Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Реферативна база даних (22) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мишина Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Мишина Н. Н. Коррекция патоморфологических показателей животных при сочетанном Т-2 и афлатоксикозе энтеросорбентом на основе пищевых волокон [Електронний ресурс] / Н. Н. Мишина, Е. Г. Губеева, Э. И. Семенов, М. Я. Тремасов // Ветеринарна медицина. - 2010. - Вип. 94. - С. 312-313. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2010_94_136 | ||
| 2. | 
Дука К. Д. Сучасні особливості вигодовування дітей раннього віку та його вплив на захворювання органів дихання [Електронний ресурс] / К. Д. Дука, Н. В. Мишина, В. І. Чергінець // Медичні перспективи. - 2015. - Т. 20, № 1. - С. 104-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2015_20_1_19 Рассмотрена проблема вскармливания детей раннего возраста в связи с заболеваемостью органов дыхания. Рациональность и длительность грудного вскармливания не вызывает сомнения. Однако, к сожалению, на сегодня только 60 - 80 % детей до 6-месячного возраста находится на исключительно грудном вскармливании. Естественно, это не может не сказываться на заболеваемости таких детей. Особый интерес приобретает раннее формирование бронхолегочной патологии. В основе современных исследований важна концепция программного влияния особенностей питания в раннем детском возрасте на здоровье в последующие годы. Определена зависимость заболеваемости органов дыхания у детей раннего возраста от длительности исключительно грудного вскармливания. Важным моментом является не только частые респираторные заболевания, но и формирование бронхитов, пневмоний или других осложнений их течения. В исследование включено анкетирование матерей и детей до 7-летнего возраста, клинико-рентгенологические и лабораторные исследования в стационаре при заболеваниях органов дыхания. Все исследования проводились в соответствии с характеристикой качества питания ребенка на первом году жизни с последующей статистической обработкой. Всего обследован 601 ребенок в возрасте от 3 мес. до 7 лет. Оказалось, что продолжительность грудного вскармливания в регионе составляет 89 % только к 6-месячному возрасту, а до 1 года процент детей на грудном вскармливании снижается до 38 %. Это сказалось на резистентности детей к респираторным заболеваниям, особенно на первом году жизни. Дети на исключительно грудном вскармливании до 1 года болели респираторными заболеваниями 1 - 2 раза в год. У детей старше года грудное вскармливание не влияет на частоту респираторной патологии. А увеличение частоты респираторных заболеваний у детей в возрасте от 3 до 5 лет обусловлено началом посещения детских дошкольных учреждений и увеличением контактов между детьми, что значительно снижает их резистентность. | ||
| 3. | 
Дука К. Д. Проблемні питання сучасного вигодовування дітей раннього віку та респіраторна патологія [Електронний ресурс] / К. Д. Дука, Н. В. Мишина, В. І. Чергінець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 1. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2015_1_7 | ||
| 4. |
Ефанова А. А. Современный подход к функциональному питанию детей первого года жизни [Електронний ресурс] / А. А. Ефанова, Н. В. Мишина, Н. А. Алифиренко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 1. - С. 30-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2015_1_8 | ||
| 5. | 
Дука К. Д. Особливості перебігу захворювань органів дихання у дітей раннього віку на фоні коморбідних станів та умови їх ранньої діагностики [Електронний ресурс] / К. Д. Дука, Н. В. Мишина, А. О. Єфанова, Н. Л. Пінаєва // Вісник наукових досліджень. - 2016. - № 1. - С. 10-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2016_1_5 | ||
| 6. | 
Мишина Н. В. Универсальная концепция прав человека: миф или реальность? [Електронний ресурс] / Н. В. Мишина // Наукові праці Національного університету "Одеська юридична академія". - 2012. - Т. 11. - С. 118-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nponyua_2012_11_15 | ||
| 7. | 
Дука К. Д. Вільне вигодовування немовлят: проблеми і наслідки у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / К. Д. Дука, Н. В. Мишина, А. О. Єфанова, І. Г. Дука // Здоровье ребенка. - 2017. - т. 12, № 2. - С. 117-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_2_5 | ||
| 8. |
Ефанова А. А. Функциональные нарушения желудочно-кишечного тракта и их диетологическая коррекция у детей первого года жизни [Електронний ресурс] / А. А. Ефанова, Н. В. Мишина // Здоровье ребенка. - 2017. - т. 12, № 2. - С. 148-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_2_11 В 60 - 70 % случаев обращения к врачу ведущими жалобами у родителей, имеющих детей первых месяцев жизни, являются симптомы дискомфорта со стороны желудочно-кишечного тракта малыша: срыгивание, кишечные колики, диарея, запор, которые в большинстве случаев не связаны с органическими изменениями и возникают у практически здоровых детей, не вызывая существенных изменений в состоянии их здоровья. К наиболее частым проявлениям функциональных нарушений желудочно-кишечного тракта относятся срыгивания - пассивный заброс небольшого количества желудочного содержимого в глотку, ротовую полость и наружу. Склонность к срыгиванию, по данным различных авторов, наблюдается у 20 - 85 % практически здоровых детей первого года жизни, причем у 47 % из них носит упорный характер. Цель исследования - оценка клинической эффективности антирефлюксной смеси, в которой в качестве загустителя используются неперевариваемые полисахариды - клейковина бобов рожкового дерева (камедь). Группу исследования составили 32 ребенка в возрасте от 1 до 12 месяцев с регургитацией. Интенсивность срыгиваний оценивали в баллах по специально разработанной и модифицированной шкале (G. Vandenplas icnibali, 1993; Шадрин О., 2010). В основную группу вошло 20 детей, получавших антирефлюксную смесь, в качестве загустителя использовалась камедь - клейковина бобов рожкового дерева, в группу сравнения - 12 детей, получавших антирефлюксную смесь, в качестве загустителя использовался крахмал. Уделялось внимание и "лечебному положению" во время кормления: полувертикальное положение ребенка при кормлении, удерживание ребенка в вертикальном положении после кормления не менее 10 минут. Контроль эффективности получаемых смесей проводили путем сравнительного анализа динамики жалоб и объективных данных. Через 10 суток лечения питанием и положением в основной группе не наблюдалось срыгиваний у 5 детей (25 %), у 13 детей (65 %) уменьшались объем и частота срыгиваний в течение суток, у 2 пациентов (10 %) объем и частота срыгиваний остались без изменений. В группе сравнения не наблюдалось срыгиваний у 2 (16,7 %) детей, уменьшились объем и частота срыгиваний у 7 (58,2 %), объем и частота срыгиваний остались без изменений у 3 (25,1 %) детей. Выводы: таким образом, антирефлюксное действие смесей, в составе которых в качестве загустителя используется камедь - клейковина бобов рожкового дерева, наступает в более ранние сроки и ярче выражено. | ||
| 9. |
Ільченко С. І. Стан домінуючих мотивів навчання студентів на кафедрі пропедевтики педіатрії [Електронний ресурс] / С. І. Ільченко, Н. В. Мишина, А. О. Єфанова // Здоровье ребенка. - 2017. - т. 12, № 2. - С. 188-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_2_19 На даний час проблема становлення висококваліфікованих фахівців набуває все більшого значення. Сучасне суспільство ставить до випускника вищого медичного навчального закладу особливі вимоги, серед яких важливе місце займають високий професіоналізм, активність, вміння співчувати, навички спілкування на основі взаєморозуміння, знання медичної етики і деонтології. Саме тому процес підготовки майбутніх фахівців за умов сучасної освіти є досить складним процесом, який зумовлений багатьма чинниками. Проблема мотивації є однією з фундаментальних проблем навчання, а найважливішим параметром, який визначає ефективність процесу навчання студентів, є його особиста зацікавленість або мотивація навчання. В дослідженні брали участь студенти третього курсу Дніпропетровської медичної академії. Розглянуто сучасний стан проблеми навчально-професійної мотивації вітчизняних студентів і студентів-іноземців у процесі здійснення навчальної діяльності, а саме під час вивчення дисципліни "Пропедевтика педіатрії". Наведено результати дослідження основних, домінуючих мотивів навчання студентів третього курсу Дніпропетровської медичної академії, проведено аналіз домінуючих мотивів одержання вищої медичної освіти сучасними студентами, визначено ступінь їх важливості для кожного окремого студента. Виявлено відмінності у мотивах навчання вітчизняних студентів і студентів-іноземців. Результати дослідження основних груп мотивів професійної підготовки студентів і розподіл даних груп мотивів за ранговими значеннями можуть слугувати основою для подальшого дослідження, спрямованого на удосконалення процесу навчання і саморозвитку студентів, з урахуванням їх індивідуальних, особистісних якостей, рівня сформованості мотивів навчання. | ||
| 10. |
Дука К. Д. Сучасні особливості введення підгодовування та його ефективність у дітей раннього віку на вільному грудному вигодовуванні [Електронний ресурс] / К. Д. Дука, Н. В. Мишина, А. О. Єфанова, І. Г. Дука // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 8. - С. 900-903. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_8_8 Вільне грудне вигодовування існує в практиці педіатрії з 2002 р. Але досі немає чітких результатів щодо ефективності його проведення та впливу на здоров'я дітей раннього віку, особливої уваги вимагає вивчення ефективності введення підгодовування. Мета роботи - вивчення особливостей введення підгодовування та його ефективності у дітей раннього віку на вільному грудному вигодовуванні. Проведено аналіз 245 анкет дітей першого року життя, що перебували на вільному грудному вигодовуванні. В анкетах для матерів ставились питання щодо початку введення підгодовування, його виду, реакції дитини з оцінкою фізичного розвитку та перенесених захворювань. У дітей на вільному грудному вигодовуванні виявлено тенденцію до пізнього введення прикормів (з 6 міс.). Так склалося, що до цього віку дитина одержує лише грудне молоко, що вже не може задовольнити потребу у важливих інгредієнтах, необхідних дитині в цьому віці, і призводить до різних порушень метаболізму у вигляді алергічних захворювань, метаболічного синдрому, анемії, остеопорозу та ін. Особливе занепокоєння викликав той факт, що діти надто пізно починають одержувати м'ясні продукти, що закономірно призводить до розвитку залізодефіцитної анемії. Крім того, всупереч сучасним нормам та положенням, відмічено часті факти самостійного вживання як самого цільного коров'ячого молока, так і кисломолочних продуктів, виготовлених із нього (кефір, йогурти тощо). Висновки: на підставі вивчення даного питання доведено, що існуючі положення щодо введення підгодовування дітям на вільному грудному вигодовуванні потребують перегляду та корекції відповідно до стану здоров'я дитини та існуючих положень Всесвітньої організації охорони здоров'я. | ||
| 11. |
Ильченко С. И. Особенности микробного пейзажа верхних дыхательных путей у детей с микроаспирационным синдромом на фоне поражения центральной нервной системы [Електронний ресурс] / С. И. Ильченко, Н. В. Мишина, А. А. Фиалковская, Л. А. Жукова // Здоров'я дитини. - 2018. - Т. 13, № 8. - С. 749-753. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2018_13_8_8 Бронхолегочная патология занимает ведущее место в структуре заболеваемости детей всех возрастных групп. Одним из факторов, способствующих затяжному течению бронхитов или рецидивирующему бронхообструктивному синдрому, является микроаспирация. Высокий риск развития как острой, так и хронической микроаспирации имеют дети с неврологическими расстройствами. Цель исследования - изучение особенностей течения респираторной патологии и микробного пейзажа верхних дыхательных путей у детей с микроаспирационным синдромом (МАС) на фоне поражения центральной нервной системы (ЦНС). Проведено комплексное обследование 30 детей в возрасте от 1 мес. до 12 лет (средний возраст пациентов - 4,60 +- 0,03 года) с патологией ЦНС. Основную группу составили 18 детей с перинатальным поражением ЦНС, имеющие в анамнезе затяжные и рецидивирующие бронхиты, группу сравнения - 12 респираторно-асимптомных детей с перинатальным поражением ЦНС. Исследование включало детальный сбор анамнеза, объективное обследование детей и лабораторно-инструментальные методы. У всех больных изучали микробный спектр верхних дыхательных путей, полученный путем глубокого мазка из ротоглотки. Для статистической обработки полученных результатов использовалась программа Statistica 13.0. Установлено, что МАС встречается преимущественно у детей с тяжелой сочетанной патологией ЦНС. Респираторная патология у данной категории пациентов характеризуется рецидивирующими бронхитами (средняя частота за год - 5,9 +- 0,4), их ранней манифестацией (средний возраст начала бронхитов - 4,4 +- 0,5 мес.) и затяжным течением (средняя продолжительность бронхитов - 1,5 +- 0,1 мес.). Особенностью микробного пейзажа верхних дыхательных путей у детей с МАС на фоне поражения ЦНС является доминирование кишечной условно-патогенной микрофлоры (Klebsiella pneumoniae, Proteus vulgaris и Proteus mirabilis), а также Pseudomonas aeroginosa и дрожжеподобных грибов рода Сandida. Выводы: полученные результаты имеют важное практическое значение при выборе стартового антибактериального препарата для лечения затяжных бактериальных бронхитов у детей с МАС на фоне поражения ЦНС. | ||
| 12. |
Мишина Н. В. Динаміка показників навчальної мотивації студентів медичного ВНЗ на різних етапах навчання [Електронний ресурс] / Н. В. Мишина, С. І. Ільченко, А. О. Єфанова // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № 2. - С. 96-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_2_8 Поява нових комунікаційних та інформаційних мереж потребує від людей адаптації до нових реалій життя. Змінюються і вимоги до вищої школи. Перехід на кредитно-трансферну систему навчання, що передбачає формування у студентів навичок самоорганізації, робить акцент на підвищенні рівня їх відповідальності, мотивує до формування навичок самонавчання. Мета дослідження - визначення та порівняння спрямованості мотивації, визначення домінуючих мотивів вибору професії студентів третього та шостого курсу, а також інтернів Дніпропетровської медичної академії. У дослідженні брали участь 168 студентів третього курсу, 28 студентів шостого курсу, а також 15 інтернів Дніпропетровської медичної академії. Було використано тест-опитувальник А. А. Реана "Мотивація успіху та страх невдачі", а також тест для визначення мотивів навчання студентів А. А. Реана та В. А. Якуніна. Для обробки результатів дослідження використано програму Microsoft Exсel 2010. Виявлено, що для більшої кількості студентів є характерною наявність позитивної мотивації у процесі навчання. При цьому відсоткова кількість студентів шостого курсу та інтернів з високим рівнем позитивної мотивації значно вища, ніж студентів третього курсу. Також було визначено, що для більшої кількості студентів є характерним наявність внутрішніх, пізнавальних мотивів. Необхідно відмітити, що залежно від курсу переважаючі мотиви навчання студентів змінюються, що може бути пов'язано з формуванням інтересу до навчання, розумінням сенсу навчальної діяльності та важливості цього процесу для подальшого життя певного студента. Висновки: оскільки успішне формування професійної готовності молодих фахівців полягає не тільки у виявленні реального рівня існуючої мотивації, а й в коригуванні та контролі динаміки мотиваційної складової у процесі їх навчальної та практичної підготовки, результати даного дослідження можуть слугувати основою для подальшого удосконалення процесу навчання і саморозвитку студентів з урахуванням їх індивідуальних та особистісних якостей. | ||
| 13. | 
Єфанова А. О. Синдром зригування у дітей раннього віку: діагностика і корекція [Електронний ресурс] / А. О. Єфанова, Н. В. Мишина // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 1. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_1_8 На сьогодні функціональні розлади травної системи залишаються актуальною проблемою практичної педіатрії і поширеною причиною звернення батьків до лікарів. Дані популяційних обстежень свідчать, що протягом першого року життя близько половини дітей мають хоча б один із симптомів функціональних порушень шлунково-кишкового тракту, а нерідко - поєднання декількох симптомів. Мета роботи - оцінка клінічної ефективності антирефлюксних сумішей у дітей із синдромом зригування. Було обстежено 42 дитини віком від 1 до 12 міс. Оцінювався фізичний і психічний розвиток, неврологічний статус. Для виключення органічного ураження травної системи, а саме пілоростенозу, використано сучасне ультразвукове обстеження шлунка. Основну групу склали 20 дітей, які отримували антирефлюксну молочну суміш, що містила загусник, - неперетравлюваний полісахарид камедь. Групу порівняння склали 22 дитини, які як загусник одержували перетравлюваний полісахарид крохмаль. Виявлено зміни в інтенсивності та частоті зригувань у дітей, які отримували антирефлюксні лікувальні суміші. Встановлено, що антирефлюксна дія суміші, до складу якої як загусник входить камедь, настає швидше та має виразніший ефект. Зроблено висновок, що корекція синдрому зригування у дітей повинна бути комплексною і розподілена на декілька послідовних етапів: роз'яснювальна робота з метою психологічної підтримки батьків, застосування поступальної терапії під час годування дитини, нормалізація режиму вигодовування та проведення адекватної дієтотерапії. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.На сьогодні функціональні розлади травної системи залишаються актуальною проблемою практичної педіатрії і поширеною причиною звернення батьків до лікарів. Дані популяційних обстежень свідчать, що протягом першого року життя близько половини дітей мають хоча б один із симптомів функціональних порушень шлунково-кишкового тракту, а нерідко - поєднання декількох симптомів. Мета роботи - оцінка клінічної ефективності антирефлюксних сумішей у дітей із синдромом зригування. Було обстежено 42 дитини віком від 1 до 12 міс. Оцінювався фізичний і психічний розвиток, неврологічний статус. Для виключення органічного ураження травної системи, а саме пілоростенозу, використано сучасне ультразвукове обстеження шлунка. Основну групу склали 20 дітей, які отримували антирефлюксну молочну суміш, що містила загусник, - неперетравлюваний полісахарид камедь. Групу порівняння склали 22 дитини, які як загусник одержували перетравлюваний полісахарид крохмаль. Виявлено зміни в інтенсивності та частоті зригувань у дітей, які отримували антирефлюксні лікувальні суміші. Встановлено, що антирефлюксна дія суміші, до складу якої як загусник входить камедь, настає швидше та має виразніший ефект. Зроблено висновок, що корекція синдрому зригування у дітей повинна бути комплексною і розподілена на декілька послідовних етапів: роз'яснювальна робота з метою психологічної підтримки батьків, застосування поступальної терапії під час годування дитини, нормалізація режиму вигодовування та проведення адекватної дієтотерапії. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 14. |
Ільченко С. І. Результати добового моніторингу рівня пепсину в секреті ротової порожнини дітей раннього віку із синдромом регургітації [Електронний ресурс] / С. І. Ільченко, Т. В. Можейко, А. О. Фіалковська, Н. В. Мишина // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - № 7. - С. 19-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2021_7_5 Синдром регургітації в дітей раннього віку є одним із проявів гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР), що може бути як віковим фізіологічним станом, так і патологічним із ризиком розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Диференційна діагностика ГЕРХ у немовлят і дітей раннього віку ускладнюється через інвазивність і малодоступність рекомендованих діагностичних методів, зокрема, стравохідної pH-метрії. На сьогодні пошук нових неінвазивних і простих, але чутливих і специфічних, методів діагностики ГЕРХ у педіатричній практиці є актуальним і перспективним. Мета роботи - визначити динамічні закономірності рівня пепсину в секреті ротової порожнини дітей раннього віку в межах добового моніторингу та залежно від клінічних проявів регургітації. Обстежено 55 дітей віком від 33 до 18 міс., серед яких основну групу становили 38 дітей із видимим синдромом регургітації, а групу порівняння - 17 здорових дітей без клінічних проявів цього синдрому. Інтенсивність зригувань оцінено за п'ятибальною шкалою, рекомендованою міжнародними експертами "ESPGHAN". Для скринінгової діагностики патологічного ГЕР у дітей застосовано рефлюкс-анкету. Рівень пепсину визначено в секреті ротової порожнини тричі на добу методом імуноферментного аналізу ("ELISA pepsin"). Статистичну обробку результатів дослідження проведено із застосуванням пакету програм "Statistica v.6.1". За поточними скаргами синдром регургітації зафіксовано в усіх дітей основної групи. За результатами рефлюкс-анкети серед обстежених дітей отримано такі дані: половина (52,6 %) дітей не мали ознак ГЕР, можливий рефлюкс був у 31,6 % дітей, імовірний - у 15,8 % дітей. Результати добового моніторингу пепсину в слині дітей раннього віку показали, що його рівень був достовірно вищим у дітей із регургітацією, ніж у групі порівняння, як за середньодобовими значеннями, так і за проміжними показниками. Установлено, що максимальна активність пепсину в дітей основної групи була відразу після зригування та становила 446,8 (267,9 - 534,7) пг/мл. Вірогідних відмінностей між трьома зразками слини та середньодобовим показником пепсину в дітей основної групи не виявлено, що може свідчити про приховані епізоди рефлюксу. У дітей з високим ризиком ГЕРХ, за даними рефлюкс-анкетування, достовірно вищим було значення пепсину натщесерце та його середньодобовий рівень, що має достатню специфічність і прогностичну цінність за результатами ROC-аналізу. Встановлено, що визначення рівня пепсину в дітей раннього віку може бути включене до скринінгових неінвазивних тестів для диференційної діагностики ГЕР. Застосування цих тестів для прогнозування ризику позастравохідних ушкоджень потребує подальшого вивчення. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 15. | 
Мишина Н. В. Современный украинский конституционализм и биоэтика [Електронний ресурс] / Н. В. Мишина // Актуальні проблеми держави і права. - 2011. - Вип. 58. - С. 234-240. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2011_58_37 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |