Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Синегубов Д$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 13
Представлено документи з 1 до 13
|
1. |
Лоскутов А. Е. Пути усовершенствования практической подготовки врачей-интернов по специальности "Травматология и ортопедия” [Електронний ресурс] / А. Е. Лоскутов, А. Е. Олейник, Д. А. Синегубов // Літопис травматології та ортопедії. - 2015. - № 1-2. - С. 200-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2015_1-2_53
| 2. |
Лоскутов А. Е. Этапы подготовки научно-педагогических кадров по травматологии и ортопедии в современных условиях [Електронний ресурс] / А. Е. Лоскутов, А. Е. Олейник, Д. А. Синегубов // Літопис травматології та ортопедії. - 2015. - № 1-2. - С. 202-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2015_1-2_54
| 3. |
Лоскутов А. Е. Остеосинтез переломов бедренной кости после тотальногго эндопротезирования коленного и тазобедренного суставов [Електронний ресурс] / А. Е. Лоскутов, А. Е. Олейник, Д. А. Синегубов, А. В. Губарик, И. А. Саид // Проблеми травматології та остеосинтезу. - 2015. - № 1. - С. 64-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pto_2015_1_30
| 4. |
Лоскутов А. Е. Применение препарата Депос® при лечении больных с артрозом коленных суставов [Електронний ресурс] / А. Е. Лоскутов, Д. А. Синегубов // Травма. - 2015. - Т. 16, № 6. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2015_16_6_7
| 5. |
Синегубов Д. А. Дифференцированное эндопротезирование тазобедренного сустава в условиях остеопении и остеопороза у больных с ревматоидным артритом [Електронний ресурс] / Д. А. Синегубов // Медицина сьогодні і завтра. - 2015. - № 2. - С. 105-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2015_2_21
| 6. |
Лоскутов А. Е. Cтруктурно-функциональная перестройка проксимального отдела бедренной кости в разных возрастных группах у пациентов с диспластическим коксартрозом [Електронний ресурс] / А. Е. Лоскутов, А. Е. Олейник, Т. А. Зуб, Д. А. Синегубов // Проблеми остеології. - 2011. - Т. 14, № 4. - С. 72-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2011_14_4_21
| 7. |
Лоскутов А. Е. Анализ выживаемости эндопротезов тазобедренного сустава у геронтологической группы больных [Електронний ресурс] / А. Е. Лоскутов, Е. А. Ковбаса, О. А. Лоскутов, Д. А. Синегубов // Проблеми остеології. - 2016. - Т. 19, № 2. - С. 41-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2016_19_2_10
| 8. |
Синегубов Д. А. Динамика восстановления функции тазобедренных суставов после двустороннего эндопротезирования [Електронний ресурс] / Д. А. Синегубов // Медицина сьогодні і завтра. - 2015. - № 1. - С. 87-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2015_1_18
| 9. |
Лоскутов О. А. Оценка первичной стабильности запрессовываемого и ввинчиваемого ацетабулярных компонентов при эндопротезировании тазобедренного сустава [Електронний ресурс] / О. А. Лоскутов, Н. Е. Науменко, А. Е. Лоскутов, Д. А. Синегубов, Д. В. Горобец, К. С. Фурманова // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 1. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_1_15 Ендопротезування є одним із найбільш ефективних та розповсюджених методів лікування дегенеративних захворювань і травм кульшового суглоба (КС), проте відмічено зростання кількості ревізійних втручань, пов'язаних із нестабільністю ендопротеза, зокрема чашки, та проблемами пари тертя. Мета роботи - оцінити за допомогою біомеханічних методів первинну стабільність ацетабулярних компонентів, які загвинчуються та запресовуються, після ендопротезування КС. Для оцінювання напружено-деформованого стану (НДС) субхондральної та спонгіозної тканин в ділянці кульшової западини під дією навантаження 1000 Н розроблено спрощену розрахункову схему здорового КС та моделі системи "кістка - чашка - вкладиш - головка ендопротеза" з використанням методу кінцевих елементів. Вивчено чашки, які запресовуються та загвинчуються. У здоровому КС відсутні будь-які концентратори напружень. Максимальні значення НДС становлять 0,09 МПа за міцності спонгіозної кісткової тканини 12,17 МПа. Найбільш напруженою часткою субхондральной кістки є ділянка даху - 16,24 МПа за її міцності 150 - 200 МПа. У разі використання чашки, яка запресовується, виявлено збільшення напруження спонгіозної тканини в 4 - 5 разів, а субхондральної на вході в кульшову западину - у 2 - 3 рази. За умов застосування чашок, які загвинчують, передавання навантаження на тазову кістку найбільш наближене до здорового суглоба. Невеликі локальні концентратори напружень у спонгіозній тканині виникають у зоні контакту різьбового пера з субхондральною та спонгіозною тканинами і на відстані 1 мм їх значення знижується у 2 - 3 рази і не перевищує 0,3 МПа. Висновки: використання загвинчувальної чашки має переваги, особливо за умов остеопорозу, оскільки після її імплантації навантаження на кісткову тканину таза наближено до НДС здорового КС.
| 10. |
Лоскутов А. Е. Применение интерактивных методов обучения при преподавании травматологии и ортопедии иностранным студентам [Електронний ресурс] / А. Е. Лоскутов, Д. А. Синегубов, А. Е. Олейник // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2017. - № 2. - С. 15-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2017_2_5
| 11. |
Лоскутов О. А. Дифференцированный подход к выбору бедренного компонента при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом [Електронний ресурс] / О. А. Лоскутов, А. Е. Лоскутов, Д. А. Синегубов, К. С. Фурманова // Травма. - 2018. - Т. 19, № 4. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2018_19_4_8 При эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом (ДК) наблюдается высокий процент негативных результатов, обусловленных сложной деформацией проксимального отдела бедренной кости, узким костномозговым каналом и несоответствием 25 % стандартных бедренных компонентов (БК) эндопротезов этой патологии, что приводит к интраоперационным переломам бедренной кости, развитию стресс-шилдинг синдрома и переломов имплантата. Цель работы - разработка и клиническое обоснование дифференцированного выбора БК при эндопротезировании больных с ДК. Под наблюдением находились 322 больных, которым было выполнено 394 эндопротезирования по поводу ДК. Подавляющее их количество составили больные с высокими степенями ДК по Crowe: I степень - 40 (12,4 %), II - 142 (44,1 %), III - 126 (39,1 %) и IV - 14 (4,4 %). На этапе планирования операции проводилась рентгенологическая оценка формы бедренной кости по L. Dorr et al. (1993) и P. Noble (1990) и поведения БК эндопротеза по J. Chanley, De Lec, а также путем сравнительной оценки данных рентгенографии в динамике. В 375 случаях использованы бесцементные технологии фиксации БК эндопротеза тазобедренного сустава, в том числе в 342 (86,8 %) случаях БК - системы ОРТЭН, в 24 (6 %) - Versys (Zimmer) и в 9 (2,3 %) - Omnifit (Stryker), в остальных 19 случаях была применена цементная технология фиксации БК. По результатам предыдущих рентгеноморфологических и биомеханических исследований были разработаны следующие разновидности БК: конический стандартный - для метафизарной фиксации, конический объемный - для метафизарно-диафизарной фиксации и две разновидности БК с диафизарным типом фиксации укороченной и удлиненной версии. Проведен анализ зависимости дифференцированного подбора различных видов БК эндопротеза в зависимости от степени ДК по Crowe и типа костномозгового канала по L. Dorr. Оценка результатов применения разработанных БК в сроки от 2 до 10 лет показала высокий уровень вторичной стабильности БК. Нестабильность БК в ранние сроки - до 5 лет - наблюдалась в 3 случаях и была обусловлена ошибками в размерах БК при первичном эндопротезировании. В сроки от 5 до 10 лет наблюдался стресс-шилдинг в виде гипертрофии бедренной кости. Выводы: на степень адаптационного контакта БК с костным ложем бедренной кости влияют пространственная форма и размеры костно-мозгового канала бедренной кости, которые нужно тщательно оценивать с помощью маркеров планирования при предоперационном планировании. Двухплоскостная оценка проксимального отдела бедренной кости по L. Dorr et al. позволила сформировать следующий алгоритм дифференцированного применения БК ОРТЭН при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом: тип А - использовать конические стандартные ножки с метафизарным типом фиксации, тип В - конические объемные БК с метафизарно-диафизарным типом фиксации, тип С - БК с квадратным профилем и удлиненной ножкой для диафизарной фиксации или, в случаях остеопороза, ножки с цементным типом фиксации.Після ендопротезування (ЕП) хворих на диспластичний коксартроз (ДК) кількість ускладнень, повіязаних із нестабільністю ендопротеза, зокрема, ацетабулярного компонента (АК), залишається високою. Мета роботи - розробити концепцію диференційованого вибору конструкції АК із використанням вітчизняних модульних ендопротезів ОРТЕН у хворих на ДК різного ступеня. Обстежено 322 хворих на ДК (394 ЕП кульшового суглоба). За класифікацією Crowe ДК I ступеня виявлено в 40 (12,4 %) випадках, II - 142 (44,1 %), III - 126 (39 %), IV - 14 (4,4 %). Тяжкий ступінь ДК визначено в 282 (87,6 %) пацієнтів. У 361 (91,6 %) випадку використано модульні ендопротези ОРТЕН, у 24 (6,1 %) - Zimmer, у 9 (2,3 %) - Stryker. Для розроблення концепції диференційованого вибору АК у хворих на ДК вирішували питання щодо оцінювання ступеня деформації, глибини кульшової западини (КЗ), забезпечення первинної та подальшої стабільності АК. Розроблено та сертифіковано модульні ендопротези системи ОРТЕН із АК, який загвинчують або запресовують, або цементного типу фіксації. Створено безцементні АК малих розмірів. Різьбові виступи загвинчуваних АК забезпечують високу стабільність фіксації за умов сегментарних і центральних дефектів КЗ. Показання до застосування - ДК II, III та IV ступеня, I - із супутнім остеопорозом. АК, які запресовують, використані в разі ДК I та II ступеня без значних сегментарних дефектів. Цементні технології ендопротезування були вжиті за ЕП хворих на ДК із супутнім остеопорозом. Ревізійні операції через нестабільність АК у період 1 - 10 років виконані у 18 (4,6 %) хворих: із загвинчуваними АК - 11 (3,4 %), із такими, що запресовують - 7 (13,7 %). Висновки: АК, які запресовують, доцільно використовувати у разі ДК I та II ступеня за відсутності великих дефектів кистки; загвинчувані - за умов остеопенії та остеопорозу, ДК II та III ступеня, у разі поглиблення дна КЗ та медіалізації позиції АК.
| 12. |
Лоскутов А. Е. Двустороннее эндопротезирование тазобедренных суставов при диспластическом коксартрозе у пациентов с остеопенией и остеопорозом [Електронний ресурс] / А. Е. Лоскутов, О. А. Лоскутов, Д. А. Синегубов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - № 4. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2018_4_10 Рассмотрены проблемы эндопротезирования больных с двусторонним дегенеративно-дистрофическим поражением тазобедренных суставов врожденного и приобретенного характера. Освещены особенности клинико-инструментального и биомеханического обследования, эндопротезирования и медицинской реабилитации данной категории больных. Охарактеризованы ошибки и осложнения при двустороннем эндопротезировании тазобедренных суставов.У разі тяжких форм диспластичного коксартрозу (ДК) найефективнішим методом лікування є операція тотального ендопротезування кульшового суглоба. Мета дослідження - вивчити результати двобічного ендопротезування у пацієнтів із ДК на фоні остеопенії та остеопорозу. Обстежено 72 жінки з ДК, яким виконано двохетапне двобічне тотальне ендопротезування кульшового суглоба. До основної групи ввійшли 45 пацієнток (середній вік (51,5 +- 2,06) року), в яких ДК поєднувався з ознаками остеопенії й остеопорозу, до контрольної - 27 (середній вік (43,5 +- 2,25) року) без зниження мінеральної щільності кісткової тканини. До операції оцінювали індекси: кортикальний, Сінгха, морфокортикальний (МКІ), Споторна, Нобля. Аналізували тип каналу за Споторном і Dorr, характер диспластичної деформації кульшової западини. Пацієнтам основної групи було виконано 90 операцій: у 86 (95,6 %) випадках встановлено безцементні ендопротези, у 3 (3,3 %) застосовано гібридну фіксацію компонентів, в 1 (1,1 %) - зворотну гібридну. У 82 випадках (91,1 %) встановлено безцементні чашки, які загвинчуються, у 7 (7,8 %) - які запресовуються. У хворих контрольної групи виконано 54 операції безцементного ендопротезування (вгвинчуванні чашки в 52 (96,3 %) випадках). Середня оцінка результатів лікування за Харрісом становила в основній групі 88,2 балу, у контрольній - 89,1. Висновки: під час планування ендопротезування у пацієнтів із двостороннім ДК необхідно враховувати рентгеноантропометричні характеристики проксимального відділу стегнової кістки, які надають змогу вибрати конструкцію стегнового компонента ендопротеза і тип його фіксації залежно від двоплощинної форми кістковомозкового каналу. Застосування безцементних чашок, які загвинчуються, уможливлює досягнення первинної стабільної фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза за умов диспластичної деформації кульшової западини на фоні зниження мінеральної щільності кісткової тканини.
| 13. |
Синегубов Д. А. Гибридное эндопротезирование тазобедренного сустава у больных со сниженной минеральной плотностью костной ткани [Електронний ресурс] / Д. А. Синегубов // Сучасні медичні технології. - 2015. - № 2-3. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2015_2-3_4
|
|
|