Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Решетило А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Ткачук А. А. Вплив технологічної спадковості на якість функціональних поверхонь кілець роликопідшипників [Електронний ресурс] / А. А. Ткачук, С. А. Мороз, А. Ю. Решетило // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. - 2014. - № 1. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_tekh_2014_1_6
| 2. |
Михалевич В. Т. Динамічні похибки в системах активного контролю та їх визначення в умовах експлуатації [Електронний ресурс] / В. Т. Михалевич, А. Ю. Решетило, І. В. Дем’янова // Наукові нотатки. - 2010. - Вип. 29. - С. 138-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nn_2010_29_32
| 3. |
Решетило А. Ю. Аналіз методів вібродіагностування підшипників кочення [Електронний ресурс] / А. Ю. Решетило, В. Ю. Заблоцький // Перспективні технології та прилади. - 2011. - Вип. 1. - С. 183-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptp_2011_1_21
| 4. |
Ткачук А. А. Вплив зміцнювальної технології на експлуатаційні властивості поверхонь обертання деталей приладів [Електронний ресурс] / А. А. Ткачук, В. В. Мережа, А. Ю. Решетило // Перспективні технології та прилади. - 2011. - Вип. 1. - С. 207-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptp_2011_1_24
| 5. |
Решетило А. Ю. Залежність формування мікрогеометричних параметрів робочих поверхонь деталей типу тіло обертання від жорсткості [Електронний ресурс] / А. Ю. Решетило // Перспективні технології та прилади. - 2012. - Вип. 2. - С. 208-213. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptp_2012_2_28
| 6. |
Решетило А. О. Системи забезпечення мікроклімату салону легкового автомобіля [Електронний ресурс] / А. О. Решетило, О. М. Решетило, П. О. Гуменюк, Л. М. Маркіна // Комп'ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. - 2017. - № 26. - С. 227-232. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kitonv_2017_26_42
| 7. |
Решетило А. О. Аналіз існуючих автоматичних коробок перемикання швидкостей автомобіля [Електронний ресурс] / А. О. Решетило, О. М. Решетило // Комп'ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. - 2014. - № 16-17. - С. 109-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kitonv_2014_16-17_22
| 8. |
Решетило В. А. Профілактика кровотечі в ділянці проксимального анастомозу під час протезування інфраренальної аорти [Електронний ресурс] / В. А. Решетило, Р. І. Сабадош, О. С. Малишевська, А. В. Решетило // Молодий вчений. - 2019. - № 11(1). - С. 237-241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2019_11(1)__53
| 9. |
Сабадош Р. В. Вивчення генетичних аспектів ризику тромбозу шунтів після операцій на артеріях нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / Р. В. Сабадош, В. А. Решетило, Н. М. Ризюк, А. В. Решетило // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2019. - Т. 7, № 3. - С. 233-245. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2019_7_3_10 Критична ішемія є серйозною загрозою для нижніх кінцівок, і навіть після проведених оперативних втручань з метою реваскуляризації тільки 45 % оперованих зберігають обидві кінцівки протягом 1 року. Впродовж цього часу у 30 % випадків уражені кінцівки ампутують, а решта 25 % випадків критичної ішемії закінчуються смертю. З метою покращання результатів лікування пацієнтів з периферичними захворюваннями артерій нижніх кінцівок (ПАЗНК) було проведено вивчення взаємозв'язку між поліморфізмом генів, пов'язаних з гемокоагуляцією, та ризиком виникнення тромбозів шунтів після реконструктивних артеріальних операцій. Дослідження включало 40 хворих, яким раніше проводилися відкриті реконструктивні операції з приводу периферичного артеріального захворювання нижніх кінцівок, яких було розподілено на 2 групи. Основним критерієм включення хворого в основну групу був тромбоз шунта через будь-який термін після реконструктивної операції, а в групу порівняння - відсутність тромбозу шунта не менше, ніж 1 рік після реконструктивної операції. Всім хворим за допомогою полімеразної ланцюгової реакції проводився аналіз на предмет наявності таких спадкових тромбофілій: фактор Leiden G1691 A, протромбін G20210A, FGB G(-455)A, ITGA2 С807Т, ITGB3 T1565C, PAI-1 5G(-675)4G і MTHFR C677T. За результатами дослідження було встановлено, що у пацієнтів з периферичними артеріальними захворюваннями, яким плануються шунтуючі операції на артеріях нижніх кінцівок, доцільно вивчати наявність чи відсутність таких тромбофілій, як FGB G(-455)A, ITGA2 С807Т і ITGB3 Т1565С. У разі наявності у згаданих хворих хоча б однієї з таких тромбофілій ризик тромбозу шунта у них в майбутньому статистично значуще зростає. Перспективним напрямком подальших досліджень може бути вивчення питання, як диференційована додаткова профілактика тромбозів артеріальних шунтів у пацієнтів з ПАЗНК залежно від виявленої спадкової тромбофілії вплине на частоту тромбозів цих шунтів.Критична ішемія є серйозною загрозою для нижніх кінцівок, і навіть після проведених оперативних втручань з метою реваскуляризації тільки 45 % оперованих зберігають обидві кінцівки протягом 1 року. Впродовж цього часу у 30 % випадків уражені кінцівки ампутують, а решта 25 % випадків критичної ішемії закінчуються смертю. З метою покращання результатів лікування пацієнтів з периферичними захворюваннями артерій нижніх кінцівок (ПАЗНК) було проведено вивчення взаємозв'язку між поліморфізмом генів, пов'язаних з гемокоагуляцією, та ризиком виникнення тромбозів шунтів після реконструктивних артеріальних операцій. Дослідження включало 40 хворих, яким раніше проводилися відкриті реконструктивні операції з приводу периферичного артеріального захворювання нижніх кінцівок, яких було розподілено на 2 групи. Основним критерієм включення хворого в основну групу був тромбоз шунта через будь-який термін після реконструктивної операції, а в групу порівняння - відсутність тромбозу шунта не менше, ніж 1 рік після реконструктивної операції. Всім хворим за допомогою полімеразної ланцюгової реакції проводився аналіз на предмет наявності таких спадкових тромбофілій: фактор Leiden G1691 A, протромбін G20210A, FGB G(-455)A, ITGA2 С807Т, ITGB3 T1565C, PAI-1 5G(-675)4G і MTHFR C677T. За результатами дослідження було встановлено, що у пацієнтів з периферичними артеріальними захворюваннями, яким плануються шунтуючі операції на артеріях нижніх кінцівок, доцільно вивчати наявність чи відсутність таких тромбофілій, як FGB G(-455)A, ITGA2 С807Т і ITGB3 Т1565С. У разі наявності у згаданих хворих хоча б однієї з таких тромбофілій ризик тромбозу шунта у них в майбутньому статистично значуще зростає. Перспективним напрямком подальших досліджень може бути вивчення питання, як диференційована додаткова профілактика тромбозів артеріальних шунтів у пацієнтів з ПАЗНК залежно від виявленої спадкової тромбофілії вплине на частоту тромбозів цих шунтів.
|
|
|