Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (25) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Насонова Т$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 33 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Насонова Т. И. Оптимизация направленной нейрометаболической коррекции в неврологии [Електронний ресурс] / Т. И. Насонова // Український вісник психоневрології. - 2011. - Т. 19, вип. 2. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2011_19_2_7 | |||
| 2. | 
Насонова Т. И. Старение мозга: возможности нейрогеропротекторной терапии [Електронний ресурс] / Т. И. Насонова, И. В. Сазонов // Міжнародний неврологічний журнал. - 2014. - № 5. - С. 79-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2014_5_9 | |||
| 3. | 
Горева Г. В. Клініко-нейропсихологічне співставлення когнітивного дефіциту із показниками системної та церебральної гемо-динаміки при синдромі помірних когнітивних порушень [Електронний ресурс] / Г. В. Горева, Т. М. Слободін, Ю. І. Головченко, Т. І. Насонова, О. Ю. Гончар // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(2). - С. 241-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(2)__40 Проблема когнітивних порушень стає дедалі актуальнішою у світі вцілому і в Україні зокрема. Однією з ланок патогенезу у разі помірних когнітивних розладів є порушення гемодинаміки. Мета роботи - вдосконалити діагностичні підходи за когнітивних порушень з урахуванням характеру взаємовідносин між їх клініко-патогенетичними особливостями, церебральною і системною гемодинамікою. Обстежено 32 хворих (середній вік <$E58,7~symbol С~1,6> років) із помірними когнітивними порушеннями (ПКР). Проведено загальноклінічне і неврологічне обстеження, нейропсихологічне тестування (MMSE, FAB, MoCA, літеральні асоціації, таблиці Шульте, BDI, шкала депресії Гамільтона), транскраніальна доплерографія (ТКДГ) із проведенням проби із короткочасною затримкою дихання, проби з гіпервентиляцією та компресійної проби, добове моніторування артеріального тиску. В обстежених хворих було виявлено наступні підтипи помірних когнітивних розладів (ПКР): амнестичний мультифункціональний (83 %, 23 хворих), амнестичний монофункціональний (9 %, 3-х хворих) та неамнестичний мультифункціональний (18 %, 6-ти хворих) (за класифікацією Petersen R., 2004). Було виявлено тенденцію до недостатнього нічного зниження артеріального тиску (нон-діпери і ступінь нічного зниження артеріального тиску (СНЗАТ) <$E7,4~symbol С~1,8~%>) у пацієнтів із амнестичним мультифункціональним ПКР і до надмірного (овер-діпери СНЗАТ <$E24,6~symbol С~2,3~%>) - із неамнестичним мультифункціональним ПКР. При цьому дані зміни корелювали зі зниженням показників за шкалами FAB (<$Eroman p~<<~0,05>), MoCA (<$Eroman p~<<~0,05>) і розладами уваги (<$Eroman p~<<~0,001>). Виявлено субдепресивні розлади у 3-х пацієнтів (9 %) за BDI. У всіх хворих було виявлено зниження середніх показників лінійної швидкості кровотоку (ЛШК) у спокої по інтракраніальним судинам у порівнянні з нормальними значеннями у відповідному віці (ЛШК <$E72,8~symbol С~3,5>; <$Eroman p~<<~0,05>). Значимої різниці даного показника за різних підтипів ПКР одержано не було (p = 0,14). Під час проведення проб із затримкою дихання і компресійної проби одержано підвищення ЛШК по середніх мозкових артеріях (СМА) та зниження індексу периферичного опору (ІПО): у разі амнестичного монофункціонального варіанта ПКР ЛШК після проби із затримкою дихання <$E83,4~symbol С~2,7>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІПО <$E0,95~symbol С~0,3>; <$Eroman p~<<~0,05>; ЛШК після компресійної проби <$E82,1~symbol С~2,4>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІіПО <$E0,92~symbol С~0,5>; <$Eroman p~<<~0,05>; у разі амнестичного мультифункціонального ЛШК після проби із затримкою дихання <$E87,4~symbol С~2,7>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІПО <$E0,95~symbol С~0,8>; <$Eroman p~<<~0,05>; ЛШК після компресійної проби <$E86,1~symbol С~5,3>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІПО <$E0,93~symbol С~0,4>; <$Eroman p~<<~0,05> та неамнестичному мультифункціональному підтипі ПКР ЛШК після проби із затримкою дихання <$E86,3~symbol С~2,4>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІПО <$E0,95~symbol С~0,3>; <$Eroman p~<<~0,05>; ЛШК після компресійної проби <$E87,8~symbol С~4,2>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІПО <$E0,94~symbol С~0,6>; <$Eroman p~<<~0,05>. | |||
| 4. | 
Насонова Т. І. Корекція клініко-метаболічних порушень у хворих із цереброваскулярними захворюваннями на тлі метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова // Ендокринологія. - 2015. - Т. 20, № 4. - С. 677-688. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2015_20_4_5 Проаналізовано ефективність і безпеку лікування пацієнтів із хронічними цереброваскулярними захворюваннями (дисциркуляторна енцефалопатія) на тлі метаболічного синдрому (МС) із використанням препаратів діаліпон® і вітаксон®, виявлення їх потенційного впливу на інсулінорезистентність, показники когнітивних функцій та якість життя пацієнтів із МС. Особливістю роботи було виявлення стратегічних ділянок мозку у пацієнтів із когнітивними й емоційними розладами з МС і без нього. Спостерігали 70 пацієнтів віком від 47-ми до 74-х років із дисциркуляторною енцефалопатією ІІ ст. і МС. Лікування пацієнтів основної групи (50 осіб) включало діаліпон® і вітаксон®. Контрольну групу склали 20 пацієнтів, які не приймали вище вказаних препаратів. Крім неврологічних, загальноклінічних обстежень, визначення ознак МС, застосовували нейропсихологічне тестування за шкалами MMSE, МоСА, тривоги та депресії; головний біль оцінювали за шкалою VAS болю, запаморочення – за шкалою Dizziness Handicap Inventory. Головний мозок і його лікворну систему у 47-ми пацієнтів (29-ми пацієнтів із МС – основна група та 18-ти пацієнтів без МС – група порівняння) оцінювали за допомогою методу волюметрії (вимірювання об’ємів окремих ділянок мозку). Після проведеного лікування спостерігали зменшення запаморочення. Це виявлялось у збільшенні кількості пацієнтів без ознак запаморочення і переході пацієнтів з групи з більшим запамороченням у групу з меншим запамороченням. За шкалою VAS головний біль в основній групі зменшився на 2 бали, в контрольній – на 1,25 бала. Цей процес відбувався вірогідно швидше у пацієнтів, які одержували діаліпон® і вітаксон®. Результати волюметричних вимірювань гіпокампа показали, що у пацієнтів із МС його об'єм (праворуч Me=3,293058 і ліворуч Me=2,84) був вірогідно меншим (р<0,05), ніж у пацієнтів без МС (праворуч Me=3,93, ліворуч Me=3,55). Когнітивні порушення виявлялись у зниженні пам'яті, порушенні уваги, уповільненні психічних процесів, а також обмеженні здатності до планування та контролю. Внаслідок лікування поліпшилися когнітивні й емоційні функції у пацієнтів обох груп, але додавання до загальноприйнятої терапії діаліпону® та вітаксону® сприяло поліпшенню концентрації уваги, пам'яті, зменшенню ситуаційної тривожності, а отже, ставлення пацієнтів до життєвої ситуації. Після лікування з використанням низькокалорійної дієти та фізичного навантаження визначено зменшення інсулінорезистентності в обох групах (за індексом НОМА-ІР), але в групі, де пацієнти приймали досліджувані препарати, ці зміни досягли рівня вірогідності. Рівень загального холестерину в крові пацієнтів основної групи знизився з 6,27±1,3 ммоль/л до 5,12±1,8 ммоль/л, контрольної – з 6,08±1,12 ммоль/л до 5,54±0,4 ммоль/л (р<0,05). Застосування препаратів діаліпон® і вітаксон® у комплексному лікуванні хронічних цереброваскулярних захворювань на тлі МС сприяло поліпшенню уваги, концентрації пам'яті, позитивно впливало на реактивну тривогу, зменшення інсулінорезистентності та маси тіла, порушень ліпідного спектру. Ймовірно, у пацієнтів із хронічною цереброваскулярною патологією компоненти МС сприяють розвитку атрофічних процесів гіпокампа. Поєднання артеріальної гіпертензії, інсулінорезистентності, дисліпідемії тощо прискорюють атрофічні процеси гіпокампа більше, ніж окремо кожний із цих компонентів.Проанализированы эффективность и безопасность лечения пациентов с хроническими цереброваскулярными заболеваниями (дисциркуляторная энцефалопатия) на фоне метаболического синдрома (МС) с использованием препаратов диалипон® и витаксон® и определены потенциальное влияние их на инсулинорезистентность, показатели когнитивних функций и качество жизни у пациентов с МС. Особенностью работы было выявление стратегических отделов мозга при когнитивных и эмоциональных расстройствах у пациентов с МС и при его отсутствии. Проводили наблюдение 70-ти пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией ІІ ст. в возрасте от 47-ми до 74-х лет на фоне МС. Основная група (50 пациентов) в лечении использовала препарат диалипон® и витаксон®. Контрольную группу составили 20 пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией, аналогичных по возрасту и стадии заболевания, не принимавших диалипон® и витаксон®. Кроме неврологических, общеклинических обследований, определения критериев (МС) использовали нейропсихологическое тестирование по шкалам MMSE; МоСА; шкалам тревоги и депресии, головную боль определяли по шкале ВАШ боли, головокружение – в баллах согласно шкалы Dizziness Handicap Inventory. Головной мозг и его ликворную систему у 47-ми пациентов (29 пациентов с МС – основная группа и 18 пациентов без МС – контрольная группа) оценивали с помощью метода волюметрии (измерение объемов определенных отделов мозга). В результате проведенного лечения определялось уменьшение головокружения. Это проявлялось в увеличении количества пациентов без признаков головокружения и перехода пациентов с группы более выраженного головокружения в группу менее выраженного головокружения. По шкале ВАШ уменьшилась головная боль в основной группе – на 2 балла, в контрольной группе – на 1,25 балла. Этот процесс происходил достоверно быстрее у пациентов, которые получали диалипон® и витаксон®. Результаты волюметрических измерений гиппокампа показали, что у пациентов с МС объем гиппокампа (справа Me =3,293058* и слева Me= 2,84*) был достоверно меньшим (р<0,05), чем у пациентов без МС (справа Me= 3,93, слева Me= 3,55). Когнитивные нарушения проявлялись в снижении памяти, нарушении внимания, замедлении психических процессов, а также ограничении способности к планированию и контролю. В результате лечения происходило улучшение когнитивных и эмоциональных функций в обеих группах, но добавление в общепринятую терапию диалипона® и витаксона® способствовало улучшению концентрации внимания, памяти, уменьшению ситуационной тревожности и тем самым отношению пациентов к жизненной ситуации. В результате лечения с использованием низкокаллорийной диеты и физической нагрузки определялась позитивная динамика относительно улучшения инсулинорезистентности в обеих группах, что проявлялось в уменьшении индекса НОМА, но в группе, где пациенты принимали исследуемые препараты степень улучшения достигла достоверности. Уровень общего холестерина в основной группе снизился с 6,27±1,3 ммоль/л до 5,12±1,8 ммоль/л, а в контрольной соответственно – 6, 08±1,12 и 5,54±0,4 ммоль/л (р<0,05). Использование диалипона® и витаксона® в комплексном лечении хронических цереброваскулярных заболеваний способствовало улучшению внимания, концентрации памяти; положительно влияло на реактивную тревогу, способствовало нормализации инсулинорезистентности, массы тела и липидного спектра. Вероятно, у пациентов с хронической цереброваскулярной патологией компоненты кластера МС способствовали развитию атрофических процессов гиппокампа. Комбинация артериальной гипертензии, инсулинорезистентности, дислипидемии и др. ускоряла атрофические процессы гиппокампа больше, чем отдельно каждый из этих компонентов, которые определяли у пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией без МС.Aims. Analysis of the effectiveness and safety of treatment of patients with chronic cerebrovascular disease (encephalopathy) in the presence of metabolic syndrome (MS), using Dialipon® and Vitaxon®, and assessment of their potential impact on insulinresistance, indices of cognitive function and quality of life in patients with MS. The peculiarity of the work was determination of strategic brain regions in case of cognitive and emotional disorders in patients with MS and without MS. Materials and methods. 70 patients with degree II discirculatory encephalopathy (DE), aged 47 to 74 years, in the presence of MS, were followed up. A study group of 50 patients in the framework of treatment received Dialipon® and Vitaxon®. The control group consisted of. | |||
| 5. |
Насонова Т. І. Оптимізація лікування гострого порушення мозкового кровообігу [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 41-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_2_8 Наведено дані дослідження клінічної ефективності препарату Армадин у хворих із гострим ішемічним інсультом, його впливу на перебіг гострого періоду інсульту, смертність, запобігання розвитку ускладнень у ранній відновний період та лабораторні показники. Доведено, що застосування Армадину в комплексному лікуванні ішемічного інсульту сприяє відновленню втрачених функцій у пацієнтів у гострому періоді, позитивно впливає на самообслуговування та незалежність від сторонньої допомоги, запобігає виникненню ускладнень та повторних порушень мозкового кровообігу в гострому періоді ішемічного інсульту, впливає на реактивну тривогу та сприяє зменшенню її проявів. Встановлено, що Армадин покращує ліпідний спектр крові, тому може застосовуватись у хворих із гіперхолестеринемією та дисліпідемією. | |||
| 6. |
Насонова Т. І. Диференціально-діагностичні критерії початкових цереброваскулярних порушень у хворих з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 145-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_3_20 Вивчено особливості цереброваскулярних порушень у хворих з метаболічним синдромом (МС) у порівнянні з пацієнтами без ознак МС. Спостерігали 80 пацієнтів з хронічною ішемією мозку та початковими проявами недостатності кровопостачання мозку з ознаками та без ознак МС. Пацієнтам проводили клініко-неврологічне обстеження, обстеження серцево-судинної системи, дуплексне сканування брахіоцефальних судин з кольоровим картуванням потоку. Визначали показники крові, сечі, глюкози крові, гемокоагуляційні властивості, коефіцієнт атерогенності, СРБ, білірубин, АЛТ, АСТ, загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди низької та високої щільності, глікозильований гемоглобін HbA1. Проводили нейропсихологічне тестування за Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (МоСА). Виявлено порушення когнітивних функцій у хворих з МС за шкалою МоСА як найбільш чутливою при легких та помірних порушеннях когнітивних функцій; виявлено, що при початкових порушеннях кровопостачання мозку не існує суттєвої різниці в когнітивних функціях у пацієнтів, що мають ознаки МС та без МС; у групі пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією І стадії різниця між тими, хто мав ознаки МС, та тими, в яких їх не було, визначали різницю у когнітивних функціях. Установлено зворотний кореляційний зв'язок між показниками глікозильованого гемоглобіну та когнітивними функціями за шкалою МоСA.Вивчено особливості цереброваскулярних порушень у хворих з метаболічним синдромом (МС) порівняно з пацієнтами без ознак МС. Спостережено 80 пацієнтів з хронічною ішемією мозку та початковими проявами недостатності кровопостачання мозку з ознаками МС та без нього. Пацієнтам проводилось клініко-неврологічне обстеження, обстеження серцево-судинної системи, дуплексне сканування брахіоцефальних судин з кольоровим картуванням потоку. Визначено показники крові, сечі, глюкози крові, гемокоагуляційні властивості, коефіцієнт атерогенності, С-реактивний білок, білірубін, АЛТ, АСТ, загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїни низької та високої щільності, глікозильований гемоглобін (HbA1с). Проведено нейропсихологічне тестування за Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (МоСА). Виявлено порушення когнітивних функцій у хворих із МС за шкалою МоСА, що є найбільш чутливою при легких та помірних порушеннях когнітивних функцій, показано, що при початкових порушеннях кровопостачання мозку немає суттєвої різниці в змінах когнітивних функцій між пацієнтами з ознаками МС та без них; у групах пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією І ст. між хворими з ознаками МС та пацієнтами без МС відзначаються відмінності щодо когнітивних функцій. Виявлено обернений кореляційний зв'язок між показниками глікозильованого гемоглобіну та когнітивними функціями за шкалою МоСА (r = -0,44; p << 0,05). | |||
| 7. | 
Насонова Т. І. Структурні зміни головного мозку у пацієнтів з когнітивними порушеннями на тлі метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова, А. Л. Сусенко // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 41-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2016_1_9 Мета дослідження - виявити структурні зміни головного мозку за легких і помірних когнітивних порушень у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ) на тлі метаболічного синдрому (МС) та порівняти показники когнітивних функцій з аналогічними у хворих без МС. Проведено клініко-неврологічне обстеження 59-ти пацієнтів з ЦВЗ. У 38-ми хворих (основна група) виявлено ознаки МС. Решта пацієнтів без МС утворили контрольну групу. Оцінювали когнітивні порушення за шкалами MMSE, MoCA (Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій), таблицями Шульте. За допомогою МРТ-системи Magneton Avanto (1,5 Тл, Semens) вимірювали товщину сірої речовини у лобних та тім'яних частках, розміри бічних (передній ріг, тіло, задній ріг) і третього шлуночків мозку, визначали наявність вогнищ та їх розміри. У пацієнтів обох груп виявлено ознаки атрофії головного мозку, зокрема зменшення товщини кори лобних і тім'яних часток, розширення шлуночкової системи мозку (збільшення розмірів передніх рогів і тіл шлуночків). Товщина сірої речовини (кори) у лобній частці у пацієнтів основної групи становила (медіана та міжквартильний інтервал) 0,2675 (0,180 - 0,315) проти 2,800 (0,360 - 4,210) см у контрольній групі, товщина кори скроневої ділянки - відповідно 0,27050 (0,20275 - 0,35000) та 0,31000 (0,25400 - 0,34800). У лобних частках товщина сірої речовини (кори) була вірогідно меншою у пацієнтів з ЦВЗ на тлі МС (p << 0,05). Виявлено вірогідну різницю (p << 0,05) щодо розміру правого переднього рогу (3,2550 (0,7950 - 5,7450) мм в основній групі проти 2,8000 (0,3600 - 6,2100) мм у контрольній), тіла лівого (відповідно 5,74 (2,01 - 8,65) та 4,8 (2,2 - 7,65) мм) та правого (5,9850 (1,4600 - 9,2050) і 5,0300 (0,7500 - 8,0200) мм) бічного шлуночка. Дослідження когнітивних функцій за шкалами MoCa (25,25 (24 - 27) в основній групі проти 27 (25 - 28) у контрольній) і MMSE (відповідно 26,25 (25 - 27) та 27,5 (25 - 28)) виявили вірогідно (p << 0,05) вираженіші когнітивні порушення у пацієнтів середнього віку в основній групі. Встановлено обернено пропорційний кореляційний зв'язок між товщиною кори лобної частки та оцінкою когнітивних функцій за шкалою MoCA (r | |||
| 8. | 
Насонова Т. І. Патогенетичні аспекти превентивної корекції когнітивних порушень при метаболічному синдромі [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 61-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_1_11 Мета дослідження - вивчити клінічну ефективність і безпечність препарату армадин у ранньому відновному періоді гострого ішемічного інсульту (ІІ), його вплив на відновлення втрачених функцій та постінсультну втому в пацієнтів із метаболічним синдромом (МС). Визначено стратегічні ділянки мозку за даними магнітно-резонансної томографії (МРТ) за когнітивних та емоційних розладів у пацієнтів з ІІ на фоні МС та порівняння з даними пацієнтів без МС. Основну групу становили 28 пацієнтів віком від 44-х до 79-ти років (у середньому 66,0 +- 4,2 року), які знаходились у ранньому відновному періоді ІІ. Пацієнти основної групи крім базового лікування одержували армадин. Контрольну групу становили 16 хворих у ранньому відновному періоді ІІ віком від 54-х до 76-ти років (середній вік 63,0 +- 3,8 року), які одержували лише стандартне лікування. Патологічна постінсультна втома визначалась в обох групах: медіана вираженості втоми за опитувальником FAS становила 32,2 (Q1 = 16,5; Q3 = 51,5) в основній та 34,25 (Q1 = 14,5; Q3 = 48,5) у контрольній групі до лікування. У 95 % пацієнтів визначалась клінічно значима втома (FAS <$Esymbol У~22>), а ознаки депресії (вираженої та помірної) мали близько 20 %. Не було визначено статистично вірогідної кореляційної залежності патологічної втоми та депресії. Патологічна втома за шкалою FAS була вірогідно більшою в жінок, ніж у чоловіків. Після проведеного лікування ознаки патологічної втоми зменшились за шкалою FAS в обох групах, але статистичної вірогідності досягли в групі, що додатково приймала армадин. За шкалою NIHSS та індексом Бартел вірогідне покращання після лікування визначалось серед хворих основної групи. Не було визначено залежності між вираженістю патологічної втоми за шкалою FAS і ступенем тяжкості інсульту за шкалою NIHSS. В основній групі когнітивні функції покращились на 5 %, а в групі контролю - на 1,66 %. За методикою, що була запропонована Scheltens et al., досліджено гіпокамп на 1,5 Tл МРТ у пацієнтів з МС (перша група) і пацієнтів без МС (друга група). У пацієнтів із МС визначалось вірогідне зменшення індексу гіпокампу праворуч і ліворуч у порівнянні з пацієнтами без МС: праворуч 0,50 [0,41; 0,54] проти 0,594 [0,58; 0,61] (p << 0,05); ліворуч 0,56 [0,52; 0,60] проти 0,61 [0,58; 0,63] (p << 0,05). Патологічну втому було діагностовано в 95,5 % хворих. Покращання когнітивних функцій і зменшення проявів астенії в пацієнтів, які приймали армадин, ймовірно, можна пояснити здатністю армадину підвищувати рівень дофаміну в головному мозку та наявністю у складі армадину янтарної кислоти, що сприяла, через ланцюг нейрохімічних реакцій, підвищенню в головному мозку рівня ГАМК. Використання армадину сприяло зменшенню астенії і тим самим покращувало якість життя пацієнтів. Вимірювання гіпокампу показало вірогідно більше виражену атрофію в пацієнтів з ІІ на фоні МС у порівнянні з показниками пацієнтів з ІІ без МС (P << 0,05). Ймовірно, кластер МС, що поєднує артеріальну гіпертензію, інсулінорезистентність, дисліпідемію та ін., прискорює атрофічні процеси гіпокампу більше, ніж окремо кожний з цих компонентів, які визначали у пацієнтів з ІІ без МС. Висновки: призначення армадину в ранньому відновному періоді ІІ сприяло зменшенню проявів патологічної втоми в пацієнтів з МС, відновленню функцій за шкалою NiHSS і індексом Бартел.Мета роботи - вивчити можливості збільшення ефективності патогенетичної терапії пацієнтів з хронічними цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ) (дисциркуляторна енцефалопатія, ДЕ) на фоні метаболічного синдрому (МС) з використанням препарату вітаксон. Виявлено стратегічні ділянки мозку у разі когнітивних та емоційних розладів у пацієнтів з МС та за його відсутності. Спостерігали 49 пацієнтів з ДЕ II ст. віком від 37-ми до 73-х років на фоні МС. Основна група - 30 пацієнтів - у складі лікування одержувала препарат вітаксон. Контрольна група становила 19 пацієнтів з ДЕ II ст. на фоні МС, порівнянних за віком і стадією захворювання, які не приймали препарат вітаксон. Пацієнтів спостерігали протягом 12 тиж. Крім неврологічних, загальноклінічних обстежень, визначення ознак МС, застосовували нейропсихологічне тестування за шкалою Mini Mental State Examination (MMSE) та шкалою оцінки когнітивних функцій Montreal Cognitive Assessment (МоСА), шкалою тривоги Спілбергера; шкалою депресії Бека; дослідження уваги: пошук чисел за таблицями Шульте з оцінкою часу виконання завдання. Головний мозок і його лікворну систему у 41-го пацієнта (27 пацієнтів з МС - перша група та 14 пацієнтів без МС - друга група) оцінювали за допомогою методу волюметрії (вимірювання об'ємів окремих ділянок мозку) на МРТ-сканері Toshiba Vantage Titan 1,5. Когнітивні порушення в обох групах проявлялись у зниженні пам'яті, порушенні уваги, уповільненні психічних процесів. На 12-му тиж медіана за шкалою MMSE вірогідно збільшилась на 3,3 % (p << 0,05 у порівнянні з першим тестуванням) у групі пацієнтів, які приймали препарат вітаксон. За шкалою MoCA, що чутливіша під час визначення легких когнітивних порушень, у групі, де пацієнти приймали препарат вітаксон, когнітивні функції покращились на 5 %, а в групі контролю - на 1,66 %. За шкалою Спілбергера показники реактивної тривожності покращились більше в тій групі, де пацієнти приймали досліджуваний препарат; на початку лікування - 42,4 +- 3,4 бала та 24,6 +- 2,8 бала на 12-му тижні (p << 0,05). Визначено, що показники когнітивної функції за шкалою MoCA обернено залежні від показників глікованого гемоглобіну. Результати волюметричних досліджень показали вірогідне (p << 0,05) зменшення об'єму речовини мозку, об'єму кори та білої речовини великих півкуль мозку, скроневої частки у пацієнтів з ЦВЗ на фоні МС у порівнянні з пацієнтами аналогічного віку без ознак МС. Крім того, у пацієнтів з МС визначалось вірогідне зменшення площі мозолистого тіла (p << 0,05) у порівнянні з пацієнтами без МС. Висновки: під час лікування пацієнтів з ЦВЗ на фоні МС слід ураховувати тривожно-астенічні стани та когнітивні порушення, що часто виникають за цієї патології. Додавання до загальноприйнятої терапії препарату вітаксон сприяє відновленню психоемоційних розладів. У пацієнтів з хронічними ЦВЗ на фоні МС ступінь атрофії кори та білої речовини великих півкуль мозку, лобної та скроневої часток, а також мозолистого тіла визначався вірогідно більшим (p << 0,05) у порівнянні з хворими без МС. | |||
| 9. |
Насонова Т. І. Патогенетичні аспекти превентивної корекції патологічної втоми в ранньому відновному періоді ішемічного інсульту у хворих з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова, О. І. Асауленко, Т. В. Колосова, О. В. Кліменко, Т. М. Слободін, О. Ю. Гончар, Ю. А. Бугайов, О. В. Тишкевич, І. В. Курочкин, Ю. І. Головченко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 54-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2016_1_9 Мета дослідження - вивчити клінічну ефективність і безпечність препарату армадин у ранньому відновному періоді гострого ішемічного інсульту (ІІ), його вплив на відновлення втрачених функцій та постінсультну втому в пацієнтів із метаболічним синдромом (МС). Визначено стратегічні ділянки мозку за даними магнітно-резонансної томографії (МРТ) за когнітивних та емоційних розладів у пацієнтів з ІІ на фоні МС та порівняння з даними пацієнтів без МС. Основну групу становили 28 пацієнтів віком від 44-х до 79-ти років (у середньому 66,0 +- 4,2 року), які знаходились у ранньому відновному періоді ІІ. Пацієнти основної групи крім базового лікування одержували армадин. Контрольну групу становили 16 хворих у ранньому відновному періоді ІІ віком від 54-х до 76-ти років (середній вік 63,0 +- 3,8 року), які одержували лише стандартне лікування. Патологічна постінсультна втома визначалась в обох групах: медіана вираженості втоми за опитувальником FAS становила 32,2 (Q1 = 16,5; Q3 = 51,5) в основній та 34,25 (Q1 = 14,5; Q3 = 48,5) у контрольній групі до лікування. У 95 % пацієнтів визначалась клінічно значима втома (FAS <$Esymbol У~22>), а ознаки депресії (вираженої та помірної) мали близько 20 %. Не було визначено статистично вірогідної кореляційної залежності патологічної втоми та депресії. Патологічна втома за шкалою FAS була вірогідно більшою в жінок, ніж у чоловіків. Після проведеного лікування ознаки патологічної втоми зменшились за шкалою FAS в обох групах, але статистичної вірогідності досягли в групі, що додатково приймала армадин. За шкалою NIHSS та індексом Бартел вірогідне покращання після лікування визначалось серед хворих основної групи. Не було визначено залежності між вираженістю патологічної втоми за шкалою FAS і ступенем тяжкості інсульту за шкалою NIHSS. В основній групі когнітивні функції покращились на 5 %, а в групі контролю - на 1,66 %. За методикою, що була запропонована Scheltens et al., досліджено гіпокамп на 1,5 Tл МРТ у пацієнтів з МС (перша група) і пацієнтів без МС (друга група). У пацієнтів із МС визначалось вірогідне зменшення індексу гіпокампу праворуч і ліворуч у порівнянні з пацієнтами без МС: праворуч 0,50 [0,41; 0,54] проти 0,594 [0,58; 0,61] (p << 0,05); ліворуч 0,56 [0,52; 0,60] проти 0,61 [0,58; 0,63] (p << 0,05). Патологічну втому було діагностовано в 95,5 % хворих. Покращання когнітивних функцій і зменшення проявів астенії в пацієнтів, які приймали армадин, ймовірно, можна пояснити здатністю армадину підвищувати рівень дофаміну в головному мозку та наявністю у складі армадину янтарної кислоти, що сприяла, через ланцюг нейрохімічних реакцій, підвищенню в головному мозку рівня ГАМК. Використання армадину сприяло зменшенню астенії і тим самим покращувало якість життя пацієнтів. Вимірювання гіпокампу показало вірогідно більше виражену атрофію в пацієнтів з ІІ на фоні МС у порівнянні з показниками пацієнтів з ІІ без МС (P << 0,05). Ймовірно, кластер МС, що поєднує артеріальну гіпертензію, інсулінорезистентність, дисліпідемію та ін., прискорює атрофічні процеси гіпокампу більше, ніж окремо кожний з цих компонентів, які визначали у пацієнтів з ІІ без МС. Висновки: призначення армадину в ранньому відновному періоді ІІ сприяло зменшенню проявів патологічної втоми в пацієнтів з МС, відновленню функцій за шкалою NiHSS і індексом Бартел.Мета роботи - вивчити можливості збільшення ефективності патогенетичної терапії пацієнтів з хронічними цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ) (дисциркуляторна енцефалопатія, ДЕ) на фоні метаболічного синдрому (МС) з використанням препарату вітаксон. Виявлено стратегічні ділянки мозку у разі когнітивних та емоційних розладів у пацієнтів з МС та за його відсутності. Спостерігали 49 пацієнтів з ДЕ II ст. віком від 37-ми до 73-х років на фоні МС. Основна група - 30 пацієнтів - у складі лікування одержувала препарат вітаксон. Контрольна група становила 19 пацієнтів з ДЕ II ст. на фоні МС, порівнянних за віком і стадією захворювання, які не приймали препарат вітаксон. Пацієнтів спостерігали протягом 12 тиж. Крім неврологічних, загальноклінічних обстежень, визначення ознак МС, застосовували нейропсихологічне тестування за шкалою Mini Mental State Examination (MMSE) та шкалою оцінки когнітивних функцій Montreal Cognitive Assessment (МоСА), шкалою тривоги Спілбергера; шкалою депресії Бека; дослідження уваги: пошук чисел за таблицями Шульте з оцінкою часу виконання завдання. Головний мозок і його лікворну систему у 41-го пацієнта (27 пацієнтів з МС - перша група та 14 пацієнтів без МС - друга група) оцінювали за допомогою методу волюметрії (вимірювання об'ємів окремих ділянок мозку) на МРТ-сканері Toshiba Vantage Titan 1,5. Когнітивні порушення в обох групах проявлялись у зниженні пам'яті, порушенні уваги, уповільненні психічних процесів. На 12-му тиж медіана за шкалою MMSE вірогідно збільшилась на 3,3 % (p << 0,05 у порівнянні з першим тестуванням) у групі пацієнтів, які приймали препарат вітаксон. За шкалою MoCA, що чутливіша під час визначення легких когнітивних порушень, у групі, де пацієнти приймали препарат вітаксон, когнітивні функції покращились на 5 %, а в групі контролю - на 1,66 %. За шкалою Спілбергера показники реактивної тривожності покращились більше в тій групі, де пацієнти приймали досліджуваний препарат; на початку лікування - 42,4 +- 3,4 бала та 24,6 +- 2,8 бала на 12-му тижні (p << 0,05). Визначено, що показники когнітивної функції за шкалою MoCA обернено залежні від показників глікованого гемоглобіну. Результати волюметричних досліджень показали вірогідне (p << 0,05) зменшення об'єму речовини мозку, об'єму кори та білої речовини великих півкуль мозку, скроневої частки у пацієнтів з ЦВЗ на фоні МС у порівнянні з пацієнтами аналогічного віку без ознак МС. Крім того, у пацієнтів з МС визначалось вірогідне зменшення площі мозолистого тіла (p << 0,05) у порівнянні з пацієнтами без МС. Висновки: під час лікування пацієнтів з ЦВЗ на фоні МС слід ураховувати тривожно-астенічні стани та когнітивні порушення, що часто виникають за цієї патології. Додавання до загальноприйнятої терапії препарату вітаксон сприяє відновленню психоемоційних розладів. У пацієнтів з хронічними ЦВЗ на фоні МС ступінь атрофії кори та білої речовини великих півкуль мозку, лобної та скроневої часток, а також мозолистого тіла визначався вірогідно більшим (p << 0,05) у порівнянні з хворими без МС. | |||
| 10. | 
Насонова Т. І. Диференціально-діагностичні критерії початкових цереброваскулярних порушень у хворих з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова // Сімейна медицина. - 2014. - № 5. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_5_19 Вивчено особливості цереброваскулярних порушень у хворих з метаболічним синдромом (МС) у порівнянні з пацієнтами без ознак МС. Спостерігали 80 пацієнтів з хронічною ішемією мозку та початковими проявами недостатності кровопостачання мозку з ознаками та без ознак МС. Пацієнтам проводили клініко-неврологічне обстеження, обстеження серцево-судинної системи, дуплексне сканування брахіоцефальних судин з кольоровим картуванням потоку. Визначали показники крові, сечі, глюкози крові, гемокоагуляційні властивості, коефіцієнт атерогенності, СРБ, білірубин, АЛТ, АСТ, загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди низької та високої щільності, глікозильований гемоглобін HbA1. Проводили нейропсихологічне тестування за Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (МоСА). Виявлено порушення когнітивних функцій у хворих з МС за шкалою МоСА як найбільш чутливою при легких та помірних порушеннях когнітивних функцій; виявлено, що при початкових порушеннях кровопостачання мозку не існує суттєвої різниці в когнітивних функціях у пацієнтів, що мають ознаки МС та без МС; у групі пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією І стадії різниця між тими, хто мав ознаки МС, та тими, в яких їх не було, визначали різницю у когнітивних функціях. Установлено зворотний кореляційний зв'язок між показниками глікозильованого гемоглобіну та когнітивними функціями за шкалою МоСA.Вивчено особливості цереброваскулярних порушень у хворих з метаболічним синдромом (МС) порівняно з пацієнтами без ознак МС. Спостережено 80 пацієнтів з хронічною ішемією мозку та початковими проявами недостатності кровопостачання мозку з ознаками МС та без нього. Пацієнтам проводилось клініко-неврологічне обстеження, обстеження серцево-судинної системи, дуплексне сканування брахіоцефальних судин з кольоровим картуванням потоку. Визначено показники крові, сечі, глюкози крові, гемокоагуляційні властивості, коефіцієнт атерогенності, С-реактивний білок, білірубін, АЛТ, АСТ, загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїни низької та високої щільності, глікозильований гемоглобін (HbA1с). Проведено нейропсихологічне тестування за Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (МоСА). Виявлено порушення когнітивних функцій у хворих із МС за шкалою МоСА, що є найбільш чутливою при легких та помірних порушеннях когнітивних функцій, показано, що при початкових порушеннях кровопостачання мозку немає суттєвої різниці в змінах когнітивних функцій між пацієнтами з ознаками МС та без них; у групах пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією І ст. між хворими з ознаками МС та пацієнтами без МС відзначаються відмінності щодо когнітивних функцій. Виявлено обернений кореляційний зв'язок між показниками глікозильованого гемоглобіну та когнітивними функціями за шкалою МоСА (r = -0,44; p << 0,05). | |||
| 11. |
Горева Г. В. Клініко-нейропсихологічне співставлення когнітивного дефіциту із показниками церебральної гемодинаміки при різних підтипах синдрому помірних когнітивних порушень [Електронний ресурс] / Г. В. Горева, Т. М. Слободін, Ю. І. Головченко, Т. І. Насонова, Т. О. Чеборака, О. Ю. Гончар, О. М. Гурмак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 141-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2016_3_20 Проблема когнітивних порушень стає дедалі актуальнішою у світі вцілому і в Україні зокрема. Однією з ланок патогенезу у разі помірних когнітивних розладів є порушення гемодинаміки. Мета роботи - вдосконалити діагностичні підходи за когнітивних порушень з урахуванням характеру взаємовідносин між їх клініко-патогенетичними особливостями, церебральною і системною гемодинамікою. Обстежено 32 хворих (середній вік <$E58,7~symbol С~1,6> років) із помірними когнітивними порушеннями (ПКР). Проведено загальноклінічне і неврологічне обстеження, нейропсихологічне тестування (MMSE, FAB, MoCA, літеральні асоціації, таблиці Шульте, BDI, шкала депресії Гамільтона), транскраніальна доплерографія (ТКДГ) із проведенням проби із короткочасною затримкою дихання, проби з гіпервентиляцією та компресійної проби, добове моніторування артеріального тиску. В обстежених хворих було виявлено наступні підтипи помірних когнітивних розладів (ПКР): амнестичний мультифункціональний (83 %, 23 хворих), амнестичний монофункціональний (9 %, 3-х хворих) та неамнестичний мультифункціональний (18 %, 6-ти хворих) (за класифікацією Petersen R., 2004). Було виявлено тенденцію до недостатнього нічного зниження артеріального тиску (нон-діпери і ступінь нічного зниження артеріального тиску (СНЗАТ) <$E7,4~symbol С~1,8~%>) у пацієнтів із амнестичним мультифункціональним ПКР і до надмірного (овер-діпери СНЗАТ <$E24,6~symbol С~2,3~%>) - із неамнестичним мультифункціональним ПКР. При цьому дані зміни корелювали зі зниженням показників за шкалами FAB (<$Eroman p~<<~0,05>), MoCA (<$Eroman p~<<~0,05>) і розладами уваги (<$Eroman p~<<~0,001>). Виявлено субдепресивні розлади у 3-х пацієнтів (9 %) за BDI. У всіх хворих було виявлено зниження середніх показників лінійної швидкості кровотоку (ЛШК) у спокої по інтракраніальним судинам у порівнянні з нормальними значеннями у відповідному віці (ЛШК <$E72,8~symbol С~3,5>; <$Eroman p~<<~0,05>). Значимої різниці даного показника за різних підтипів ПКР одержано не було (p = 0,14). Під час проведення проб із затримкою дихання і компресійної проби одержано підвищення ЛШК по середніх мозкових артеріях (СМА) та зниження індексу периферичного опору (ІПО): у разі амнестичного монофункціонального варіанта ПКР ЛШК після проби із затримкою дихання <$E83,4~symbol С~2,7>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІПО <$E0,95~symbol С~0,3>; <$Eroman p~<<~0,05>; ЛШК після компресійної проби <$E82,1~symbol С~2,4>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІіПО <$E0,92~symbol С~0,5>; <$Eroman p~<<~0,05>; у разі амнестичного мультифункціонального ЛШК після проби із затримкою дихання <$E87,4~symbol С~2,7>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІПО <$E0,95~symbol С~0,8>; <$Eroman p~<<~0,05>; ЛШК після компресійної проби <$E86,1~symbol С~5,3>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІПО <$E0,93~symbol С~0,4>; <$Eroman p~<<~0,05> та неамнестичному мультифункціональному підтипі ПКР ЛШК після проби із затримкою дихання <$E86,3~symbol С~2,4>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІПО <$E0,95~symbol С~0,3>; <$Eroman p~<<~0,05>; ЛШК після компресійної проби <$E87,8~symbol С~4,2>; <$Eroman p~<<~0,05>; ІПО <$E0,94~symbol С~0,6>; <$Eroman p~<<~0,05>. | |||
| 12. |
Старовойтова Г. О. Особливості прогресування когнітивних порушень у пацієнтів з хворобою Паркінсона [Електронний ресурс] / Г. О. Старовойтова, Т. О. Чеборака, Г. В. Горева, Т. М. Слободін, Ю. І. Головченко, Т. І. Насонова, О. В. Клименко, О. Ю. Гончар, О. М. Гурмак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 161-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2016_3_53 | |||
| 13. |
Насонова Т. І. Когнітивно-афективні розлади в постінсультний період у пацієнтів з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова, Г. В. Горева, Ю. І. Головченко, К. В. Райченко // Сімейна медицина. - 2016. - № 1. - С. 101-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_1_23 Мета дослідження - аналіз ефективності та безпеки лікування когнітивних і афективних розладів у постінсультний період у пацієнтів з метаболічним синдромом (МС) з використанням препарату ноофен. Особливістю дослідження було клініко-нейровізуалізаційне співставлення даних МРТ з когнітивними порушеннями у пацієнтів з та без МС. Проведено обстеження 50-ти пацієнтів після інсульту з когнітивними й афективними розладами у віці від 47-ми до 81-го року (30 пацієнтів - основна група: стандартне лікування згідно з локальними протоколами протягом 28-ми діб з додаванням ноофену; 20 пацієнтів - контрольна група: стандартне лікування без додавання ноофену). На MPT-сканері Toshiba Vantage Titan 1,5Т і робочій станції для постобробки зображень Vitrea визначали площу мозолистого тіла (см<^>2 | |||
| 14. | 
Насонова Т. І. Ішемічний інсульт при метаболічному синдромі та цукровому діабеті: клініко-морфометричні особливості, лікування [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 3. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_3_7 Висвітлено питання ведення пацієнтів із метаболічним синдромом та ішемічним інсультом. Наведено результати дослідження клініко-морфометричних особливостей головного мозку у хворих з ішемічним інсультом при метаболічному синдромі та цукровому діабеті 2-го типу і впливу альфа-ліпоєвої кислоти на перебіг відновного періоду ішемічного інсульту. | |||
| 15. |
Насонова Т. І. Нейровегетативні та когнітивні порушення, асоційовані з тривогою у пацієнтів середнього віку із цереброваскулярними захворюваннями [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова, О. В. Кліменко, Т. В. Колосова, Г. В. Горєва, Ю. І. Головченко, О. В. Тишкевич, О. М. Гурмак // Семейная медицина. - 2017. - № 2. - С. 97-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_2_21 Мета дослідження - аналіз ефективності і безпеки лікування нейровегетативних та когнітивних порушень, асоційованих з тривогою у пацієнтів середнього віку з цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ) з використанням препарату адаптол. Було обстежено 60 пацієнтів віком від 42 до 58 років з нейровегетативними та легкими і помірними когнітивними порушеннями на фоні тривожно-депресивних розладів. Хворих було розподілено на 2 групи: основну (n = 30) - пацієнти одержували лікування з додаванням препарату адаптол; групу порівняння (n = 30) - пацієнти одержували стандартне лікування без використання препарату адаптол. Дослідження когнітивних, вегетативних і нейропсихологічних порушень проводили із застосуванням клінічних шкал. Визначено рівень кортизолу: до лікування, на 7-у добу і після лікування. Визначено, що у пацієнтів з хронічними ЦВЗ у пацієнтів молодого і середнього віку виникають легкі та помірні когнітивні порушення на фоні вегетативних і тривожних розладів. Виявлені порушення добре коригуються своєчасно призначеною антигіпертензивною, метаболічною, гіполіпідемічною, цукровознижувальною терапією із застосуванням денного транквілізатора адаптол виробництва "Олайнфарм" у дозі 300 мг двічі на добу курсом 28 діб. У результаті проведеного лікування було одержано статистично достовірне зменшення показників вегетативної дисфункції, ситуаційної та особистісної тривоги, а також покращання когнітивних функцій за шкалою MoCA у пацієнтів, що вживали адаптол у порівнянні з даними до початку лікування. Рівень кортизолу в плазмі крові зменшувався поступово на 7-у добу лікування і на 28-у добу досяг статистично достовірної різниці (p << 0,05) у порівнянні з показниками вихідного рівня у пацієнтів, що одержували препарат адаптол, і показниками пацієнтів групи порівняння. Заключення: у пацієнтів з ранніми ознаками хронічного ЦВЗ виявляють когнітивні і тривожні розлади на фоні нейровегетативного синдрому, які потребують лікування. Денний транквілізатор адаптол виробництва "Олайнфарм" рекомендовано для корекції когнітивних і психоемоційних порушень у людей середнього віку на фоні нейровегетативного синдрому в межах тривожного розладу. | |||
| 16. |
Насонова Т. І. Оптимізація лікування моторних і когнітивних розладів при ішемічному інсульті [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова, О. В. Клименко, Т. В. Колосова, Г. В. Горева, Т. М. Слободін, Ю. І. Головченко, О. В. Тишкевич, Т. М. Рябіченко, І. В. Курочкин, Ю. А. Бугайов // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2017_5_13 Актуальність проблеми лікування моторних і когнітивних функцій пов'язана з високою інвалідизацією й смертністю внаслідок ішемічного інсульту. Пріоритетними напрямками лікування гострого ішемічного інсульту є: відновлення рухових функцій, профілактика спастичності, адаптація пацієнта з урахуванням наявного неврологічного дефіциту, корекція мовлення, порушень ковтання, когніції та тазових розладів. Порушення функції руки, а також взаємозв'язок із когнітивними порушеннями внаслідок інсульту недостатньо висвітлені в літературі й потребують подальшого вивчення. Мета роботи - вивчити клінічну ефективність та безпечність застосування комбінації препаратів Армадін і Ренейро в ранньому відновному періоді гострого ішемічного інсульту, вплив даної церебропротективної комбінації на відновлення втрачених функцій, дисфункцію паретичної руки та когнітивні функції, а також визначити стан когнітивних функцій залежно від ступеня парезу верхньої кінцівки. Матеріали та методи. Основну групу становили 30 пацієнтів (16 жінок та 14 чоловіків) віком від 53 до 79 років (у середньому 66,0 +- 4,2 року), які перебували в ранньому відновному періоді інсульту. Пацієнти основної групи крім базового лікування отримували комбінацію Армадін + Ренейро. Контрольну групу становили 28 хворих у ранньому відновному періоді ішемічного інсульту віком від 54 до 76 років (середній вік 63,0 +- 3,8 року), які отримували лише стандартне лікування. Тяжкість інсульту визначали за шкалою NIHSS, аналіз тривалості та оборотності неврологічного дефіциту виконували за шкалою Бартел, динаміки рухових неврологічних порушень - за 6-бальною шкалою R. Braddom (1996). Когнітивний дефіцит визначали за допомогою шкали MоСА. За шкалою NIHSS визначалась позитивна динаміка після лікування в обох групах, але в групі, що приймала комбінацію нейропротективних препаратів Армадін + Ренейро, ступінь покращення за шкалою NIHSS був вірогідно вищим порівняно з показниками групи, у якій комбінація церебропротекторів не призначалась. Відновлення втрачених функцій у паретичних кінцівках протягом перших 14 діб і рівня повсякденної активності за шкалою Бартел відбувалося статистично вірогідно (<$E р~<<~0,05>) швидше в пацієнтів основної групи порівняно з контрольною, особливо це стосується відновлення функції руки й кисті, що дозволяє опосередковано судити про покращення якості життя в цих хворих. Аналіз стану когнітивних функцій за шкалою МоСА виявив, що в пацієнтів основної групи визначалось статистично вірогідне (<$E р~<<~0,05>) покращання когнітивних функцій на 0,5 бала порівняно з групою, у якій не призначались церебропротектори. Визначено кореляційний зв'язок середньої сили (r = 0,57): зменшення сили верхньої кінцівки супроводжувалось зниженням когнітивних функцій за шкалою МоСА (<$E р~<<~0,05>). При цьому не було виявлено статистично вірогідної залежності зменшення сили руки або зниження когнітивних функцій від розміру інфаркту мозку. Комбінація препаратів Армадін і Ренейро показала себе як безпечний лікарський засіб для терапії хворих. | |||
| 17. |
Насонова Т. І. Порушення пам’яті й уваги в пацієнтів середнього віку: діагностика й лікування [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова, Т. В. Колосова, Т. М. Слободин, О. В. Клименко, І. В. Курочкін, Т. М. Рябиченко, О. В. Тишкевич, Ю. А. Бугайов, Ю. І. Головченко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2018_2_5 | |||
| 18. |
Насонова Т. І. Тривожно-когнітивні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом: клініко-нейровізуалізаційна діагностика, лікування [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 25-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2016_2_5 Мета роботи - вивчити когнітивний, психоемоційний стан та нейровізуалізаційні показники головного мозку в пацієнтів середнього віку з хронічними формами цереброваскулярних захворювань на фоні метаболічного синдрому; вивчити клінічну ефективність, безпечність, вплив на когнітивні показники, тривогу вітчизняного препарату Вітаксон у пацієнтів з хронічними формами цереброваскулярних захворювань на фоні метаболічного синдрому. У відкритому контрольованому дослідженні взяли участь 60 пацієнтів віком від 42 до 61 року (Ме = 52 [Q1 = 54; Q3 = 60]) з метаболічним синдромом. Пацієнтам основної групи (n = 30) до базисної терапії додавався препарат Вітаксон. У контрольній групі (n = 30) пацієнти одержували лише базисну терапію. Критерієм включення в дослідження була наявність тривожно-когнітивних розладів у пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією I - II ст. на фоні метаболічного синдрому. Проведено клініко-лабораторне обстеження та нейропсихологічне тестування за шкалами: МоСА; Спілбергера; Бека; таблицями Шульте. За допомогою методу волюметрії на МРТ-сканері Toshiba Vantage Titan 1,5 оцінено стан головного мозку в 41 пацієнта. Проведено кореляційний аналіз показників об'єму кори й білої речовини скроневої й лобної часток та когнітивно-тривожних порушень в пацієнтів з метаболічним синдромом та без нього. Після 24-денного курсу лікування відбулось покращання когнітивних функцій за шкалою МоСА в обох групах (в основній групі - на 1,5 бали; у контрольній - на 0,5 балів), у групі, у якій пацієнти приймали Вітаксон, відмінності були вірогідними (<$E р~<<~0,05>). Показники реактивної тривожності за шкалою Спілбергера покращались в основній групі (42,4 +- 3,4 бала до лікування та 24,6 +- 2,8 бала на 24-ту добу), у контрольній відповідні показники суттєво не відрізнялись (44,2 бала та 41,1 бала відповідно). Аналіз результатів тестування за таблицями Шульте показав вірогідне зменшення показників виконання завдань після лікування в групі, що приймала Вітаксон (<$E р~<<~0,05>). Показники депресії за шкалою HADS після лікування покращились в обох групах, але ступеня статистичної вірогідності не було досягнуто. Аналіз волюметричних досліджень показав погіршення когнітивних функцій за шкалою МоСА при зменшенні об'єму кори в лобній і скроневій частках. Визначався кореляційний зв'язок між показниками об'єму кори лобної і скроневої часток і результатами когнітивних функцій за шкалою МоСА. Індекс кореляції r = 0,49 для показників скроневої частки та r = 0,43 - для лобних часток. Модулі коефіцієнтів кореляції були середньої сили. Висновки: у пацієнтів з МС визначалось зменшення об'ємів сірої речовини в скроневих і лобних частках, що корелювало з когнітивним дефіцитом за шкалою МоСА. Ці дані свідчать більшою мірою про змішаний характер когнітивних порушень - судинно-дегенеративний. Проведення волюметричного дослідження в поєднанні з нейропсихологічним дозволяє на стадії помірних когнітивних порушень прогнозувати подальший розвиток захворювання. Наявність позитивного нейротропного ефекту на когнітивно-тривожні прояви та відсутність значимих побічних явищ у препарату Вітаксон дозволяють рекомендувати його для лікування хронічних форм цереброваскулярних захворювань у пацієнтів з метаболічним синдромом. | |||
| 19. | 
Насонова Т. І. Цереброваскулярні порушення при метаболічному синдромі: клініко-нейровізуалізаційне спостереження [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 2. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_2_10 Мета роботи - за даними власного клінічного спостереження виявити вплив метаболічного синдрому (МС) на розвиток і перебіг цереброваскулярного захворювання (ЦВЗ), визначити клініко-неврологічні, нейровізуалізаційні зміни та відхилення показників лабораторного дослідження крові, що виникають у разі МС. Наведено власне 4-річне клінічне спостереження пацієнтки з ЦВЗ на фоні МС. Показано, що хронічна форма ЦВЗ проявлялась когнітивно-емоційними розладами, які підтверджувались зміною показників нейроволюметричного дослідження. Атерогенний ефект МС проявлявся у швидкому прогресуванні ЦВЗ, яке завершилось його гострою формою. Висновки: під час лікування пацієнтів з МС слід враховувати порушення цереброваскулярної системи та пов'язані з ними когнітивно-емоційні розлади. | |||
| 20. |
Насонова Т. І. Структурно-волюметричні особливості церебральних уражень у пацієнтів з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Т. І. Насонова // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 4(1). - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_4(1)__17 Мета дослідження - визначити волюметричні показники головного мозку (об'єм гіпокампу) у хворих з хронічною церебральною ішемією (ХЦІ) на фоні метаболічного синдрому (МС), порівняно з волюметричними показниками хворих з ХЦІ без МС. Визначено показники індексу гіпокампу та медіальний, латеральний і верхній перигіпокампальний індекси у пацієнтів з МС та порівняти з аналогічними показниками пацієнтів без МС. У 47 пацієнтів (29 пацієнтів з МС - основна група та 18 пацієнтів без МС - контрольна група) оцінено об'єм гіпокампу за допомогою методу волюметрії. У 49 дослідженнях (28 - основна група і 21 - контрольна група) вимірювали розмір гіпокампу, перигіпокампального лікворного простору. Вираховано індекс гіпокампу; медіальний, латеральний і верхній перигіпокампальні індекси. Висновки: таким чином, у пацієнтів з хронічними цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ) на фоні МС ступінь атрофії гіпокампу відзначалась достовірно більшою, порівняно з хворими без МС. З метою покращання діагностики ЦВЗ у пацієнтів з МС можливо застосовувати визначення індексу гіпокампу та перигіпокампальних індексів, якщо визначити об'єми структур мозку не можливо. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |