Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Осман Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Грабовська О. Зміна функціонального стану серцево-судинної системи і неспецифічних адаптаційних реакцій організму спортсменів за допомогою ЕМВ НВЧ [Електронний ресурс] / О. Грабовська, О. Нагаєва, М. Мішин, Назар Мохамед Осман // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2010. - № 3. - С. 162-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svp_2010_3_44 | ||
| 2. | 
Фролова Т. В. Стан кісткової тканини та вітамін D-статус у дітей в період другого ростового спурту [Електронний ресурс] / Т. В. Фролова, Н. С. Осман, Н. Ф. Стенкова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - № 1. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2020_1_8 | ||
| 3. | 
Фролова Т. В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини в дітей у період другого ростового спурту [Електронний ресурс] / Т. В. Фролова, Н. С. Осман // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 1. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_1_7 С целью изучения взаимосвязей физического развития со структурно-функциональным состоянием костной ткани (КТ) обследованы мальчики препубертатного и пубертатного возраста. Выявлено, что наибольший прирост индекса плотности КТ имеется в возрасте 13 лет, независимо от места проживания. Среди мальчиков Харькова отмечено две фазы накопления пика костной массы: в 10 - 13 и 15 - 16 лет с наличием плато в 14 - 15 лет. У мальчиков установлено постепенное накопление костной массы в период с 10 до 15 лет. Выявлены взаимосвязи между ультразвуковыми параметрами и ростом, независимо от региона проживания.На репрезентативній вибірковій сукупності дітей промислового регіону, які постійно мешкають в різних за екологічними умовами районах, досліджено структурно-функціональний стан кісткової тканини та виявлено закономірності поширення остеопенії і варіанти її тяжкості. Встановлено стратифіковані популяційні групи дітей з підвищеною частотою важких остеопенічних порушень та індикатори моніторингу ситуації.На репрезентативній вибірковій сукупності дітей промислового регіону, які постійно мешкають в різних за екологічними умовами районах, досліджено структурно-функціональний стан кісткової тканини та виявлено закономірності поширення остеопенії і варіантів її важкості. Встановлено стратифіковані популяційні групи дітей з підвищеною частотою важких остеопенічних порушень та індикатори моніторингу ситуації.Період інтенсивного росту дітей супроводжується активними процесами моделювання та ремоделювання кісткової тканини (КТ). Формування КТ залежить від багатьох факторів, у тому числі від адекватного надходження до організму дитини необхідних нутрієнтів, до яких передусім належить кальцій, фосфор, магній і вітамін D. Від того, на якому рівні проходить мінералізація КТ у дітей у період інтенсивного росту, залежить, чи досягне КТ піку накопичення кісткової маси. Адекватна мінералізація КТ є запорукою здоров'я кісток у майбутньому, що реалізується в зниженні кількості низько енергетичних переломів і, відповідно, у підвищенні якості життя людей похилого віку. Мета роботи - встановити особливості стану КТ у дітей у період ростового спурту залежно від статусу вітаміну D і показників мінерального обміну. Обстежено 205 дітей віком 9 - 17 років, які були розподілені на групи залежно від наявності ростового спурту та його інтенсивності. Обстеження включало аналіз даних анамнезу, оцінку рівнів фізичного та статевого розвитку, ультразвукову та рентгенівську (DXA) денситометрію, визначення рівнів загального та іонізованого кальцію, фосфору, магнію та вітаміну D. Під час ультразвукової денситометрії встановлено зниження мінеральної щільності КТ (МЩКТ) у 24 (48,0 %) дітей (Z-score - 1,8 +- 0,56) I групи, у 28 (60,87 %) дітей (Z-score - 1,96 +- 0,27) II групи та в 43 (39,45 %) дітей (Z-score - 1,68 +- 0,72) III групи. За допомогою DXA обстежено 32 дитини, з них у 18 (56,25 %) дітей підтверджено зниження МЩКТ. У дітей I групи, які мали знижену МЩКТ, середній рівень вітаміну 25-(OH)-D становив 39,04 +- 11,84 нмоль/л, тоді як у дітей із нормальною МЩКТ - 42,43 +- 6,3 нмоль/л. У дітей II групи, у яких МЩКТ була зниженою, середній рівень 25-(OH)-D становив 45,68 +- 5,48 нмоль/л; за нормальної МЩКТ - 45,47 +- 4,69 нмоль/л. Діти III групи зі зниженою МЩКТ мали середній рівень 25-(OH)-D - 36,73 +- 8,94 нмоль/л; із нормальною МЩКТ - 42,91 +- 9,1 нмоль/л. Середні показники забезпеченості кальцієм такі: у дітей I групи рівень загального кальцію становив 2,22 +- 0,15 ммоль/л, іонізованого кальцію - 1,12 +- 0,28 ммоль/л; у дітей II групи - відповідно 2,13 +- 0,11 ммоль/л і 0,99 +- 0,10 ммоль/л; у дітей III групи - 2,26 +- 0,18 ммоль/л і 1,12 +- 0,10 ммоль/л. Середні рівні магнію такі: I група - 0,96 +- 0,44 ммоль/л; II група - 0,89 +- 0,11 ммоль/л; III група - 0,85 +- 0,19 ммоль/л. Середні рівні фосфору такі: I група - 1,47 +- 0,22 ммоль/л; II група - 1,5 +- 0,23 ммоль/л; III група - 1,49 +- 0,23 ммоль/л. Встановлено, що зниження МЩКТ у дітей у період ростового спурту обумовлене недостатністю або дефіцитом вітаміну D і низькою забезпеченістю мікроелементами - кальцієм, фосфором і магнієм. Проте найбільш суттєвим чинником зниження МЩКТ є саме відставання процесів накопичення кісткової маси на тлі інтенсивного лінійного росту скелету. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 4. | 
Осман Н. С. Денситометрічні особливості стану кісткової тканини у дітей в період ростового стрибка з урахуванням поліморфізмів гена VDR та рівнів вітаміну D [Електронний ресурс] / Н. С. Осман, Т. В. Фролова, Н. Ф. Стенкова, А. Г. Амаш // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2022. - Т. 30, № 1. - С. 57-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2022_30_1_8 | ||
| 5. | 
Фролова Т. В. Особливості структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей у період другого ростового стрибка [Електронний ресурс] / Т. В. Фролова, Н. С. Осман, Н. Ф. Стенкова, І. І. Терещенкова, І. Р. Сіняєва, А. В. Сенаторова, А. Г. Амаш // Біль. Суглоби. Хребет. - 2022. - Т. 12, № 2. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pjs_2022_12_2_7 Здоров'я кісткової тканини є актуальним для пацієнтів усіх вікових груп. Особлива увага дослідників приділяється дитячому й підлітковому віку, оскільки саме у цей період активно накопичується кісткова маса. Мета дослідження - визначення особливостей структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей у період другого ростового спурту на підставі аналізу маркерів кісткового моделювання, рівня гідроксивітаміну D (25(OH)D) і показників ультразвукової і рентгенівської денситометрії. Обстежено 205 дітей віком 9 - 17 років, розподілених на три групи залежно від наявності й інтенсивності ростового спурту. Проведені загальноклінічне обстеження з оцінкою рівнів фізичного й статевого розвитку, ультразвукова і рентгенівська денситометрія, визначені рівні в сироватці крові 25(OH)D, глікозаміногліканів, хондроїтинсульфатів і лужної фосфатази. Дефіцит вітаміну D мали 83,9 %, недостатність - 16,1 % осіб. Зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) за даними ультразвукової денситометрії діагностовано в 48,0 % дітей з ростовим спуртом, у 60,9 % осіб з інтенсивним ростовим спуртом і 39,5 % дітей без ростового спурту. За даними рентгенівської денситометрії зниження МЩКТ підтвердилось у 56,3 % із 32 обстежених: особи з ростовим спуртом - 38,9 %, діти з інтенсивним ростовим спуртом - 50,0 %, особи без ростового спурту - 11,1 %. Рівень хондроїтинсульфатів у дітей з ростовим спуртом та інтенсивним ростовим спуртом був вірогідно вищим, ніж в осіб без ростового спурту. Проте рівень загальних глікозаміногліканів був вірогідно нижчим у групі дітей з ростовим спуртом та інтенсивним ростовим спуртом, ніж у групі осіб без ростового спурту, що свідчить про напруженість обмінних процесів у дітей цих груп. Висновки: дефіцит і недостатність вітаміну D спостерігалися в 100 % дітей. Зниження МЩКТ частіше діагностувалось в осіб у період інтенсивного ростового спурту і не мало вірогідного зв'язку з рівнем вітаміну D на відміну від дітей без ростового спурту. У дітей з ростовим спуртом та інтенсивним ростовим спуртом виявлено дисбаланс вмісту хондроїтинсульфатів і глікозаміногліканів. | ||
| 6. |
Фролова Т. В. Особливості статусу вітаміну D та мінерального обміну залежно від поліморфізму BSML гену VDR у дітей в період другого ростового спурту [Електронний ресурс] / Т. В. Фролова, Н. С. Осман, Н. Ф. Стенкова, І. І. Терещенкова, І. Р. Сіняєва, А. В. Сенаторова, А. Г Амаш // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2022. - № 1. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2022_1_13 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |