Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (43) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мосійчук Л$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 41 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кушніренко І. В. Клініко-ендоскопічні аспекти кандидозу слизової оболонки верхнього відділу шлунково-кишкового тракту у пацієнтівз гастроентерологічною патологією [Електронний ресурс] / І. В. Кушніренко, Л. М. Мосійчук, О. О. Крилова, Л. І. Бєлова, Л. В. Демешкіна // Гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_3_6 Мета дослідження - вирішення актуальних питань взаємозв'язку клінічних та ендоскопічних аспектів кандидозу слизової оболонки (СО) верхнього відділу шлунково-кишкового тракту. Результати досліджень, проведених у 122 пацієнтів, надали змогу виявити превалювання диспептичного синдрому в пацієнтів із даною патологією, у цьому випадку в пацієнтів з ураженням стравоходу, інтенсивність синдрому абдомінального болю в 1,5 разу перевищує таку в групі лише з орофарингеальним кандидозом. Більш глибоке ураження СО асоціюється зі збільшенням частоти виявлення макроскопічних ознак запалення у стравоході, нальоту на язику, утруднення проходження їжі стравоходом, болю за грудниною у випадку відсутності впливу таких факторів, як шлунково-стравохідний і дуоденогастральний рефлюкси. Виявлено прямий взаємозв'язок макроскопічних ознак запалення та рубцевої деформації в цибулині дванадцятипалої кишки зі ступенем кандидозу. У цілому аналіз одержаних даних показав необхідність подальшого осмислення ролі опортуністичної інфекції у формуванні патологічних процесів і розвитку захворювань. | |||
| 2. |
Гайдар Ю. А. Особливості гістоструктури стравоходу і шлунка при запальних та ерозивновиразкових захворюваннях верхнього відділу шлунково-кишкового тракту, асоційованих з кандидозом слизових оболонок [Електронний ресурс] / Ю. А. Гайдар, Л. М. Мосійчук, І. В. Кушніренко, Н. Ю. Ошмянська // Гастроентерологія. - 2013. - № 2. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_2_3 Обстежено 84 хворих на запальні та ерозивно-виразкові хвороби езофагогастральної зони, 72 із них - із кандидозною інфекцією. Встановлено, що характерними гістологічними ознаками є дискератоз слизової оболонки стравоходу та запалення з більш тяжким його ступенем, у порівнянні з пацієнтами без кандидозу, при цьому всі випадки езофагіту II ступеня виявлено у хворих із глибоким кандидозом стравоходу. Поширення інфекції у стравохід і/або шлунок відбувається на тлі зниження товщини базального епітелію за вірогідного збільшення співвідношення середньої його висоти до загальної висоти епітелію, а також супроводжується запальними та атрофічними змінами у слизовій оболонці фундального відділу шлунка, які є характерними для переважної більшості пацієнтів. | |||
| 3. |
Мосійчук Л. М. Дисбаланс агресивних та протекторних факторів у хворих із гастродуоденальною патологією, асоційованою з кандидозною інфекцією [Електронний ресурс] / Л. М. Мосійчук, А. І. Руденко, О. П. Петішко, Л. В. Демешкіна // Гастроентерологія. - 2013. - № 2. - С. 13-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_2_4 Вивчено фактори агресії та захисту в шлунковому вмісті у 93 хворих із запальними та ерозивно-виразковими захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, асоційованими з кандидозною інфекцією. Встановлено, що розлади в системі антифунгальної резистентності відбуваються за умов порушення бар'єрної функції шлунка: зниження синтезу сіалових кислот (на 49,9 %) і гексозамінів (на 36,6 %). Це є найбільш характерним для інвазивного кандидозу, асоційованого з секреторною недостатністю. Розпад полімерних структур гелю призводить до зменшення стійкості глікопротеїдів до дії кандид, що сприяє порушенню механізмів регенерації та формування патологічного процесу в слизовій оболонці шлунка. | |||
| 4. |
Майкова Т. В. Особливості функціонального стану жовчного міхура, сфінктера Одді та моторно-евакуаторної функції шлунка у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу [Електронний ресурс] / Т. В. Майкова, Л. М. Мосійчук, О. П. Петішко // Гастроентерологія. - 2014. - № 1. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2014_1_8 Вивчено особливості функціонального стану жовчного міхура, сфінктера Одді та моторно-евакуаторної функції шлунка (МЕФШ) у 30 хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), поєднану з дисфункцією біліарної системи. Встановлено, що ГЕРХ у 63 % пацієнтів супроводжується дисфункцією жовчного міхура переважно гіпокінетичного та гіпотонічного типу, а у 77 % - дисфункцією сфінктера Одді з переважанням його гіпотонусу. Дуоденогастральний рефлюкс спостережено у 47 % хворих на ГЕРХ та асоціювався як із гіпотонусом сфінктера Одді, так і з гіпотонічно-гіпокінетичною дисфункцією жовчного міхура та корелював із розвитком дискератозу слизової оболонки стравоходу. Порушення МЕФШ з брадигастрією та збільшенням часу евакуації мало місце майже в усіх пацієнтів із ГЕРХ. | |||
| 5. |
Степанов Ю. М. Еволюція зондових методів досліджень в гастроентерології: огляд і власні дослідження [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, Л. М. Мосійчук, І. В. Кушніренко // Гастроентерологія. - 2014. - № 1. - С. 94-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2014_1_17 Проведено огляд сучасних методів, що надають можливість визначити функціональний стан шлунка, стравоходу. У зв'язку з удосконаленням сучасних методів дослідження особливого значення набувають методи, здатні здійснювати графічну реєстрацію фізіологічних процесів. Прогресування технічних можливостей сприяло розвитку методик, суть яких полягає у тривалій реєстрації показників датчиків, розташованих на внутрішньопорожнинних катетерах. Так, метод внутрішньопорожнинної pH-метрії полегшує діагностику внутрішньошлункового рівня pH та, що є дуже важливим, внутрішньостравохідного. До сьогодні метод внутрішньостравохідного pH-моніторингу (ВСрНМ) вважався золотим стандартом для діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Наведено результати власних досліджень ВСрНМ у хворих на ГЕРХ. Але багатогодинний рН-моніторинг у стравоході виявляє лише кислі рефлюкси, а лужні та слаболужні рефлюкси залишається за межами цього методу дослідження, тому для остаточного виявлення причин виникнення симптомів ГЕРХ запропоновано методику імпеданс-pH-моніторингу (ІрНМ). Метод ІрНМ запропонований у 1991 році J. Silny як метод, заснований на оцінці руху рідини, одночасною реєстрацією рівня pH. Технічні можливості ІрНМ надав змогу розширити уявлення про фізіологічні процеси у просвіті стравоходу та визначити роль змішаних, лужних рефлюксів у розвитку симптомів ГЕРХ. Висвітлено результати низки досліджень, проведених у пацієнтів різних груп із патологією верхнього відділу травного тракту, що свідчать про перевагу ІрНМ і його високий рівень чутливості та специфічності щодо реєстрації рефлюксів. Широке впровадження новітніх методик і технологій у клінічну практику надасть можливість збільшити ефективність і своєчасність надання медичної допомоги, уникаючи витрат часу на добір терапії, оцінку її ефективності. | |||
| 6. |
Мосійчук Л. Л. Психологічна дезадаптація пацієнтів з ГЕРХ: огляд та власні дослідження [Електронний ресурс] / Л. Л. Мосійчук, Л. В. Демешкіна, І. В. Кушніренко, І. Ю. Зав’ялова // Гастроентерологія. - 2014. - № 4. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2014_4_6 Наведено сучасні дані щодо психосоматичної проблеми у медицині, і зокрема, світовий досвід вивчення порушень психологічної адаптації у хворих на гастроезофагеальну рефлексну хворобу (ГЕРХ), та результати власних досліджень. За допомогою застосованих психологічних тестів частота виявлення тривожності та депресивності у пацієнтів із ГЕРХ становила 100 і 91,2 % відповідно. Дослідження, проведені у віддаленому періоді, свідчать, що наявність психологічної дезадаптації у пацієнтів із ГЕРХ унеможливлює досягнення стійкої ремісії щодо основного захворювання та вимагає відповідної корекції. | |||
| 7. |
Степанов Ю. М. Особливості показників рН-моніторингу у хворих на ГЕРХ при поєднанні з дисфункцією сфінктера Одді [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, І. В. Кушніренко, Л. М. Мосійчук, Л. В. Демешкіна, О. П. Петішко // Гастроентерологія. - 2015. - № 4. - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2015_4_4 | |||
| 8. | 
Cімонова О. В. Кcантоми шлунка: випадкова знахідка чи важливий діагностичний маркер? [Електронний ресурс] / О. В. Cімонова, Л. М. Мосійчук, І. В. Кушніренко, Л. В. Демешкіна, Ю. А. Гайдар // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2010. - Vol. 14, № 2. - С. 45-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2010_14_2_30 | |||
| 9. |
Гайдар Ю. А. Морфологічна діагностика ерозивного езофагіту при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі [Електронний ресурс] / Ю. А. Гайдар, Л. М. Мосійчук, Н. Ю. Ошмянська // Гастроентерологія. - 2016. - № 1. - С. 17-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2016_1_4 Досліджено біоптати стравоходу 79 хворих із клінічно підтвердженою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. За допомогою комп'ютерної морфометрії виміряно та проаналізовано ширину міжклітинних просторів плоского епітелію стравоходу, а також особливості міграції клітин запалення у випадках розвитку неерозивного, ерозивного й еозинофільного езофагіту залежно від тонуса сфінктера Одді та жовчного міхура. | |||
| 10. |
Мосійчук Л. М. Особливості змін біохімічних показників шлункового соку в пацiєнтiв iз гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [Електронний ресурс] / Л. М. Мосійчук, О. І. Грабовська, К. В. Парамонова, А. І. Руденко, І. А Кленіна, І. В. Кушніренко, О. П. Петішко // Гастроентерологія. - 2016. - № 1. - С. 30-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2016_1_6 У дослідженні вивчено особливості змін факторів агресії та захисту у вмісті шлункового соку в 91 пацієнта із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) у поєднанні з дисфункцією сфінктера Одді. Визначено рН, концентрацію пепсину, глікопротеїнів, жовчних кислот, сіалових кислот, фукози, гексозамінів, рівень метаболітів оксиду азоту. Встановлено, що підвищення рівня метаболітів оксиду азоту та жовчних кислот у шлунковому соку призводить до посилення запальних процесів у слизовій оболонці шлунка незалежно від функціонального стану сфінктера Одді. Збільшення агресивних властивостей шлункового вмісту спостерігалось у пацієнтів із ГЕРХ як із гіпертонусом, так і гіпотонусом сфінктера Одді. Дефіцит і диспропорція факторів захисту в більшості хворих в усіх групах проявлялись у вигляді зменшення концентрації вуглеводних термінальних залишків глікопротеїнів відносно показників контрольної групи. | |||
| 11. |
Степанов Ю. М. Роль вісмуту в лікуванні гастродуоденальної патології (огляд літератури та власні дослідження) [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, Л. М. Мосійчук // Гастроентерологія. - 2016. - № 3. - С. 9-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2016_3_3 Наведено історію створення колоїдного субцитрату вісмуту та розглянуто основні механізми його дії на слизову оболонку шлунка (СОШ) як цитопротективної, так і нтихелікобактерної. Викладено сучасні дані світових досліджень щодо застосування убцитрату вісмуту як компонента антибактеріальної терапії з метою підвищення фективності ерадикації, особливо за умов розвитку резистентності до базових репаратів. Наведено результати власних досліджень щодо вивчення динаміки змін структурної перебудови слизової шлунка у хворих на хронічний атрофічний гастрит протягом 3 років після проведення ерадикації H. pylori. Застосування терапії першої лінії з додаванням препарату денол надало можливість досягти ерадикації в 94,3 % обстежених і позитивних мікроструктурних змін СОШ. | |||
| 12. |
Демешкіна Л. В. Досвід застосування психокорегуючої терапії в комплексному лікуванні хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, поєднану з дисфункцією жовчовивідної системи [Електронний ресурс] / Л. В. Демешкіна, Л. М. Мосійчук, О. П. Петішко, Е. В. Зигало, І. Ю. Зав’ялова // Гастроентерологія. - 2016. - № 3. - С. 17-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2016_3_4 У сучасну епоху внаслідок бурхливого зростання числа стресорних факторів особливо велике значення мають психотерапія та психофармакотерапія в комплексному лікуванні хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Психогенні нашарування відіграють провідну роль у клінічній картині захворювання та визначають зниження працездатності пацієнтів. Мета роботи - оцінити ефективність лікування з застосуванням психокорегувального засобу у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), поєднану з дисфункцією жовчовивідної системи, за наявності у них депресивних і тривожних проявів. Всі хворі були розподілені на дві групи: I група - 27 хворих, які одержували тільки комплексне базове лікування, II група - 25 пацієнтів, яким додатково до базисного лікування призначався тіоридазин, що є піперидиновим похідним фенотіазину та належить до групи нейролептиків. Обидві групи були репрезентативні за віком, тривалістю та перебігом захворювань. У всіх пацієнтів за допомогою шкали HADS виявлено тривожно-депресивні прояви. Для аналізу якості життя використано опитувальник SF-36. Ефективність терапії оцінювали через 14 діб. У результаті лікування в обох групах спостерігали покращання загального самопочуття на тлі зменшення больового та диспептичного индромів. За додавання психокорегувального засобу (тіоридазину) до базисно терапії відзначалися більш виражені позитивні зміни за інтенсивністю тривожно-депресивних проявів. Розподіл пацієнтів за рівнем тривоги та депресії після лікування виявив, що відсутність цих показників частіше відзначалась хворими II групи (в 2,6 і 1,5 разу відповідно). Проте в 4,6 і 3,7 разу більше встановлено випадків клінічно вираженої тривоги і депресії в групі пацієнтів, які не одержували тіоридазин. Різниця у балах між рівнем тривоги і депресії до та після лікування була в 4 рази більшою у хворих, які додатково одержували психокорекцію. Також у II групі спостерігалося більш значне покращання показника якості життя під час порівняння балів до та після лікування. Зроблено висновок, що включення до основної терапії тіоридазину за наявності депресивних і тривожних порушень у хворих на ГЕРХ, поєднану з дисфункцією жовчовивідної системи, підвищує клінічну ефективність фармакотерапії даної коморбідної патології. | |||
| 13. |
Степанов Ю. М. Сучасні ендоскопічні методи діагностики передракових станів шлунка: проблеми і перспективи [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, О. В. Сімонова, Л. М. Мосійчук // Гастроентерологія. - 2017. - т. 51, № 1. - С. 64-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2017_51_1_11 В огляді надано класифікацію преканцерозів шлунка, надану в консенсусі "Management of precancerous conditions and lesions in the stomach" (2012), згідно з якою ця патологія розподіляється на передракові стани (атрофічний гастрит (АГ) і кишкова метаплазія (КМП)) і передракові зміни (дисплазія слизової шлунка). Хронічний АТ і КМП вважаються передраковими станами, оскільки вони є тлом, на якому розвиваються дисплазія й аденокарцинома шлунка кишкового типу. Передракова зміна - шлункова дисплазія, що є передостаннім етапом послідовності шлункового канцерогенезу, визначається як гістологічно однозначно пухлинний епітелій без ознак інвазії та, таким чином, є прямо передраковим пухлинним ураженням. Відмічено, що загалом ризик розвитку раку шлунка (РШ) є занадто малим, щоб виправдати ендоскопічне спостереження у всіх пацієнтів із АГ і КМП. Таким чином, для цієї категорії пацієнтів необхідно визначити додаткові фактори ризику для прогресування захворювання в РШ, що було наведено в "Кіотському глобальному консенсусі з Helicobacter pylori-асоційованого гастриту" (2015). Визначено, що факторами ризику розвитку РШ є внутрішньошлунковий розподіл, ступінь кишкової метаплазії, наявність сімейного анамнезу РШ, підтип кишкової метаплазії. Для класифікації хронічного гастриту використовується Сіднейська система (Х'юстонський перегляд), та класифікація за типом метаплазії (неметапластичний, метапластичний, невизначений типи атрофії). Для встановлення поширеності та ступеня АГ і КМП використовують 3 методи: ендоскопічний, гістологічний і серологічний. Ступінь атрофії слизової шлунка визначають гістологічно. Класифікації вираженості атрофії з позицій ендоскопічного дослідження на сьогодні не існує. КМП виявляється в різних відділах шлунка і розташовується мультифокально (в антральному відділі, вздовж малої кривизни шлунка, дифузно). За даними дослідників, наявність КМП на малій кривизні тіла шлунка має найсильнішу асоціацію з ризиком розвитку раку. Можливості діагностики атрофії і КМП слизової шлунка розрізняються у разі використання різних видів ендоскопічних апаратів. Ендоскопія в білому світлі не надає можливості надійно діагностувати передракові стани і зміни шлунка, тоді як відеоендоскопія з режимами збільшення та вузькосмугової візуалізації (NBI), за даними дослідників, значно покращує діагностику даної патології. В основі діагностики зі збільшенням лежить верифікація двох основних структур: архітектоніки субепітеліальної мікроваскулярної сітки та мікроструктури поверхні слизової, що має різну картину в тілі та антральному відділі шлунка. Але на сьогодні не існує загальноприйнятої класифікації змін цих структур за різних патологічних станів. | |||
| 14. |
Крилова О. О. Ефективність ендоскопічного дослідження з високою роздільною здатністю, збільшенням, хромоскопією та NBI в діагностиці патології слизової органів езофагогастродуоденальної зони у хворих із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [Електронний ресурс] / О. О. Крилова, Л. М. Мосійчук, І. В. Кушніренко, Л. В. Демешкіна // Гастроентерологія. - 2015. - № 3. - С. 18-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2015_3_4 Показано особливості стану слизової оболонки стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Показано, що застосування вузькоспектрального дослідження та збільшення надає можливість виявляти метаплазований циліндричний епітелій у стравоході, атрофію та кишкову метаплазію слизової оболонки шлунка, тобто використання ендоскопії зі збільшенням, хромоскопії та вузькоспектральної ендоскопії значно покращує якість огляду, скорочує час дослідження та число виконуваних біопсій. | |||
| 15. |
Мосійчук Л. М. Особливості клінічної симптоматики у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу при поєднанні з дисфункцією сфінктера Одді [Електронний ресурс] / Л. М. Мосійчук, І. В. Кушніренко, Л. В. Демешкіна, І. О. Васильєва, В. М. Ярош, Г. І. Бочаров // Гастроентерологія. - 2015. - № 3. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2015_3_5 Вивчено особливості клінічної симптоматики в пацієнтів із поєднаними захворюваннями - гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) і дисфункцією сфінктера Одді (СО). Дослідження проведено на 78 пацієнтах, які були розподілені на 3 групи залежно від характеру дисфункції СО. Такий підхід надав можливість зробити низку важливих висновків, які свідчать про обтяжливий вплив дисфунції жовчовивідних шляхів на перебіг ГЕРХ незалежно від форми дисфункції, що підтверджується зростанням частоти та інтенсивності основних симптомів диспептичного та больового синдромів. | |||
| 16. | 
Мосійчук Л. М. Визначення метаболітів оксиду азоту та жовчних кислот у шлунковому вмісті в пацієнтів з передраковими станами шлунка [Електронний ресурс] / Л. М. Мосійчук, С. О. Бабій, В. А. Карачинова // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 2(1). - С. 102-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_2(1)__44 | |||
| 17. |
Мосійчук Л. М. Диференціація метапластичного та запального фенотипів хронічного атрофічного гастриту [Електронний ресурс] / Л. М. Мосійчук, Н. Ю. Ошмянська, О. В. Сімонова // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 2(1). - С. 104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_2(1)__45 | |||
| 18. | 
Степанов Ю. М. Сучасні ендоскопічні критерії стратифікації хворих на атрофічний гастрит при розвитку передракових змін шлунка [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, О. В. Сімонова, Л. М. Мосійчук, О. П. Петішко // Патологія. - 2018. - Т. 15, № 3. - С. 346-353. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2018_15_3_15 Цель работы - определить наиболее значимые эндоскопические диагностические критерии при развитии предраковых изменений слизистой оболочки желудка (СОЖ). Обследовали 80 больных атрофическим гастритом, из них 34 (42,5 %) мужчины и 46 (57,5 %) женщин, средний возраст - 57,7 года. Диагноз установлен при проведении эндоскопических исследований и подтвержден морфологически во всех случаях. Эзофагогастродуоденоскопию выполняли с помощью видеоэндоскопической системы EVIS EXERA III с гастроскопом Olympus 190 (Япония). Проводили осмотр желудка в белом свете, в режимах увеличения (ближний фокус) и NBI. Все обследованные пациенты разделены на группы по распространенности кишечной метаплазии (КМ) и наличии дисплазии СОЖ: I группа - атрофия СОЖ без КМ (10 пациентов), II - атрофия СОЖ с КМ, ограниченной антральными отделом (20 больных), III - атрофия СОЖ с диффузной (мультифокальной) КМ (39 больных), IV - дисплазия СОЖ (11 больных). Определены диагностические критерии структурных изменений СОЖ предраковой направленности для формирования группы пациентов с высоким риском развития рака желудка. При эндоскопии в белом свете диагностическим критерием по показателям чувствительности (81,4 %) и специфичности (60,0 %) можно считать узловатый/бугристый рельеф СОЖ. Ксантоматоз желудка в 5 раз увеличивает риск определения при морфологическом исследовании КМ или дисплазии у больных с атрофическим гастритом (чувствительность - 47,1 %, специфичность - 90,0 %). Эндоскопия в режиме увеличения и узкополосной визуализации позволила установить еще один диагностический критерий для формирования группы высокого риска: пилорическую метаплазию (псевдопилоризацию) слизистой оболочки тела желудка, что почти в 7 раз повышает частоту установления у пациента структурных предраковых изменений (чувствительность - 71,4 %, специфичность - 70,0 %). Выводы: установленные эндоскопические критерии могут быть применены при формировании группы больных атрофическим гастритом, которые имеют высокий потенциал развития рака желудка и требуют тщательного обследования с применением современного эндоскопического оборудования и динамического наблюдения (узловатый рельеф желудка (OR = 4,96), ксантоматоз желудка (OR = 4,94), пилорическая метаплазия тела желудка (OR = 6,72)). | |||
| 19. |
Мосійчук Л. М. Хронічний атрофічний гастрит: фактори ризику та їх взаємозв’язок із вираженістю морфологічних змін слизової оболонки шлунка [Електронний ресурс] / Л. М. Мосійчук, Л. В. Демешкіна, І. В. Кушніренко, О. В. Сімонова, О. П. Петішко, Е. В. Зигало // Гастроентерологія. - 2019. - Т. 53, № 1. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2019_53_1_5 | |||
| 20. | 
Мосійчук Л. М. Диференційна діагностика та лікування печії у практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / Л. М. Мосійчук, О. П. Петішко, І. О. Васильєва // Український медичний часопис. - 2019. - № 4(1). - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2019_4(1)__13 На сучасному науковому рівні надано інформацію щодо поширеності печії, розкрито її патогенетичні механізми. Увагу приділено такому явищу, як рефрактерність печії до терапії інгібіторами протонної помпи. Розглянуто цілий спектр причин відсутності клінічного ефекту під час лікування, пов'язаних як із самими пацієнтами, так і з наявністю у них інших патологічних станів, зокрема функціональних захворювань - рефлюксної гіперчутливості та функціональної печії. На допомогу сімейному лікарю запропоновано діагностичні Римські критерії IV, а також алгоритм діагностичних і лікувальних заходів у таких пацієнтів. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |