Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (16)Журнали та продовжувані видання (2)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (42)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Курята О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 43
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Курята О. В. 
Хронічна серцева недостатність зі збереженою систолічною функцією: особливості морфофункціонального стану тромбоцитів та їх зміни під впливом лікування [Електронний ресурс] / О. В. Курята, Ю. С. Кушнір // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 6. - С. 113-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_6_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 227.728 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Курята О. В. 
Частота виявлення, особливості перебігу депресивних та тривожних розладів у хворих із хронічним больовим синдромом, зумовленим запальними захворюваннями суглобів, та фармакотерапевтичні можливості їх корекції Афобазолом [Електронний ресурс] / О. В. Курята, О. С. Митрохіна, О. Ю. Нода, Т. К. Лисунець // Ліки України. - 2011. - № 4. - С. 90-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2011_4_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 487.194 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Курята О. В. 
Маса тіла та рівень альдостерону, лептину у хворих на хронічну серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду [Електронний ресурс] / О. В. Курята, Ю. С. Кушнір // Сучасні медичні технології. - 2014. - № 1. - С. 12-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2014_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 170.05 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Курята О. В. 
Динаміка рівня альдостерону у хворих на хронічну серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду під впливом лікування [Електронний ресурс] / О. В. Курята, Ю. С. Кушнір // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 2. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_2_14
Мета роботи - визначити динаміку рівня альдостерону за умов використання петльових діуретиків у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка, обумовлену ішемічною хворобою серця, з урахуванням маси тіла. У дослідження залучено 42 хворих (чоловіків - 29, жінок - 13) віком від 51 до 75 років із ХСН II - III функціонального класу зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (понад 45 %) з ознаками затримки рідини. Всіх хворих розподілено на дві групи. Першу групу становили 26 хворих на ХСН, які як діуретик одержували торасемід (препарат торсид, компанія "Фармак", Україна), другу - 16 пацієнтів, яким було призначено фуросемід. Окрім діуретиків усі хворі одержували стандартну терапію. Хворим на початку дослідження та через 14 днів додатково визначали кількісні рівні альдостерону та мікроальбумінурії. Встановлено, що рівень альдостерону у хворих на ХСН зі збереженою фракцією викиду залежить від маси тіла. Використання фуросеміду обумовлювало підвищення рівня альдостерону, проте на тлі прийому торасеміду рівень альдостерону знижувався. Максимальний негативний вплив зареєстровано у хворих з ожирінням.
Попередній перегляд:   Завантажити - 239.167 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Курята О. В. 
Аналіз досвіду використання протоколів надання медичної допомоги у навчальному процесі при викладанні внутрішньої медицини у студентів 5 курсу медичного факультету [Електронний ресурс] / О. В. Курята, К. Г. Карапетян, О. Ю. Філіппова, Н. І. Бардаченко // Медична освіта. - 2014. - № 3. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_3_32
Попередній перегляд:   Завантажити - 540.019 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Курята О. В. 
Динаміка клінічного та психоемоційного стану хворих на тлі лікування хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду [Електронний ресурс] / О. В. Курята, Ю. С. Кушнір, Д. Л. Чвора // Практикуючий лікар. - 2015. - № 3. - С. 12-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2015_3_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 400.45 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Курята О. В. 
Ризик розвитку та особливості нефропатії у хворих на системну склеродермію [Електронний ресурс] / О. В. Курята, Т. К. Лисунець, І. Л. Караванська, В. В. Семенов // Український ревматологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 17-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2015_3_5
Досліджували ризик розвитку та особливості перебігу нефропатії у хворих на системну склеродермію (ССД). У 5-річному проспективному спостереженні взяв участь 81 пацієнт з ССД. Учасники знаходяться у регіональному реєстрі, проходять регулярні обстеження та отримують медичну допомогу у ревматологічному стаціонарі. Встановлено, що у пацієнтів із дифузною ССД більш виражені фібротичні зміни - пневмофіброз та ущільнення шкіри, а у осіб із лімітованою ССД частіше визначали ознаки судинної патології - артеріальної гіпертензії (АГ). Найбільш раннім та надійним маркером ураження нирок є протеїнурія. Частота АГ корелює зі ступенем нефропатії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 286.799 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Курята О. В. 
Вплив L-аргініну аспартату на ендотеліальну функцію судин у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в поєднанні з ревматоїдним артритом [Електронний ресурс] / О. В. Курята, О. Ю. Сіренко // Український медичний часопис. - 2014. - № 5. - С. 64-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_5_18
Мета роботи - оцінити ефективність перорального застосування L-аргініну аспартату в корекції ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) в поєднанні з ревматоїдним артритом (РА) і вплив цієї терапії на контроль артеріального тиску. Обстежено 20 хворих на АГ в поєднанні з РА. Хворих розподілено на дві групи: 1-ша (n = 10) - пацієнти, яким у комплексну терапію включено L-аргініну аспартат у формі перорального розчину по 15 мл 2 рази на добу протягом 4 тиж; 2-га (n = 10) - пацієнти, яким не призначали L-аргініну аспартат. За підсумками лікування встановлено, що додавання L-аргініну аспартату для перорального застосування у складі комплексної терапії сприяло поліпшенню функції ендотелію судин за показником ендотелійзалежної вазодилатації та поліпшенню контролю артеріального тиску.
Попередній перегляд:   Завантажити - 231.857 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Курята О. В. 
Кардіоваскулярний ризик та стан магістральних артерій у хворих з артеріальною гіпертензією в поєднанні з ревматоїдним артритом [Електронний ресурс] / О. В. Курята, О. Ю. Сіренко, Т. К. Лисунець, Л. О. Трунова, Д. М. Максаков // Семейная медицина. - 2015. - № 1. - С. 183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_1_61
Попередній перегляд:   Завантажити - 93.764 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Курята О. В. 
Добовий профіль артеріального тиску, ліпідний спектр крові у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ревматоїдним артритом та ефективність застосування аторвастатину [Електронний ресурс] / О. В. Курята, О. Ю. Сіренко // Семейная медицина. - 2015. - № 3. - С. 155-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_3_40
На основі даних обстеження 42-х хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ревматоїдним артритом встановлено, що показники добового профілю артеріального тиску в цієї категорії пацієнтів характеризуються підвищеними середньоденними, середньонічними рівнями систолічного артеріального тиску, підвищеною денною варіабельністю, більш низьким ступенем нічного зниження артеріального тиску та переважанням добового профілю "нон-діппер" у порівнянні із пацієнтами без супутнього ревматоїдного артриту. Більшість хворих мали дисліпідемію. Застосування 20 мг аторвастатину у складі комплексної терапії сприяло досягненню цільових рівнів показників ліпідного спектра крові у більшості хворих, а також додатковому зниженню C-реактивного білка сироватки крові.
Попередній перегляд:   Завантажити - 336.729 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Курята О. В. 
Больовий синдром, маркери кісткового метаболізму у хворих на остеоартроз, підходи до медикаментозної терапії та вплив ожиріння [Електронний ресурс] / О. В. Курята, Г. В. Черкасова // Семейная медицина. - 2016. - № 5. - С. 26-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_5_8
Мета дослідження - оцінити характер больового синдрому у хворих на остеоартроз, вплив ожиріння на клінічну ефективність лікування остеоартрозу (ОА) та динаміку маркерів кісткового метаболізму. У дослідженні взяли участь 150 хворих на ОА, які на третьому етапі були розподілені на дві групи згідно зі схемою лікування. Пацієнти основної групи (n = 15) одержували діацереїн (препарат Флекцерин, ПАТ "Київський вітамінний завод"), групи контролю (n = 17) - виключно нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Заключения: нейропатичний біль є досить поширеним серед хворих на ОА, що асоціюється як із недостатньою обізнаністю пацієнтів щодо можливих ризиків при використані НПЗЗ. Медикаментозне лікування діацереїном (препарат Флекцерин) зумовило стабільність рівня остеокальцину у разі пріоритетних змін його рівня на тлі ізольованого використання НПЗЗ. Використання діацереїну має додаткові позитивні ефекти щодо зональної поширеності аналгетичного ефекту та покращання функціонального стану суглобів. Ожиріння у хворих на ОА асоціювалося із достовірним підвищенням інтенсивності больового синдрому з боку колінних суглобів та вищим ступенем рухових обмежень, зумовлюючи разом з тим зниження клінічної ефективності терапії щодо досягнення аналгетичного ефекту та покращання функціональної здатності суглобів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 963.909 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Неханевич О. Б. 
Рівень фізичної працездатності та підготовленості у студентів з ознаками гіпермобільності суглобів [Електронний ресурс] / О. Б. Неханевич, О. В. Курята, Т. В. Корнілова, В. О. Нікітенко, Н. П. Летюча // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Вип. 1. - С. 337-340. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2017_1_73
Попередній перегляд:   Завантажити - 212.683 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Курята О. В. 
Роль комп’ютерних технологій у навчальному процесі при викладанні внутрішньої медицини у студентів 5 курсу медичного факультету [Електронний ресурс] / О. В. Курята, К. Г. Карапетян, О. С. Митрохіна // Медична освіта. - 2017. - № 1. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2017_1_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 270.343 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Курята О. В. 
Стан кардіогемодинаміки та функції нирок при хронічній серцевій недостатності у хворих з артеріальною гіпертензією і фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / О. В. Курята, Мухаммад Мухаммад, О. С. Митрохіна // Семейная медицина. - 2017. - № 2. - С. 72-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_2_16
Мета дослідження - визначення впливу ірбесартану на кардіогемодинаміку та функціональний стан нирок у разі хронічної серцевої недостатності (ХСН) зі збереженою систолічною функцією у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) і фібриляцію передсердь (ФП). Обстежено 31 хворого на ХСН I - III функціонального класу (ФК) згідно з класифікацією Нью-Иоркської асоціації кардіологів (КУНА) зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ >> 45 %, середня - 61,10 [45,20; 88,00] %) віком від 45 до 85 років (середній вік - 68,63 [45,00;85,00] року). Усім хворим проводили ехокардіографічне дослідження серця, тест з 6-хвилинною ходьбою, визначали рівень креатиніну у сироватці крові та обчислювали швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за формулою CKD-EPI. Пацієнтам було призначено ірбесартан у дозі 150 мг перорально 1 раз на добу, за недостатнього антигіпертензивного ефекту (АТ >> 140/90 мм рт.ст.) через 1 тиж дозу препарату збільшували до 300 мг на добу. Заключення: лікування ірбесартаном хворих на ХСН зі збереженою систолічною функцією з АГ і ФП сприяло поліпшенню ФК, тесту з 6-хвилинною ходьбою на тлі ефективного контролю артеріального тиску. Препарат мав добру переносимість і безпечність. Погіршення функціонального стану нирок у хворих на ХСН не зумовлювало достовірних змін з боку кардіогемодинаміки. Використання ірбесартану сприяло збільшенню рівня ШКФ з максимально позитивним ефектом у хворих з нирковою недостатністю (ШКФ <$E<<~60~symbol У~30> мл/хв/1,73 м<^>2), у зв'язку з чим ірбесартан може бути препаратом вибору у даної категорії хворих.
Попередній перегляд:   Завантажити - 585.324 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Курята О. В. 
Частота факторів ризику серцево-судинних захворювань та функціональний стан нирок у хворих на хронічну серцеву недостатність з фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / О. В. Курята, Мухаммад Мухаммад, О. С. Митрохіна // Медичні перспективи. - 2017. - Т. 22, № 2. - С. 36-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2017_22_2_9
Представлены и проанализированы наиболее распространенные и значимые факторы риска (ФР) у пациентов с хронической сердечной недостаточностью и фибрилляцией предсердий (ФП). Данные свидетельствуют о необходимости более тщательного внимания к данной группе больных, а также о необходимости ранней диагностики ФР ФП и их активной модификации, что имеет очень важное значение как для разработки эффективных мероприятий по первичной профилактике ФП, так и для предотвращения прогрессирования данного заболевания.
Попередній перегляд:   Завантажити - 742.378 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Лоскутов О. Є. 
Вплив ожиріння на структуру остеоартрозу великих суглобів нижньої кінцівки [Електронний ресурс] / О. Є. Лоскутов, О. В. Курята, Г. В. Черкасова // Медичні перспективи. - 2017. - Т. 22, № 2. - С. 52-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2017_22_2_11
Распространенность остеоартроза (ОА) среди населения старше 40 лет занимает одно из ведущих мест в общей структуре патологии суставов. Среди коморбидных состояний при ОА выделяют ожирение, которое является фактором риска развития и прогрессирования ОА. Цель работы - оценить влияние ожирения на структуру ОА коленных и тазобедренных суставов на этапе эндопротезирования в зависимости от пола, возраста пациентов и степени ожирения. Проанализировано 170 историй болезней пациентов (64 мужчины и 106 женщин), находящихся на стационарном лечении в отделении эндопротезирования крупных суставов: 95 больных с коксартрозом и 75 - с гонартрозом, среди которых было 110 пациентов с ожирением и 60 - без ожирения. Средний возраст больных составил 63,8 +- 7,69 года. Выявлена высокая встречаемость ожирения среди пациентов с ОА коленных и тазобедренных суставов, при достоверно большем числе лиц с ожирением среди пациентов с гонартрозом, а также среди пациентов женского пола. Продемонстрировано достоверное повышение частоты выполнения эндопротезирования коленного сустава, ассоциированное с повышением индекса массы тела пациентов с гонартрозом. Наличие ожирения у пациентов с ОА коленных и тазобедренных суставов ассоциировалось с более ранними сроками выполнения эндопротезирования, особенно среди лиц мужского пола.
Попередній перегляд:   Завантажити - 738.468 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Курята О. В. 
Предиктори розвитку хронічної хвороби нирок у хворих на системну склеродермію [Електронний ресурс] / О. В. Курята, Т. К. Лисунець, В. В. Семенов // Український журнал нефрології та діалізу. - 2017. - № 3. - С. 23-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2017_3_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 59.966 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Курята О. В. 
Аторвастатин в корекції дисліпідемії у пацієнтів із хронічною хворобою нирок ІІ і ІІІ стадії, зумовленою цукровим діабетом 2-го типу у поєднанні з ішемічною хворобою серця [Електронний ресурс] / О. В. Курята, Є. А. Фролова // Український медичний часопис. - 2012. - № 2. - С. 105-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2012_2_24

Попередній перегляд:   Завантажити - 154.626 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Гарміш І. П. 
Ефективність комбінованої антигіпертензивної терапії у пацієнтів з хронічною хворобою нирок у поєднанні з субклінічним гіпотиреозом [Електронний ресурс] / І. П. Гарміш, О. В. Курята // Семейная медицина. - 2017. - № 3. - С. 44-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_3_12
Мета дослідження - оцінювання ефективності багатокомпонентної антигіпертензивної терапії (АГТ) у пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН) залежно від функціонального стану щитоподібної залози (ЩЗ). У дослідження увійшли 60 пацієнтів з ХХН у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ), яких було розподілено на дві групи залежно від наявності субклінічного гіпотиреозу (СГ). З метою контролю артеріального тиску (АТ) пацієнтам обох груп було призначено дво- та трикомпонентну АГТ залежно від ступеня АГ: валсартан 160 мг та амлодипін 10 мг (комбісарт, "Київський вітамінний завод"), валсартан 160 мг, амлодипін 10 мг і гідрохлортиазід 12,5 мг (комбісарт Н, "Київський вітамінний завод"). Середні показники систолічного та діастолічного тиску у пацієнтів з ХХН та СГ на початку дослідження становили 164,8 +- 27,6 та 97,2 +- 11,2 мм рт.ст. відповідно; у хворих зі збереженою функцією ЩЗ - 162,3 +- 23,7 та 94,3 +- 10,6 мм рт.ст. Цільових значень АТ досягли 76,67 % пацієнтів, яким було призначено двокомпонентну АГТ, та 80 % хворих, які одержували трикомпонентну АГТ. Ці комбінації антигіпертензивних препаратів позитивно впливали на показники добового моніторингу АТ: серед пацієнтів з ХХН та СГ, яким був призначений комбісарт, кількість "нондіпперів" знизилась на 36,6 %, серед хворих зі збереженою функцією ЩЗ - на 40 %. Порушення ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) фіксували у 27 (90 %) хворих з СГ та 22 (73,33 %) хворих у стані еутиреозу. На тлі призначення комбінованої АГТ спостерігали достовірне покращання ЕЗВД в обох групах. Заключення: застосування дво- та трикомпонентної антигіпертензивної терапії (комбісарт та комбісарт Н) пацієнтам з ХХН у поєднанні з СГ забезпечило досягнення цільових значень артеріального тиску (АТ), покращання функції ендотелію та нормалізацію добового профілю АТ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 676.532 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Курята О. В. 
Ефективність комбінованої терапії з використанням мелоксикаму (Локсидолу) і Кокарніту в лікуванні пацієнтів із хронічними захворюваннями опорно-рухового апарату в період загострення [Електронний ресурс] / О. В. Курята, О. Ю. Сіренко, Т. К. Лисунець, А. С. Легкобит, А. С. Воротилищева // Травма. - 2017. - Т. 18, № 6. - С. 75-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2017_18_6_8
Розглянуто питання лікування хронічних захворювань опорно-рухового апарату в період загострення. Приділено увагу вибору препарату групи нестероїдних протизапальних засобів та препарату метаболічної дії. Наведені дані дослідження ефективності та безпеки комплексного призначення мелоксикаму (Локсидолу) та Кокарніту.
Попередній перегляд:   Завантажити - 486.86 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського