19. |
Щербакова Н. С. Вплив токсичних елементів на органолептичні показники молока [Електронний ресурс] / Н. С. Щербакова, Ю. Ю. Максимова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 4. - С. 153-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_4_21 Однією з найнебезпечніших форм забруднення продуктів харчування та навколишнього середовища є важкі метали, токсичні для людини і тварин. Ці речовини потрапляють в організм людини переважно через їжу. З цієї причини важливо визначити джерела накопичення та забруднення і простежити шляхи цих металів до сільськогосподарської продукції. Запобігання небезпечного впливу важких металів на здоров'я людини має грунтуватися на заходах, що охоплюють всю міграційну ланку, від зменшення накопичення металів у природному середовищі до контролю їх вмісту у продуктах харчування. Сільськогосподарські тварини є провідною ланкою в системі грунт-рослина-тварина-їжа, яка отримує різні органічні речовини й хімічні елементи, зокрема важкі метали з кормом і водою. Молоко є найбільш "сприйнятливим" до важких металів. Найбільш токсичними елементами є свинець, ртуть, кадмій, цинк і миш'як. Дослідження проводили 2019 р. на базі Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області. Всього було досліджено 12 проб молока коров'ячого незбираного - по одній пробі з партії. При проведенні дослідження на органолептичні показники звертали увагу на колір, смак, запах, консистенцію. Досліджуючи хіміко-аналітичні властивості молока, визначали масову концентрацію мікро- та макроелементів за допомогою відповідних процедур випробувань та сучасних приладів. У результаті досліду хіміко-аналітичних властивостей встановили, що вміст ртуті (Hd) у досліджуваних пробах відповідає нормі. Вміст кадмію (Cd) у пробі N 2 становить 0,056 мг/кг, у пробі N 3 - 0,042 мг/кг, у пробі N 9 - 0,047, а у пробі N 10 - 0,059 при гранично допустимому рівні 0,03 мг/кг, що на 86,6, 40, 56 та 96 % більше норми відповідно. Показники по цинку (Zn) у досліджуваних пробах перебувають у межах норми. Вміст свинцю (Pb) у пробі N 2 становить 0,233 мг/кг, що на 133 % більше за норму. Вміст свинцю (Pb) у пробі N 3 становить 0,285 мг/кг, що на 185 % перевищує гранично допустимі рівні. У пробі N 9 вміст свинцю становить 0,249, а у пробі N 10 - 0,265, що на 149 % і на 165 % відповідно більше за норму. Концентрація миш'яку (As) у досліджуваних пробах перебувають у межах норми. За органолептичними показниками всі досліджувані проби відповідали держвимогам ДСТУ 3662:2018 "Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови".Однією з найнебезпечніших форм забруднення продуктів харчування та навколишнього середовища є важкі метали, токсичні для людини і тварин. Ці речовини потрапляють в організм людини переважно через їжу. З цієї причини важливо визначити джерела накопичення та забруднення і простежити шляхи цих металів до сільськогосподарської продукції. Запобігання небезпечного впливу важких металів на здоров'я людини має грунтуватися на заходах, що охоплюють всю міграційну ланку, від зменшення накопичення металів у природному середовищі до контролю їх вмісту у продуктах харчування. Сільськогосподарські тварини є провідною ланкою в системі грунт-рослина-тварина-їжа, яка отримує різні органічні речовини й хімічні елементи, зокрема важкі метали з кормом і водою. Молоко є найбільш "сприйнятливим" до важких металів. Найбільш токсичними елементами є свинець, ртуть, кадмій, цинк і миш'як. Дослідження проводили 2019 р. на базі Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області. Всього було досліджено 12 проб молока коров'ячого незбираного - по одній пробі з партії. При проведенні дослідження на органолептичні показники звертали увагу на колір, смак, запах, консистенцію. Досліджуючи хіміко-аналітичні властивості молока, визначали масову концентрацію мікро- та макроелементів за допомогою відповідних процедур випробувань та сучасних приладів. У результаті досліду хіміко-аналітичних властивостей встановили, що вміст ртуті (Hd) у досліджуваних пробах відповідає нормі. Вміст кадмію (Cd) у пробі N 2 становить 0,056 мг/кг, у пробі N 3 - 0,042 мг/кг, у пробі N 9 - 0,047, а у пробі N 10 - 0,059 при гранично допустимому рівні 0,03 мг/кг, що на 86,6, 40, 56 та 96 % більше норми відповідно. Показники по цинку (Zn) у досліджуваних пробах перебувають у межах норми. Вміст свинцю (Pb) у пробі N 2 становить 0,233 мг/кг, що на 133 % більше за норму. Вміст свинцю (Pb) у пробі N 3 становить 0,285 мг/кг, що на 185 % перевищує гранично допустимі рівні. У пробі N 9 вміст свинцю становить 0,249, а у пробі N 10 - 0,265, що на 149 % і на 165 % відповідно більше за норму. Концентрація миш'яку (As) у досліджуваних пробах перебувають у межах норми. За органолептичними показниками всі досліджувані проби відповідали держвимогам ДСТУ 3662:2018 "Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови".
|