Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Журнали та продовжувані видання (2) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мудрак Г$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Война І. М. Висотна диференціація та різноманіття белігеративних ландшафтів Вінницької області [Електронний ресурс] / І. М. Война, Г. В. Мудрак // Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія : Географія. - 2010. - Вип. 21. - С. 22-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_geogr_2010_21_6 Виявлено закономірність розподілу антропогенних ландшафтів за висотно-ландшафтними рівнями та типами місцевостей, зв'язок ландшафтного різноманіття з явищем висотної диференціації. Встановлено кількість ландшафтних комплексів різних ієрархічних рангів та обраховано показники топологічного та хорологічного ландшафтного різноманіття на натурних ділянках. Визначено, що показники сучасного ландшафтного різноманіття суттєво переважають показники відновлених натуральних ландшафтних комплексів. Розроблено заходи щодо оптимізації та раціонального використання антропогенних ландшафтів з врахуванням їх висотної диференціації та різноманіття на прикладі Вінниччини. | |||
| 2. | 
Мудрак Г. В. Унікальність ландшафтних комплексів регіону Середнє Придністер'я [Електронний ресурс] / Г. В. Мудрак // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Екологія. - 2014. - № 1140, вип. 11. - С. 78-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhNU_2014_1140_11_13 | |||
| 3. | 
Мудрак Г. В. Рекреаційні ландшафти Середнього Придністер’я, їх унікальність і раціональне використання [Електронний ресурс] / Г. В. Мудрак // Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. - 2012. - Вип. 612-613. - С. 128-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchnu_2012_612-613_30 | |||
| 4. | 
Мудрак А. В. Биоразнообразие луговых экосистем агроландшафтов Подолии как структурных элементов региональной экосети [Електронний ресурс] / А. В. Мудрак, Г. В. Мудрак // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. - 2015. - № 2. - С. 48-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vddau_2015_2_13 | |||
| 5. | 
Мудрак Г. В. Екологічна мережа Немирівського району: Стан і перспективи формування [Електронний ресурс] / Г. В. Мудрак, В. В. Заєць // Сільське господарство та лісівництво. - 2016. - № 3. - С. 235-244. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agf_2016_3_30 | |||
| 6. |
Мудрак О. В. Созологічні аспекти сільськогосподарської діяльності у Вінницькій області: стан, проблеми та перспективи використання [Електронний ресурс] / О. В. Мудрак, Г. В. Мудрак // Сільське господарство та лісівництво. - 2016. - № 4. - С. 197-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agf_2016_4_25 | |||
| 7. | 
Мудрак Г. Особливості формування екологічної мережі [Електронний ресурс] / Г. Мудрак, Н. Ковка // Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. - 2017. - Вип. 21. - С. 247-252. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttar_2017_21_31 | |||
| 8. | 
Мудрак О. В. Наукове обґрунтування створення національного природного парку "центральне поділля" [Електронний ресурс] / О. В. Мудрак, Ю. Ю. Овчинникова, Г. В. Мудрак // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 13-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_2_4 | |||
| 9. |
Мудрак Г. В. Функціонування регіональної екомережі Східного Поділля [Електронний ресурс] / Г. В. Мудрак // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 3. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_3_6 На основі науково-методичних принципів і підходів та власних польових досліджень запропоновано комплекс заходів щодо розбудови й ефективного функціонування регіональної екомережі. Обгрунтовано, що лише використання згаданих класичних і сучасних підходів та принципів надасть змогу оптимізувати функціонально-просторову структуру екомережі, яка стане базовим інструментом реалізації стратегії збалансованого розвитку регіону. Доведено, що ефективне функціонування регіональної екомережі є можливим лише за виконання певних умов, наведених автором. З'ясовано, що реалізація регіональної екомережі як частини національної екомережі є можливою лише за певних етапів її розбудови. Це дасть змогу зберегти репрезентативні й унікальні ландшафти з різноманітною флорою і фауною, раціонально використовувати природно-ресурсний потенціал, оптимізувати землекористування, стабілізувати екологічну рівновагу в регіоні, поліпшити стан довкілля, зменшити техногенне навантаження на екосистеми, забезпечити сезонні міграції, генетичний обмін між різними локальними популяціями, їх переміщення з погіршених за умовами середовищ існування та щляхів міграції внаслідок глобального потепління, сприяти розвитку екологічного туризму, проводити природоосвітню, природоохоронну й еколого-виховну роботу серед місцевого населення. Для цього необхідно виділити землі буферних і відновлювальних територій, збільшити площі заповідання із залученням зарезервованих територій, розширити функціонуючі і створити нові заповідні об'єкти, які репрезентуватимуть всі геоботанічні, фізико-географічні, зоогеографічні, гідрологічні, лісотипологічні, агроекологічні райони, області, краї і зони Східного Поділля. | |||
| 10. | 
Мудрак Г. В. Особливості природокористування в межах Дністровського широтно-меридіонального екокоридору [Електронний ресурс] / Г. В. Мудрак // Збалансоване природокористування. - 2018. - № 3. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2018_3_5 | |||
| 11. |
Мудрак Г. В. Науково-методичні і практичні принципи й підходи щодо створення екологічної мережі [Електронний ресурс] / Г. В. Мудрак, Н. В. Ковка // Сільське господарство та лісівництво. - 2017. - № 6(1). - С. 205–213. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agf_2017_6(1)__26 | |||
| 12. |
Мудрак Г. В. Аналіз науково-методичних засад оцінки придатності земель спеціальних сировинних зон екологічним вимогам [Електронний ресурс] / Г. В. Мудрак, І. П. Вдовиченко // Сільське господарство та лісівництво. - 2017. - № 6(2). - С. 129–140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agf_2017_6(2)__17 | |||
| 13. |
Мудрак О. В. Збалансований розвиток екологічної мережі Тиврівського району [Електронний ресурс] / О. В. Мудрак, Г. В. Мудрак, К. А. Охріменко // Сільське господарство та лісівництво. - 2017. - № 7(1). - С. 189–200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agf_2017_7(1)__23 | |||
| 14. |
Мазур В. А. Екологічний стан лісових асоціацій "Ботанічного саду "Поділля"" [Електронний ресурс] / В. А. Мазур, Г. В. Мудрак // Сільське господарство та лісівництво. - 2018. - № 10. - С. 30–47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agf_2018_10_5 | |||
| 15. |
Мудрак О. В. Екологічний моніторинг агроландшафтів України як основа їх оптимізації та ефективного використання [Електронний ресурс] / О. В. Мудрак, Г. В. Мудрак // Сільське господарство та лісівництво. - 2019. - № 14. - С. 231–244. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agf_2019_14_22 | |||
| 16. |
Мудрак Г. В. Науково-практичні аспекти раціонального використання агроландшафтів середнього Придністер’я в контексті стратегії сталого розвитку регіону [Електронний ресурс] / Г. В. Мудрак, О. В. Мудрак // Сільське господарство та лісівництво. - 2020. - № 19. - С. 159-176 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agf_2020_19_16 | |||
| 17. |
Мудрак О. В. Обґрунтування розширення території національного природного парку "Кармелюкове Поділля" [Електронний ресурс] / О. В. Мудрак, Г. В. Мудрак, В. В. Серебряков, А. Л. Щерблюк, О. П. Романчук // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 14-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_1_4 | |||
| 18. |
Мудрак О. В. Обґрунтування створення Національного природного парку "Центральне Поділля" [Електронний ресурс] / О. В. Мудрак, Г. В. Мудрак, В. В. Серебряков, А. Л. Щерблюк, В. В. Клочанюк // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 87-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_2_13 | |||
| 19. | 
Мудрак О. В. Науково-методичні і практичні засади оцінювання ключових територій екомережі Східного Поділля за основними критеріями їх формування [Електронний ресурс] / О. В. Мудрак, Г. В. Мудрак, А. Л. Щерблюк // Український гідрометеорологічний журнал. - 2021. - № 28. - С. 77-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uggj_2021_28_9 Представлено науково-методичні і практичні засади оцінювання ключових територій екологічної мережі Східного Поділля за основними критеріями їх формування. Запропоновано систему принципів і підходів, які доцільно використовувати при формуванні ключових територій екомережі регіону. Основним критерієм виділення ключових територій має стати принцип репрезентативності, при цьому доцільно враховувати три їх типи: біотичну (ботанічну, зоологічну, мікологічну); географічну (ландшафтну, біогеографічну); геосозологічну (об'єктну, категоріальну, функціональну). При створенні ключових територій велике значення має відігравати площа, її розміри, конфігурація, стан внутрішньої екологічної рівноваги, але надзвичайно важливе значення має якісний і кількісний склад об'єктів охорони, ступінь антропогенного впливу на природні і природно-антропогенні екосистеми і види режимів збереження. Велике значення при формуванні мережі ключових територій має відігравати матрична репрезентативність, яка широко використовується в країнах ЄС. В її основу покладено ландшафтно-зональний принцип, де матрицею видів біорізноманіття і ландшафтів виступають системи одиниць природних районувань (біогеографічного, геоботанічного, флористичного, лісотипологічного, зоогеографічного, фізико-географічного). Відповідно до цього принципу в основі створення ключових територій обов'язково мають бути представлені типові (індикаторні) види біорізноманіття, ландшафти всіх природних зон, підзон, областей, провінцій, підпровінцій, районів. В результаті натурних обстежень Східного Поділля встановлено, що ключові території у значній кількісті не виконують функцію збереження біотичного і ландшафтного різноманіття. Проведені польові дослідження надали змогу встановити, що в сучасних екологічних умовах регіону існує ризик втрати цього різноманіття. Тому, використовуючи принцип репрезентативності, авторами запропоновано методику оцінки ключових територій екологічної мережі Східного Поділля за основними критеріями їх формування. Основними з них стали ступінь природності ключової території, її флористично-фауністична значимість, ландшафтно-ценотична і видова репрезентативність, призначення ключової території, її режим заповідності. | |||
| 20. |
Мудрак О. В. Збалансованість територіальної організації агроландшафтів Cхідного Поділля: науково-методичні і практичні підходи [Електронний ресурс] / О. В. Мудрак, М. М. Ганчук, Г. В. Мудрак, І. А. Шевченко, Н. В. Зіновчук, Г. С. Хаєцький // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 12-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_4_4 "Стратегією сталого розвитку України до 2030 року" передбачено запровадження ефективних та науково обгрунтованих методів ведення сільськогосподарського виробництва, які б сприяли збереженню агроекосистем, підвищували б адаптивну їх здатність до опору змін кліматичних умов (несприятливих погодних явищ, посухи, повеней), поліпшували б екологічну якість земель і грунтів. Однак без збалансованості територіальної організації стану агроландшафтів досягти поставленої мети неможливо. Нами проведено аналіз збалансованості територіальної організації сучасних агроландшафтів Східного Поділля, який становить 4,4 % від загальної площі України, де питома частка регіону в загальному обсязі аграрного виробництва держави становить 12,3 %. Наразі основними дестабілізувальними чинниками земель сільськогосподарського призначення в структурі агроландшафтів Східного Поділля є: висока розораність сільськогосподарських земель (середній показник по регіону становить 75,2 %), низький рівень вмісту гумусу в грунтах (2,7 %), недостатній рівень вмісту поживних речовин (азоту 82,0 мг/кг, фосфору 83,5, калію 109,9 мг/кг), практична відсутність сівозмін (53 % зайнято зерновими та зерново-бобовими, 32 % технічними культурами, 8 % картоплею і овочами). За отриманими розрахунками встановлено, що частина земель громад районів належить до екологічно нестабільної або стабільно нестійкої категорії земель. Найнижчий рівень екологічної стабільності спостерігається в центральних і південно-східних громадах. Для подальшого збалансованого розвитку агроландшафтів Східно-Подільського регіону обгрунтовано науково-теоретичні і практичні підходи функціонування агроекосистем та запропоновано комплекс заходів щодо дотримання еколого-безпечного стану використання земель сільськогосподарського призначення. Пріоритетними напрямами збалансованості територіальної організації агроландшафтів регіону та покращання їх екологічного стану виступають заходи нормативно-правового, інституційного, техніко-економічного та організаційного й землевпорядного забезпечення. Дотримання зазначених заходів надасть можливість задіяти значні резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечить істотне "оздоровлення" агроландшафтів і поліпшить екологічні умови проживання сільського населення. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |