Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (9) | Реферативна база даних (24) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Орлянский В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Головаха М. Л. Отдаленные результаты высокой корригирующей остеотомии большеберцовой кости при гонартрозе [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, В. Орлянский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 1. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2013_1_4 Проаналізовано лікування 115 пацієнтів (55 чоловіків, 60 жінок) з остеоартрозом колінного суглоба з варусною деформацією, яким виконано коригувальні остеотомії проксимального відділу великогомілкової кістки. Середній вік хворих склав 50 років. "Закривні" остеотомії проведені 52 пацієнтам, "відкривні" - 63. Вироблено показання та протипоказання до методики. Використання високої коригувальної остеотомії великогомілкової кістки з чітким дотриманням показань дозволяє одержати позитивні результати лікування пацієнтів з гонартрозом на тлі варусної деформації та зберегти структурно-функціональну цілісність колінного суглоба. | ||
| 2. |
Головаха М. Л. Сравнительный анализ отдаленных результатов высокой корригирующей остеотомии большеберцовой кости и монокондиллярного эндопротезирования коленного сустава при медиальном гонартрозе [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Шишка, О. В. Банит, Ю. А. Бабич, А. О. Твердовский, И. Н. Забелин, С. Н. Красноперов, В. Орлянский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 1. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2013_1_6 Проаналізовано результати монокондилярного ендопротезування та високої коригувальної остеотомії великогомілкової кістки за умов медіального гонартрозу. Зазначені методи не є конкурентними, тому що різним групам пацієнтів показані: висока коригувальна остеотомія великогомілкової кістки за умов гонартрозу з варусною деформацією у випадку ураження медіального відділу II ст. за Келгреном - Лоуренсом для хворих, не старших за 55 років, за цього ураження хряща латерального відділу колінного суглоба не може бути більшим II ст. за Оутербрідж; монокондилярне ендопротезування за умов гонартрозу з варусною деформацією показано в разі тотального дефекту медіального відділу та повністю збереженого латерального відділу колінного суглоба. | ||
| 3. | 
Головаха М. Л. Анализ результатов монокондиллярного эндопротезирования [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, Ю. М. Нерянов, Р. Шабус, В. Орлянский // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 5. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_5_5 Проведено ретроспективное, клиническое и рентгенологическое обследование 74 пациентов, выбранных в разные годы между февралем 1996 и мартом 2003 года со средним сроком наблюдения после операции около 5 лет, чтобы оценить эффективность монокондилярного эндопротезирования коленного сустава. Показано, что монокондилярное эндопротезирование успешно в случаях варусного остеоартроза при небольшой недокоррекции варусной деформации. При полной или гиперкоррекции варусной деформации возможен быстрый износ противоположного отдела коленного сустава и ранняя нестабильность имплантата. | ||
| 4. |
Головаха М. Л. Поражение суставного хряща при несостоятельности передней крестообразной связки [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Шишка, О. В. Банит, А. О. Твердовский, Ю. А. Бабич, И. Н. Забелин, В. Орлянский // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 4. - С. 135-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_4_36 Отсутствие передней крестообразной связки и ее роль в развитии посттравматического остеоартроза недостаточно исследована. Работа основана на анализе обследований 52 больных возрастом от 34 до 75 лет, которым проведено тотальное эндопротезирование коленного сустава. Повреждение передней крестообразной связки влияет на разрушение коленного сустава за счет изменения его биомеханики. | ||
| 5. | 
Орлянский В. С. Исторический фактор в демократической перестройке государственного управления [Електронний ресурс] / В. С. Орлянский // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. - 2005. - Вип. 21. - С. 192-197. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2005_21_21 | ||
| 6. | 
