Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Реферативна база даних (6)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Осипова Е$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
1.

Осипова Е. Ю. 
Компьютерное моделирование работы гидросистемы самолета при эксплуатации в различных природно-климатических условиях [Електронний ресурс] / Е. Ю. Осипова, А. И. Рыженко, Е. И. Рыженко // Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии. - 2013. - Вып. 59. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vikt_2013_59_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 262.285 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Лобова Г. А. 
Нефтегазоносность коллекторов коры выветривания и палеозоя юго-востока Западной Сибири (прогнозирование трудноизвлекаемых запасов) [Електронний ресурс] / Г. А. Лобова, В. И. Исаев, С. Г. Кузьменков, Т. Е. Лунева, Е. Н. Осипова // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 4. - С. 73-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_4_4
Вивчення і освоєння важковидобувних запасів доюрського нафтогазоносного комплексу Західного Сибіру - нового об'єкта розвитку сировинної бази та видобутку нафти в Росії, визначили необхідність апробації спеціальної стратегії, концептуальної схеми прогнозування та пошуків. Мета досліджень - критеріальне виділення і оцінювання достовірності першочергових районів для пошуків покладів вуглеводнів у відкладах доюрського фундаменту на прикладі слабовивчених земель Усть-Тимської мегазападини і структур Нюрольської мегазападини - на прикладі земель розвиненої промислової інфраструктури Томської області. Об'єкт досліджень - імовірні доюрські резервуари - колектори пермотріасової кори вивітрювання і колектори в палеозойських породах фундаменту. Поклади в корі вивітрювання пов'язані з колекторами, утвореними за глинисто-кременистими, карбонатними породами, вулканітами кислого складу, а також за певних умов, по ультрабазитах. У корінному фундаменті резервуари співвідносяться з вторинними колекторами, утвореними з вапняку, граніту, ріоліту. Основна нафтогенерувальна товща - нижньоюрські тогурські відклади. Дослідження проведено в межах концепції переважно вертикальної міграції вуглеводнів, територіально - в межах поширення нафтоматеринських світ. Відновлення термічної історії нафтоматеринських світ, яке кумулятивно враховує температури локалізованих палеоосередків генерації нафти, виконано розв'язанням прямої і оберненої задач геотермії. Дослідження грунтуються на спеціальній технології, що охоплює інтегральний аналіз результатів картування осередків генерації тогурських нафт за геотемпературним критерієм і прогнозного картування резервуарів кори вивітрювання та корінного палеозою заданими глибокого буріння, зональне нефтогеологічне районування та ранжування земель за ступенем перспективності. На території Усть-Тимської мегазападини як першочерговий району пошуків у резервуарі кори вивітрювання виділено зону північно-східного борту мегазападини, для пошуків у палеозойському резервуарі - перспективний район, що об'єднує землі північно-східного схилу Північнопарабельскої мегамонокліналі і прилеглої південної частини Пижинського мезопрогину. Для території Нюрольської мегазападини як перспективного району пошуків у резервуарі кори вивітрювання визначено землі, що охоплюють південні борти Кулан-Ігайської і Тамрадської западин і зону їх зчленування. Для вивчення і освоєння резервуара корінного палеозою визначено ділянку південного борту Кулан-Ігайської мезозападини і зони її зчленування з Тамрадською мезозападиною, а також ділянку південно-східного борту Нюрольскої мегазападини і прилеглих земель Чузіксько-Чижапської мезоседловини. Достовірність прогнозу перспективних земель доюрського нафтогазоносного комплексу підтверджено зіставленням з результатами випробувань глибоких свердловин - близько 70 - 80 %. Це аргументує раніше сформульовану ресурсоефективну стратегію і технологію пошуків покладів нафти в доюрській основі Західного Сибіру.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.841 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Исаев В. И. 
Картирование плотности теплового потока Западной Сибири (юго-восток) [Електронний ресурс] / В. И. Исаев, Д. С. Крутенко, Г. А. Лобова, Е. Н. Осипова, В. И. Старостенко // Геофизический журнал. - 2021. - Т. 43, № 6. - С. 173-195. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2021_43_6_9
В пределах крупной зоны нефтенакопления (порядка 120 тыс. км<^>2) на юго-востоке Западной Сибири выполнено картирование плотности теплового потока из доюрского фундамента. Базой для построения карты с сечением изолиний 2 мВт/м<^>2 послужили расчетные значения теплового потока для разрезов 200 глубоких скважин. Расчетные значения получены решением обратной задачи геотермии - одномерной начально-краевой задачи для уравнения теплопроводности твердого тела с подвижной верхней границей. Принятая математическая постановка вполне корректна для моделирования субгоризонтально-слоистого осадочного разреза, наличие конвективной составляющей учитывается расчетом эффективного значения теплового потока. На карте проявляются аномальные особенности распределения плотности теплового потока разного характера. Ранее отмечалось, что на Западно-Сибирской плите в пределах положительных структур осадочного чехла плотность теплового потока на 5 - 20 % выше по сравнению с его плотностью в зонах отрицательных структур. Действительно, при совместном анализе распределения плотности теплового потока и структурных элементов (Каймысовский свод, Парабельский мегавыступ, особенно Александровский свод и Пудинский мегавал) прослеживается тенденция корреляции структур плиты и повышения плотности теплового потока. Но это не всегда. Так, имеет место совершенно иная корреляция для Средневасюганского мегавала - он характеризуется пониженными значениями теплового потока. Практически отсутствует локализация Нижневартовского свода в распределении плотности теплового потока. Относительно нефтегазоносности отметим следующее. В северной части карты крупная положительная аномалия соответствует зоне Трайгородско-Кондаковского месторождения. В центральной части карты расположены две положительные аномалии: в зоне месторождения Снежное и месторождений Ломовое, Озерное и Катыльгинское. В юго-восточной части карты в обрамлении положительной аномалии находятся месторождения Рыбальное, Пинджинское и Мирное. Приведен каталог дискретных значений (по скважинам) и карта теплового потока, которые могут служить "каркасной основой" бассейнового моделирования. Теоретический и практический интерес представляет последующая оценка природы аномалий плотности теплового потока - дифференцированная оценка возможного влияния тектоники, вещественного состава и нефтегазоносности образований фундамента.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.875 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського