Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Панас М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Корнійчук О. П. Порівняльний аналіз ефективності низькоінтенсивного лазерного випромінювання синього та червоного спектрів на staphylococcus aureus, виділених з ротової порожнини [Електронний ресурс] / О. П. Корнійчук, М. А. Панас, А. Я. Бариляк, М. І. Панас, З. Я. Швидка, Я. Г. Султан // Вісник наукових досліджень. - 2014. - № 2. - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2014_2_26 | ||
| 2. | 
Панас М. А. Поєднаний вплив низькоінтенсивного лазерного випромінювання та антибактеріальних препаратів на моделі escherichia coli [Електронний ресурс] / М. А. Панас, О. П. Корнійчук // Biomedical and biosocial anthropology. - 2014. - № 22. - С. 85-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2014_22_24 | ||
| 3. | 
Панас М. А. Дія низькоінтенсивного лазерного випромінювання синього спектра на Staphylococcus aureus і Escherichia coli при пародонтиті [Електронний ресурс] / М. А. Панас, О. П. Корнійчук, А. Я. Бариляк // Експериментальна і клінічна медицина. - 2013. - № 4. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2013_4_9 | ||
| 4. | 
Тимчук І. В. Вплив лізоциму і слини на адгезійні властивості C. albicans, виділених з ротової порожнини, в дослідах in vitro [Електронний ресурс] / І. В. Тимчук, М. А. Панас, С. Є. Лещук, О. Т. Нарепеха, О. П. Корнійчук, В. В. Данилейченко, М. І. Панас // Acta medica Leopoliensia. - 2014. - Т. 20, № 3-4. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2014_20_3-4_10 | ||
| 5. | 
Савицький Я. М. Динаміка виявлення під час ендоскопії кислотоасоційованих захворювань верхніх відділів шлунково кишкового тракту [Електронний ресурс] / Я. М. Савицький, Я. Б. Швидкий, І. М. Тумак, Я. М. Витриховський, М. Я. Савицька, Т. М. Савка, І. Б. Стадницька, М. І. Панас, Б. М. Химко // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2014. - Vol. 18, № 2-3. - С. 50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2014_18_2-3_37 | ||
| 6. | 
Панас М. А. Застосування немедикаментозного лікування при захворюваннях ротової порожнини, спричинених E. coli [Електронний ресурс] / М. А. Панас, М. І. Панас, Х. А. Кирик, І. В. Тимчук // Медицина сьогодні і завтра. - 2015. - № 3. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2015_3_8 | ||
| 7. |
Гураль А. Р. Вплив нестероїдного протизапального препарату напроксену на мікрофлору кишечника в експерименті [Електронний ресурс] / А. Р. Гураль, М. А. Панас, О. П. Корнійчук // Biomedical and biosocial anthropology. - 2016. - № 26. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2016_26_21 | ||
| 8. | 
Панас М. А. Чутливість клінічних штамів Streptococcus salivarius до антибактеріальних препаратів та при поєднанні їх дії з низькоінтенсивним лазерним випромінюванням [Електронний ресурс] / М. А. Панас // Галицький лікарський вісник. - 2014. - Т. 21, число 2. - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2014_21_2_21 Мета дослідження - вивчення ефективності протимікробної дії поєднаного застосування антибактеріальних препаратів (АБП) та низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ) на Streptococcus salivarius у разі карієсу зубів та пародонтиту. Обстежено ротову порожнину у 35 осіб віком 30 - 45-х років з карієсом зубів, 30 осіб із пародонтитом та 20 осіб без ознак патологічного захворювання. Виділено 34 штами S. salivarius у випадку карієсу зубів, 25 штамів у разі пародонтиту та у здорових виділено 13 штамів S. salivarius. Ізоляти використано для проведення досліджень впливу лазерного випромінювання у разі поєдного використання із антибактеріальними препаратами впродовж 5 хв та без використання лазерного випромінювання. У разі опромінення протягом 5 хв без додавання антибіотиків спостерігалось зниження ростових показників до <$E18,5~symbol С~1,1> КУО/мл у разі карієсу зубів, <$E7,4~symbol С~1,0> КУО/мл у разі пародонтиту та <$E4,3~symbol С~2,0> КУО/мл у здорових осіб. У разі використання пеніциліну відносно S. sаlivarius, виділених від осіб з карієсом зубів, мікробне число склало <$E20,7~symbol С~2,6> КУО/мл, з пародонтитом - <$E19,6~symbol С~4,4> КУО/мл та без ознак захворювання - <$E15,0~symbol С~3,6> КУО/мл. У разі застосування рифампіцину відносно S. salivarius, виділених від осіб з карієсом зубів, мікробне число становило <$E9,9~symbol С~1,6> КУО/мл, пародонтитом - <$E7,9~symbol С~2,6> КУО/мл та у здорових осіб - <$E5,7~symbol С~2,3> КУО/мл. Поєднане застосування НІЛВ експозицією 5 хв посилює ефективність антибактеріальних препаратів у разі часткової стійкості до них. | ||
| 9. | 
Готь С.-Р. Р. Інтенсивність утворення біоплівки на титанових та оксид цирконієвих абатментах в експерименті in vitro [Електронний ресурс] / С.-Р. Р. Готь, М. М Угрин, О. М. Фаль, А. Я. Бариляк, М. А. Панас // Новини стоматології. - 2017. - № 1. - С. 76-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2017_1_15 Мета роботи - визначити в експерименті інтенсивність утворення біоплівки на титанових та оксид цирконієвих поверхнях. Мікробіологічне дослідження in vitro полягало у приготуванні суспензій з трьох мікроорганізмів (Str. mitis, St. aureus та C. albicans), у які поміщали титанові та цирконієві диски на 24 год та висівали на різні поживні середовища залежно від штаму бактерій. Для Str. mitis та C. albicans проводили трансмісійну електронну мікроскопію з метою візуалізації мікроорганізмів під різним збільшенням. Статистичний аналіз результатів мікробіологічного дослідження in vitro проводили з використанням програми GraphPad InStat 3. Оцінювали кількість колоній у КУО/мл на кожній експериментальній поверхні у різних групах. У разі посіву Str. mitis на середовище MSA одержали такі результати: найменше бактерій було на механічно полірованому титані та з невеликим відривом на оксиді цирконію, а найбільше - на поверхні дисків з нітриду титану. Після механічного очищення росту мікроорганізмів не було на жодній поверхні дисків. У разі посіву Candida albicans на середовище Сабуро найменше колоній спостерігали на поверхні з нітриду титану, а найбільше - на піскоструминно обробленій і кислотно протравленій (ПОКП) поверхні та механічно полірованому титані. Після очищення щіточкою відзначали ріст лише на ПОКП-поверхні. За посіву Staphylococcus aureus на жовтково-сольовий агар ріст колоній спостерігали лише на ПОКП-поверхні. Після очищення щіткою росту не було на жодній поверхні. Висновки: найменше заселення мікроорганізмами простежується на поверхні оксиду цирконію (p << 0,05), саме тому з цього матеріалу рекомендовано виготовляти супраосальні елементи імплантатів. Надмірна кількість умовно-патогенної мікрофлори у вигляді Str. mitis, St. aureus та C. albicans на поверхні імплантатів призводить до коагрегації патогенних бактерій і, як наслідок, може спричинити періімплантит та подальшу втрату імплантату.Мета роботи - вивчити інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів на прикладі полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі та бактеріальних посівів. У досліді взяли участь пацієнти, яким було встановлено оксид цирконієві абатменти. Дослідження проведено у три етапи, де на кожному етапі-відвідуванні забирали біоматеріал для проведення ПЛР в реальному часі та бактеріальних посівів. На першому відвідуванні забір біоматеріалу проведено навколо зуба. Друге відвідування відбулося після встановлення абатментів в порожнині рота, забір матеріалу проведено з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих опорних структур імплантатів. На третьому відвідуванні, через три місяці після встановлення абатментів, проведено ідентичний забір матеріалу навколо абатментів. Всього було проведено 42 ПЛР в реальному часі та 42 бактеріальні посіви. Реєстрація та облік результатів ПЛР проводилися автоматично з використанням ПЗ RealTime_PCR для ампліфікаторів детектуючих. Інтерпретували результати згідно зі стандартною таблицею кількості мікроорганізмів у біотопі пародонтальної кишені. Порівняння кількості виявлення мікроорганізмів при ПЛР в реальному часі показало, що під час другого відвідування, коли біоматеріал забирали з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих абатментів, було виявлено значно меншу кількість бактерій, ніж на зубі під час першого відвідування. Проте, під час третього відвідування кількість цих мікроорганізмів навколо оксиду цирконію зростала і була близькою до показників, які одержували навколо зубів під час першого відвідування. Однак, результати ПЛР за стандартними показниками відповідали нормі. Лише у двох пацієнтів виявили більшу кількість пародонтопатогенів. Висновки: результати бактеріальних посівів та полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі, де кількісно оцінювали загалом 15 видів бактерій, показали незначну інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів порівняно з показниками навколо зубів. Кількість виявлених пародонтопатогенів, які спричиняють запалення періімплантних тканин, не перевищувала норми. Результати проведеного дослідження підтверджують позитивні гігієнічні властивості оксиду цирконію. | ||
| 10. | 
Смоляр Н. І. Визначення рівня лізоциму та секреторного імуноглобуліну (sіga) у ротовій рідині дітей з бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / Н. І. Смоляр, С. Є. Лещук, М. А. Панас // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 3(1). - С. 48-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_3(1)__12 | ||
| 11. | 
Панас М. А. Ефективність антибактеріальних препаратів в поєднанні із низькоінтенсивним лазерним випромінюванням на клінічні штами Staphylococcus aureus, виділених при захворюваннях ротової порожнини [Електронний ресурс] / М. А. Панас, Х. А. Кирик, І. В. Вільхова, М. І. Панас // Світ медицини та біології. - 2015. - № 4(54). - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2015_4(54)__17 | ||
| 12. | 
Готь С. – Р. Р. Інтенсивність утворення біоплівки на титанових і оксид-цирконієвих поверхнях у досліді in vivo на прикладі streptococcus mitis та streptococcus salivarius [Електронний ресурс] / С. – Р. Р. Готь, М. М. Угрин, О. М. Фаль, А. Я. Бариляк, М. А. Панас // Український стоматологічний альманах. - 2017. - № 1. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usa_2017_1_14 Мета роботи - визначити в експерименті інтенсивність утворення біоплівки на титанових та оксид цирконієвих поверхнях. Мікробіологічне дослідження in vitro полягало у приготуванні суспензій з трьох мікроорганізмів (Str. mitis, St. aureus та C. albicans), у які поміщали титанові та цирконієві диски на 24 год та висівали на різні поживні середовища залежно від штаму бактерій. Для Str. mitis та C. albicans проводили трансмісійну електронну мікроскопію з метою візуалізації мікроорганізмів під різним збільшенням. Статистичний аналіз результатів мікробіологічного дослідження in vitro проводили з використанням програми GraphPad InStat 3. Оцінювали кількість колоній у КУО/мл на кожній експериментальній поверхні у різних групах. У разі посіву Str. mitis на середовище MSA одержали такі результати: найменше бактерій було на механічно полірованому титані та з невеликим відривом на оксиді цирконію, а найбільше - на поверхні дисків з нітриду титану. Після механічного очищення росту мікроорганізмів не було на жодній поверхні дисків. У разі посіву Candida albicans на середовище Сабуро найменше колоній спостерігали на поверхні з нітриду титану, а найбільше - на піскоструминно обробленій і кислотно протравленій (ПОКП) поверхні та механічно полірованому титані. Після очищення щіточкою відзначали ріст лише на ПОКП-поверхні. За посіву Staphylococcus aureus на жовтково-сольовий агар ріст колоній спостерігали лише на ПОКП-поверхні. Після очищення щіткою росту не було на жодній поверхні. Висновки: найменше заселення мікроорганізмами простежується на поверхні оксиду цирконію (p << 0,05), саме тому з цього матеріалу рекомендовано виготовляти супраосальні елементи імплантатів. Надмірна кількість умовно-патогенної мікрофлори у вигляді Str. mitis, St. aureus та C. albicans на поверхні імплантатів призводить до коагрегації патогенних бактерій і, як наслідок, може спричинити періімплантит та подальшу втрату імплантату.Мета роботи - вивчити інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів на прикладі полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі та бактеріальних посівів. У досліді взяли участь пацієнти, яким було встановлено оксид цирконієві абатменти. Дослідження проведено у три етапи, де на кожному етапі-відвідуванні забирали біоматеріал для проведення ПЛР в реальному часі та бактеріальних посівів. На першому відвідуванні забір біоматеріалу проведено навколо зуба. Друге відвідування відбулося після встановлення абатментів в порожнині рота, забір матеріалу проведено з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих опорних структур імплантатів. На третьому відвідуванні, через три місяці після встановлення абатментів, проведено ідентичний забір матеріалу навколо абатментів. Всього було проведено 42 ПЛР в реальному часі та 42 бактеріальні посіви. Реєстрація та облік результатів ПЛР проводилися автоматично з використанням ПЗ RealTime_PCR для ампліфікаторів детектуючих. Інтерпретували результати згідно зі стандартною таблицею кількості мікроорганізмів у біотопі пародонтальної кишені. Порівняння кількості виявлення мікроорганізмів при ПЛР в реальному часі показало, що під час другого відвідування, коли біоматеріал забирали з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих абатментів, було виявлено значно меншу кількість бактерій, ніж на зубі під час першого відвідування. Проте, під час третього відвідування кількість цих мікроорганізмів навколо оксиду цирконію зростала і була близькою до показників, які одержували навколо зубів під час першого відвідування. Однак, результати ПЛР за стандартними показниками відповідали нормі. Лише у двох пацієнтів виявили більшу кількість пародонтопатогенів. Висновки: результати бактеріальних посівів та полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі, де кількісно оцінювали загалом 15 видів бактерій, показали незначну інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів порівняно з показниками навколо зубів. Кількість виявлених пародонтопатогенів, які спричиняють запалення періімплантних тканин, не перевищувала норми. Результати проведеного дослідження підтверджують позитивні гігієнічні властивості оксиду цирконію. | ||
| 13. | 
Немченко О. О. Протимікробна терапія за умов Helicobacter pylori –інфекції [Електронний ресурс] / О. О. Немченко, Р. Г. Шикула, М. І. Панас, І. В. Тимчук, М. А. Панас // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2020. - Т. 5, № 1. - С. 167-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2020_5_1_26 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |