Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Перерва Л$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 34
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Копчак В. М. Хирургическое лечение кистозных опухолей поджелудочной железы [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, К. В. Копчак, И. В. Хомяк, А. В. Дувалко, С. В. Андроник, Л. А. Перерва // Український журнал хірургії. - 2013. - № 3. - С. 116-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkh_2013_3_19
| 2. |
Копчак К. В. Первый опыт лапароскопической no-touch панкреатодуоденальной резекции [Електронний ресурс] / К. В. Копчак, А. В. Дувалко, Л. А. Перерва, Н. Г. Давиденко, А. А. Квасивка, С. В. Сухачев // Клінічна хірургія. - 2013. - № 9. - С. 73-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_9_21
| 3. |
Копчак В. М. Резекція підшлункової залози з використанням лапароскопічного доступу [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, К. В. Копчак, І. В. Хомяк, О. В. Дувалко, С. В. Андронік, Л. О. Перерва, О. С. Ткачук, Я. В. Романів // Клінічна хірургія. - 2013. - № 11. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_11_3 Представлено власний досвід виконання резекційних втручань на підшлунковій залозі (ПЗ) з використанням лапароскопічного доступу, виконаних у клініці у 2009 - 2013 рр. У 8 хворих здійснено лапароскопічну дистальну резекцю ПЗ, у 5 - лапароскопічну енуклеацію пухлини ПЗ, в 1 - лапароскопічну панкреатодуоденальну резекцію. Результати порівняно з такими після відкритих операцій, виконаних за аналогічний період. Достовірної різниці частоти післяопераційних ускладнень, тяжкості інтраопераційної крововтрати та тривалості дистальної резекції не було. Тривалість лікування хворого у стаціонарі достовірно менша після виконання лапароскопічних операцій. Тяжкість інтраопераційної крововтрати та тривалість лапароскопічної енуклеації пухлини достовірно менші.
| 4. |
Копчак В. М. Сучасні принципи діагностики та хірургічного лікування ускладнених псевдокіст підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, І. В. Хомяк, К. В. Копчак, А. В. Дувалко, Л. О. Перерва, Л. О. Мошківский, В. А. Кондратюк, С. В. Сухачев, О. С. Ільчук // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2011. - Вип. 2. - С. 117-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2011_2_28
| 5. |
Копчак В. М. Сучасні підходи до лікування ускладнених псевдокіст підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, К. В. Копчак, І. В. Хомяк, О. В. Дувалко, Л. О. Перерва, І. С. Терешкевич, Г. Ю. Мошківський, В. А. Кондратюк // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2014. - Вип. 1. - С. 106-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2014_1_27
| 6. |
Копчак В. М. Сучасні погляди на проблему хірургічного лікування хронічного панкреатиту [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, В. І. Пилипчук, С. В. Андронік, Л. О. Перерва // Клінічна хірургія. - 2014. - № 9. - С. 28–30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_9_8 Проаналізовано результати хірургічного лікування 290 хворих з приводу хронічного панкреатиту (ХП). Операцію Фрея виконано у 125 хворих, в 11 - доповнено накладанням біліодигестивних анастомозів у зв'язку з біліарною гіпертензією. Панкреатодуоденальну резекцію (ПДР) виконано у 8 хворих, Бернську модифікацію операції Бегера та дистальну резекцію підшлункової залози (ПЗ) - по 6, поздовжня панкреатоєюностомія - у 69. У 46 хворих з приводу зрілих псевдокіст (ПК) ПЗ виконано цистоєюно- та цистопанкреатоєюностомію, у 6 - ендоскопічну цистогастро- та цистодуоденостомію, у 7 - зовнішнє дренування кісти. У 17 пацієнтів з приводу непрохідності дванадцятипалої кишки (ДПК) чи біліарної системи накладено обхідні анастомози.
| 7. |
Копчак В. М. Хірургічне лікування пухлин лівого анатомічного сегмента підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, О. С. Ткачук, К. В. Копчак, О. В. Дувалко, І. В. Хомяк, Л. О. Перерва, О. О. Квасівка, С. В. Андронік, Г. Г. Шевколенко, В. В., Романів Я. В., Гребінь Р. М. Ханенко // Клінічна хірургія. - 2015. - № 4. - С. 9–12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_4_4 Проаналізовано результати лікування 231-го хворого з приводу пухлинного ураження лівого анатомічного сегмента підшлункової залози (ПЗ) в період 2009 - 2013 рр. Застосовано індивідуалізований підхід з використанням сучасних технологій. Радикальні операції виконано у 129-ти пацієнтів віком від 14-ти до 81-го року, в тому числі дистальна резекція (ДР) ПЗ в різних модифікаціях, центральна резекція та енуклеація пухлин. Вивчено можливості виконання розширеної резекції ПЗ як за умови проростання пухлиною суміжних органів, так і вростання в регіонарні судини, а також вплив таких втручань на частоту післяопераційних ускладнень та летальність. Під час виконання субтотальної ДР ПЗ з симультанною резекцією уражених магістральних венозних судин та суміжних органів збільшується ризик оперативного втручання, проте, розширюються можливості здійснення радикальної операції у хворих, яких раніше вважали неоперабельними.
| 8. |
Копчак К. В. Роль ендоскопічної ультрасонографії в діагностиці та лікуванні пухлиних утворень лівого анатомічного сегмента підшлункової залози [Електронний ресурс] / К. В. Копчак, І. В. Хомяк, І. С. Терешкевич, О. В. Дувалко, О. С. Ткачук, Л. О. Перерва, С. В. Андронік // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2015. - Вип. 1. - С. 141-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2015_1_30
| 9. |
Копчак В. М. Післяопераційне знеболювання при виконанні резекційних оперативних втручань на підшлунковій залозі [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, К. В. Копчак, І. В. Хомяк, В. Дувалко О., Л. О. Перерва, Н. Г. Давиденко, Я. В. Романів, О. С. Ткачук // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 3. - С. 84-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_3_10 Розглянуто можливість використання ефективного комплексу хірургічних і консервативних заходів з метою зниження кількості призначень наркотичних засобів у післяопераційному періоді. У комплексі заходів запропоновано застосовувати лапароскопічний доступ під час виконання резекційних втручань на підшлунковій залозі, що надає змогу зменшити травму передньої черевної стінки. При цьому запропоновано використовувати епідуральну анестезію, яка, крім знеболювальної дії, має позитивний вплив на перистальтику кишечника у післяопераційному періоді. Третьою ланкою в комплексі заходів рекомендовано призначення знеболювальних препаратів, а саме нестероїдних протизапальних препаратів, наприклад ксефокаму. Такий комплекс підходів сприяє адекватному знеболюванню та можливості відмовитись від аналгезії наркотичними аналгетиками у 95,7 % хворих.
| 10. |
Копчак В. М. Роль лапароскопії в хірургічному лікуванні пухлин лівого анатомічного сегмента підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, К. В. Копчак, І. В. Хомяк, О. В. Дувалко, О. С. Ткачук, Л. О. Перерва, С. В. Андронік // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_2_28
| 11. |
Захарцева Л. М. Солидно-псевдопапиллярная неоплазия поджелудочной железы [Електронний ресурс] / Л. М. Захарцева, В. М. Копчак, М. В. Дятел, Е. А. Пекур, К. В. Копчак, Л. А. Перерва, А. А. Квасивка // Онкология. - 2015. - Т. 17, № 2. - С. 107-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2015_17_2_8 Солидно-псевдопапиллярная неоплазия поджелудочной железы (СПНПЖ) - редкое заболевание; гистологическое строение и иммуногистохимический профиль этой опухоли варьируют; отсутствуют четкие критерии малигнизации. В настоящее время СПНПЖ относится к новообразованиям с неясным злокачественным потенциалом. Цель работы - изучение клинической и морфологической характеристики СПНПЖ для формирования на этой основе критериев диагностики этого заболевания. Проанализированы клинические данные, гистологические и иммуногистохимические особенности СПНПЖ 6-ти пациентов (5-ти женщин, одного мужчины) в возрасте от 13-ти до <$E>>> 40-ка лет (средний возраст 31,5 года). Результаты: анамнестические и клинические данные, локализация и размер опухоли варьировали (последний - от 3 - 4 до 11 - 12 см с распространением за пределы органа). Гистологическое строение СПНПЖ характеризуется наличием кист с папиллярными разрастаниями внутри и участками солидного строения. Отличительной гистологической чертой СПНПЖ является отсутствие атипии клеток. Во всех случаях заболевания выявлена экспрессия белков Cytokeratin pan, Cytokeratin 7, Chromogranin A, Synaptophysin разной интенсивности, в одном случае - экспрессия S-100. Уровень экспрессии Ki-67 колебался от 2-х до 80 % опухолевых клеток (медиана 9 %). Вывод: критерии малигнизации СПНПЖ требуют дальнейшего изучения с увеличением количества наблюдений. В настоящее время СПНПЖ следует отнести к опухолям с неясным злокачественным потенциалом.
| 12. |
Бурий О. М. Можливості ендоскопічної ультрасонографії в лікуванні ускладнень панкреатиту [Електронний ресурс] / О. М. Бурий, І. С. Терешкевич, С. І. Щербина, Л. О. Перерва // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2015. - Vol. 19, № 2-3. - С. 39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2015_19_2-3_11
| 13. |
Бурий О. М. Ендоскопічна ультрасонографія при кістозних захворюваннях підшлункової залози [Електронний ресурс] / О. М. Бурий, І. С. Терешкевич, С. І. Щербина, Л. О. Перерва // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2014. - Vol. 18, № 2-3. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2014_18_2-3_3
| 14. |
Бурий О. М. Перший досвід ендоскопічної панкреатонекрсеквестректомії [Електронний ресурс] / О. М. Бурий, В. М. Копчак, І. С. Терешкевич, Л. О. Перерва, О. В. Ротар // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2016. - Vol. 20, № 3. - С. 37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2016_20_3_11
| 15. |
Копчак В. М. Біліарна гіпертензія при хронічному панкреатиті та особливості її діагностики [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, В. І. Пилипчук, І. В. Хомяк, Л. О. Перерва, Г. Г. Шевколенко, Н. Г. Давиденко // Клінічна хірургія. - 2016. - № 2. - С. 34–37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_2_12 Проаналізовано можливості різних діагностичних методів щодо виявлення біліарної гіпертензії (БГ) у разі хронічному панкреатиті (ХП). БГ виявлено у 163 (31 %) хворих на ХП. Для діагностики використовували: дані лабораторних досліджень, УЗД, ЕРПХГ, КТ, МРПХГ, інтраопераційне вимірювання ширини жовчних проток (ІОВЖП), інтраопераційне вимірювання біліарного тиску (ІОВБТ). Найбільш чутливими методами діагностики БГ при ХП вважають ЕРПХГ, МРПХГ та ІОВБТ.
| 16. |
Копчак В. М. Способи хірургічної корекції біліарної гіпертензії у хворих на ускладнені форми хронічного панкреатиту [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, В. І. Пилипчук, Л. О. Перерва // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2016. - Вип. 1. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2016_1_13
| 17. |
Копчак В. М. Сучасні принципи діагностики та лікування псевдокіст підшлункової залози, ускладнених кровотечею в порожнину псевдокісти [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, К. В. Копчак, В. А. Кондратюк, І. В. Хомяк, О. В. Дувалко, Л. О. Перерва, С.В. Андронік // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2016. - Вип. 2. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2016_2_22
| 18. |
Копчак В. М. Досвід виконання панкреатодуоденальних резекцій хворим на рак головки підшлункової залози з інвазією у ворітну або верхню брижову вени [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, К. В. Копчак, О. В. Дувалко, О. О. Зубков, Л. О. Перерва, А. І. Хомяк // Харківська хірургічна школа. - 2016. - № 4. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2016_4_7
| 19. |
Копчак В. М. Діагностика та хірургічне лікування пухлин лівого анатомічного сегмента підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, О. С. Ткачук, К. В. Копчак, О. В. Дувалко, І. В. Хомяк, Л. О. Перерва, С. В. Андронік, Г. Г. Шевколенко, В. В. Ханенко // Клінічна хірургія. - 2017. - № 6. - С. 9–13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_6_4 Визначено особливості клінічного перебігу пухлин великого сосочка дванадцятипалої кишки (ВСДК), можливості ендоскопічного ультразвукового дослідження у діагностиці новоутворень ВСДК. Визначено фактори ризику виникнення ранніх післяопераційних ускладнень, розроблено шляхи їх профілактки. Обгрунтовано показання щодо проведенння передоперацйної біліарної декомпресії у хворих з новоутвореннями ВСДК, ускладненими обтураційною жовтяницею. Установлено радикальність локальної резекції пухлин ВСДК за наявності доброякісних і злоякісних новоутворень без лімфатогенного метастазування й інвазії пухлиною підшлункової залози. Відзначено переваги пілроозберігальної панкреатодуоденальної резекції та локальної резекції пухлини у порівнянні зі стандартною методикою панкреатодуоденальної резекції у хворих з новоутовореннями ВСКД, зокрема кращі показники якості життя хворих після операції.Проаналізовано результати діагностики й хірургічного лікування 231 хворого з приводу пухлинного ураження лівого анатомічного сегмента підшлункової залози (ПЗ) в період з 2009 по 2014 рр. Відзначено особливості клінічного перебігу пухлинних утворень цієї локалізації, можливості різних методів інструментального дослідження в їх діагностиці та диференційній діагностиці. Розроблений ефективний діагностично-лікувальний алгоритм, визначено діагностичні можливості існуючих та нових інструментальних методів дослідження. Обгрунтовано показання, наведено методики, впроваджено в практику, оцінено результати застосування резекційних втручань на лівому анатомічному сегменті ПЗ, в тому числі з використанням лапароскопічного доступу.
| 20. |
Копчак В. М. Виконання розширеної резекції підшлункової залози в лікуванні хворих з приводу її пухлин [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, К. В. Копчак, Л. О. Перерва, І. В. Хомяк, О. В. Дувалко, Г. Г. Шевколенко, Н. Г. Давиденко, С. В. Андронік, І. В. Скрипничук // Клінічна хірургія. - 2017. - № 9. - С. 5–9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_9_3 Мета роботи - оцінити результати виконання розширеної резекції підшлункової залози (ПЗ) у лікуванні хворих з приводу її пухлин. За період 2010 - 2016 рр. оперовані 545 пацієнтів з приводу аденокарциноми ПЗ, дистальна резекція (ДР) ПЗ виконана у 127 (23,3 %) з них, панкреатодуоденальна резекція (ПДР) - у 402 (73,8 %), тотальна панкреатектомія (ТПЕ) - у 16 (2,9 %). Розширена резекція ПЗ виконана у 121 (22,2 %) хворого, в тому числі ПДР - у 65 (53,7 %), ДР ПЗ - у 46 (38 %), панкреатектомія - у 10 (8,3 %). Ускладнення виникли у 167 (39,4 %) пацієнтів після стандартної резекції ПЗ та у 51 (42,1 %) - розширеної (<$E chi sup 2~=~0,29>, p = 0,58). Летальність становила 2,6 % (померли 14 хворих), з них 5 (4,1 %) - після розширеної резекції ПЗ, 9 (2,1 %) - стандартної (<$E chi sup 2~=~1,52>, p = 0,22). Медіана виживання та показники 5-річного загального виживання недостовірно менші у пацієнтів після розширеної резекції ПЗ, ніж стандартної - відповідно 21 міс і 26 % та 28 міс і 29 % (<$E chi sup 2~=~0,15>, p = 0,69). Висновки: летальність, частота післяопераційних ускладнень, віддалені результати після розширеної резекції ПЗ зіставні з такими після її стандартної резекції.
| | |
|
|