Орлянский В. С. Историография еврейства Украины в 1920-1930 гг. [Електронний ресурс] / В. С. Орлянский // Культурологічний вісник. - 2000. - Вип. 6. - С. 47-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kultv_2000_6_12 | ||
| 7. | 
Головаха М. Л. Влияние сагиттального наклона тибиального плато на риск повреждения передней крестообразной связки [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Шишка, О. В. Банит, С. Н. Красноперов, Р. Шабус, В. Орлянский // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2011. - № 2. - С. 34-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2011_2_9 | ||
| 8. |
Орлянский В. С. "Еврейский вопрос" в годы Первой мировой войны [Електронний ресурс] / В. С. Орлянский // Культурологічний вісник. - 2006. - Вип. 16. - С. 42-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kultv_2006_16_10 | ||
| 9. |
Головаха М. Л. Восстановление передней крестообразной связки на фоне гонартроза [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, В. Орлянский, Р. В. Титарчук, К. П. Бенедетто // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 1. - С. 93-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_1_19 Мета роботи - розробити методики диференційованого вибору показань до хірургічного лікування передньої нестабільності колінного суглоба (КС) на фоні остеоартрозу (ОА). Проаналізовано віддалені результати лікування 149-ти пацієнтів (86 чоловіків, 63 жінки) віком 36 - 63 роки з ОА КС, яких прооперували від 2-х до 12-ти років тому. Оцінено стадію ОА, медіальний тібіальний кут, "тібіальний слоп", площу та ступінь ушкодження хряща, ступінь звуження суглобової щілини. Сформульовано тактику вибору методу хірургічного лікування пацієнтів з ушкодженнями передньої схрещеної зв'язки (ПСЗ) на фоні гонартрозу I - II ст. Показання зазвичай виникали у хворих віком до 55-ти років. Пластика ПСЗ на тлі гонартрозу в пацієнтів з індексом маси тіла понад 30 залишається предметом дискусії. Тенденцію кращих результатів відмічено у чоловіків. У пацієнтів віком до 60-ти років без варусної деформації за наявності ушкодження суглобового хряща можна виконувати пластику ПСЗ із передбачуваними хорошими результатами лікування. У разі ушкодження суглобового хряща III - IV ст. до 4 см<^>2 | ||
| 10. |
Головаха М. Л. Анализ результатов применения различных методов фиксации трансплантата при пластике передней крестообразной связки коленного сустава [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, В. Орлянский, Р. В. Титарчук, И. А. Засыпко, О. В. Банит, К. П. Бенедетто // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 2. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_2_11 Відновлення передньої схрещеної зв'язки (ПСЗ) - одна з найчастіше виконуваних операцій в ортопедичній практиці. Але залишається значною частка незадовільних результатів лікування - від 5 до 25 %. Мета роботи - шляхом аналізу ускладнень, пов'язаних зі способом кріплення кінців трансплантата, визначити найоптимальніший вид їх фіксації. Завдання: вивчити віддалені результати лікування пацієнтів після пластики ПСЗ залежно від типу використаного трансплантата та його фіксації, виділити найчастіше застосовувані способи фіксації трансплантата, проаналізувати ускладнення. Результати відновлення ПСЗ оцінено в 329-ти пацієнтів (291 чоловік, 196 жінок), прооперованих понад 5 років тому (від 5-ти до 12-ти років). Серед них не було спортсменів високого рівня. Хворих розділили на групи за віком: до 20-ти років - 78 осіб, від 21-го до 30-ти - 129, від 31-го до 40-ка - 199, старші 40-ка років - 81. Усі операції виконали 2 досвідчених хірурги, які використовували тільки однопучкову пластику ПСЗ. Стегновий канал формували з антеромедіального доступу. Трансплантати із сухожилля півсухожилкового і тонкого м-язів застосували 329-ти пацієнтам, трансплантат із середньої третини зв'язки наколінка з кістковими блоками - 158-ми. Результати оцінювали на підставі кількісного та якісного аналізу ускладнень після операції, частоти рецидивів, а також за шкалою IKDC. Висновки: результати автопластики ПСЗ не залежать від виду використаного трансплантата та способу його фіксації. Найчастішими ускладненнями виявилися пов'язані з неспроможністю трансплантата рецидиви нестабільності - 8,5 %. Відмічено значний відсоток міграції інтерферувальних гвинтів із полімолочної кислоти (PLLA) - 3,9 %, що призводило до їх видалення. Титанові імплантати "Endobutton" показали стабільні результати і найнижчий рівень ускладнень. | ||
| 11. |
Головаха М. Л. Результаты восстановления комплексных повреждений связочного аппарата коленного сустава [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, О. В. Банит, Р. В. Титарчук, И. А. Засыпко, И. В. Диденко, В. Орлянский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 3. - С. 78-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_3_14 Ушкодження кількох зв'язок колінного суглоба виникають зазвичай внаслідок високоенергетичних травм. Найбільші труднощі викликає вибір тактики лікування пацієнтів з поєднаними травмами капсульно-зв'язкового апарату колінного суглоба. Мета роботи - визначити найоптимальнішу тактику лікування пацієнтів з комплексними ушкодженнями зв'язкового аппарату колінного суглоба. Досліджено 37 пацієнтів (31 чоловік, 6 жінок віком від 24 до 44 років) з ушкодженнями двох і більше зв'язок колінного суглоба різного ступеня тяжкості внаслідок спортивної (12) і автодорожньої (25) травм. Виявлено поєднані ушкодження зв'язок: передньої схрещеної (ПСЗ) і внутрішньої колатеральної - 12; задньої схрещеної (ЗСЗ) і внутрішньої колатеральної - 3; ПСЗ, ЗСЗ і обох колатеральних- 15; ЗСЗ і зовнішньої колатеральної - 7. Усіх хворих лікували хірургічно. Результати оцінювали через 4 і 6 міс. Після операції за шкалою IKDC та показниками МРТ. Найважчі травми - вивихи гомілки, які супроводжуються ушкодженнями обох схрещених і однієї або двох бічних зв'язок. У цьому випадку відновлювальне хірургічне лікування всіх структур можна провести в першу добу після травми. Але через технічні труднощі виправдана консервативно-вичікувальна тактика з етапним відновленням зв'язкового апарату. У разі свіжого чи застарілого ушкодження ПСЗ і ЗСЗ можливе одночасне їх відновлення і поетапне, коли спочатку оновлюють ЗСЗ, а через 3-4 міс. ПСЗ. Найкращі результати реконструкції ЗСЗ отримані в разі хірургічного лікування відразу після травми. Одночасно з реконструкцією ЗСЗ необхідно відновити задньо-латеральний капсульно-зв'язковий комплекс: Поєднані ушкодження медіальної колатеральної та однієї схрещеної зв'язок рідко потребують відновлення медіальних капсульно-зв'язкових структур. За умов відновлення свіжого ушкодження ПСЗ майже завжди ліквідується нестабільність, обумовлена травмою внутрішньої колатеральної зв'язки. В іншому випадку за свіжої травми потрібно виконати шов місця розриву, а застарілої - пластику медіального відділу колінного суглоба. | ||
| 12. |
Головаха М. Л. Анатомо-функциональные особенности повреждений задней крестообразной связки (обзор литературы) [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Диденко, С. Н. Красноперов, Р. В. Титарчук, К. П. Бенедетто, В. Орлянский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 4. - С. 124-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_4_22 Ушкодження задньої схрещеної зв'язки - одна з найважчих травм зв'язок колінного суглоба, яка за стислий проміжок часу призводить до складних порушень біомеханіки суглоба. Досить швидко розвивається декомпенсована форма нестабільності, прогресує артроз, що пов'язано зі залученням до патологічного процесу менісків, суглобового хряща, інших структур суглоба. Найчастіше незадовільні результати лікування пацієнтів із ушкодженням задньої схрещеної зв'язки та значне підвищення інвалідності зумовлені пізньою та неправильною діагностикою, несвоєчасним початком і неадекватною тактикою лікування. Мета роботи - узагальнити сучасні уявлення про анатомо-топографічні та функціональні особливості ушкоджень задньої схрещеної зв'язки і способи їх виявлення. Проведено інформаційно-аналітичний пошук відповідно до мети роботи в англомовних наукових бібліотеках, базах Pubmed, Medline, Кокранівській бібліотеці та російськомовних виданнях за період із 1991 по 2015 рр. Показано особливості будови, кровопостачання та іннервації задньої схрещеної зв'язки. Розглянуто механізми її травмування, клінічну картину ушкоджень та діагностичні заходи щодо їх виявлення. Висновки: ушкодження задньої схрещеної зв'язки зазвичай залишається невстановленим і, відповідно, нелікованим. Його можна помилково трактувати як передню нестабільність і лише через роки визначити розрив ЗСЗ, коли пацієнт звертається зі скаргами на біль у ділянці стегна та наколінка або з вторинною нестабільністю в колінному суглобі. Велика розмаїтість методів хірургічного лікування, використання різних видів трансплантатів, незначна кількість і нерідко короткочасний період спостережень після операції обмежують переконливість отриманих результатів, що вимагає подальшого вивчення проблеми. | ||
| 13. |
Головаха М. Л. Результаты восстановления передней крестообразной связки по технологии "все внутри" [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, С. Н. Красноперов, Р. В. Титарчук, И. Н. Забелин, А. О. Твердовский, В. Орлянский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 2. - С. 84-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_2_14 Незважаючи на створення нових технологій, кількість незадовільних результатів відновлення передньої схрещеної зв'язки (ПСЗ) не зменьшуються. Вдосконалення методики відбувається за двома напрямами, а саме: зменшення операційної травми та поліпшення анатомічної позиції трансплантата. Мета роботи - оцінити ефективність відновлення ПСЗ за допомогою методу "усе всередині". Проаналізовано результати відновлення ПСЗ за допомогою методу "усе всередині" у 346 пацієнтів (201 чоловік, 145 жінок), прооперованих у період 2013 - 2015 рр. Розподіл за віком: до 20 років - 75 хворих, 21 - 30 - 116, 31 - 40 - 101, понад 40 - 54. Свердління каналів виконано інструментом RetroDrill або FlipCutter, фіксацію в стегновій і великогомілковій кістках - підвісною системою TightRope або її аналогом. Рецидив нестабільності виник у 3-х пацієнтів, у 2 випадках - стійкий реактивний синовіт. Болю в місці імплантатів та їх вилучення не було. Показники за шкалою IKDC становили: A-162, B-34, C-15, D-3. Основними перевагами методу є: істотне зменшення болю (1 - 3 бали за ВАШ на 2-гу добу); швидке відновлення обсягу рухів; відсутність гематом у місці виходу каналу на великогомілковій кістці; використання лише одного сухожилля в 92 % випадків, збереження функції m. gracilis, відсутність у каналах кісток імплантатів, що є дуже важливим у разі виконання ревізійної операції. Зроблено висновки, що методика відновлення ПСЗ за технологією "усе всередині" з фіксацією системою типу TightRope не поступається іншим технологіям і забезпечує позитивні результати лікування пацієнтів із передньою нестабільністю колінного суглоба. | ||
| 14. |
Головаха М. Л. Принципы лечения задней нестабильности коленного сустава (обзор литературы) [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Диденко, С. Н. Красноперов, Р. В. Титарчук, К. П. Бенедетто, В. Орлянский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 2. - С. 122-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_2_22 Ушкодження задньої схрещеної зв'язки (ЗСЗ) і задньобокових стабілізувальних структур є значною травмою для колінного суглоба (КС). Неповна діагностика цих ушкоджень у гострому періоді травми і подальше неадекватне лікування призводить до розвитку функціональної нестабільності та швидкого прогресування дегенеративно-дистрофічних процесів. Мета роботи - на підставі аналізу наукової літератури визначити перспективний напрям для вдосконалення хірургічної техніки та поліпшення результатів лікування пацієнтів із задньою нестабільністю (ЗН) КС. Проведено пошук за ключовими словами щодо проблем діагностики, класифікації, а також вибору способу лікування ЗН КС в англомовних наукових бібліотеках, базах Pubmed, Medline, Кокранівській бібліотеці та російськомовних виданнях за останні 15 років. Механізми травми ЗСЗ є дуже різноманітними. Ушкодження можуть бути ізольованими або комбінованими, мати хронічний перебіг. Останніми роками підвищився інтерес до реконструкції всіх внутрішніх структур КС. Кількість інформації про функціональні результати хірургічного лікування ЗСЗ є меншою у порівнянні з передньою. Значимість проблеми пов'язана з малою частотою та рідшим хірургічним лікуванням розривів цієї зв'язки, а також із неоднорідністю гострих, хронічних і комбінованих її травм із потенційним залученням задньолатерального відділу суглоба. Ушкодження ЗСЗ часто залишається нерозпізнаним і, відповідно, нелікованим. Проаналізовано застосовувані сьогодні методи лікування пацієнтів із ЗН КС, на підставі чого визначено перспективи щодо вдосконалення хірургічної техніки та поліпшення результатів лікування. | ||
| 15. |
Головаха М. Л. Реконструкция задней крестообразной связки коленного сустава по технологии "Onlay" [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Диденко, С. Н. Красноперов, Р. В. Титарчук, К. П. Бенедетто, В. Орлянский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 3. - С. 73-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_3_12 Ушкодження задньої схрещеної зв'язки (ЗСЗ) - одне з найсерйозніших ушкоджень капсульно-зв'язкового апарату колінного суглоба, яке важко виявити. Мета роботи - удосконалити лікування пацієнтів із ушкодженням ЗСЗ колінного суглоба за допомогою артроскопічної реконструкції за технологією "Onlay". Прооперовано 56 пацієнтів (44 чоловіки, 12 жінок) з ушкодженням ЗСЗ. У 32 (57,14 %) випадках виявлено ізольовані розриви ЗСЗ, у 24 (42,86 %) - комбіновані ушкодження. Пацієнтів прооперовано із застосуванням технології зворотного свердління зсередини назовні (RetroDrill) за допомогою артроскопічної техніки імплантації з використанням сухожилля чотириголового м'яза стегна. із 56 пацієнтів у період до 6 років після операції вдалося повністю обстежити 21 особу. Показники за суб'єктивною шкалою ВАШ не перевищували 5 балів у жодному випадку. За оцінюванням рухомості в колінному суглобі 85 % пацієнтів віднесено до групи з нормальним результатом, 15 % - із майже нормальним. Функція суглоба визнана нормальною в 5 % прооперованих, майже нормальною - в 15 %, помірною - в 10 %, поганою - в 10 %. За шкалою Kellgren-Lawrence пацієнти розподілились на групи: 66,7 % - стадія I із початком артрозу, 28,57 % - стадія II з незначно вираженим артрозом, 4,76 % - стадія III з помірним артрозом. Висновки: артроскопічна техніка втручання "усе всередині" за допомогою RetroDrill може бути рекомендована як альтернатива реконструкції ЗСЗ. Усереднені за термінами суб'єктивні та об'єктивні результати виявилися оптимістичними. В основі цього суб'єктивне задоволення, об'єктивна стабільність, повернення до занять спортом, уникнення артрозних змін. Через незначну кількість спостережень і за відсутності контрольної групи інтерпретація результатів обмежена.Ушкодження задньої схрещеної зв'язки (ЗСЗ) - одне з найсерйозніших ушкоджень капсульно-зв'язкового апарату колінного суглоба, яке важко виявити. Мета роботи - удосконалити лікування пацієнтів із ушкодженням ЗСЗ колінного суглоба за допомогою артроскопічної реконструкції за технологією "Onlay". Прооперовано 56 пацієнтів (44 чоловіки, 12 жінок) з ушкодженням ЗСЗ. У 32 (57,14 %) випадках виявлено ізольовані розриви ЗСЗ, у 24 (42,86 %) - комбіновані ушкодження. Пацієнтів прооперовано із застосуванням технології зворотного свердління зсередини назовні (RetroDrill) за допомогою артроскопічної техніки імплантації з використанням сухожилля чотириголового м'яза стегна. із 56 пацієнтів у період до 6 років після операції вдалося повністю обстежити 21 особу. Показники за суб'єктивною шкалою ВАШ не перевищували 5 балів у жодному випадку. За оцінюванням рухомості в колінному суглобі 85 % пацієнтів віднесено до групи з нормальним результатом, 15 % - із майже нормальним. Функція суглоба визнана нормальною в 5 % прооперованих, майже нормальною - в 15 %, помірною - в 10 %, поганою - в 10 %. За шкалою Kellgren-Lawrence пацієнти розподілились на групи: 66,7 % - стадія I із початком артрозу, 28,57 % - стадія II з незначно вираженим артрозом, 4,76 % - стадія III з помірним артрозом. Висновки: артроскопічна техніка втручання "усе всередині" за допомогою RetroDrill може бути рекомендована як альтернатива реконструкції ЗСЗ. Усереднені за термінами суб'єктивні та об'єктивні результати виявилися оптимістичними. В основі цього суб'єктивне задоволення, об'єктивна стабільність, повернення до занять спортом, уникнення артрозних змін. Через незначну кількість спостережень і за відсутності контрольної групи інтерпретація результатів обмежена. | ||
| 16. |
Головаха М. Л. Результаты лечения комбинированных повреждений задней крестообразной связки и структур заднелатерального угла коленного сустава [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Диденко, С. Н. Красноперов, В. Орлянский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - № 4. - С. 92-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2018_4_15 Недостатня увага до ушкоджень структур задньолатерального кута колінного суглоба в разі розривів задньої схрещеної зв'язки (ЗСЗ) призводить до незадовільних результатів лікування пацієнтів. Мета дослідження - поліпшити результати лікування пацієнтів із ушкодженням ЗСЗ шляхом визначення показань до відновлення структур задньолатерального кута колінного суглоба. У дослідження було включено 68 пацієнтів без явних ознак ротаційної нестабільності за Dial- і Varus-стрес тестами. Проте завжди відзначали асиметрію цих тестів у порівнянні з контралатеральною кінцівкою. Пацієнтів було розподілено на 2 групи, однорідні за статтю та віком: основну (36 осіб, 52,94 %) і відновлення ЗСЗ - задньолатеральних структур, порівняння (32 пацієнти, 47,06 %) - лише ЗСЗ. Для оцінювання результатів лікування використано шкали ВАШ та IKDС. Суб'єктивну оцінку задоволеності вдалося одержати від 36 (100,00 %) пацієнтів основної групи та 30 (93,75 %) I групи порівняння. Виявилося, що 25 (37,88 %) пацієнтів дуже задоволені раннім результатом лікування (6 тижнів), 34 (51,52 %) - задоволені, 5 (7,58%) - частково задоволені, 2 (3,03 %) - не задоволені. Віддалені результати оцінили 31 (86,11 %) особа з основної групи, 24 (75 %) - порівняння. Наважилися б на операцію ще раз 30 (96,78 %) пацієнтів основної групи і 21 (91,3 %) - порівняння. За суб'єктивною шкалою IKDС у 87,5 % осіб основної групи відзначені відмінно та добрі результати лікування, у групі порівняння - лише 47,37 %; незадовільні - 4,15 і 15,79 % відповідно. Висновки: у пацієнтів з ушкодженням ЗСЗ, які мають незначні ознаки ротаційної нестабільності, відновлення ЗСЗ і задньолатеральних структур надає змогу одержати вищу питому вагу відмінних і добрих результатів лікування. У хворих із ушкодженням ЗСЗ за умов асиметрії тестів зовнішньої ротаційної нестабільності необхідно виконувати відновлення як ЗСЗ, так і структур задньолатерального кута колінного суглоба. | ||
| 17. |
Головаха М. Л. Сравнительный анализ результатов восстановления задней крестообразной связки методиками "Inlay" и транстибиальным проведением канала [Електронний ресурс] / М. Л. Головаха, И. В. Диденко, В. Орлянский, К. П. Бенедетто // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - № 1. - С. 64-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2019_1_12 Ушкодження задньої схрещеної зв'язки (ЗСЗ) належить до найважчих у колінному суглобі. Наразі питання про оптимальний метод пластики ЗСЗ залишається відкритим. Мета роботи - на підставі порівняльного аналізу результатів і ускладнень оцінити ефективність пластики ЗСЗ трансплантатом із сухожиль згиначів гомілки транстібіальним методом і методикою "Inlay" із використанням трансплантата зі сухожилля чотириголового м'яза стегна з ретроградним свердлінням великогомілкового каналу. Проаналізовано результати лікування двох груп пацієнтів: I (56 осіб) - прооперовані за методом "Inlay" із ретроградним свердлінням великогомілкового каналу зі застосуванням трансплантата з сухожилля чотириголового м'яза стегна (QT, один пучок сухожилля), II (47) - застосовано звичайну техніку свердління каналів і трансплантат із напівсухожилкового та ніжного м'язів (однопучковий). Визначали показники шкал ВАШ, IKDS, Tegner, Lysholm і KOOS, оцінювали динаміку прогресування артрозу за класифікацією Kellgren і Lawrence. У I групі суб'єктивну оцінку задоволеності отримано від 27 (48,21 %) пацієнтів. Дуже задоволені результатом 12 (21,43 %) осіб, задоволені - 9 (16,07 %), умовно задоволені - 5 (8,93 %), незадоволені - 1 (1,79 %). Показник за ВАШ становив (2,46 +- 1,65) бала. У II групі оцінили результат операції 27 (57,45 %) пацієнтів: 12 (25,53 %) - дуже задоволені, 11 (23,40 %) - задоволені, 2 (4,46 %) - умовно задоволені, 2 (4,46 %) - не задоволені. Показник за ВАШ дорівнював (2,75 +- 1,27) бала. Висновки: артроскопічна пластика ЗСЗ за методом "Inlay" QT- трансплантатом зі свердлінням каналу великогомілкової кістки з використанням техніки RetroDrillі може бути рекомендована як альтернативний метод заміщення ЗСЗ. Проте слід звернути увагу на прогресування артрозу та можливість ятрогенного ушкодження a. poplitea, яку необхідно ретельно захищати під час хірургічного втручання. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |