Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Покровський К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Покровський К. Б. Оцінка ефективності вітроелектростанції на основі даних з відкритих джерел [Електронний ресурс] / К. Б. Покровський, М. Ю. Кужелєв // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Електроенергетичні та електромеханічні системи. - 2016. - № 840. - С. 97-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPEEC_2016_840_18 Наведено оцінку ефективності вітроелектростанції за умов Карпатського регіону на основі даних з відкритих джерел і розрахунки техніко-економічних показників електростанції. | ||
| 2. |
Покровський К. Б. Вибір потужних вітрогенераторів для реальних умов [Електронний ресурс] / К. Б. Покровський, О. І. Маврін, Ю. Л. Шелех // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Електроенергетичні та електромеханічні системи. - 2017. - № 870. - С. 71-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPEEC_2017_870_13 Наведено результати розрахунку технічних та економічних показників вітро-електростанцій із різнотипними вітрогенераторами за вітрових умов Карпатського регіону України для вибору оптимального обладнання. | ||
| 3. | 
Маліновський А. А. Проблеми енергетичного аудиту будівель, приєднаних до систем централізованого теплопостачання [Електронний ресурс] / А. А. Маліновський, В. Г. Турковський, К. Б. Покровський, А. З. Музичак // Енергетика: економіка, технології, екологія. - 2017. - № 2. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eete_2017_2_7 Житловий фонд та житлово-комунальне господарство є одними із найбільших споживачів енергетичних ресурсів в Україні, також у цьому секторі зосереджено найбільший потенціал енергозаощадження. Підставою для впровадження енергоощадних заходів є енергетичний аудит будівлі. Згідно з ДСТУ Б В.2.2-39:2016 основною характеристикою будівлі є кількість енергії, необхідної для задоволення попиту на опалення, гаряче водопостачання, кондиціонування, вентиляцію та освітлення. Той же будинок, як абонент системи централізованого теплопостачання, за ДБН В.2.5-39-2008 характеризується максимальним тепловим навантаженням. Визначення цих величин регламентовано різними нормативними документами, що використовують різні підходи. Кожен з підходів має свої переваги та недоліки, однак між ним відсутній формалізований зв'язок, який надавав би змогу узгоджено використовувати ці величини. | ||
| 4. |
Маліновський А. А. Програмна та алгоритмічна підтримка енергетичного аудиту будівель та їх енергетичної сертифікації [Електронний ресурс] / А. А. Маліновський, В. Г. Турковський, К. Б. Покровський, А. З. Музичак // Енергетика: економіка, технології, екологія. - 2018. - № 2. - С. 96-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eete_2018_2_14 Недостатня забезпеченість України власними енергоресурсами зумовлює актуальність потреби зменшення енергоспоживання, зокрема у житлово-комунальній сфері. Цьому мають сприяти енергетичний аудит та енергетична паспортизація і сертифікація будівель згідно з чинною нормативною базою, яка в останні роки зазнала значних змін. Внесені зміни формують нові вимоги, яким має відповідати програмне забезпечення енергетичного менеджменту, та є основою для формування базових об'єктів програмного забезпечення, які надалі можна доповнювати іншими необхідними компонентами, що наведено у роботі на прикладі опису цих об'єктів засобами UML. Також програмне забезпечення має містити підсистеми як нижнього рівня так і інформаційного забезпечення, які забезпечують спеціалізацію програмного пакету. Згідно описаної архітектури у Львівській політехніці було модернізовано програму "Енергоефективна будівля", що входить до складу спеціалізованого пакету. Ця програма надає змогу виконувати основні завдання виконання енергетичного аудиту будівель, обгрунтування системи енергоощадних заходів та розроблення енергетичного паспорту й енергетичного сертифікату будівлі. | ||
| 5. | 
Сегеда М. С. Моделювання режимів енергомоста Україна – Євросоюз [Електронний ресурс] / М. С. Сегеда, К. Б. Покровський, О. І. Маврін, В. П. Олійник // Праці Інституту електродинаміки Національної академії наук України. - 2019. - Вип. 52. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PIED_2019_52_5 Розроблено модель для дослідження усталених режимів та перехідних процесів варіантів схеми енергомоста Україна - Європейський Союз у програмному середовищі Power Factory v.15.2 на основі набору типових моделей елементів мережі. Модель перевірено на результатах контрольних замірів. Показано вплив надлишкової реактивної потужності в схемі мережі на координати режимів та відносно невисоку ефективність шунтових реакторів для її компенсації в умовах застосування синхронного генератора. Запропоновано застосування асинхронізованого генератора для підвищення ефективності роботи енергомоста Україна - Європейський Союз. | ||
| 6. | 
Покровський К. Б. Статичні характеристики потужного асинхронізованого турбогенератора в асинхронному режим [Електронний ресурс] / К. Б. Покровський, О. І. Маврін, В. П. Олійник // Electrical power and electromechanical systems. - 2020. - Vol. 2, № 1(s). - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/elpoels_2020_2_1(s)__9 Існуючий стан енергосистеми України характеризується широким використанням ліній електропересилання з класами напруги 330 і 750 кВ. Зарядна потужність таких повітряних ліній є доволі значною, що генерує в мережу значні обсяги реактивної потужності (РП), які проявляють себе особливо в години зниження навантаження в енергосистемі помітними зростаннями рівнів напруг. Надлишки РП впливають на режими роботи регуляторів збудження синхронних генераторів (СГ) звуженням їх робочого діапазону. За таких умов модернізація або реконструкція електростанцій повинна враховувати можливість розв'язання цілого комплексу задач, що пов'язані з раціоналізацією витрати електроенергії та енергоресурсів, урахуванням зв'язку режимів електростанції з режимами споживачів електроенергії, що пов'язане з надлишками РП на шинах електростанцій залежно від ролі станції в енергосистемі, підвищенням надійності роботи обладнання станції, збільшенням станційної межі динамічної стійкості, зниженням необхідного аварійного резерву застосування на електростанціях поряд із традиційними СГ та асинхроніизованих турбогенераторів (АСТГ), що підвищує надійність та якість роботи електростанції завдяки більшійефективності асинхронізованого генератора із забезпеченням АСТГ в енергосистемі України може надати можливість вирішити проблеми енергосистемі за рахунок можливості глибокого споживання надлишків асинхронізованими генераторами, що сприятиме стабілізації в допустимих межах змогу вплинути на проблему звуження регулювального діапазону автоматичних регуляторів збудження синхронних генераторів, які за умов надлишкової реактивної потужності вимушено переходять у режими роботи, що є близькими до споживання РП СГ та обмеженими дією захистів. Наведено результати розрахунків координат асинхронних режимів АСТГ на основі параметрів заступної схеми. Показано особливості координат асинхронних режимів - асинхронні характеристики АСТГ потужністю 1000 МВт. Такі характеристики надають змогу розглядати можливість застосування асинхронного режиму потужного асинхронізованого генератора за умов енергоблоку АЕС за умови розширення добового регулювального діапазону обладнання блоку. | ||
| 7. | 
Лесько В. О. Оцінка ефективності вітрогенераторів в реальних умовах з додатковими експлуатаційними витратами [Електронний ресурс] / В. О. Лесько, К. Б. Покровський, Р. Я. Ференсович // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2022. - № 6. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2022_6_8 Розвиток світової енергетики безупинно супроводжується зростанням споживання електроенергії. Традиційні джерела електроенергії в цьому процесі сприяють зростанню парникових викидів та загостренню кліматичних проблем, які з кожним роком стають актуальнішими. На цьому фоні альтернативні джерела електроенергії, зокрема вітрові електростанції, зменшують вплив традиційних джерел та сприяють розв'язанню екологічних проблем. Розвиток вітрової електроенергетики супроводжується зростанням одиничних потужностей вітрогенераторів. Здійснено аналіз ефективності роботи вітрової електростанції з сучасними вітрогенераторами для визначених умов розташування з урахуванням додаткових експлуатаційних витрат на основі досвіду експлуатації. Проведено розрахунки технічних та економічних показників роботи проектованої 4-агрегатної вітрової електростанції з різнотипними вітрогенераторами за вітрових умов конкретного промислового майданчика, розташованого в Карпатському регіоні України. При цьому враховано сучасні типові потужності вітрогенераторів та додаткові витрати, що виникають в процесі експлуатації вітростанцій. З метою прийняття оптимального технічного рішення проектування для порівняльної оцінки обрано до встановлення на станції два типи вітрогенераторів - Enercon E-175 EP5 та Vestas V136-4.5 MW. Для визначеної ділянки розташування проектованої вітроелектростанції на верхів'ях хребтів Карпат у Львівській області України (координати ділянки - (lat., lon.) 49,2470; 22,8763) розраховано річний розподіл імовірності вітру за аналітичним розподілом Вейбула та, відповідно, наведено характеристики річної електричної продуктивності проектованої 4-агрегатної вітростанції для обраних двох типів вітрогенераторів. Отримані техніко-економічні показники: капіталовкладення, експлуатаційні витрати, характеристики продуктивності, а також розраховані валові прибутки протягом року експлуатації розглянутої вітроелектростанції з двома варіантами встановлення вітрогенераторів дали змогу оцінити термін окупності її обладнання. Так, для чотириагрегатної станції з вітрогенераторами типу Enercon E-175 EP5 термін окупності становить 3,7 року, а з вітрогенераторами типу Vestas V136-4.5 MW - 3,6 року. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |