіанов // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 4. - С. 169-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_4_41 Проліковано 66 хворих з каменями сечовода за амбулаторних умов за допомогою запропонованої схеми, яка припускала розширення комплексної традиційної стандартної терапії за рахунок використання звукової стимуляції. У ході дослідження одержано суб'єктивні й об'єктивні підтвердження доцільності такого підходу. У результаті в 72,7 +- 5,4 % випадків досягнуто самовідходження конкремента з верхніх сечових шляхів, у 15,2 +- 4,4 % - міграція його вниз по сечоводу не супроводжувалася ускладненнями, у 12,1 +- 4,0 % - розвинувся гострий пієлонефрит і хворих було госпіталізовано. Виявлено особливості елімінації конкремента за термінами і частотою. Вони пов'язані з його розміром, локалізацією, однак, процес не залежав від наявності або відсутності інфекції сечових шляхів у хворих на уретеролітіаз.Проліковано 38 хворих із "кам'яною доріжкою" за амбулаторних умов за допомогою запропонованої схеми, яка припускала розширення комплексної традиційної стандартної терапії за рахунок використання звукової стимуляції. У ході дослідження одержані суб'єктивні й об'єктивні підтвердження доцільності такого підходу. На 9 - 15-ту добу повне вивільнення сечовивідних шляхів від резидуальних уламків досягнуто у 26-ти пацієнтів (68,4 %). У 12-ти осіб (31,6 %) звукова стимуляція не надала позитивних наслідків. Усі 12 пацієнтів з ознаками гострого запального процесу в середньому на 4 - 6-ту добу спрямовані на стаціонарне лікування, де їм було проведено дренуючі, а в подальшому - малоінвазивні оперативні втручання. Виявлено особливості елімінації уламків конкремента за термінами і частотою. Вони пов'язані з його розміром, локалізацією, наявністю або відсутності інфекції сечових шляхів (ІСШ) у хворих на уретеролітіаз, термінами звернення в лікувальний заклад після малоінвазивного втручання (дистанційної літотрипсії, контактної літотрипсії). | ||
| 10. |
Підмурняк О. О. Аналіз ефективності застосування алгоритму розрахунку місць розташування троакарів при лапароскопічних та ретроперитонеоскопічних втручаннях при патології нирок та проксимального відділу сечоводу [Електронний ресурс] / О. О. Підмурняк, С. А. Собчинський, К. С. Собчинський, В. В. Войцешин, В. М. Монастирський, О. А. Алешко, В. В. Боюк, В. А. Добровольський, А. А. Дрогоруб // Урологія. - 2015. - Т. 19, № 3. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2015_19_3_11 Наведено результати застосування алгоритму розрахунку місць розташування троакарів при ендовідіохірургічних втручаннях у разі патології нирок і проксимального відділу сечоводу. Проведено аналіз ефективності виконання оперативних втручань із застосуванням алгоритму і без його застосування. Відзначено особливості формування доступів залежно від особливостей пацієнта та місця знаходження патологічного вогнища. Безпосередньо для побудови тривимірних моделей і виконання розрахунку параметрів ендоскопічних втручань використовуються дані, одержані при виконанні мультиспіральної комп'ютерної томографії в кортикомедулярну фазу контрастування.Приведены результаты применения алгоритма расчета мест расположения троакаров при эндовидиохирургических вмешательствах при патологии почек и проксимального отдела мочеточника. Проведен анализ эффективности выполнения оперативных вмешательств с применением алгоритма и без его применения. Отмечены особенности формирования доступов в зависимости от особенностей пациента и места нахождения патологического очага. Непосредственно для построения трехмерных моделей и выполнения расчета параметров эндоскопических вмешательств используются данные, полученные при выполнении мультиспиральной компьютерной томографии в кортикомедулярную фазу контрастирования. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |