Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (28)Журнали та продовжувані видання (1)Автореферати дисертацій (3)Реферативна база даних (32)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Макаренко Г$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
1.

Голота В. Я. 
Роль генітального герпесу в винекненні порушень репродуктивного здоров'я у дівчат-підлітків [Електронний ресурс] / В. Я. Голота, Г. І. Макаренко, Н. О. Мироненко, Н. І. Нетреба, О. А. Диндар, Т. Р. Никонюк // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1. - С. 77-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_1_41
2.

Щекатурова Л. В. 
Особливості роздільного відбору крові з надниркових вен у діагностиці первинного альдостеронізму [Електронний ресурс] / Л. В. Щекатурова, С. М. Черенько, Г. І. Макаренко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 3. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_3_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 163.177 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Макаренко Г. 
Пластичність як феномен мистецтва диригування [Електронний ресурс] / Г. Макаренко // Художня культура. Актуальні проблеми. - 2005. - Вип. 2. - С. 347-349. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khud_kult_2005_2_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 65.916 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Макаренко Г. Г. 
Ректор Рожок Володимир Іванович [Електронний ресурс] / Г. Г. Макаренко // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2016. - № 3. - С. 149-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chasopys_2016_3_30
Попередній перегляд:   Завантажити - 98.241 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Заболотний Д. І. 
Вивчення впливу порушень гомеостазу статевих стероїдів на формування риніту вагітних [Електронний ресурс] / Д. І. Заболотний, Н. Ф. Татарчук, С. Е. Яремчук, Н. Ф. Захаренко, Г. І. Макаренко // Здоровье женщины. - 2012. - № 1. - С. 142-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_1_28
Одержані результати дають підставу стверджувати, що порушення носового дихання у обстежених хворих виникли на тлі стероїдної дисфункції і можуть бути першими проявами загрози переривання вагітності. Виявлені порушення з боку системи згортання крові (підвищений рівень фібрину) потребують детальнішого обстеження цієї категорії жінок з огляду на можливість розвитку у них тромбофілічних ускладнень вагітності, що надзвичайно перспективно в запобіганні ускладненням пологів як для матері, так і для плода. Риніт вагітних частіше виникає на тлі порушення ендокринного гомеостазу у бік відносної недостатності прогестерону. Більш виражені зміни призводять до погіршення симптомів перебігу риніту вагітних, що доведено результатами дослідження. Враховуючи той факт, що захворювання частіше виникало у хворих із гіперестрогенією в анамнезі, а також у хворих із надмірною масою тіла, що також негативно впливає на гомеостаз статевих стероїдів, для запобігання розвитку риніту вагітних слід коригувати вміст естрогенів до настання вагітності та дотримуватись певних дієт для контролю маси тіла.
Попередній перегляд:   Завантажити - 142.958 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Іванюта С. О. 
Метаболічний синдром – пандемія ХХI століття, нагальна проблема акушерства [Електронний ресурс] / С. О. Іванюта, О. А. Диндар, Г. І. Макаренко, В. В. Курочка // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2017. - Вип. 2. - С. 134-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2017_2_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 620.535 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Диндар О. А. 
Оцінка стану лактації у породіль з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. А. Диндар, Т. Р. Никонюк, С. О. Іванюта, Г. І. Макаренко, І. О. Ємець // Scientific digest of Association of obstetricians and gynaecologists of Ukraine. - 2019. - Вип. 2. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2019_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 905.666 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Марценковський І. А. 
Вплив протиепілептичних лікарських засобів на когнітивне функціонування підлітків, хворих на епілепсію [Електронний ресурс] / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська, Т. О. Скрипник, Г. В. Макаренко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 18-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2020_16_2_6
Наукові дані вказують на те, що протиепілептичні лікарські засоби, такі як фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, викликають значні когнітивні побічні ефекти, тоді як у дослідженнях топірамату й вальпроату отримані суперечливі результати. У той же час повідомляється про позитивний вплив на когнітивне функціонування у хворих на епілепсію підлітків ламотриджину й леветирацетаму. Мета дослідження - оцінити вплив найбільш часто застосовуваних протиепілептичних лікарських засобів на когнітивне функціонування в підлітків з епілепсією. На початковому етапі 160 українських лікарів, які працюють з підлітками з епілепсією, попросили описати досвід застосування протиепілептичних лікарських засобів і їх можливий вплив на когнітивне функціонування підлітків з епілепсією. На другому етапі було проведено проспективне дослідження, у яке були включені 58 підлітків з уперше діагностованою епілепсією та призначеною монотерапією (карбамазепіном, вальпроатом, топіраматом, леветирацетамом, ламотриджином) і 11 підлітків із неконтрольованими монотерапією карбамазепіном і солями вальпроєвої кислоти епілептичними нападами, яким була призначена політерапія (карбамазепін з вальпроатом або вальпроат з леветирацетамом). Рандомізовані підлітки оцінювались за допомогою Кембриджської автоматизованої батареї нейропсихологічних тестів (CANTAB) до і через кожні десять днів протягом двох місяців після початку терапії для оцінки гострих когнітивних побічних ефектів. Крім того, на початку дослідження, через 2 місяці й кожний місяць терапії протягом 10 місяців після повторної рандомізації в підлітків оцінювали хронічні когнітивні побічні ефекти призначених протиепілептичних лікарських засобів із використанням автоматизованої батареї тестів Cogtest. Висновки: підлітки з епілепсією, які отримували лікування карбамазепіном, вальпроатами або терапію комбінацією цих лікарських засобів, потребують ретельного моніторингу можливих гострих і хронічних порушень когнітивного функціонування. Підлітки, які отримують терапію топіраматом, потребують моніторингу когнітивних побічних ефектів на етапі титрування доз. Терапія леветирацетамом і ламотриджином не потребує контролю когнітивних побічних ефектів.Наукові дані вказують на те, що протиепілептичні лікарські засоби, такі як фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, викликають значні когнітивні побічні ефекти, тоді як у дослідженнях топірамату й вальпроату отримані суперечливі результати. У той же час повідомляється про позитивний вплив на когнітивне функціонування у хворих на епілепсію підлітків ламотриджину й леветирацетаму. Мета дослідження - оцінити вплив найбільш часто застосовуваних протиепілептичних лікарських засобів на когнітивне функціонування в підлітків з епілепсією. На початковому етапі 160 українських лікарів, які працюють з підлітками з епілепсією, попросили описати досвід застосування протиепілептичних лікарських засобів і їх можливий вплив на когнітивне функціонування підлітків з епілепсією. На другому етапі було проведено проспективне дослідження, у яке були включені 58 підлітків з уперше діагностованою епілепсією та призначеною монотерапією (карбамазепіном, вальпроатом, топіраматом, леветирацетамом, ламотриджином) і 11 підлітків із неконтрольованими монотерапією карбамазепіном і солями вальпроєвої кислоти епілептичними нападами, яким була призначена політерапія (карбамазепін з вальпроатом або вальпроат з леветирацетамом). Рандомізовані підлітки оцінювались за допомогою Кембриджської автоматизованої батареї нейропсихологічних тестів (CANTAB) до і через кожні десять днів протягом двох місяців після початку терапії для оцінки гострих когнітивних побічних ефектів. Крім того, на початку дослідження, через 2 місяці й кожний місяць терапії протягом 10 місяців після повторної рандомізації в підлітків оцінювали хронічні когнітивні побічні ефекти призначених протиепілептичних лікарських засобів із використанням автоматизованої батареї тестів Cogtest. Висновки: підлітки з епілепсією, які отримували лікування карбамазепіном, вальпроатами або терапію комбінацією цих лікарських засобів, потребують ретельного моніторингу можливих гострих і хронічних порушень когнітивного функціонування. Підлітки, які отримують терапію топіраматом, потребують моніторингу когнітивних побічних ефектів на етапі титрування доз. Терапія леветирацетамом і ламотриджином не потребує контролю когнітивних побічних ефектів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 321.133 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Макаренко Г. М. 
Розробка методики створення сайту міста з інтерактивною картою [Електронний ресурс] / Г. М. Макаренко // ScienceRise. - 2019. - № 11. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texc_2019_11_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 445.13 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Марценковський І. А. 
Педіатричний делірій при розладах аутистичного спектра. Клінічний і генетичний поліморфізм, зв’язок з онтогенетичними епілептичними енцефалопатіями, шизофренією, біполярним розладом [Електронний ресурс] / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська, Г. В. Макаренко, Т. О. Скрипник, І. Ф. Здорик // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 44-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2021_17_2_9
Психотичні симптоми діагностуються в 3 - 16 % підлітків і молодих дорослих з розладами аутистичного спектра (РАС) і викликають дискусії щодо їх етіопатогенетичної концептуалізації. У межах 7<^>th Framework Programme: PsychGene "Copy Number Variation and Endophenotypes in Psychiatric Disorders, 2009 - 2012" після сканування геномів (GWAS) лабораторією deCODE genetics (ісландія) виділені понад 40 тис. рідкісних мутацій, які пов'язують з підвищенням ризику маніфестації психічних розладів у дитячому віці. У ДУ "НДІ психіатрії МОЗ України" протягом 2009 - 2012 рр. для проспективного дослідження було відібрано 25 дітей дошкільного й молодшого шкільного віку (середній вік <$E78,0~symbol С~36,3> міс.) з РАС із 1q21.1, 15q13.3, 15q24, 2q24.3, 2p16.3, 16p11.2, 7q31.32, 22q13.3, 17p13, 4q35 синдромами та NEXMIF мутаціями на X-хромосомі - 38 дітей (середній вік <$E48,0~symbol С~21,8> міс.) з варіантами поліморфізму локусів генів рецепторів серотоніну 2А (5HTR2A) і дофаміну (DRD2). До березня 2021 р. (середня тривалість проспективного дослідження <$E127,2~symbol С~12,8> міс.) описано й досліджено 12 клінічних випадків психотичних розладів/делірію в пацієнтів з РАС та епілептичними нападами і 8 випадків РАС з окремими психотичними симптомами без порушень свідомості й епілептичних нападів. Досліджено й описано клінічні фенотипи SHANK3, NRXNT, NEXMIF енцефалопатій, інші складні варіанти первазивних розладів розвитку з психотичними симптомами, їх причинно-наслідковий зв'язок з епілептичними енцефалопатіями, шизофренією, біполярним розладом, розладами дефіциту уваги й гіперактивності. За результатами проспективного дослідження обговорено терапевтичні стратегії. Пацієнти з епілептичними енцефалопатіями погано переносять терапію фенітоїном, фенобарбіталом, карбамазепіном, атиповими антипсихотиками. Одержано нові докази можливої ефективності в таких пацієнтів терапії ламотригіном, невисокими дозами солей вальпроєвої кислоти, політерапії вальпроатами з ламотригіном і лакозамідом. У разі РАС із резистентними до протиепілептичних лікарських засобів епілептичними нападами, делірієм з кататонічними симптомами рекомендовано застосування бензодіазепінів (клоназепаму). У разі призначення атипових антипсихотиків рекомендовані кветіапін та арипіпразол. Ці лікарські засоби ефективні в дітей і молодих дорослих з РАС за психотичних симптомах без розладів свідомості й кататонічних симптомів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 388.615 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Марценковський І. А. 
Первазивні розлади розвитку зі складною структурою (епілептичними нападами, кататонічними, галюцинаторними та маніакальними симптомами, деліріозними епізодами протягом життя) [Електронний ресурс] / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська, І. Ф. Здорик, Г. В. Макаренко, Т. О. Скрипник // Український вісник психоневрології. - 2021. - Т. 29, вип. 2. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2021_29_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 209.847 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Макаренко Г. В. 
Історія виникнення інституту забезпечення виконання зобов'язань [Електронний ресурс] / Г. В. Макаренко // Актуальні проблеми держави і права. - 2008. - Вип. 38. - С. 216-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2008_38_44
Попередній перегляд:   Завантажити - 219.199 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського