Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Свиденко Л$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Свиденко Л. В. Формоутворення у видів Monarda fistulosa L. i Monarda citriodora L. в умовах півдня України [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, В. Д. Работягов, М. Ф. Бойко // Чорноморський ботанічний журнал. - 2013. - Т. 9, №. 3. - С. 359-364. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2013_9_3_6
| 2. |
Работягов В. Д. Анатомо-морфологические особенности межвидовых гибридов F1 в сравнении с исходными диплоидными видами и их тетраплоидами [Електронний ресурс] / В. Д. Работягов, Л. В. Свиденко, М. Ф. Бойко // Чорноморський ботанічний журнал. - 2014. - Т. 10, №. 1. - С. 127-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2014_10_1_16 Изучение анатомо-морфологических признаков межвидовых гибридов F1 и исходных диплоидных растений лаванды показало, что гибриды имеют существенные различия по ряду показателей. Приводится анатомо-морфологическое описание поперечного среза листа Lavandula latifolia Medic. (2n, 4n), Lavandula angustifolia Mill. (2n, 4x) и межвидовых гибридов, содержащих по одному геному исходных видов. Анатомическое изучение строения листа межвидовых гибридов показало, что лист их приобрел наряду с ксероморфными признаками от лаванды широколистной мезоморфные признаки от лаванды узколистной. У гибридов F1 наблюдается переход от ксероморфных признаков к ксеромезоморфным. Продемонстрирована взаимосвязь между анатомическими особенностями листьев межвидовых гибридов и их продуктивностью, что может быть использовано в генетической и селекционной работе с лавандой.
| 3. |
Свиденко Л. В. Компонентний склад ефірної олії у формах видів чебрецю повзучого (Thymus serpillum L.) і блошиного (Thymus pulegioides L.) в умовах Херсонської області [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, Л. А. Глущенко // Агроекологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 129–134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2016_2_22 Наведено дані про компонентний склад ефірної олії чотирьох перспективних відібраних форм Lavandula angustifolia Mill. за умов Херсонщини. В олії цих форм ідентифіковано 30 компонентів.З насіннєвого покоління інтродукованих в Херсонську область видів чебрецю - Thymus serpillum L. та Thymus pulegioides L. відібрано форми рослин за морфобіологічними ознаками. Визначено масову частку ефірної олії. Досліджено її компонентний склад. Домінуючими компонентами ефірної олії двох форм T. serpillum є тимол та gamma-терпинен. Масова частка тимолу в олії форми № 17-07 становить 40,70 %, форми № 18-07 - 40,29 %. Масова частка gamma-терпинену - 12,88 та 23,31 % відповідно. Основними компонентами ефірної олії T. pulegioides форми № 2/6-07 є нераль та гераніаль (в сумі 50,25 %).
| 4. |
Гудзь Н. І. Трава чаберу гірського (satureja montana l., lamiaceae) як перспективна лікарська сировина для розробки антимікробних та антиоксидантних засобів [Електронний ресурс] / Н. І. Гудзь, М. І. Шанайда, Л. В. Свиденко, Я. Шимкова // Вісник фармації. - 2019. - № 2. - С. 4-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2019_2_4 Для виявлення нових потенційних джерел антимікробних та антиоксидантних рослинних засобів важливе значення має аналіз джерел наукової літератури стосовно фітохімічних і фармакологічних досліджень неофіцинальних видів лікарських рослин. Значний інтерес у цьому плані становлять біологічно активні речовини трави чаберу гірського (Satureja montana L.). Мета дослідження - проаналізувати дані наукових першоджерел і власних експериментальних досліджень стосовно компонентного складу ефірної олії і вмісту фенольних сполук у траві чаберу гірського з метою її потенційного використання для створення рослинних препаратів з антимікробною та антиоксидантною дією. Об'єкти дослідження - вітчизняні й іноземні джерела наукової літератури, сировина та настойка з трави чаберу гірського. Для розв'язання поставлених завдань дослідження використовувалися пошукові та експериментальні методи, логічний аналіз літературних даних. Наведено результати аналізу основних компонентів ефірної олії чаберу гірського та інших видів цього роду. Визначено, що ефірна олія чаберу гірського складається, в основному, з карвакролу (до 53,35 %), p-цимену (0,66 - 41,4 %), тимолу (0,15 - 46 %), ліналоолу (0,1 - 50,42 %) та інших монотерпеноїдів, а також сесквітерпенів і дитерпенів. На основі проведених експериментальних досліджень автори встановили наявність особливого хемотипу Satureja montana, вирощеного на дослідних ділянках у Херсонській обл., в ефірній олії якого домінує p-тимол (81,79 %). Дана сполука раніше не була заявлена в доступних наукових першоджерелах як основний компонент ефірної олії чаберу гірського. За літературними даними ефірні олії, в яких домінують такі ароматичні компоненти, як карвакрол, евгенол або тимол, чинять виражену антимікробну дію. Власні дослідження показали високий вміст поліфенолів і флавоноїдів у розробленій настойці з особливого "p-тимольного" хемотипу Satureja montana. Високий вміст поліфенолів вказує на потенційні антиоксидантні властивості водних та водно-етанольних витяжок з трави цієї рослини. Висновки: сировина чаберу гірського може розглядатися як перспективне джерело антимікробних та антиоксидантних засобів завдяки домінуванню в ефірній олії ароматичних компонентів, а серед фенольних сполук трави - речовин з 3 - 4 гідроксильними групами в молекулі. Проаналізовано новий "p-тимольний" хемотип чаберу гірського. Проведені дослідження є основою для розробки настойки та настою з трави рослини, які у перспективі поряд з ефірною олією можуть бути рекомендовані як рослинні лікарські препарати з антимікробною та антиоксидантною активністю, що можуть використовуватись у лікуванні інфекційних захворювань порожнини рота, шкіри, органів дихання тощо.Для виявлення нових потенційних джерел антимікробних та антиоксидантних рослинних засобів важливе значення має аналіз джерел наукової літератури стосовно фітохімічних і фармакологічних досліджень неофіцинальних видів лікарських рослин. Значний інтерес у цьому плані становлять біологічно активні речовини трави чаберу гірського (Satureja montana L.). Мета дослідження - проаналізувати дані наукових першоджерел і власних експериментальних досліджень стосовно компонентного складу ефірної олії і вмісту фенольних сполук у траві чаберу гірського з метою її потенційного використання для створення рослинних препаратів з антимікробною та антиоксидантною дією. Об'єкти дослідження - вітчизняні й іноземні джерела наукової літератури, сировина та настойка з трави чаберу гірського. Для розв'язання поставлених завдань дослідження використовувалися пошукові та експериментальні методи, логічний аналіз літературних даних. Наведено результати аналізу основних компонентів ефірної олії чаберу гірського та інших видів цього роду. Визначено, що ефірна олія чаберу гірського складається, в основному, з карвакролу (до 53,35 %), p-цимену (0,66 - 41,4 %), тимолу (0,15 - 46 %), ліналоолу (0,1 - 50,42 %) та інших монотерпеноїдів, а також сесквітерпенів і дитерпенів. На основі проведених експериментальних досліджень автори встановили наявність особливого хемотипу Satureja montana, вирощеного на дослідних ділянках у Херсонській обл., в ефірній олії якого домінує p-тимол (81,79 %). Дана сполука раніше не була заявлена в доступних наукових першоджерелах як основний компонент ефірної олії чаберу гірського. За літературними даними ефірні олії, в яких домінують такі ароматичні компоненти, як карвакрол, евгенол або тимол, чинять виражену антимікробну дію. Власні дослідження показали високий вміст поліфенолів і флавоноїдів у розробленій настойці з особливого "p-тимольного" хемотипу Satureja montana. Високий вміст поліфенолів вказує на потенційні антиоксидантні властивості водних та водно-етанольних витяжок з трави цієї рослини. Висновки: сировина чаберу гірського може розглядатися як перспективне джерело антимікробних та антиоксидантних засобів завдяки домінуванню в ефірній олії ароматичних компонентів, а серед фенольних сполук трави - речовин з 3 - 4 гідроксильними групами в молекулі. Проаналізовано новий "p-тимольний" хемотип чаберу гірського. Проведені дослідження є основою для розробки настойки та настою з трави рослини, які у перспективі поряд з ефірною олією можуть бути рекомендовані як рослинні лікарські препарати з антимікробною та антиоксидантною активністю, що можуть використовуватись у лікуванні інфекційних захворювань порожнини рота, шкіри, органів дихання тощо.
| 5. |
Лічінкіна Н. А. Особливості біології та біохімії Salvia officinalis L. в умовах півдня степової зони України [Електронний ресурс] / Н. А. Лічінкіна, Л. В. Свиденко // Інтродукція рослин. - 2006. - № 2. - С. 79-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2006_2_16 За умов півдня степової зони України (Херсонська обл.) Salvia officinalis L. проходить усі фази розвитку, добре розмножується насінням, дає хороший урожай, містить в усіх органах ефірну олію (до 0,62 %), до складу якої входять 48 компонентів. Основними з них є <$E alpha>- і <$E beta>-туйон (39,16 %), 1,8-цінеол (16,80 %), борнеол (12,69 %) та ін. S. officinalis можна успішно вирощувати в Херсонській обл.
| 6. |
Свиденко Л. В. Компонентний склад ефірної олії Lavandula angustifolia Mill. при інтродукції в Херсонській області [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко // Інтродукція рослин. - 2008. - № 3. - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2008_3_14 Наведено дані про компонентний склад ефірної олії чотирьох перспективних відібраних форм Lavandula angustifolia Mill. за умов Херсонщини. В олії цих форм ідентифіковано 30 компонентів.З насіннєвого покоління інтродукованих в Херсонську область видів чебрецю - Thymus serpillum L. та Thymus pulegioides L. відібрано форми рослин за морфобіологічними ознаками. Визначено масову частку ефірної олії. Досліджено її компонентний склад. Домінуючими компонентами ефірної олії двох форм T. serpillum є тимол та gamma-терпинен. Масова частка тимолу в олії форми № 17-07 становить 40,70 %, форми № 18-07 - 40,29 %. Масова частка gamma-терпинену - 12,88 та 23,31 % відповідно. Основними компонентами ефірної олії T. pulegioides форми № 2/6-07 є нераль та гераніаль (в сумі 50,25 %).
| 7. |
Свиденко Л. В. Біологічні особливості і нагромадження ефірної олії Salvia sclarea L. в умовах Херсонської області [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, Н. А. Лічінкіна // Інтродукція рослин. - 2005. - № 2. - С. 37-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2005_2_8 Проведено дослідження біологічних особливостей і нагромадження ефірної олії Salvia sclarea L. за умов півдня степової зони України (Херсонщини). Виявлено, що найбільша кількість олії (в середньому 0,20 %) нагромаджується наприкінці цвітіння - початку плодоношення, в олії переважає ліналілацетат. Рекомендовано вирощування цієї рослини за умов Херсонщини.
| 8. |
Овечко С. В. Биология роста и развития змееголовника молдавского в условиях степной зоны юга Украины [Електронний ресурс] / С. В. Овечко, Л. В. Свиденко, В. Д. Работягов // Інтродукція рослин. - 2001. - № 3-4. - С. 71-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2001_3-4_12
| 9. |
Свиденко Л. В. Изучение биохимии гибридов полыни и их исходных видов в условиях Херсонской области [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, В. Д. Работягов // Інтродукція рослин. - 2003. - № 1-2. - С. 117-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2003_1-2_18 Наведено біолого-морфологічні особливості полину лимонного, полину таврійського та їх гібридів. Досліджено компонентний склад ефірної олії в рослинах. Ідентифіковано 15 терпеноїдів. Основними компонентами ефірної олії є ліналоол, гераніол, цитраль, туйон. Визначено їх відсотковий вміст. Виділено чотири групи високопродуктивних гібридів з різним хімічним складом.
| 10. |
Марковська О. Є. Порівняльна оцінка морфометричних показників і господарсько цінних ознак Lavandula angustifolia Mill. та Lavandula hybrida Rev. [Електронний ресурс] / О. Є. Марковська, Л. В. Свиденко, І. І. Стеценко // Наукові горизонти. - 2020. - № 2. - С. 24–31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2020_2_5
| 11. |
Шанайда М. І. Хроматографічний аналіз ефірних олій із трави монарди лимонної різних фаз вегетації [Електронний ресурс] / М. І. Шанайда, Л. В. Свиденко, Н. В. Гвоздик, Н. І. Гудзь // Фармацевтичний часопис. - 2021. - № 1. - С. 23-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2021_1_5
| 12. |
Свиденко Л. В. Некоторые аспекты формообразования у видов Monarda fistulosa L. и M. citriodora L. в условиях степной зоны Украины [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, В. Д. Работягов, М. Ф. Бойко // Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2013. - Т. 15. - С. 178-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vbzan_2013_15_25
| 13. |
Свиденко Л. В. Види роду Monarda L. - ароматичні та декоративні рослини [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, В. Д. Работягов // Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2012. - Т. 14. - С. 239-242. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vbzan_2012_14_54
| 14. |
Свиденко Л. В. Особливості росту та розвитку Hussopus officinalis L. при інтродукції в степовій зоні півдня України [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, А. М. Шибко, В. Д. Работягов // Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2011. - Т. 13. - С. 205-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vbzan_2011_13_24
| 15. |
Свиденко Л. В. Содержание и состав эфирных масел некоторых видов Ocimum L., интродуцированных в степной зоне юга Украины [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, Ю. П. Христова, В. Д. Работягов // Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2008. - Т. 10. - С. 144-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vbzan_2008_10_18
| 16. |
Свиденко Л. В. Cодержание и компонентный состав эфирного масла некоторых видов рода Thymus L. в условиях Херсонской области [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, В. Д. Работягов, Л. А. Хлыпенко // Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2007. - Т. 9. - С. 5-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vbzan_2007_9_4
| 17. |
Свиденко Л. В. Cодержание и компонентный состав эфирного масла некоторых видов рода Thymus L. В условиях Херсонской области [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, В. Д. Работягов, Л. А. Хлыпенко // Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2007. - Т. 9. - С. 85-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vbzan_2007_9_14
| 18. |
Свиденко Л. В. Биологические особенности и хозяйственно ценные признаки Satureja montana L. в условиях Херсонской области [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, В. Д. Работягов // Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2003. - Т. 5. - С. 109-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vbzan_2003_5_19
| 19. |
Свиденко Л. В. Внутривидовая изменчивость состава эфирного масла Lavandula angustifolia Mill. в условиях интродукции [Електронний ресурс] / Л. В. Свиденко, В. Д. Работягов // Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2004. - Т. 6. - С. 78-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vbzan_2004_6_15
| 20. |
Корабльова О. А. Уміст макро- та мікроелементів у рослинах роду Artemisia в умовах інтродукції у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України [Електронний ресурс] / О. А. Корабльова, Д. Б. Рахметов, М. І. Шанайда, О. М. Вергун, Т. С. Багацька, Л. В. Свиденко, І. В. Іващенко // Plant Varieties Studying and Protection. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 199-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2021_17_3_6
| | |
|
|