Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (3) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Рашидов Н$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 24 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кравец Е. А. Нелинейность дозовых зависимостей частоты хромосомных аберраций при радиационном повреждении корня [Електронний ресурс] / Е. А. Кравец, В. В. Бережная, В. И. Сакада, Н. М. Рашидов, Д. М. Гродзинский // Доповiдi Національної академії наук України. - 2012. - № 3. - С. 157-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_3_27 Установлено, что дозовые зависимости частоты хромосомных аберраций в меристеме корня гороха через 48 ч после облучения характеризуются нелинейностью и наличием плато в области 6 - 8 Гр, что отражает активизацию восстановительных процессов на клеточно-популяционном уровне. В диапазоне плато уровень повреждений составляет для данного генотипа 33 % ЧАА, 2,3 и 0,74 Аб/К. Разрыв между значениями Аб/АК и Аб/К, а также характер дозовых зависимостей при 6 Гр свидетельствуют об индукции мультиаберрантных повреждений, с одной стороны, и репопуляции, с другой. При 10 Гр дозовая кривая формирует следующую экспоненту, обусловленную вовлечением в мутационный процесс большого числа новых клеток с нерепарируемыми повреждениями. Возрастание Аб/К до 1,1 свидетельствует о "критичности" повреждения меристемы. | |||
| 2. |
Кравец Е. А. Изменения архитектоники апикальной меристемы корня при радиационном мутагенезе [Електронний ресурс] / Е. А. Кравец, В. В. Бережная, В. И. Сакада, Н. М. Рашидов, Д. М. Гродзинский // Доповiдi Національної академії наук України. - 2012. - № 4. - С. 149-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_4_26 Установлено, что острое облучение индуцирует в меристеме корня проростков гороха возрастание гетерогенности клеточных популяций, вакуолизацию и паренхиматизацию отдельных клеток и полицитов. Степень нарушения топологии клеточных рядов коррелирует с дозой облучения. Пропорционально дозе облучения сокращаются размеры меристемы, возрастает частота инактивации клеток и деформаций клеточных рядов, изменяется порядок клеткообразования и линейность расположения клеток внутри пакетов. При 33 %-й частоте аберрантных анафаз (ЧАА) структурная архитектоника меристемы деформируется, но все же сохраняется. По достижении 50 % ЧАА топология клеточных рядов и зональность апекса разрушаются, а размеры меристемы сокращаются до "критического" уровня. | |||
| 3. |
Кравец Е. А. Восстановление структурной архитектоники меристемы корня после радиационного воздействия [Електронний ресурс] / Е. А. Кравец, В. В. Бережная, В. И. Сакада, Н. М. Рашидов, Д. М. Гродзинский // Доповiдi Національної академії наук України. - 2012. - № 5. - С. 152-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_5_26 Отмечено, что поддержание и восстановление топологии клеточных рядов при радиационном повреждении меристемы осуществляются через репопуляцию и замещение на ее основе поврежденных клеток и рядов. Новые клеточные ряды продвигаются в поврежденной ткани, по-видимому, путем сочетания симпластического и интрузивного роста. Продвижение аберрантных клеток и полицитов в зону растяжения замедляется или блокируется через прерывание симпластического роста. Локальные процессы восстановления сопровождаются изменением линейности пакетирования клеток. По достижении 50 %-го уровня частоты хромосомных аберраций указанные механизмы восстановления оказываются неэффективными и восстановление следует более радикальному механизму - регенерации, которая приводит к полной замене тканей апекса. Восстановительный потенциал апекса корня ограничивается, по-видимому, "критической массой" меристематических клеток и степенью поражения зоны растяжения. | |||
| 4. |
Ємельянов В. І. Модельна система для вивчення механізмів світлопровідності вищих рослин [Електронний ресурс] / В. І. Ємельянов, В. А. Соломаха, В. І. Григорук, Н. М. Рашидов, Д. М. Гродзинський // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 1. - С. 135-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_1_25 Розроблено модельну систему для вивчення механізмів світлопровідності вищих рослин. Підібрано оптимальне джерело світла. Зібрано металеву конструкцію, яка дозволяє змінювати кут нахилу та інтенсивність освітлення рослин. На базі приладу ХЛМЦ-1С створено систему кювет із світлофільтрами, яка дозволяє виділяти вузькі спектральні смуги світла, що проходить через рослину. Визначено співвідношення інтенсивності джерела освітлення та показників ФЕП-130. | |||
| 5. |
Ємельянов В. І. Здатність рослин проводити світло до ризосфери [Електронний ресурс] / В. І. Ємельянов, Н. М. Рашидов, П. О. Романенко, В. І. Сакада, Д. М. Гродзинський // Доповiдi Національної академії наук України. - 2007. - № 11. - С. 151-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2007_11_30 Phaseolus vulgaris | |||
| 6. | 
Худолєєва Л. В. Мікроклональне розмноження для створення плантацій швидкорослих тополь для потреб альтернативної енергетики в Україні [Електронний ресурс] / Л. В. Худолєєва, Н. К. Куцоконь, О. Г. Нестеренко, В. А. Рудас, Н. М. Рашидов, Д. М. Гродзинський, О. М. Дуган, К. С. Бульботка // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2014. - Т. 12, № 2. - С. 226-233. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2014_12_2_14 | |||
| 7. | 
Кравец Е. А. Структурная архитектоника апикальной меристемы корня в связи с количественной оценкой степени ее радиационного поражения [Електронний ресурс] / Е. А. Кравец, В. В. Бережная, В. И. Сакада, Н. М. Рашидов, Д. М. Гродзинский // Цитология и генетика. - 2012. - Т. 46, № 2. - С. 12-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2012_46_2_4 Дозовые зависимости частоты хромосомных аберраций в меристеме корня проростков гороха через 48 ч после облучения в диапазоне доз от 4 до 8 Гр характеризуются нелинейностью. Выход дозовой кривой на плато отражает активизацию восстановительных процессов. С увеличением дозы сокращаются размеры меристемы, возрастают частота инактивации клеток, нарушений пакетирования и деформаций клеточных рядов в меристеме и зоне растяжения. Однако топология клеточных рядов меристемы при 33 %-ном уровне аберраций в большинстве случаев сохраняется. Поддержание и восстановление топологии клеточных рядов осуществляются через репопуляцию и замещение на ее основе поврежденных клеток и рядов. Новые клеточные ряды продвигаются в поврежденной ткани путем интрузивного роста. Продвижение аберрантных полицитов в зону растяжения замедляется или блокируется прерыванием симпластического роста. В новых субпопуляциях клеток хромосомный мутагенез сохраняется, и эффективность восстановления во многом определяется клеточной конкуренцией между нормальными и аберрантными клетками, а также их клонами. Пределы восстановительного потенциала апекса корня ограничиваются "критической массой" пролиферативного пула и степенью поражения зоны растяжения. При достижении 50 %-ного порога частоты аберрантных ана-телофаз восстановление меристемы переключается на более радикальный механизм - регенерацию, которая приводит к полной замене тканей апекса, включая зону растяжения. | |||
| 8. | 
Литвинов С. В. Изменение параметров морфогенеза Arabidopsis thaliana L. при хроническом облучении семян и проростков малыми дозами редкоионизирующей радиации [Електронний ресурс] / С. В. Литвинов, Н. М. Рашидов // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2016. - Т. 18. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2016_18_12 | |||
| 9. | 
Худолєєва Л. В. Кількісні та якісні оцінки викидів шкідливих речовин у довкіллі під час спалювання деревини порівняно з природним газом і вугіллям [Електронний ресурс] / Л. В. Худолєєва, Н. К. Куцоконь, Н. М. Рашидов, О. М. Дуган // Біологічні студії. - 2016. - Т. 10, № 3-4. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2016_10_3-4_7 Зауважено, що за умов постійного збільшення антропогенного навантаження на довкілля пошук екологічно прийнятних технологій одержання енергії стає дедалі більш актуальним. Використання відновлюваних джерел, зокрема, деревної біомаси з короткоротаційних плантацій для продукування енергії супроводжується меншими кількостями викидів забруднювальних речовин в атмосферу та давно практикується у більшості країн ЄС та світу, але в Україні не має широкого розповсюдження. Хоча для цього є низка вагомих передумов, зокрема, менші викиди шкідливих речовин у довкілля при згорянні деревини та наявність значної кількості непридатних для використання в аграрному секторі площ, де можливо створювати короткоротаційні деревні насадження. Розроблено математичну модель для оцінювання загального викиду шкідливих речовин у довкілля у разі використання викопного (природний газ, вугілля) та відновлюваного (біомаса деревини) палива на об'єктах генерації енергії, та запропоновано новий підхід для порівняльної кількісної оцінки структури викидів забруднень у довкілля. Результати моделювання довели, що загальний викид забрудників у довкілля від використання палив суттєво збільшується в ланцюжку: деревина <$E symbol О> природний газ <$E symbol О> вугілля, в основному завдяки збільшенню викидів вуглекислого газу. В цьому дослідженні оцінювався узагальнений викид шкідливих речовин у довкілля, спричинений спалюванням енергоресурсів з метою одержання теплової енергії, без урахування ефективності негативного впливу кожного компонента. | |||
| 10. |
Куцоконь Н. К. Генетична трансформація Populus nigra х Populus deltoides (осокір клону Градізька) [Електронний ресурс] / Н. К. Куцоконь, В. А. Рудас, М. В. Шинкарук, О. Р. Лахнеко, Б. В. Моргун, Н. М. Рашидов, Д. М. Гродзинський // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2016. - Т. 14, № 2. - С. 187-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2016_14_2_8 | |||
| 11. |
Данченко М. М. Системна біологія як ефективний інструмент дослідження впливу малих доз хронічного опромінення на рослини в Чорнобильській зоні [Електронний ресурс] / М. М. Данченко, К. Клубіцова, М. В. Кривохижа, В. В. Бережна, В. І. Сакада, М. Хайдух, Н. М. Рашидов // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 6. - С. 60-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2016_50_6_9 Обговорено різні методологічні підходи для дослідження трансгенераційних змін метаболічних шляхів в насінні сої та льону в процесі адаптації до хронічного опромінення в Чорнобильській зоні відчуження. Поєднання традиційних і новітніх методів, таких як геноміка, протеоміка, цитогенетичні методи, мутагенез, надає змогу проаналізувати системну відповідь організму та виявити приховані ефекти хронічного опромінення у рослин Чорнобильської зони. Особливо ефективні підходи протеоміки, які варіюють від ідентифікації синтезу і фолдингу окремих білків до характеристики посттрансляційних модифікацій, профілів експресії, синтезу протеїнів у період заповнення насіння після цвітіння до повної зрілості або білкових взаємодій за зростання та розвитку рослин під постійним впливом стресових факторів. Застосування протеоміки відкриває нові горизонти в розумінні прихованих механізмів дії малих доз хронічного опромінення на живі клітини та надає змогу візуалізувати метаболічні зміни незалежно від їх транскрипційної, трансляційної або епігенетичної природи. | |||
| 12. |
Куцоконь Н. К. Оцінка ростових показників однорічних клонів тополі та верби на короткоротаційній плантації у Харківській області [Електронний ресурс] / Н. К. Куцоконь, Л. В. Худолєєва, С. А. Лось, Н. Ю. Висоцька, Л .О. Торосова, В. П. Ткач, О. Г. Нестеренко, Н. М. Рашидов // Біологічні студії. - 2018. - Т. 12, № 1. - С. 55-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2018_12_1_8 Протягом XX ст. селекцією і вирощуванням тополі (Populus sp.) та верби (Salix sp.) займалися багато дослідників. Роботи переважно передбачали довгоротаційний період вирощування рослин (до 20 років) і використання деревини в лісозаготівельній або паперово-целюлозній промисловостях. В Україні раніше увагу не приділяли випробуванню сортів тополі та верби на придатність вирощування на плантаціях із коротким ротаційним періодом (3 - 5 років). Тому особливої актуальності набувають дослідження, пов'язані з випробуванням різних клонів тополі та верби на ранніх етапах росту й розвитку з метою впровадження надінтенсивної технології культивації для отримання біомаси. Мета роботи - попередня оцінка ростових показників однорічних клонів тополь і верб на короткоротаційній плантації в Харківській області. На дослідній ділянці у Харківській області в 2014 р. було висаджено 10 клонів тополі та 3 клони верби. Аналіз рослин проводили в жовтні, після завершення вегетаційного періоду. Визначено приживлюваність живців (%), виміряно товщину пагонів (см), їх висоту (м), середню кількість пагонів на рослину, оцінено загальний стан рослин і приріст біомаси (г). Як свідчать результати, приживлюваність живців різних клонів значно відрізнялась і була достовірно вищою від середньої у тополь "Стрілоподібна", "Дружба" та "Гулівер" (76 - 84 %). Найнижчі рівні приживлюваності (48 - 51 %) виявлено у тополь "Константа", "Роганська" і верби "Прибережна". Клони також значно відрізнялися між собою за інтенсивністю росту. Серед клонів, що показали найкращі показники росту в перший рік, варто відзначити тополі "Гулівер", "Слава України", "Стрілоподібна", "Дружба" та верби "Олімпійський вогонь" і "Лісова пісня". Посередні ростові показники в кінці першого вегетаційного сезону продемонстрували тополі "Новоберлінська-3", "Торопогрицького" та "Роганська", тоді як тополі "Константа", "Львівська" та "Ноктюрн" і верба "Прибережна" показали найнижчі ростові показники. | |||
| 13. |
Нестеренко О. Г. Реакція рослин гороху на дію сольового і термічного стресових факторів залежно від попереднього іонізуючого опромінення [Електронний ресурс] / О. Г. Нестеренко, Н. М. Рашидов // Біологічні студії. - 2018. - Т. 12, № 1. - С. 65-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2018_12_1_9 Мета роботи - вивчити за допомогою морфометричних вимірювань модифікуючу дію гострого іонізуючого випромінювання на формування реакції рослин на дію інших стресових факторів: засолення та підвищеної температури. Для виявлення явища точок перехресної взаємодії сигнальних систем рослин порівняно середню швидкість росту кореня проростків гороху з теоретично очікуваною, обчисленою виходячи з адитивної взаємодії стресових чинників. Проаналізовано комбінації стресорів і виявлено, коли модифікуючий вплив одного з факторів на прояв іншого є найбільшим. Встановлено, що за умови спільної дії стресових чинників можливі кілька варіантів розвитку подій. Стресори можуть послаблювати негативний вплив один одного (антагонізм), посилювати його (синергізм) або ж результат їх взаємодії на рослинний організм буде дорівнювати сумі впливів кожного з факторів (адитивність). З'ясовано, що рівень відхилення від адитивності в бік синергізму або антагонізму найбільш яскраво спостерігають через 2 та 8 діб після дії стресорами. Обговорено ймовірні механізми виявлених ефектів. Низькі дози іонізуючої радіації можуть сприяти збільшенню експресії генів, що регулюють активність антиокси-дантних ферментів, концентрацію осмолітів і вторинних метаболітів, які беруть участь у роботі сигнальних систем. Попереднє іонізуюче опромінення проростків може активізувати захисні механізми рослин, вмикає перехресну взаємодію сигнальних систем, що надає рослинам змогу легше перенести подальші впливи іншими стресорами та підвищує стійкість до них. Водночас перемикання між різними сигнальними шляхами клітини може відбуватися протягом тривалого часу після закінчення безпосереднього впливу стресових чинників на рослинний організм. | |||
| 14. | 
Літвінов С. В. Зміни непігментних сполук у листках опромінених рослин Arabidopsis thaliana (L.) Heynh [Електронний ресурс] / С. В. Літвінов, М. В. Кривохижа, В. М. Кухарський, Н. М. Рашидов // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2018. - № 2. - С. 157-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2018_2_26 | |||
| 15. | 
Худолєєва Л. В. Введення в культуру in vitro клонів тополь та верб перспетивних для відновлюваної енергетики [Електронний ресурс] / Л. В. Худолєєва, Н. К. Куцоконь, О. Г. Нестеренко, Н. М. Рашидов, О. М. Дуган // Біологічні системи. - 2017. - Т. 9, Вип. 1. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biolsist_2017_9_1_5 | |||
| 16. |
Нестеренко О. Г. Визначення кореляції між вмістом проліну та води у коренях Pisum sativum L. під впливом абіотичних стресових факторів [Електронний ресурс] / О. Г. Нестеренко, Н. М. Рашидов // Біологічні системи. - 2017. - Т. 9, Вип. 2. - С. 192-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biolsist_2017_9_2_9 | |||
| 17. |
Куцоконь Н. К. Ростові характеристики та енергопродуктивність тополь і верб короткоротаційній плантації за перший рік вегетації [Електронний ресурс] / Н. К. Куцоконь, Д. Б. Рахметов, Л. В. Худолєєва, С. О. Рахметова, В. В. Фіщенко, О. Г. Нестеренко, Н. М. Рашидов // Біологічні системи. - 2017. - Т. 9, Вип. 2. - С. 238-246. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biolsist_2017_9_2_16 | |||
| 18. | 
Літвінов С. В. Відносна радіочутливість мутанта Arabidopsis thaliana Atmsh2 SALK_002708 у діапазоні сублетальних доз опромінення рідкоіонізуючою радіацією [Електронний ресурс] / С. В. Літвінов, Н. М. Рашидов // Ядерна фізика та енергетика. - 2018. - Т. 19, № 2. - С. 145-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2018_19_2_9 Ефективна репарація індукованих опроміненням пошкоджень ДНК є важливим фактором радіостійкості рослин. З огляду на те, що роль репарації помилково спарених нуклеотидів (MMR) у системній реакції рослин на дію сублетальних доз іонізувальної радіації ще недостатньо вивчена, проведено дослідження впливу випромінювання з низькою іонізувальною здатністю в дозах до 21 Гр включно на накопичення біомаси рослинами Arabidopsis thaliana Atmsh2-/-, дефектними за одним із ключових компонентів MMR-репарації, білком MSH2. Встановлено, що мутант Atmsh2 SALK_002708 є більш чутливим у порівнянні з рослинами дикого типу до дії сублетальних доз радіації як за гострого, так і фракціонованого опромінення. Зміни радіочутливості мутантних рослин за дії різних доз та їх фракціонування можуть бути пов'язані з транскрипційною відповіддю на опромінення генів, що кодують білки репарації ДНК. | |||
| 19. | 
Хома Ю. А. Вплив додавання розчину гліцерину на щільність пелет із соломи пшениці та деревини осики [Електронний ресурс] / Ю. А. Хома, Н. К. Куцоконь, Н. М. Рашидов, В. М. Павліський, О. В. Нестеренко. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2018. - № 5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2018_5_9 | |||
| 20. |
Нестеренко О. Г. Зміна експресії білків під час взаємодії сигнальних систем у проростків гороху під впливом стресових факторів [Електронний ресурс] / О. Г. Нестеренко, С. В. Літвінов, Н. М. Рашидов // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 22. - С. 154-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_22_27 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |