Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Марініч О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
|
1. |
Марініч О. В. Фактори міграції 226Ra, 210Pb та 210Po у хвостосховищах колишнього ВО [Електронний ресурс] / О. В. Марініч, К. Є. Перкатий, І. Л. Колябіна, Г. М. Бондаренко // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 3. - С. 85-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_3_11
| 2. |
Процак В. П. Оцінка параметрів міграції радіонуклідів уранового ряду у хвостосховищах Придніпровського хімічного заводу [Електронний ресурс] / В. П. Процак, В. О. Кашпаров, В. К. Кириченко, І. Л. Колябіна, О. В. Марініч, І. М. Малоштан, С. Є. Левчук, Н. М. Прокопчук // Ядерна фізика та енергетика. - 2013. - Т. 14, № 1. - С. 55-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2013_14_1_11 Наведено результати досліджень зразків шламу, відібраних у тілі 5-ти хвостосховищ Придніпровського хімічного заводу ("Західне", "Центральний Яр", "Південно-східне", "Дніпровське", "Сухачівське"). Виявлено залежність коефіцієнтів розподілу радіонуклідів у хвостосховищах від pH середовища. Оцінено форми знаходження та ступінь окиснення урану у хвостосховищах.
| 3. |
Бастригіна Т. М. Еколого-геохімічна оцінка грунтів Дніпродзержинського промислового вузла [Електронний ресурс] / Т. М. Бастригіна, І. Л. Колябіна, О. В. Марініч, О. Ю. Тищенко // Геохімія та рудоутворення. - 2015. - Вип. 35. - С. 48-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2015_35_8
| 4. |
Марініч О. В. Вилуговування важких металів із відходів хвостосховищ уранопереробної промисловості [Електронний ресурс] / О. В. Марініч, Р. О. Карпенко, І. Л. Колябіна, С. В. Кузенко, А. О. Курдибан // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження. - 2014. - № 1. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_hier_2014_1_15
| 5. |
Антропов В. М. Сучасний стан пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів Чорнобильської зони відчуження [Електронний ресурс] / В. М. Антропов, О. В. Марініч, О. Г. Третяк, А. І. Хабрика // Ядерна фізика та енергетика. - 2020. - Т. 21, № 2. - С. 178-186. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2020_21_2_11 Надано загальну характеристику пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ) Чорнобильської зони відчуження. Наведено інформацію про обстеження, дослідження та заходи, які на даний час проводяться на ПТЛРВ для утримання їх у безпечному стані, та висвітлено проблеми забезпечення їхньої безпеки. Визначено можливі шляхи поводження з радіоактивними відходами, що містяться в ПТЛРВ, і наголошено на необхідності прийняття відповідних рішень.
| 6. |
Шабалін Б. Г. Щодо застосування бентонітових глин Черкаського родовища для убезпечення захоронення РАВ у поверхневих / приповерхневих сховищах низькоактивних відходів: дослідження сорбційних властивостей бентонітів [Електронний ресурс] / Б. Г. Шабалін, К. К. Ярошенко, О. В. Марініч, І. Л. Колябіна, С. П. Бугера, Н. Б. Міцюк // Геохімія техногенезу. - 2021. - Вип. 6. - С. 33-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2021_6_8 Вивчення бар'єрних властивостей бентонітових глин Черкаського родовища (Україна) як найбільш перспективного матеріалу для ізолюючих бар'єрів поверхневих та приповерхневих сховищ низькоактивних радіоактивних відходів. Наведено опис Черкаського родовища бентонітів, зокрема найбільш перспективного II шару Дашуківської ділянки та склад і властивості природного та модифікованого содою (ПБА-20) бентоніту, які можуть бути використані для забезпечення безпеки довгострокового зберігання та захоронення РАВ. Наведено зображення скануючого електронного мікроскопа (СЕМ) зразків, визначено їх хімічний та мінеральний склад. Встановлено, що досліджуваний бентоніт за класифікацією є Al-Fe-монтморилонітом, а основними породоутворюючими мінералами є монтморилоніт (75 +- 3 мас. %) та кварц (20 - 25 мас. %). Інфрачервоні спектри бентонітів у діапазоні 4000 - 400 см<^>-1 є типовими для діоктаедричних Al-смектитів та практично однакові у природного та модифікованого зразків. Дериватографічний аналіз (ДТА) зразків бентонітів дає можливість дійти висновку, що модифікований бентоніт ПБА-20 має більшу термічну стійкість порівняно з природним, а загальна втрата маси зразків складає близько 10,31 % та 17,8 % відповідно. У процесі експериментального дослідження сорбції <^>137Cs з модельного розчину вод Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) (мінералізація - 0,2 г/дм<^>3) встановлено, що рівновага у системі сорбент - розчин встановлюється протягом 12 - 14 год, а ступінь сорбції модифікованим бентонітом ПБА-20 складає до 93 %, природним бентонітом - на 7 - 10 % менше. Аналіз коефіцієнтів розподілу (Kd) також свідчить про вищу ефективність Na-модифікованого бентоніту в порівнянні з природним та про те, що іонний обмін є основним механізмом сорбції цезію. Збільшення рН вихідного розчину призводить до незначного збільшення ступеня сорбції. Ступінь сорбції <^>137Cs Na-модифікованим бентонітом практично не залежить від початкової концентрації Ca<^>2+ (від 16 до 160 мг/дм<^>3) та Na<^>+ у розчині (від 6 до 60 мг/дм<^>3), тоді як для природного бентоніту спостерігається зменшення ступеню сорбції <^>137Cs при збільшенні концентрації Na<^>+. Таким чином, бентонітові глини Черкаського родовища (Дашуківська ділянка, II шар) завдяки своїм бар'єрним властивостям можуть бути рекомендовані для влаштування протиміграційних інженерних бар'єрів сховищ РАВ, зокрема поверхневих / приповерхневих сховищ I та II черг комплексу виробництв "Вектор".
|
|
|