Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Маринчина І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Маринчина І. М. Прогностичне значення маркерів пренатального скринінгу при плацентарній дисфункції [Електронний ресурс] / І. М. Маринчина // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2014. - № 1. - С. 115-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2014_1_34 | ||
| 2. | 
Маринчина І. М. Прогностичне значення біохімічного скринінгу у вагітних з гіперандрогенією [Електронний ресурс] / І. М. Маринчина, О. П. Максимюк // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2016. - Т. 20, № 1(1). - С. 72-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2016_20_1(1)__19 | ||
| 3. | 
Печеряга С. В. Гемодинамічні зміни в спіральних артеріях при низькій плацентації в ранні терміни гестації [Електронний ресурс] / С. В. Печеряга, І. М. Маринчина // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 2(2). - С. 58-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_2(2)__16 | ||
| 4. | 
Печеряга С. В. Профілактика виникнення порушень фетоплацентарного комплексу в ранні терміни гестації при низькій плацентації [Електронний ресурс] / С. В. Печеряга, І. М. Маринчина // Буковинський медичний вісник. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2018_22_2_14 Мета роботи - розробка нових методів профілактики первинної плацентарної дисфункції (ПД) у ранніх термінах гестації за низької плацентації (НП). Проведено обстеження 119 вагітних із НП. Даний діагноз встановлювався з 6 - 7 тиж гестації на підставі ехографічного дослідження. Основну групу створили 64 вагітних із низьким розташуванням хоріона, яким проводилася профілактика дисфункції плаценти з ранніх термінів гестації, розробленим авторами комплексом медикаментозних засобів, та контрольну групу - 55 жінок із НП, яким не проводилася профілактика ПД із ранніх термінів гестації. Лікувально-профілактичний комплекс включав: лютеїну, екстракт гінкго білоби, фоліо та біолектру. В основній та контрольній групах вагітних із НП було досліджено стан синтетичної функції за рівнями в крові білків вагітності: трофобластичного beta-глікопротеїну (ТБГ), alpha-мікроглобуліну фертильності (АМГФ) та гормональної функцій фетоплацентарного комплексу: хоріонічний гонадотропін (ХГ), прогестерон, плацентарний лактоген (ПЛ) і естрадіол. Обстеження проводились у 9 - 12 тиж гестації. За даними проведеного дослідження у вагітних основної групи відзначалося достовірне збільшення гормональних показників, зокрема ХГ, прогестерону та ПЛ, у порівнянні з контрольною групою. Також у вагітних із застосуванням профілактичного комплексу майже удвічі збільшилася концентрація ТБГ та на 29,2 % рівень АМГФ. Частота ускладнень вагітності в I триместрі в основній групі, де проводилася профілактика ПД з ранніх термінів гестації була достовірно меншою, ніж у групі контролю. Висновки: запропонований комплекс профілактики первинної плацентарної дисфункції за аномальної плацентації, у першу чергу, сприяє ліквідації гормонального та білкового дисбалансу в системі "мати - плацента - плід", надає змогу покращити матково-плацентарний кровообіг і мікроциркуляцію, покращити метаболічну функцію плаценти. Необхідність проведення профілактики первинної плацентарної дисфункції за НП підтверджується зменшенням частоти виникнення загроз переривання вагітності без кровотечі та з кровотечею. | ||
| 5. |
Печеряга С. В. Профілактика розвитку первинної плацентарної дисфункції при низькому розміщенні хоріона [Електронний ресурс] / С. В. Печеряга, І. М. Маринчина // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 4. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2020_24_4_14 Мета роботи - розробка нових методів профілактики первинної плацентарної дисфункції (ПД) за низької плацентації у ранні терміни гестації. Проведено обстеження 119 вагітних із низькою плацентацією в I триместрі гестації. Основну групу створили 64 вагітних із низьким розташуванням хоріона, яким проводилася профілактика дисфункції плаценти з ранніх термінів гестації, розробленим авторами комплексом медикаментозних засобів, та контрольну групу - 55 жінок із низькою плацентацією, яким не проводилася профілактика ПД із ранніх термінів гестації. Лікувально-профілактичний комплекс включав: препарат лютеіна, екстракт гінкго білоби, фоліо та біолектру. В основній та контрольній групах всім вагітним проведено доплерометричне дослідження в маткових і спіральних артеріях, а також визначено об'єм хоріона та показники об'ємного кровотоку в хоріоні. Під час доплерометричного дослідженно в основній групі відзначено зниження всіх індексів резистентності в маткових та спіральних артеріях, а також спостережено достовірне збільшення об'єму хоріона та індексу васкуляризації за трьохмірної ехографії у порівнянні з контрольною групою. Висновки: запропонований комплекс лікувально-профілактичних засобів (препарат лютеіна, екстракт гінкго білоби, фоліо та біолектру) сприяє нормалізації матково-хоріального кровотоку, відновленню ефективних ембріо-хоріальних взаємовідносин та значно знижує частоту подальшого розвитку первинної плацентарної дисфункції у вагітних із низьким розміщенням хоріона в ранні терміни гестації. | ||
| 6. |
Печеряга С. В. Профілактика ускладнень вагітності та пологів при низькій плацентації [Електронний ресурс] / С. В. Печеряга, І. М. Маринчина // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 83-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2021_25_3_15 Мета роботи - оцінити ефективність розробленого методу профілактики ускладнень вагітності у випадку низької плацентації з ранніх термінів гестації. Проведено обстеження 119 вагітних із низькою плацентацією. Даний діагноз встановлювався з 6 - 7-го тиж. гестації на підставі ехографічного дослідження. Основну групу створили 64 вагітних із низьким розташуванням хоріона, яким проводилася профілактика ускладнень вагітності з ранніх термінів гестації, розробленим комплексом медикаментозних засобів, та контрольну групу - 55 жінок із низькою плацентацією, яким не проводилася профілактика ускладнень вагітності з ранніх термінів гестації. Профілактичний комплекс включав: лютеіну, екстракт гінкго білоби, фоліо та біолектру. Для оцінки ефективності запропонованої терапії у досліджуваних групах проаналізовано перебіг вагітностей у ранні та пізні терміни гестації, а також ускладнення вагітностей та пологів. Частота патологій вагітності в основній групі, де проводилася профілактика ускладнень вагітності з ранніх термінів гестації за низької плацентації була значно меншою, ніж у групі контролю. За даними проведеного дослідження, у вагітних основної групи достовірно зменшувалася загроза переривання вагітності з кровотечею та без кровотечі в I та II триместрах (p << 0,05). У III триместрі гестації у групі, де проводилася профілактика ускладнень вагітності, достовірно зменшувалася частота загрози передчасних пологів, передчасне відшарування низько розташованої плаценти, фетоплацентарна дисфункція, синдром затримки розвитку плода та дистрес плода під час вагітності (p << 0,05). Також в основній групі спостерігався менший відсоток передчасних пологів та пологів, що завершилися шляхом кесарева розтину. Висновки: з місцем прикріплення плаценти в порожнині матки тісно пов'язані її функція, розвиток плацентарної дисфунції, перебіг вагітності та пологів; проведені дослідження показали ефективність запропонованої авторами комплексної медикаментозної профілактики ускладнень вагітності за низької плацентації, що, у свою чергу, призвело до покращання перебігу вагітності та пологів і стало ефективним засобом профілактики плацентарної дисфункції. | ||
| 7. | 
Тутченко Т. М. Практичні підходи до використання маркерів біохімічної гіперандрогенії у жінок. Огляд літератури [Електронний ресурс] / Т. М. Тутченко, О. А. Бурка, І. В. Сідорова, I. Г. Ноговська, І. М. Маринчина, Н. М. Щербатєй // Репродуктивна ендокринологія. - 2022. - № 1-2. - С. 25-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2022_1-2_5 | ||
| 8. | 
Печеряга С. В. Гормональна функція фетоплацентарного комплексу у вагітних при низькому розміщенні хоріона [Електронний ресурс] / С. В. Печеряга, І. М. Маринчина // Здоров'я жінки. - 2022. - № 3. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2022_3_7 Мета роботи - проаналізувати гормональну функцію фетоплацентарного комплексу у вагітних із нормальним і низьким розміщенням хоріона. До лабораторного обстеження залучено 50 вагітних із низьким розташуванням хоріона (основна група (ОГ)) 50 вагітних із розташуванням хоріона в тілі та дні матки (контрольна група (КГ)). Усіх обстежених жінок ОГ поділено на 2 підгрупи залежно від терміну гестації (25 жінок у терміні 5 - 8 тиж. гестації та 25 жінок у терміні 9 - 12 тиж. гестації). Відповідно до цих термінів поділено і КГ (25 жінок у терміні 5 - 8 тиж. гестації та 25 жінок у терміні 9 - 12 тиж. гестації). Під час вагітності в I триместрі гестації в сироватці крові (СК) визначено вміст гормонів - естрадіолу, хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену, прогестерону. Проведені дослідження рівня гормонів у СК вагітних показали, що концентрація естрадіолу в ОГ була зниженою протягом усього I триместру гестації. Зокрема, вміст цього гормону був нижчим у порівнянні з контролем на 7,2 % у 5 - 8 тиж. гестації (p << 0,05) і на 23,9 % - у 9 - 12 тиж. (p << 0,05). Вміст прогестерону у вагітних із низьким розміщенням хоріона в середньому був нижчим у порівнянні з КГ на 10,9 % у терміні 5 - 8 тиж. вагітності (p << 0,05) і на 21,0 % у термін 9 - 12 тиж. (p << 0,05). Встановлено, що рівень плацентарного лактогену в плазмі крові вагітних у 9 - 12 тиж. гестації в ОГ був вірогідно нижчим у порівнянні з контролем (p << 0,05). Аналізуючи вміст хоріонічного гонадотропіну, виявлено його достовірне зниження протягом усього раннього періоду гестації в ОГ у порівнянні з контролем, відповідно: у 5 - 8 тиж. гестації - 36990,0 +- 210,0 мг/л і 43270,0 +- 226,0 мл/л (p << 0,05); у 9 - 12 тиж. - 37194,0 +- 395,0 мг/л і 54700,55 +- 525,0 мл/л (p << 0,05). Встановлено, що, у вагітних із низьким розміщенням хоріона в ранні терміни гестації спостерігається значно повільніше підвищення рівнів гормонів і відставання кількісних показників у порівнянні з вагітними, у яких хоріон розміщений у тілі та дні матки. Це є свідченням гормональної дисфункції плаценти, а отже, маркером розвитку плацентарної дисфункції. Зниження рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних із низькою плацентацією виявляється клінічними ознаками ранньої плацентарної дисфункції у вигляді загрози переривання вагітності, часткового відшарування хоріона в малому терміні, самовільного викидня та призводить до подальшого прогресування плацентарної дисфункції. Дослідження проводилося відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом Буковинського державного медичного університету. Отримано письмові інформовані згоди пацієнтів на проведення досліджень. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |