Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Журнали та продовжувані видання (3)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (25)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Пасієшвілі Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 36
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Пасієшвілі Л. М. 
Особливості кісткового ремоделювання при поєднаному перебігу остеохондрозу та хронічного коліту чи синдрому подразненої кишки [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, А. Б. Андруша // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 4(45). - С. 54-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2006_4(45)__28
2.

Пасієшвілі Л. М. 
Якість життя пацієнтів з органічною та функціональною патологіями кишки на тлі остеохондрозу хребта [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, А. Б. Андруша // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2011. - Вип. 40. - С. 125-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2011_40_31
Попередній перегляд:   Завантажити - 408.44 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Пасієшвілі Л. М. 
Імунний дисбаланс як підґрунтя прогресування стеатогепатиту у хворих на артеріальну гіпертензію та ожиріння [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, Т. Ф. Хорошавіна // Український терапевтичний журнал. - 2014. - № 2. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2014_2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 83.122 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Андруша А. Б. 
Особливості розвитку остеодефіциту у хворих на хронічний безкам’яний холецистит, що перебігає в поєднанні з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / А. Б. Андруша, Л. М. Пасієшвілі, О. В. Резуненко // Вісник проблем біології і медицини. - 2012. - Вип. 1. - С. 84-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2012_1_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 173.953 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Пасієшвілі Л. М. 
Стан кісткового метаболізму при хронічному безкам’яному холециститі у хворих на артеріальну гіпертензію [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, А. Б. Андруша, О. В. Резуненко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер : Медицина. - 2012. - № 1024, вип. 24. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhM_2012_1024_24_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 760.536 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Пасієшвілі Л. М. 
Неалкогольна жирова хвороба печінки та артеріальна гіпертензія: патогенетичні чинники формування та прогресування [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, Н. М. Железнякова, Т. М. Пасієшвілі // Гастроентерологія. - 2014. - № 2. - С. 46-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2014_2_9
Зазначено, що поєднаний перебіг найбільш поширених і соціально значущих захворювань внутрішніх органів, таких як артеріальна гіпертензія (АГ) і неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП), може призводити до змін у патогенетичних ланках захворювань. Мета роботи - визначення механізмів формування та прогресування АГ у хворих на НАЖХП. До роботи залучено 36 хворих із поєднанням АГ і НАЖХП і 21 пацієнт з ізольованою АГ. Визначено вміст інтерлейкінів-1, -2, -4, -6 і -8, циркулюючих імунних комплексів, суму показника системи комплементу та рівень автосенсибілізації лімфоцитів до власних антигенів. Установлено, що поєднаний перебіг АГ і НАЖХП призводить до змін в імунологічному спектрі крові, що характеризуються збільшенням показників запального процессу (прозапальних цитокінів, сумарного значення системи комплементу), що сприяє формуванню стеатогепатиту. Тобто за поєднаного перебігу АГ і НАЖХП виникають передумови прогресування патологічного процесу, мішенями якого є серце, нирки та печінка.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.134 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Зак М. Ю. 
Функціональний стан шлунка при застосуванні не стероїдних протизапальних препаратів з приводу остеоартрозу у пацієнтів із хронічним гастритом в анамнезі [Електронний ресурс] / М. Ю. Зак, Л. М. Пасієшвілі, М. Ю. Книш // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 81-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_2_21
Обстежено 122 хворих на хронічний гастрит (ХГ) у поєднанні з остеоартрозом (ОА), у яких для зняття артралгії призначали мелоксикам (середня доза - <$E12,5~symbol С~1,39> мг/добу) або німесулід (середня доза - <$E150~cymbol С~14,91> мг/добу). У результаті дослідження встановлено, що прийом селективних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) у хворих на ХГ у 2,9 разу (<$Eroman P~<<~0,05>) підвищує ризик розвитку гастропатії/диспепсії у порівнянні з пацієнтами без супутньої гастродуоденальної патології. Атрофія слизової оболонки шлунка асоціюється з тенденцією (<$Eroman P~>>~0,05>) більш високого ризику розвитку гастропатії. Застосування НПЗП зумовлює закиснення внутрішньошлункового pH і зниження рівня факторів резистентності шлункового епітелію.
Попередній перегляд:   Завантажити - 313.344 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Зак М. Ю. 
Хронічний гастрит у пацієнтів з остеоартрозом: взаємозв’язок між чинниками вірулентності Helicobacter pylori та морфологічними змінами у шлунку [Електронний ресурс] / М. Ю. Зак, Л. М. Пасієшвілі // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 1. - С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_1_4
Мета роботи - виявити взаємозв'язок між вірулентними властивостями Helicobacter pylori та морфологічними змінами у слизовій оболонці (СО) шлунка у разі хронічного гастриту (ХГ) у пацієнтів з остеоартрозом (ОА) Обстежено 106 пацієнтів із ХГ, асоційованим з H. pylori у поєднанні з ОА. Вірулентність H. pylori виявлено за допомогою діагностичної системи Western Blot. Визначено специфічні IgG до білкових антигенів Н. pylori з різною молекулярною масою - антигену CagA, VacA і уреазоасоційованих протеїнів H, A, E. Формування атрофії СО шлунка у пацієнтів з ОА асоціюється з високовірулентними CagA+- та VacА+-штамами H. pylori. Так, за III - IV стадії атрофії CagA+-антиген траплявся в 2,8 разу частіше (<$Echi sup 2 ~=~9,74>; p = 0,012), ніж за I - II стадії, а VacA+-штами H. pylori у разі I - II стадії атрофії - в 1,3 разу частіше, ніж за III - IV стадії. Висновки: визначення за допомогою Western Blot аналізу анти-CagA IgG у хворих на ХГ у поєднанні з ОА можна розглядати як додатковий маркер підвищеного гостроканцерогенного ризику.
Попередній перегляд:   Завантажити - 166.149 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Пасієшвілі Л. М. 
Клініко-патогенетичні особливості перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на бронхіальну астму та ожиріння [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, Н. М. Железнякова, Т. М. Пасієшвілі // Гастроентерологія. - 2015. - № 4. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2015_4_9
Внаслідок коморбідності бронхіальної астми (БА) й ожиріння відбувається формування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), за наявності якої виникають зміни в патогенетичних ланках захворювання. Мета роботи - підвищення ефективності діагностики НАЖХП у хворих на БА, що перебігає на тлі ожиріння, шляхом встановлення зв'язку між показниками цитокінової ланки імунітету та жирнокислотного спектра крові (ЖКСК). Обстежено 50 хворих на БА, серед яких у 27 захворювання перебігало на тлі ожиріння. Вивчено показники ліпідного та вуглеводного спектрів крові, вміст інтерлейкінів -1, -2, -4, -6 і сумарне значення насичених, ненасичених і поліненасичених жирних кислот. Показано, що коморбідність БА та ожиріння, внаслідок якої формується НАЖХП, призводить до змін у ліпідному та вуглеводному спектрах крові, що характеризуються гіперліпідемією та порушенням толерантності до глюкози. Одночасно реєструються зміни в цитокіновій ланці імунітету (ознаки латентного запалення) та ЖКСК із розвитком нестабільності клітинних мембран і порушенням вироблення ейкозаноїдів. Це, своєю чергою, забезпечує безперервність запального процесу (його хронізацію) та ураження інших органів і систем (зокрема, серцево-судинної) за рахунок розвитку ендотеліальної дисфункції. Отже, за поєднаного перебігу БА й ожиріння формується НАЖХП і виникають передумови до прогресування патологічного процесу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 281.961 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Пасієшвілі Л. М. 
Роль адипокінів жирової тканини у прогресуванні бронхіальної астми у хворих з ожирінням [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, Т. М. Пасієшвілі // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 2. - С. 134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_2_57
Попередній перегляд:   Завантажити - 174.245 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Зак М. Ю. 
Клініко-ендоскопічні особливості перебігу хронічного гастриту у хворих на остеоартроз в умовах прийому селективних НПЗП [Електронний ресурс] / М. Ю. Зак, Л. М. Пасієшвілі // Вісник проблем біології і медицини. - 2016. - Вип. 2(3). - С. 137-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2016_2(3)__29
Попередній перегляд:   Завантажити - 386.295 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Зак М. Ю. 
Ендоскопічні зміни слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони у хворих на атрофічний гастрит у поєднанні з остеоартрозом [Електронний ресурс] / М. Ю. Зак, Л. М. Пасієшвілі, Г. Е. Кузнецов // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 3. - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_3_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 841.692 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Пасієшвілі Л. М. 
Показники ефективності диспансерного нагляду хворих з поєднанням хронічного панкреатиту і артеріальної гіпертензії [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, Т. І. В'юн // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2017. - № 2. - С. 145-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2017_2_35
Попередній перегляд:   Завантажити - 145.599 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Зак М. Ю. 
Особливості макроскопічного стану слизової оболонки верхнього відділу травного каналу у хворих на хронічний гастрит в поєднанні з остеоартрозом [Електронний ресурс] / М. Ю. Зак, Л. М. Пасієшвілі // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 3. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_3_5
Мета роботи - визначити характер макроскопічних змін верхнього відділу травного каналу у хворих на хронічний гастрит (ХГ), які одержували селективні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) з приводу остеоартрозу (ОА). Проведено обстеження 507-ми пацієнтів (310 жінок та 197 чоловіків) віком від 40-ка до 65-ти (середній вік - (52,5 +- 4,32) року), яких було розподілено на 2 клінічні групи: I групу склали 357 хворих на ОА у поєднанні з ХГ, II групу - 150 пацієнтів з ХГ без патології суглобів. Серед обстежених неатрофічний гастрит (НАГ) мав місце у 117-ти та 51-го хворого з I та II групи відповідно; атрофічний гастрит (АГ) - у 240-ка та у 99-ти пацієнтів з I та II групи відповідно. Усі хворі I групи для суглобового синдрому одержували селективні НПЗП: мелоксикам у дозі 15 мг/добу або німесулід у дозі - 200 мг/добу. Тривалість НПЗП-терапії складала від 1 тиж до декількох років. Усім хворим виконувалась езофагогастродуоденоскопія, підставою для проведення якої були абдомінальний біль, диспепсичні розлади й онкопошук. Прийом селективних НПЗП мелоксикаму та німесуліду у стандартному режимі з приводу ОА у хворих на ХГ викликає низку функціональних і структурних змін з боку верхнього відділу травного каналу, характер і виразність яких залежала від морфологічного типу гастриту. Ерозивний езофагіт ступеня A та B у хворих з НАГ в поєднанні з ОА був зафіксований у 3,4 разу (<$Echi sup 2 ~=~1,28>; p = 0,004), а у пацієнтів з АГ в поєднанні з ОА - у 4,4 разу (<$Echi sup 2 ~=~1,28>; p = 0,014) частіше, ніж за НАГ та АГ без супутньої патології відповідно. Встановлено, що у I групі ерозії у кардіальному відділі шлунка спостерігалися лише у разі АГ, а у тілі шлунка у разі АГ зафіксовано у 2,0 разу (<$Echi sup 2 ~=~2,12>; p = 0,002) частіше, ніж у разі НАГ. У хворих на ОА розвиток поодиноких ерозій не залежав від морфологічного типу гастриту, проте множинні ерозії у 1,9 разу (<$Echi sup 2 ~=~2,01>; p = 0,001) часістіше спостерігались за АГ, ніж у разі НАГ. Прийом НПЗП у хворих з ОА сприяв розвитку низки функціональних розладів: за ХГ у поєднанні з ОА шлунково-стравохідний рефлюкс було зафіксовано у 1,9 разу частіше (<$Echi sup 2 ~=~15,67>; p = 0,017), дуоденогастральний рефлюкс - у 1,7 разу частіше (<$Echi sup 2 ~=~18,41>; p = 0,011), ніж за ХГ без супутньої патології. Висновки: прийом селективних НПЗП з приводу ОА у хворих на АГ викликає розвиток більш тяжких структурних та функціональних розладів, ніж у пацієнтів на НАГ. Розвиток поодиноких ерозій не залежав від морфологічної форми ХГ, проте множинні ерозії спостерігались у 2,0 разу частіше за АГ, ніж у разі НАГ (<$Echi sup 2 ~=~2,12>; p = 0,002). У разі ХГ у поєднанні з ОА шлунково-стравохідний рефлюкс спостерігався у 1,9 разу частіше (<$Echi sup 2 ~= 15,67>; p = 0,017), а дуоденогастральний рефлюкс - 1,7 разу частіше (<$Echi sup 2 ~=~18,41>; p = 0,011), ніж за ХГ без супутньої патології.
Попередній перегляд:   Завантажити - 807.056 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Пасієшвілі Л. М. 
Оцінка внеску поліморфних варіантів гена ендотеліальної NO-синтази у формування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби при супутньому ожирінні [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 3. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2017_3_4
Мета роботи - визначити генетичну детермінанту серцево-судинного ризику у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) із супутнім ожирінням за поліморфізму T-786C промотора гена ендотеліальної NO-синтази (eNOS). Обстежено 43 хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням (основна група) - 36 пацієнтів з ізольованою ГЕРХ (група порівняння). Застосовано клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. Функцію ендотелію оцінювали за результатами ДНК-діагностики поліморфізму генотипу C/T T-786C промотора гена eNOS. ДНК-діагностика з дослідженням інсерційно-делеційного поліморфізму гена eNOS надала змогу визначити перерозподіл алелей в основній групі хворих з переважанням патологічного генотипу CC (у 48,8 %). У разі поєднання ГЕРХ та ожиріння кількість мутацій гена збільшилася більше ніж у 8 разів. При цьому клінічні ознаки характеризувалися тривалішим періодом загострення захворювання (1,5 - 2,0 міс), малою ефективністю загальноприйнятої терапії, різноманітною симптоматикою і вираженим гастроезофагеальним рефлюксом. Часто в період загострення захворювання спостерігали підвищення артеріального тиску (51,2 %), виникнення кардіалгій (44,2 %); аритмій (20,9 %). Пацієнти з коморбідністю ГЕРХ та ожиріння у разі генотипу CC мають підвищений ризик не лише розвитку ГЕРХ, а і появи кардіальної симптоматики. Носії генотипу TT мають низький ризик розвитку ГЕРХ та позастравохідних ускладнень. Висновки: у разі коморбідності ГЕРХ та ожиріння спостерігається значне збільшення (48,8 %) патологічних поліморфних варіантів гена eNOS, що надає підставу говорити про підвищений ризик ендотеліальних і гемостатичних порушень у таких хворих. На тлі патологічних гомозигот CC гена eNOS виявлено підвищений ризик розвитку позастравохідної кардіальної симптоматики, що можна пояснити розвитком ендотеліальної дисфункції і тканинної гіпоксії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.342 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Пасієшвілі Л. М. 
Цукровий діабет 2 типу та ішемічна хвороба серця у жінок — коморбідна патологія з підвищеним ризиком розвитку остеопорозу [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, А. А. Заздравнов, Н. М. Железнякова // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 3. - С. 26-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2017_3_6
Мета роботи - оцінити фактори ризику, особливості перебігу та прогнозу остеопенічного синдрому у хворих на цукровий діабет 2 типу (ЦД2) із супутньою стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС). Було обстежено 42 жінки в постменопаузальному періоді, хворих на ЦД2, у тому числі 15 - із супутньою стабільною ІХС (основна група). Решта пацієнток склали групу порівняння. Середній вік хворих основної групи склав (56,4 +- 2,16) року, групи порівняння - (56,8 +- 2,22) року. Тривалість анамнезу ЦД2 склала (7,1 +- 1,91) та (6,9 +- 1,79) року відповідно, тривалість менопаузи - (4,7 +- 0,91) та (4,4 +- 0,83) року відповідно. Досліджено показники мінерального та ліпідного обміну за допомогою біохімічних методів, мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) - методу ультразвукової денситометрії. 10-річну ймовірність розвитку переломів визначали за допомогою опитувальника FRAX. Такі фактори ризику остеопорозу (ОП), як ранній клімакс та куріння частіше зустрічалися у пацієнток основної групи, ніж у хворих з групи порівняння. Ці фактори підвищують ризик захворювання як ОП, так і ІХС, й висока експресивність їх в основній групі сприяла більш ранньому виникненню та прогресуванню атеросклерозу у хворих на ЦД2, створювала передумови для змін метаболізму кісткової тканини. Під час біохімічного дослідження було виявлено незначне зниження іонізованого кальцію в сироватці крові пацієнток основної групи. Проте, дані зміни не були достовірними, а лише мали характер тенденції. Було виявлено підвищені рівні загального холестерину й холестерину ліпопротеїдів низької щільності у пацієнток основної групи у порівнянні з аналогічними показниками хворих групи порівняння. МЩКТ за T-критерієм у хворих з коморбідним перебігом ЦД2 та ІХС була достовірно нижче, ніж у пацієнток з неускладненим ЦД2. 10-річна ймовірність розвитку ОП-залежних переломів будь-якої локалізації, обрахована за FRAX, також була достовірно вище в основній групі пацієнток у порівнянні з хворими на ЦД2 без супутньої ІХС. Висновки: проблема ОП вельми актуальна за коморбідного перебігу ЦД2 та ІХС. Фактори ризику ОП частіше реєструються у пацієнток з ЦД2 та ІХС, ніж у хворих з ізольованим перебігом ЦД2, має місце подібність та поліпотентність низки факторів ризику для ІХС та ОП. Групою ризику розвитку ОП є хворі на ЦД2 та ІХС із передчасною менопаузою, що курять і мають підвищені рівні холестерину та ліпопротеїдів низької щільності. Супутня ІХС збільшує ймовірність переломів у хворих на ЦД2, що вимагає своєчасного скринінгу, профілактики та лікування ОП у даних пацієнток.
Попередній перегляд:   Завантажити - 827.59 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Пасієшвілі Л. М. 
Гормональні взаємовідносини та патогенетичні ланки аутоімунного тиреоі-диту та остеоартрозу [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2017. - Т. 17, Вип. 4(1). - С. 153-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2017_17_4(1)__36
Попередній перегляд:   Завантажити - 307.217 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Пасієшвілі Л. М. 
Вплив поліморфізму гена рецепторів вітаміна D на виразність остеопенічного синдрому у пацієнтів на хронічний панкреатит з супутньою гіпертонічною хворобою [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, Т. І. В’юн // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2018. - Т. 3, № 2. - С. 114-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2018_3_2_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 390.59 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Пасієшвілі Л. М. 
Поліморфізм гена лактази та перебіг хронічного панкреатиту у пацієнтів з гіпертонічною хворобою [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, Т. І. В’юн // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 1. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2018_1_5
Мета роботи - визначити поліморфізм маркера 13910 C/T гена лактази (LCT), асоційованого з поєднаним перебігом хронічного панкреатиту (ХП) та гіпертонічної хвороби (ГХ). Обстежено 110 пацієнтів з ХП, з них у 70 він перебігав на тлі ГХ. Діагностичний пошук передбачав дослідження поліморфізму гена LCT з визначенням можливого впливу на перебіг захворювання та формування ускладнень. До групи контролю було залучено 78 практично здорових осіб аналогічного віку та статі. У 57,5 % пацієнтів з ХП сформувалася лактозна недостатність (ЛН). У разі коморбідності ХП та ГХ кількість таких осіб була більшою (68,6 %), що можна розглядати як результат порушення судинної регуляції підшлункової залози. Формування ЛН відбувалося на тлі нормальних (C/C) поліморфних варіантів гена LCT. У 35,7 % зареєстровано остеопенічні стани, однак їх наявність не асоціювалася з поліморфізмом гена LCT. Висновки: формування ЛН у пацієнтів з ХП та у разі його коморбідності з ГХ відбувається за нормальних поліморфних варіантах гена LCT. Розвиток остеодефіциту може бути зумовлений порушенням всмоктування кальцію в кишечнику за ЛН, однак його асоціації з поліморфізмом гена LCT не виявлено.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.633 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Пасієшвілі Л. М. 
Роль кальцієво-фосфорного обміну в патогенезі стабільної ішемічної хвороби серця у пацієнтів хворих на ожиріння [Електронний ресурс] / Л. М. Пасієшвілі, К. В. Іванова // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 1(2). - С. 175-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_1(2)__39
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.22 Mb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського