Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Палатна Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Крамарьов С. О. Вірусні діареї у дітей: клінічні прояви, інновації в лікуванні [Електронний ресурс] / С. О. Крамарьов, О. В. Виговська, Л. О. Палатна, В. В. Євтушенко, А. І. Марков, О. М. Євтушенко, О. Л. Дзюба // Здоровье ребенка. - 2014. - № 7. - С. 49-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_7_11 | ||
| 2. | 
Палатна Л. О. Особливості перебігу норо- та аденовірусної кишкових інфекцій у дітей [Електронний ресурс] / Л. О. Палатна, А. Б. Віленський, Н. Б. Пранік, С. О. Ренчковська // Актуальная инфектология. - 2015. - № 1. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2015_1_8 Вивчено клініко-лабораторні особливості перебігу вірусних кишкових інфекцій норовірусної (11), аденовірусної (9) та нороаденовірусної (4) етіології у 24 госпіталізованих дітей у неепідемічний для даних захворювань період (квітень - листопад 2014 р.). Етіологічну діагностику проводили при дослідженні випорожнень методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У результаті проведеного дослідження виявлено, що дані інфекції зустрічалися в більшості випадків наприкінці літа - восени, перебігали у вигляді гастроентериту середнього ступеня тяжкості, маніфестували переважно у дітей перших 3 років життя. Норовірусна інфекція перебігала тяжче, ніж аденовірусна, за рахунок наявності гіпертермічного синдрому, частого інтенсивного блювання в дебюті захворювання, що обгрунтовувало швидке звернення пацієнтів за стаціонарною допомогою (в перші 6 - 12 годин захворювання). У більшості дітей спостерігався розвиток ексикозу 1 - 2-го ступеня. Практично в половини дітей виявлялася значна кетонурія, лейкоцитоз і/або зсув лейкоцитарної формули ліворуч із нормалізацією показників крові протягом першої доби лікування. Це обумовлює необхідність проведення етіологічної діагностики гастроентеритів у дітей із залученням методу ПЛР без перерви на літньо-осінній період для уникнення необгрунтованого призначення антибіотикотерапії. | ||
| 3. |
Крамарьов С. О. 70-річчя кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця [Електронний ресурс] / С. О. Крамарьов, Л. О. Палатна, О. В. Виговська, В. В. Євтушенко // Актуальная инфектология. - 2016. - № 1. - С. 121-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2016_1_21 | ||
| 4. |
Трихліб В. І. Ботулізм: особливості сучасного перебігу. Випадки з практики [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, Л. О. Палатна, О. В. Виговська, Л. П. Трохимович, Н. В. Арсентьєва // Актуальная инфектология. - 2015. - № 4. - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2015_4_21 | ||
| 5. |
Крамарьов С. О. Проблемні питання диференційної діагностики жовтяниць у дітей. Випадки з практики (клінічна лекція) [Електронний ресурс] / С. О. Крамарьов, Л. О. Палатна, І. В. Шпак, Л. Б. Прочук, О. В. Виговська, Л. А. Большакова // Актуальная инфектология. - 2016. - № 2. - С. 9-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2016_2_3 Залежно від того, на якому рівні відбулося порушення обміну білірубіну, виділяють такі види жовтяниць: надпечінкова, печінкова, підпечінкова. Для надпечінкової жовтяниці характерне підвищення рівня непрямого білірубіну в крові за нормальної активності печінковоклітинних ферментів, паралельно у крові має місце зниження рівня гемоглобіну, еритроцитів і високий ретикулоцитоз. Характерною лабораторною ознакою печінкової жовтяниці є підвищення рівня загального білірубіну за рахунок прямого та підвищення активності печінковоклітинних ферментів. Підпечінкова жовтяниця виникає у разі порушення відтоку жовчі з жовчного міхура і жовчних проток у порожнину тонкої кишки. | ||
| 6. | 
Палатна Л. О. Клінічний випадок ботулізма у дитини [Електронний ресурс] / Л. О. Палатна, О. В. Виговська, Ю. О. Савенко, М. Д. Кувшинова, К. С. Наливайко, О. А. Демченко, Х. І. Козій // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 44(2). - С. 269-275. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_44(2)__45 | ||
| 7. |
Трихліб В. І. Захворюваність на гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинної або невизначеної локалізації серед дитячого населення України [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, В. І. Задорожна, С. І. Ткачук, Л. О. Палатна, Н. І. Оперчук // Актуальная инфектология. - 2016. - № 3. - С. 83-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2016_3_17 Здійснено аналіз захворюваності на гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинної або невизначеної локалізації серед дитячого населення України. Встановлено деякі особливості рівня захворюваності на ці інфекції в розрізі областей. | ||
| 8. | 
Крамарьов С. О. Досвід застосування препарату римантадин при лікуванні дітей з грипом та гострими респіраторними інфекціями, що супроводжуються грипоподібним синдромом [Електронний ресурс] / С. О. Крамарьов, В. В. Євтушенко, Л. О. Палатна // Семейная медицина. - 2015. - № 5. - С. 195-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_5_47 Грип залишається важливою проблемою сучасної медицини, спричиняючи сезонні епідемічні підйоми та пандемії. Щороку в світі трапляється 3 - 5 млн тяжких випадків грипу та 250 - 500 тисяч з них закінчується летально. Велика увага у веденні хворих на грип приділяється специфічній противірусній терапії. На меті лікування є зменшення інтенсивності симптомів, скорочення гострого періоду захворювання та попередження ускладнень. Для специфічної терапії грипу використовують дві основні групи препаратів прямої дії: блокатори М2-рецепторів (римантадин) та інгібітори нейрамінідази (озельтамівір, занамівір). Мета клінічного дослідження - вивчення ефективності та переносимості препарату Ремавір (римантадин виробництва AT "Олайнфарм", Латвія) при лікуванні дітей з гострими респіраторними інфекціями, що супроводжуються грипоподібним синдромом та грипом. Результати дослідження показали, що призначення Ремавіру дітям з підозрілими або підтвердженими випадками грипу скорочує тривалість гострого періоду хвороби, пришвидшує нормалізацію загального стану хворих, попереджає виникнення ускладнень. | ||
| 9. | 
Крамарьов C. О. Чи такий небезпечний кір? Підгострий склерозуючий коровий паненцефаліт: клінічна картина, перебіг, випадки з практики [Електронний ресурс] / C. О. Крамарьов, Л. О. Палатна, К. А. Селіверстова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - № 1. - С. 28-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klialin_2019_1_7 | ||
| 10. |
Палатна Л. О. Правець в практиці дитячого лікаря-інфекціоніста. Клінічні випадки [Електронний ресурс] / Л. О. Палатна, С. О. Крамарьов, В. В. Євтушенко, І. В. Шпак, І. Ю. Ковалюх, Г. Д. Міщерська, К. Б. Савінова, А. О. Кравчук, А. М. Кордівська // Актуальна інфектологія. - 2019. - Т. 7, № 3. - С. 167-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2019_7_3_8 Наведено огляд літератури щодо клініко-епідеміологічних особливостей правця в дітей. Докладно висвітлено клінічну картину, форми, ускладнення, питання діагностики та подано клінічні випадки правця в дітей віком 11 та 2 років 8 місяців. Мета описаних клінічних випадків - підкреслити необхідність вакцинації для запобігання правцю та нагадати про важливість настороженості щодо даного захворювання. | ||
| 11. |
Крамарьов С. О. Несприятливі події після імунізації: визначення, номенклатура, клінічні випадки [Електронний ресурс] / С. О. Крамарьов, Л. О. Палатна, І. В. Шпак // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - № 5. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klialin_2019_5_5 | ||
| 12. |
Трихліб В. І. Особливості радіологічних та лабораторних даних у хворих на негоспітальну пневмонію під час пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, К. П. Бєляєва, Н. Р. Цюрак, Л. О. Палатна // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 4. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_4_4 Наведені дані літератури та власні дані щодо негоспітальної пневмонії під час пандемії нової коронавірусної інфекції COVID-19. Установлено, що частіше з приводу негоспітальної пневмонії лікувались чоловіки та хворі з середньотяжкою формою. Частіше відмічалась така локалізація (за частотою спадання): двобічна полісегментарна, правобічна нижньочасткова локалізація, лівобічна нижньочасткова. У чоловіків порівняно із жінками частіше реєструвалась така локалізація пневмонії: правобічна нижньочасткова у віці 20 - 30 років, 51 - 60 років; правобічна полісегментарна у хворих у всіх вікових групах; лівобічна нижньочасткова пневмонія у віці 51 - 60 років, лівобічна верхньочасткова пневмонія у віці 20 - 50 років, лівобічна полісегментарна пневмонія у всіх вікових групах, дещо частіше - двобічна нижньочасткова пневмонія у різних вікових групах, двобічна полісегментарна пневмонія у віці 20 - 30 років, у старших за 60 років. Навпаки, у жінок частіше була така локалізація: правобічна нижньочасткова у віці 31 - 50 років, правобічна верхньочасткова у віці 20 - 30 років, лівобічна нижньочасткова пневмонія у віці 20 - 50 років, понад 60 років, лівобічна верхньочасткова пневмонія у віці понад 60 років, двобічна нижньочасткова пневмонія у віці 31 - 40 років, двобічна полісегментарна пневмонія у віці 41 - 60 років. В осіб віком понад 60 років однаково часто реєструвалась незалежно від статі правобічна нижньочасткова пневмонія. Правобічна верхньочасткова пневмонія в пацієнтів 31 - 40 та 41 - 50 років та понад 60 років не спостерігалась. Найчастішою локалізацією пневмонії при середньотяжкій формі були нижні частки правої (29,4 %), лівої (18,3 %) легень та полісегментарна в обох легенях (28,8 %). Найменш часто реєструвалась у верхній частці правої (2,6 %), лівої (3,9 %) легень та не відмічалась у верхніх частках обох легень. Найчастішою локалізацією пневмонії при тяжкій формі була двобічна полісегментарна (37,5 %). Найменш часто відмічалась правобічна полісегментарна, лівобічна нижньочасткова та двобічна нижньочасткова (по 12,5 %) пневмонія. Практично при всіх локалізаціях частіше реєструвалась субфебрильна температура. Частіше нормальна або субфебрильна температура реєструвалась при всіх локалізаціях, окрім правобічної верхньочасткової пневмонії, за якої частіше була зареєстрована вища (фебрильна, піретична) температура. При всіх локалізаціях протягом трьох днів після госпіталізації у більшості хворих була нормальна кількість лейкоцитів, лейкопенія - при лівобічній нижньочастковій, лейкоцитоз - при двобічній верхньочастковій, двобічній нижньочастковій та правобічній верхньочастковій. Загалом лейкоцитоз при негоспітальній пневмонії реєструвався в 38,8 % хворих. У більшості хворих у перші три дні після госпіталізації реєструвалися нормальна кількість лімфоцитів, лімфопенія у третини хворих при правобічній верхньочастковій та лівобічній нижньочастковій локалізації. | ||
| 13. |
Трихліб В. І. Особливості показників загального аналізу крові у хворих із негоспітальною пневмонією під час пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, К. П. Бєляєва, Н. Р. Цюрак, Л. О. Палатна // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 5-6. - С. 33-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_5-6_6 Наведено дані огляду літератури щодо негоспітальної пневмонії та дані обстеження хворих із негоспітальною пневмонією під час пандемії нової коронавірусної інфекції COVID-19. При легкій формі спостерігається відсутність змін у частоті виявлення лейкоцитозу у хворих із легким перебігом протягом 10 днів перебування у стаціонарі. Спостережено тенденцію до збільшення частки хворих з нормальною кількістю лейкоцитів, лімфоцитів вже з 4 - 6-ї доби перебування у стаціонарі. Лейкопенія відзначалась у 9,3 % пацієнтів на 1 - 3-й день після госпіталізації та не спостерігалась у подальшому. Вірогідно лімфопенія реєструвалась у перші 1 - 6 днів перебування у стаціонарі та не спостерігалась у пацієнтів із 7 - 9-го дня перебування у стаціонарі. Гранулоцитоз відзначався у 27,6 % пацієнтів на 1 - 3-й день перебування у стаціонарі, та в подальші дні їх відсоток значно зменшувався, водночас значно збільшувався відсоток осіб з нормальною кількістю гранулоцитів. Нормальний рівень тромбоцитів спостерігався у більшості хворих (93,8 %) на 1 - 3-й день перебування у стаціонарі, а тромбоцитопенія реєструвалась тільки у 6,3 % пацієнтів на 1 - 3-й день після госпіталізації. При середньотяжкій формі у 24,7 % пацієнтів був відзначений лейкоцитоз на 1 - 3-й день перебування у стаціонарі, на 7 - 9-й день лікування їх відсоток збільшився до 28,8 (p >> 0,05). У більшості хворих (66,7 %) в перші три дні реєструвався нормоцитоз, а лейкопенія відзначалась у 8,7 % пацієнтів на 1 - 3-й день. Вірогідно частка реєстрованого лімфоцитозу збільшувалась, а лімфопенії - зменшувалась під час перебування хворих у стаціонарі вже з 4 - 6-ї доби. Гранулоцитоз реєструвався у 23,2 % пацієнтів на 1 - 3-й день перебуванння у стаціонарі з подальшим вірогідним зменшенням їх відсотка вже з 4 - 6-ї доби. Підвищений міст паличкоядерних нейтрофілів реєструвався в перші три дні у 51,6 % хворих, і їх відсоток вірогідно зменшувався після 4-ї доби. У більшості хворих (77,3 %) реєструвався нормальний рівень тромбоцитів на 1 3-й день перебування у стаціонарі, а тромбоцитопенія в цей термі - у 16,7 %. Серед пацієнтів віком 20 - 30 років у більшості випадків реєструвалась нормальна кількість лейкоцитів (65,5 %), а у 25,5 % - лейкоцитоз на 1 - 3-й день після госпіталізації. У 28 % пацієнтів віком 31 - 40 років в перші 3 дні після госпіталізації реєструвався лейкоцитоз, у 72 % - нормальна кількість лейкоцитів, лейкопенія не відзначалась, у 48% хворих була лімфопенія, у 15,8 % хворих - гранулоцитоз, у 65,2 % - підвищені рівні паличкоядерних нейтрофілів, у 8 % спостерігався тромбоцитоз, у 8 % - тромбоцитопенія. У більшості пацієнтів (66,7 %) віком 41 - 50 років на 1 - 3-й день після госпіталізації реєструвався нормоцитоз, у 19 % - лейкоцитоз, у 14,3 % - лейкопенія, у 14,3 % - лімфоцитоз, у 38,1 % - лімфопенія, у 3 (25 %) - гранулоцитоз, підвищені рівні паличкоядерних нейтрофілів відзначались у 65 %, тромбоцитоз - у 4,8 %, тромбоцитопенія - у 28,5 % пацієнтів. У пацієнтів віком 51 - 60 років на 1 - 3-й день після госпіталізації були виявлені такі показники загального аналізу крові: у 16,1% пацієнтів - лейкоцитоз, у 83,9 % - нормальна кількість лейкоцитів, лейкопенія не відзначалась, у 16,1 % - лімфоцитоз, у 22,6 % - лімфопенія, у 20 % - гранулоцитоз, у 39,3 % - підвищені рівні паличкоядерних нейтрофілів, у 3,2 % - тромбоцитоз, у 16,2 % - тромбоцитопенія. У хворих віком понад 60 років на 1 - 3-й день після госпіталізації були виявлені такі зміни: у 38,8 % пацієнтів - лейкоцитоз, у 49 % - нормальна кількість лейкоцитів, у 12,2 % - лейкопенія, у 12,2 % - лімфоцитоз, у 51,1 % - лімфопенія, гранулоцитоз не відзначався, у 25 % - гранулоцитопенія, у 60 % - підвищені рівні паличкоядерних нейтрофілів, у 8,2 % - тромбоцитоз, у 18,3 % - тромбоцитопенія. | ||
| 14. | 
Бондаренко А. В. Перебіг COVID-19 у госпіталізованих дітей [Електронний ресурс] / А. В. Бондаренко, А. П. Волоха, Л. О. Палатна, Т. М. Камінська, Ю. Р. Ізірінська, Ю. С. Степановський, Ф. І. Лапій, К. Б. Савінова, В. С. Патока, О. І., Габрись Г. М. Касьян // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 5. - С. 12-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_5_4 Мета роботи - вивчити особливості перебігу COVID-19 у госпіталізованих дітей. Ретроспективне мультицентрове клініко-епідеміологічне 328 госпіталізованих дітей із лабораторно підтвердженим COVID-19 за період з січня по серпень 2021 р. Найбільша питома вага серед усіх госпіталізованих припадає на дітей першого року (75/328; 22,8 %), загалом на ранній дитячий вік (до 3 років) припало 43 % (141/328) усіх госпіталізацій дітей із COVID-19. Часті симптоми захворювання включали гарячку, катар верхніх дихальних шляхів, симптоми загальної інтоксикації, діарею. У 99/328 (30,1 %) госпіталізованих дітей розвинулася пневмонія, з них 50/99 (50,5 %) потребували кисневої підтримки, 10/99 (10,1 %) - штучної вентиляції легень. Пневмонія найчастіше зустрічалася в дітей першого року життя, 53,5 % усіх пневмоній (53 із 99) припали на дітей віком до 5 років життя. 13/328 (3,9 %) дітей були госпіталізовані до відділення реанімації та інтенсивної терапії. У 24,6 % госпіталізованих дітей відмічалися коморбідні стани, що включали ендокринні, онкологічні, неврологічні захворювання, вроджені вади розвитку тощо. У дітей із коморбідними станами пневмонія відмічалася у 2 рази частіше (коефіцієнт відносного ризику RR = 1,98, ДІ 95 %), відносний ризик потрапити в реанімаційне RR за наявності коморбідності становив 10,86 (ДІ 95 %). Додатково до пневмонії, станами, які потребували кисневої підтримки або штучної вентиляції легень, були обструктивний синдром, панцитопенія, судоми. У структурі коморбідних станів у госпіталізованих до реанімаційного відділення найбільшу питому вагу становили захворювання нервової системи (вроджені вади розвитку центральної нервової системи, дитячий церебральний параліч, епілепсія, пухлини). Лімфопенія та тромбоцитопенія були найчастастіше асоційовані з тяжким перебігом COVID-19. Встановлено, що діти будь-якого віку сприйнятливі до COVID-19. Основними факторами ризику тяжкого перебігу є ранній вік і наявність коморбідних станів, серед яких найактуальніші цукровий діабет, ожиріння, неврологічні та онкологічні захворювання. Наявність коморбідних станів у дітей визначає групи пріоритетності для профілактики коронавірусної інфекції шляхом вакцинації. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом Національного університету охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 15. |
Крамарьов С. О. Маски онкологічних захворювань у практиці лікаря-інфекціоніста [Електронний ресурс] / С. О. Крамарьов, І. Ю. Серякова, Л. О. Палатна, В. В. Євтушенко, Т. М. Камінська, А. О. Рязанських // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 8. - С. 387-394. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2022_17_8_6 Мета роботи - на прикладі конкретних випадків нагадати лікарям практичної медицини про важливість диференціальної діагностики з онкологічними захворюваннями в загальній педіатричній практиці й підвищити пильність клініцистів щодо подібності проявів онкопатології та інфекційних хвороб. Проведено емпіричне описове дослідження 4 клінічних випадків онкологічних захворювань у дітей. Ці випадки ми відібрали серед 21 пацієнта, яким було діагностовано онкологічне захворювання в період проходження стаціонарного лікування в КНП "Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня" м. Києва впродовж 2014 - 2019 років. Перший клінічний випадок описує новоутворення головного мозку, що спершу було розцінене як гострий VZV-енцефаліт у дитини 11 років. Другий - це випадок гострого лейкозу в дитини 3 років, яка була госпіталізована з підозрою на менінгококову інфекцію. У третьому випадку ми подали відомості про пацієнта 7 років, який надійшов з інфекційним мононуклеозом і в якого в результаті було діагностовано гемофагоцитарний синдром, імунодефіцитний стан і запідозрено синдром Дункана. Останній випадок демонструє поєднання туберкульозного менінгіту й астроцитоми головного мозку в пацієнта 15 років, що спочатку було прийнято за вірусний енцефаліт. Висновки. Настороженість щодо онкологічних захворювань має важливе значення в діагностиці інфекційних нозологій. Динамічне спостереження й застосування широкого спектра лабораторно-інструментальних засобів дозволяє запобігти діагностичним помилкам і своєчасно розпочати лікування. | ||
| 16. |
Серякова І. Ю. Ураження серцево-судинної системи у дітей з COVID-19 [Електронний ресурс] / І. Ю. Серякова, С. О. Крамарьов, В. В. Євтушенко, Н. С. Кириця, В. О. Шадрін, О. О. Воронов, І. В. Шпак, Л. О. Палатна, Л. Р. Куракова, А. М. Цимбаленко // Сучасна педіатрія. Україна. - 2023. - № 5. - С. 6-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2023_5_3 | ||
| 17. | 
Серякова І. Ю. Значення біомаркерів NSE, S100 та Е-селектину для прогнозування перебігу та тяжкості COVID-19 у дітей [Електронний ресурс] / І. Ю. Серякова, С. О. Крамарьов, В. В. Євтушенко, Л. О. Палатна, І. В. Шпак, О. О. Воронов, В. О. Дорошенко, М. О. Дуднікова // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2023. - № 3. - С. 20-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2023_3_5 | ||
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |