Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (48) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Муквіч О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 30 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Муквіч О. М. Залежність між вмістом токсичних металів у тканинах серцево-судинної системи та інших біосубстратах дітей з кардіоваскулярними мальформаціями [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, О. П. Коваль, Г. В. Дубова // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_1_13 Мета роботи - представити результати порівняльного кореляційного аналізу вмісту токсичних речовин в локусі мальформації, незмінених ділянках серця і магістральних судин та інших біосубстратах дітей з вадами кардіоваскулярної системи. Проаналізовано вміст 22 токсичних металів і металоїдів у 107 інтраопераційних і аутопсійних біоптатах тканин серця та магістральних судин, у 23 біоптатах волосся, 31 біоптаті зі скелетного м'язу, 9 - із нирок, 5 - із тимусу, 6 - зі шкіри, 7 - із підшкірно-жирової клітковині, 4 - з головного мозку 55 дітей із кардіоваскулярними мальформаціями. Використано методи атомно-емісійної спектрометрії в індуктивно-зв'язаній плазмі та атомно-абсорбційній спектрометрії з електротермічною атомізацією. Одержані дані свідчать про наявність прямої кореляційної залежності різного ступеню вираженості між вмістом токсичних металів та металоїдів (барію, алюмінію, літію, нікелю, стронцію, миш'яку, титану) в тканинах серця та волоссі, що дає змогу використовувати цей біосубстрат як об'єктивне відображення наявності та патологічної концентрації токсичних речовин у тканинах кардіоваскулярної системи у дітей. Висновки: виявлений прямий кореляційний зв'язок між вмістом токсичних металів літію, нікелю та титану в серці та нирках свідчить про те, що сечу можна використовувати для документування наявності зазначених токсичних речовин і патологічної їх концентрації в серці та магістральних судинах. | |||
| 2. |
Муквіч О. М. Особливості клінічного перебігу хронічного гастродуоденіту в дітей з дисплазією сполучної тканини [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, О. В. Лавренчук, Т. А. Грідіна, Т. А. Полук // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 81-86 Марушко Р. В., Шадрін О. Г., Марушко К. Р.. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_1_19 Мета роботи - визначити клінічні особливості перебігу хронічних гастродуоденітів у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Обстежено 48 пацієнтів віком 11 - 18 років із хронічними гастродуоденітами на фоні дисплазії сполучної тканини. Хронічний гастродуоденіт верифіковано на підставі вивчення анамнезу, клінічного обстеження, даних фіброезофагогастродуоденоскопії. Недиференційована дисплазія сполучної тканини верифікована згідно з критеріями Мілковської - Дімітрової Т. у модифікації Абакумової Л. Н. Хронічний гастродуоденіт у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини має ранній дебют зі щорічними сезонними загостреннями, характеризується помірним абдомінальним больовим симптомом при виражених проявах неспецифічної інтоксикації, диспепсичних симптомах і симптомах вегетативної дисфункції; 90,9 % таких дітей мають недостатність клапанно-сфінктерного апарату шлунка, вісцероптоз. Висновки: залучення системи травлення в патологічний процес при недиференційованій дисплазії сполучної тканини виникає частіше, ніж про являється клінічно, що визначається мезенхімальною неспроможністю гладком'язових волокон, слабкістю периферичної іннервації, при яких знижується поріг больової чутливості та ускладнюється своєчасна діагностика запального процесу. Отримані дані доводять необхідність ретельного обстеження хворих із недиференційованою дисплазією сполучної тканини за наявності мінімальної клінічної симптоматики уражень верхніх відділів шлунково-кишкового тракту для своєчасної діагностики і проведення адекватної терапії. | |||
| 3. | 
Муквіч О. М. Ретроспективний аналіз стану здоров'я школярів Київського регіону [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, Т. М. Камінська, В. П. Неділько, Л. П. Пінчук // Современная педиатрия. - 2016. - № 2. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_2_8 Мета роботи - визначення статичної та динамічної структури патологічної ураженості дітей шкільного віку за останні 40 років. Проведено ретроспективні дослідження стану здоров'я дітей шкільного віку Київського регіону за останні 40 років шляхом поглибленого медичного огляду 3492 школярів (2010 р.) і 7022 школярів (1966 р.). Встановлено, що у сучасних школярів статистично достовірно зростає частка хвороб органів дихання; залишається на стабільно високому рівні поширеність хвороб органів травлення; відмічено зростання поширеності ендокринної патології, розладів харчування та порушень обміну речовин, хвороб нервової системи, шкіри та підшкірної клітковини, кістково-м'язової системи та сполучної тканини. Стан здоров'я як хлопчиків, так і дівчаток у 1966 р. з віком покращувався. Сучасні діти, які приходять до школи, мають значно більшу захворюваність органів дихання, нервової системи, системи кровообігу, кістково-м'язової та ендокринної систем із розладами харчування та порушенням обміну речовин. У середньому шкільному віці спостерігається зростання частоти захворювань за всіма нозологіями, що вивчалися. Найбільші негативні зміни у стані здоров'я відбуваються у сучасних старшокласників, про що свідчить достовірне збільшення поширеності захворювань за всіма класами. Динаміка розподілу школярів за групами здоров'я свідчить про зниження з віком частки сучасних дітей з I групою здоров'я, в той час як 40 років тому у їх однолітків спостерігалась обернено пропорційна залежність. Зменшення частки дітей із функціональними захворюваннями в 1966 р. з віком відбувалось за рахунок збільшення кількості здорових дітей, а на сучасному етапі - за рахунок дітей зі сформованою хронічною патологією. Отримані результати свідчать про підвищення рівня захворюваності, погіршання фізичного та нервово-психічного розвитку, зниження рівня фізичної підготовленості школярів різних вікових груп на сучасному етапі. | |||
| 4. |
Камінська Т. М. Оптимізація процесів розумової працездатності та пам'яті у школярів [Електронний ресурс] / Т. М. Камінська, О. М. Муквіч, Л. П. Пінчук // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 1. - С. 129-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_1_25 Мета роботи - підвищити процеси розумової працездатності, антиоксидантний та детоксикаційний ефекти у школярів різних регіонів проживання шляхом застосування препарату бурштинової кислоти. Дослідження проведено у 3 групах по 30 дітей 7 - 10 років, які приймали препарат бурштинової кислоти протягом 1 місяця: 1-ша - селищ Ірпінського регіону; 2-га - промислового міста; 3-тя - м. Києва. До призначення курсу препарату, який містить бурштинову кислоту, кількість пропущених днів у школі з приводу гострих та рекурентних респіраторних інфекцій протягом місяця до реабілітації становила: у 1-й групі 7,4 +- 1,5 дня; у 2-й групі - 8,8 +- 1,9 дня; у 3-й групі - 5,6 +- 0,7 дня. Після прийому препарату частота захворюваності достовірно знизилася і дорівнювала: у 1-й групі - 1,4 +- 0,2 дня; у 2-й групі - 1,8 +- 0,2 дня; у 3-й групі - 1,2 +- 0,1 дня. Препарат добре переносився дітьми, побічної дії не відмічено. Відбулося поліпшення показників оперативної зорової пам'яті та оперативної змістовної пам'яті у всіх групах дітей. Під впливом препарату достовірно змінилися показники системи відновленого глютатіону, зменшилася активність супероксидцисмутази, підвищилася антиокислювапьна активність. Виявлене зниження вмісту глютатіон-5-трансферази в сироватці крові вказало на підвищення детоксикаційної функції печінки. Висновки: виражена детоксикаційна дія бурштинової кислоти та її здатність активувати функціональні процеси та розумову працездатність надають змогу рекомендувати застосування її препаратів школярам для поліпшення успішності в школі, пам'яті та працездатності курсами щорічно. | |||
| 5. | 
Муквіч О. М. Підвищення можливостей фізіологічної адаптації дітей до навчального процесу [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, Т. М. Камінська, Л. П. Пінчук // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 44(2). - С. 261-268. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_44(2)__44 | |||
| 6. | 
Муквіч О. М. Превентивна та лікувальна ефективність біофлавоноїдів у дітей з рекурентними респіраторними інфекціями [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, Т. М. Камінська // Здоровье ребенка. - 2017. - т. 12, № 2. - С. 124-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_2_7 Мета роботи - підвищення ефективності лікування та профілактики гострих рекурентних респіраторних інфекцій (ГРРІ) шляхом застосування сиропу імунофлазіді у дітей молодшого шкільного віку. Обстежено 50 дітей молодшого шкільного віку з ГРРІ. Лікувально-профілактична ефективність застосування сиропу імунофлазід визначалась шляхом дослідження динаміки клінічних симптомів протягом року, особливостей мікрокристалізації слини (МКС), бактеріального складу фарингеального ексудату. Висновки: сироп імунофлазід, за лікувально-профілактичного застосування, сприяє покращанню загального стану здоров'я дітей, зменшенню проявів інтоксикаційного, астенічного синдромів, частоти та тяжкості перебігу ГРІ, кількості днів пропусків занять в школі, числа та тривалості госпіталізацій, підвищенню мінералізуючого потенціалу слини на тлі зменшення мікробіологічного навантаження ротової порожнини. | |||
| 7. |
Муквіч О. М. Хвороба Кавасакі: особливості клінічної симптоматики та лікування [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, А. М. Мацкевич, О. А. Бельська, Т. А. Людвік, Л. Б. Петренко // Современная педиатрия. - 2017. - № 5. - С. 137-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_5_20 | |||
| 8. | 
Муквіч О. М. Імуногістохімічні особливості хронічних гастродуоденітів у дітей із дисплазією сполучної тканини [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, Т. Д. Задорожна, О. В. Лавренчук, Т. М. Арчакова, С. М. Килихевич // Патологія. - 2017. - Т. 14, № 3. - С. 305-309. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2017_14_3_12 Особенности течения хронических гастродуоденитов (ХГД), ассоциированных с дисплазией соединительной ткани (ДСТ), необходимо учитывать при прогнозировании течения болезни и определении тактики терапии. Важное значение имеет оценка гистохимических и иммуногистохимических изменений СО желудка и двенадцатиперстной кишки (ДПК), а именно: экспрессия коллагена IV типа, что позволит провести более точную диагностику ХГД, определить прогноз и скорректировать терапию. Цель работы - определить гистохимические и иммуногистохимические особенности СО желудка и ДПК при ХГД у детей с ДСТ. У 63 детей с ХГД проведены гистологические, гистохимические и иммуногистохимические исследования биоптатов желудка и ДПК. Оценены уровень экспрессии Collagen Typ IV (Ab-3), (Thermo Scientific) непрямым стрептавидин-пероксидазным методом и содержание гликозаминогликанов (ГАГ) с помощью PAS-реакции. У большего количества пациентов без признаков ДСТ наблюдалась отчетливая PAS-положительная окраска в эпителии, OR = 7,0 (CI 1,14 - 42,971), а дети, у которых ХГД протекает на фоне ДСТ, в 87,5 % демонстрируют ее снижение или отсутствие. Наибольшая частота детей с PAS-отрицательной реакцией установлена в группах с выраженными проявлениями ДСТ. У детей с сочетанной патологией интенсивность экспрессии коллагена IV типа в БМ поверхностного эпителия и эпителия желез превышает показатель у детей без признаков дисплазии в 1,72 раза (р = 0,003), а по распространенности - в 1,6 раза (р = 0,009). Выводы: наибольшее количество детей с PAS-отрицательной реакцией установлено в группах с выраженными проявлениями ДСТ, что определяет нарушение слизеобразования, снижение муцинови изменения физико-химических свойств слизи с формированием слизистой дистрофии, в условиях снижения регенерации эпителия приводит к ее атрофии. При ХГД у детей с ДСТ экспрессия коллагена IV типа в БМ поверхностного эпителия и эпителия желез превышает показатель у детей без признаков дисплазии в 1,72 раза, а по распространенности - в 1,6 раза, что определяет нарушение строения эпителиальных, сосудистых БМ и является одной из главных причин прогрессирования фиброза. | |||
| 9. |
Муквіч О. М. Особливості наявності та концентрації токсичних речовин у локусі мальформації дітей з вродженими вадами серця та магістральних судин [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, О. П. Коваль // Современная педиатрия. - 2015. - № 2. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_2_16 Мета роботи - визначення наявності та концентрації токсичних речовин у локусі мальформації, інших ділянках серця та магістральних судин дітей з вродженими вадами серця та без них. Проаналізовано вміст 22 токсичних металів та металоїдів у 179 інтраопераційних і аутопсійних біоптатах тканин серця та магістральних судин 55 пацієнтів з кардіоваскулярними мальформаціями і 24 дітей без вад серця, померлих внаслідок різних причин, з використанням методів атомно-емісійної спектрометрії в індуктивно-зв'язаній плазмі та атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною атомізацією. Встановлено наявність восьми токсичних хімічних елементів (барію, нікелю, літію, арсену, алюмінію, стронцію, свинцю, титану) у тканинах серця та магістральних судин, у тому числі в локусі мальформації, дітей з аномаліями серцево-судинної системи, в той час як у дітей без вад - п'яти (барію, нікелю, літію, алюмінію, стронцію). У локусі мальформації серця і магістральних судин середня концентрація усіх виявлених токсичних металів була вищою порівняно з тканинами фізіологічно сформованої серцево-судинної системи (статистично значуще барію та стронцію) та з іншими ділянками серця хворих з вадами (статистично значуще нікелю та алюмінію). Висновки: виявлені особливості наявності і концентрації токсичних субстанцій саме в локусі мальформації дітей з вродженими вадами серця і магістральних судин підтверджують можливість їх участі у порушенні кардіогенезу людини. | |||
| 10. |
Омельченко Л. І. До питання вітамін-D-залежної регуляції локальних механізмів неспецифічного захисту в дітей із дисплазією сполучної тканини [Електронний ресурс] / Л. І. Омельченко, О. М. Муквіч, О. В. Лавренчук // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 8. - С. 890-894. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_8_6 Проведено визначення показників неспецифічного імунітету (людський beta-дефензин 2 (HBD-2), лізоцим) у локальних секретах (слина, копрофільтрат) 127 дітей віком 11 - 17 років із фенотиповими проявами дисплазії сполучної тканини (ДСТ) з урахуванням забезпеченості вітаміном D. Найбільш низькі концентрації HBD-2 встановлено в дітей із ДСТ за дефіциту вітаміну D (ДВD), що свідчить про вітамін-D-залежну регуляцію продукції антимікробних пептидів в епітеліоцитах слизової оболонки кишечника. Констатовано недостатність неспецифічної гуморальної імунної відповіді (зниження лізоциму в слині та копрофільтратах) у разі ДВD у дітей із ДСТ та пряму залежність між концентраціями 25OHD та лізоциму (r = 0,65), що опосередковано свідчить про вроджену недостатність синтезу або більш інтенсивне виснаження захисних функцій слизових у разі порушення синтезу колагену в базальних мембранах дітей з ДСТ та підтверджує залежність концентрації лізоциму від забезпеченості вітаміном D. | |||
| 11. |
Муквіч О. М. Патоморфологічні особливості хронічних гастродуоденітів у дітей із дисплазією сполучної тканини [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, Т. Д. Задорожна, О. В. Лавренчук, Т. М. Арчакова // Патологія. - 2018. - Т. 15, № 1. - С. 62-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2018_15_1_12 Эффективность прогнозирования течения болезни и лечебных средств при хронических гастродуоденитах (ХГД) у детей определяется наличием генетического дефекта синтеза коллагена, что лежит в основе патогенеза дисплазии соединительной ткани (ДСТ). Нарушение метаболизма коллагена приводит к морфологическим изменения мукоцилиарного барьера, которые влияют на клиническое течение заболевания, моделирование защитных факторов и процессов репарации. Важное значение имеет морфологическая оценка состояния слизистой оболочки желудка (СОЖ) и двенадцатиперстной кишки (ДПК) для персонифицированного подхода к выбору терапевтической тактики при ХГД, ассоциированном с ДСТ. Цель работы - оценить патоморфологические особенности СОШ и ДПК у детей с ХГД, ассоциированным с ДСТ. Морфологические исследования эндоскопических биоптатов желудка и ДПК у 63 детей в возрасте от 11 до 17 лет. Материал обработан по гистологической методике с окраской гематоксилин-эозином и по Ван Гизону. Статистический анализ включал расчет отношения шансов, доверительных интервалов и p-значения. Установлена зависимость морфологических изменений от выраженности ДСТ и реакции на протокольную терапию: очаги фиброза OR = 7,00 и 5,25, инфильтрация эозинофилами OR = 3,68 и 3,67, дистрофические изменения эпителия OR = 2,34 и 3,02, изменение архитектоники желез OR = 3,68 и 3,28 соответственно. Неэффективному ответу на терапию присуща плотная лимфоцитарно-плазмоцитарная инфильтрация эпителия желез и собственной пластинки (81,3 %), выраженный диффузный отек (68,8 %), неравномерность зон расположения желез с изменением архитектоники и дистрофически измененным эпителием (62,5 %). Выраженные морфологические изменения отмечены у 78,6 % детей без ДСТ, которые не отвечают на терапию, хотя при ассоциированной патологии отсутствие ответа на лечение не имеет четкой связи с морфологической формой ХГД. Выводы: воспалительные процессы СОЖ и ДПК у детей с ДСТ характеризуются лимфогистиоцитарной инфильтрацией собственной пластинки, поверхностного эпителия и эпителия желез, отеком, дистрофическими изменениями эпителия желез и распространенными очагами фиброза, что повышает риск ранней хронизации и формирования атрофических процессов. Для оценки течения и прогноза ХГД необходимо учитывать клинические признаки ДСТ, которые влияют на патогенетические процессы в слизистой оболочке. | |||
| 12. |
Муквіч О. М. Деякі аспекти захисних механізмів мукоциліарного бар'єру при хронічному гастродуоденіті у дітей з дисплазією сполучної тканини [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, О. В. Лавренчук // Современная педиатрия. - 2018. - № 2. - С. 47-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_2_9 Мета роботи - дослідити особливості клінічного перебігу та імунологічних показників мукоциліарного бар'єру на підставі визначення концентрації <$Ebeta>-дефензінів-2 (HBD-2) та імуноглобулінів A, G, sIgA в слині і копрофільтратах за хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей з дисплазією сполучної тканини (ДСТ). Обстежено 127 пацієнтів віком 11 - 17 років, із них 63 дитини з H. pilory-асоційованим ХГД у стадії неповної ремісії після проведеної ерадикаційної терапії на тлі ДСТ різного ступеня. ХГД на тлі ДСТ має ранній дебют із частими сезонними загостреннями, характеризується виразними симптомами неспецифічної інтоксикації та диспептичними проявами за помірно вираженого абдомінального больового симптому. Окремі показники локального імунітету в слині та копрофільтратах (HBD-2, імуноглобулінів sIgA, IgA, IgG) дітей із ХГД мають достовірно вищі значення у порівнянні з контрольною групою, що обумовлено процесом запалення, а у дітей із ХГД на тлі ДСТ ці показники є достовірно нижчими. Зроблено висновки, що ХГД за наявності ДСТ виникає у більш ранньому віці, має агресивний, прогредієнтний перебіг із щорічними сезонними загостреннями, рецидивами та помірно інтенсивним, тривалим, ниючим абдомінальним больовим симптомом з нечіткою локалізацією больових відчуттів, що поєднується з виразними проявами симптомів неспецифічної інтоксикації. Встановлено зниження показників локального імунітету в слині та копрофільтратах (HBD-2, імуноглобулінів sIgA, IgA, IgG) відносно дітей без диспластичних проявів, що є обтяжуючим фактором для перебігу патологічних процесів у пацієнтів з поєднаною патологією. | |||
| 13. |
Бельська О. А. Особливості трофологічного статусу при ювенільному ревматоїдному артриті залежно від забезпеченості організму вітаміном D [Електронний ресурс] / О. А. Бельська, Л. І. Омельченко, О. М. Муквіч, І. В. Дудка, Т. А. Людвік, Н. М. Вдовіна // Перинатология и педиатрия. - 2018. - № 1. - С. 111-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2018_1_24 Мета роботи - оцінити трофологічний статус у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, з урахуванням забезпеченості організму вітаміном D, активності та тривалості захворювання. Обстежено 27 дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, віком від 2 до 17 років (основна група) і 20 здорових дітей (контрольна група). Для оцінки трофологічного статусу розраховано індекс маси тіла та коефіцієнт трофологічного статусу. Концентрацію лептину плазми крові визначено шляхом твердофазного радіоімунологічного аналізу, Бельгійськими наборами на Гамма-лічильнику STRATEС. Рівень 25(ОН)D виміряно з використанням імуноферментного набору для кількісного визначення 25-гідроксивітаміну D та інших гідроксильованих метаболітів у сироватці або плазмі виробництва Immunodiagnostic Systems Ltd (IDS Ltd) (Велика Британія). Порушення трофологічного статусу різного ступеня, зниження концентрації вітаміну D відмічено майже у всіх хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. Виявлено досить високу пряму корелятивну залежність важкості трофологічної недостатності від ступеня активності ювенільного ревматоїдного артриту, низького рівня лептину та сироваткового рівня вітаміну D (r = 0,60). Діти, які тривалий час хворіють на ювенільний ревматоїдний артрит (понад 2 роки), мали менше виражену трофологічну недостатність, на відміну від дітей, які захворіли нещодавно, але більш глибокий дефіцит вітаміну D. Висновки: дітям з ювенільним ревматоїдним артритом показано моніторування рівнів 25(ОН)D і лептину в сироватці крові для оцінки нутритивних розладів та подальшої їх корекції. | |||
| 14. | 
Корінь М. В. Теоретичні засади модернізації підприємств залізничного транспорту України [Електронний ресурс] / М. В. Корінь, В. Е. Сендюк, О. С. Муквіч // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2018. - № 64. - С. 231-240. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2018_64_34 | |||
| 15. |
Муквіч О. М. Організація профілактично"реабілітаційних заходів у дітей в умовах школи [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, Т. М. Камінська // Современная педиатрия. - 2016. - № 3. - С. 15-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_3_6 | |||
| 16. | 
Коваленко В. М. Спадкоємність та ефективність терапії ювенільного ідіопатичного артриту: напрямки персоніфікованої терапії [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, Л. І. Омельченко, О. Б. Яременко, Т. В. Марушко, Л. Ф. Богмат, О. М. Муквіч, Я. Є. Бойко, О. О. Гарміш, М. Б. Джус, Ю. В. Білявська // Український ревматологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 9-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2016_2_3 Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) становить групу клінічно гетерогенних, аутоімунних розладів у дітей, що характеризуються хронічним запаленням суглобів. Раннє виявлення та лікування ЮІА спрямоване на те, щоб зменшити вираженість запалення і запобігти розвитку ускладнень. На жаль, багато питань, пов'язаних із лікуванням пацієнтів, залишаються без відповіді, зокрема, щодо впровадження імунобіологічної терапії та алгоритму переведення дітей у дорослу категорію. Розглянуто рекомендації щодо діагностичних критеріїв і терапевтичні підходи лікування пацієнтів із ЮІА. Представлені пропозиції щодо настанови і протоколу можуть забезпечити персоналізацію лікування при ЮІА. | |||
| 17. |
Муквіч О. М. Складні питання ранньої діагностики системного червоного вовчака у дітей [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, Л. І. Омельченко, О. А. Бельська, І. В. Дудка, Т. А. Людвік, А. М. Мацкевич // Здоров'я дитини. - 2020. - Т. 15, № 2. - С. 112-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2020_15_2_9 Наведено дані про сучасні клінічні прояви системного червоного вовчака (СЧВ) у дітей та підлітків з описом поліморфізму окремих симптомів ураження шкіри, кістково-м'язової системи та внутрішніх органів, які є складними щодо ранньої діагностики захворювання. Висвітлено питання класифікаційного аналізу СЧВ, акцентовано увагу на тому, що класифікаційні критерії не завжди достатні для ранньої діагностики захворювання в дитячому віці, що в окремих випадках призводить до "випадання" хворих із неповністю сформованими синдромами та/або нетиповими формами захворювання. Діагностичні критерії СЧВ SLICC (2012) є достатньо інформативними, але вони не знайшли широкого впровадження в клінічній практиці дитячої ревматології. Наведено класифікаційні критерії ACR/EULAR (2017). Подано результати динамічного моніторування стану 22 пацієнтів, які протягом останніх 10 років лікувались у дитячій клініці інституту. Показано, що у 28 % хворих діагноз було верифіковано лише за повторних госпіталізацій, у 10 % - майже через 6 років після дебюту хвороби. Наведено опис окремих клінічних випадків СЧВ: у пацієнта з первинно-хронічним перебігом (ураження шкіри та кістково-м'язової системи) і дитини з підгострим тяжким перебігом хвороби з ураженням нирок. Висвітлено можливості їх діагностики в дебюті захворювання за застосування запропонованих ACR/EULAR (2017) класифікаційних критеріїв СЧВ. Застосування сучасних клінічних та імунологічних критеріїв діагностики СЧВ здебільшого надає змогу встановити діагноз у ранні терміни захворювання та своєчасно розпочати патогенетичну терапію.Наведено дані про сучасні клінічні прояви системного червоного вовчака (СЧВ) у дітей та підлітків з описом поліморфізму окремих симптомів ураження шкіри, кістково-м'язової системи та внутрішніх органів, які є складними щодо ранньої діагностики захворювання. Висвітлено питання класифікаційного аналізу СЧВ, акцентовано увагу на тому, що класифікаційні критерії не завжди достатні для ранньої діагностики захворювання в дитячому віці, що в окремих випадках призводить до "випадання" хворих із неповністю сформованими синдромами та/або нетиповими формами захворювання. Діагностичні критерії СЧВ SLICC (2012) є достатньо інформативними, але вони не знайшли широкого впровадження в клінічній практиці дитячої ревматології. Наведено класифікаційні критерії ACR/EULAR (2017). Подано результати динамічного моніторування стану 22 пацієнтів, які протягом останніх 10 років лікувались у дитячій клініці інституту. Показано, що у 28 % хворих діагноз було верифіковано лише за повторних госпіталізацій, у 10 % - майже через 6 років після дебюту хвороби. Наведено опис окремих клінічних випадків СЧВ: у пацієнта з первинно-хронічним перебігом (ураження шкіри та кістково-м'язової системи) і дитини з підгострим тяжким перебігом хвороби з ураженням нирок. Висвітлено можливості їх діагностики в дебюті захворювання за застосування запропонованих ACR/EULAR (2017) класифікаційних критеріїв СЧВ. Застосування сучасних клінічних та імунологічних критеріїв діагностики СЧВ здебільшого надає змогу встановити діагноз у ранні терміни захворювання та своєчасно розпочати патогенетичну терапію. | |||
| 18. |
Омельченко Л. І. Синдром компресії черевного стовбура аорти (MALS-синдром): клінічна презентація та складності діагностики в дитини підліткового віку [Електронний ресурс] / Л. І. Омельченко, О. М. Муквіч, Н. М. Вдовіна, О. С. Годік, А. В. Палійчук, О. А. Бельська, Т. А. Людвік // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 107-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2020_2_17 Синдром компресії черевного стовбура аорти (MALS-синдром) виникає внаслідок здавлювання черевного стовбура аорти серединною дугоподібною зв'язкою діафрагми або її внутрішніми ніжками та характеризується різного ступеня вираження абдомінальним болем, втратою маси тіла, у частини хворих спостерігаються симптоми вегетативної дисфункції та транзиторна некон'югована гіпербілірубінемія. Частота аномалій будови аортального отвору діафрагми становить 10 - 24 %, проте клінічна симптоматика MALS-синдрому відмічається тільки в 0,4 - 1,0 % випадків, найчастіш е у пацієнтів підліткового та молодого віку, переважно жіночої статі, астенічної тілобудови. Наведено клінічний випадок дівчинки із синдромом компресії черевного стовбура аорти, госпіталізованої до педіатричного відділення для дітей старшого віку ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України" зі скаргами на підвищення температури тіла до фебрильних цифр, виражений біль у животі протягом тривалого часу, рефрактерний до знеболювальних та спазмолітиків, а також на епізоди діареї, закрепів, нудоти, блювання, запаморочення, непритомності, тахікардії, схуднення. З анамнезу відомо, що дитину неодноразово обстежено в клініках за місцем проживання, встановлено діагноз хронічного гастродуоденіту, синдрому вегетативної дисфункції, призначено патогенетичну, симптоматичну терапію без значного ефекту. У зв'язку з нападами пароксизмальної тахікардії заплановано радіочастотну катетерну абляцію. При госпіталізації - стан середнього ступеня тяжкості, звернуто увагу на блідість, астенізацію, адинамічність дитини, виражений абдомінальний больовий, диспепсичний синдром, тахікардію. Під час обстеження - загальноклінічні, біохімічні показники в межах фізіологічної норми. За даними езофагогастродуоденоскопії виявлено ознаки рефлюкс-езофагіту, еритематозної гастропатії, дуоденогастрального рефлюксу II ст. За даними ультразвукової діагностики органів черевної порожнини не встановлено патологічних змін. За даними гідросонографії верхніх відділів травного тракту виявлено ознаки вираженого дуоденостазу з неможливістю виключити динамічну верхню кишкову непрохідність; ознаки рефлюкс-езофагіту, гастродуоденопатії, гастроптозу. У зв'язку з вираженим абдомінальним больовим синдромом, схудненням, збереженням закрепів, явищами часткової кишкової непрохідності проведено комп'ютерну томографію органів черевної порожнини та малого тазу, за даними якої виявлено компресію черевного стовбура аорти серединною дугоподібною зв'язкою діафрагми, калібр судини в ділянці устя - 3 мм, дистальніше - калібром до 6 мм. Після клінічного та параклінічних обстежень дитину скеровано на консультацію до хірургів, проведено лапароскопічну декомпресію черевного стовбура аорти. Дівчинку оглянуто через 1,5 місяця після хірургічного втручання, відмічено значне поліпшення стану дитини: зменшення абдомінального больового, диспепсичного синдрому, регрес нападів тахікардії, покращення апетиту. Дівчинці рекомендовано продовжити дотримуватися дієтичних рекомендації, а також спостереження педіатра і дитячого хірурга. | |||
| 19. | 
Муквіч О. М. Особливості місцевого імунітету в дітей грудного віку з дисбактеріозом кишечнику [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - № 5. - С. 226-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2008_5_59 | |||
| 20. |
Муквіч О. М. Прогнозування розвитку патологічних мікробних симбіозів у дітей першого року життя [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - № 3. - С. 225-227. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2008_3_51 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |