Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (29) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Костюковський Б$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Костюковський Б. А. Аналіз ефективності реалізації альтернативних стратегій розвитку структури генеруючих потужностей ОЕС України [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, Н. П. Іваненко, Н. В. Парасюк // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 1. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2013_1_5 Узагальнено основні результати наукової роботи "Пріоритетні напрями трансформації структури генеруючих потужностей ОЕС України для об'єднання з енергосистемою Євросоюзу", яка виконувалась в Інституті загальної енергетики НАН України в межах цільової програми наукових досліджень НАН України "Науково-технічні та економічні проблеми забезпечення спільної роботи Об'єднаної енергетичної системи України з об'єднанням енергосистем європейських країн ("Об'єднання")". В ній визначено три головних пріоритети розвитку електроенергетичного комплексу країни, з урахуванням задекларованого курсу на приєднання ОЕС України на паралельну роботу з енергосистемами ЄС, а саме: економічно обгрунтована мінімізація ціни на електроенергію для споживачів; підвищення маневрових можливостей енергосистеми країни та вирішення екологічних проблем в тепловій енергетиці. Наведено основні результати аналізу двох альтернативних стратегій розвитку енергетики України - економічно доцільна (ЕДС), яка значною мірою відповідає положенням Енергетичної стратегії України на період до 2030 р., схваленої у 2006 р., та стратегія прискореного розвитку відновлювальних джерел виробництва електроенергії (ВДВЕ) - СПР_ВДВЕ, яка після запровадження значних пільг для їх розвитку в країні фактично реалізується в країні в данний час. Показано, що з екологічної та економічної точки зору реалізація СПР_ВДВЕ є значно гіршим рішенням, ніж реалізація ЕДС. В цьому разі за умов України існують значні ризики при подальшому прискореному розвитку ВДВЕ - зниження надійності енергопостачання, стрімке зростання цін на електроенергію, відток валюти з країни тощо. | ||
| 2. |
Костюковський Б. А. Доцільні напрямки удосконалення державного регулювання ринку електроенергії України [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, І. Ч. Лещенко, Н. П. Іваненко, О. Ю. Богославська // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 2. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2013_2_6 Задачі розвитку та функціонування генеруючих потужностей в ОЕС повинна вирішувати відповідна система управління, яка має забезпечити надійне покриття потреб за умови мінімізації цін на електроенергію для споживачів. Доведено, що рішення цих задач можливе у разі централізованого управління розвитком та функціонуванням ОЕС на плановій основі. Показано неефективність організації ринку електроенергії на базі запропонованої моделі двосторонніх договорів (МДДБР) та доведено недоцільність створення системи управління національним ринком електроенергії на базі ринкових методів керування. Для розв'язку означених проблем ринкового регулювання, на підставі аналізу досвіду європейських країн, запропоновано використання механізму "гарантування інвестицій в потужність" (МГІП) для впровадження генеруючих потужностей, які необхідні для надійного покриття потреб споживачів в електроенергії. На основі ретельного аналізу законодавчих актів та порівняння МДДБР і МГІП зроблено висновки, що трансформація моделі ОРЕ в ДДБР, за будь-якої конкретної її реалізації, недоцільна, як внаслідок відсутності передумов для її впровадження в Україні, так і через об'єктивно притаманні цій моделі недоліки - неможливість збалансувати розвиток генеруючих потужностей, значні фінансові ризики, необгрунтоване зростання цін для споживачів тощо. Разом з тим показано, що впровадження моделі МГІП в Україні не потребує значних організаційних трансформацій, а передбачає лише певні зміни у повноваженнях та обов'язках регулюючих органів і суб'єктів господарювання, що працюють на ринку електроенергії. Надано рекомендації щодо реалізації алгоритму управління розвитком та функціонуванням ОЕС України для впровадження МГІП, а також для впровадження механізму "економічно обгрунтованої мінімізації ціни на електроенергію". | ||
| 3. |
Костюковський Б. А. Оцінка необхідних витрат та дослідження проблем фінансового забезпечення зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, С. В. Шульженко, Д. О. Хмара // Проблеми загальної енергетики. - 2011. - Вип. 4. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2011_4_6 Забезпечення надійного фінансування робіт по виведенню з експлуатації енергоблоків АЕС є необхідною умовою сталого функціонування та розвитку ядерно-енергетичного комплексу кожної країни, що має атомну енергетику, зокрема і України. Для ефективного вирішення питань фінансування робіт по зняттю з експлуатації, необхідно, по-перше, визначити необхідний обсяг фінансування означених робіт з урахуванням національної специфіки, по-друге, створити систему надійного забезпечення резервування відповідних коштів з мінімізацією ризиків стосовно їх достатності з урахуванням невизначеності майбутньої вартості проведення необхідних робіт, впливу інфляції, курсових ризиків тощо. Зроблено аналіз і надано рекомендації стосовно резервування фінансових ресурсів для зняття з експлуатації енергоблоків вітчизняних АЕС, з урахуванням нормативних документів Міжнародного агентства атомної енергетики та міжнародної практики. Розрахунки, виконані для двох сценаріїв розвитку атомної енергетики, дозволяють оцінити необхідний обсяг фінансових ресурсів на зняття АЕС з експлуатації. Розраховано необхідну додаткову надбавку до діючого в Україні тарифу на електроенергію від АЕС, яка надасть змогу вирішити проблему виведення їх енергоблоків з експлуатації і забезпечить сталий розвиток електроенергетики. | ||
| 4. |
Костюковський Б. А. Оцінка обсягів витоків метану в газорозподільних мережах України [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, І. Ч. Лещенко, С. В. Шульженко, О. О. Рубан-Максимець // Проблеми загальної енергетики. - 2012. - Вип. 1. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2012_1_11 Наведено аналіз поточного технічного стану газорозподільних мереж України та можливих заходів, направлених на скорочення витоків метану від їх об'єктів. Проаналізовано проблеми оцінки витоків парникових газів у газорозподільних мережах. Описано методичні підходи, запропоновані для визначення обсягів витоків метану в основних елементах газорозподільної мережі України та виконано оцінку обсягів цих витоків. Наведено аналіз обробки статистичної інформації для двох компаній-операторів газорозподільних мереж. Встановлено, що для попередньої консервативної оцінки витоків метану під час формування базової лінії проектів спільного впровадження для газових мереж середнього та низького тиску, в яких такі проекти дають максимальний екологічний та економічний ефект, доцільно використовувати значення витоків не менше 5 % від обсягів природного газу, що розподіляються цими мережами, хоча більше реалістичною нижньою оцінкою є 6 - 8 %. | ||
| 5. |
Костюковський Б. А. Теоретичні засади аналізу ефективності моделей регулювання діяльності в електроенергетиці та оцінка наслідків впровадження ринкових моделей в Україні [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, І. Ч. Лещенко, А. І. Спітковський, Н. П. Іваненко // Проблеми загальної енергетики. - 2012. - Вип. 4. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2012_4_6 Наведено теоретичні засади та методи оцінки ефективності різних моделей організації регулювання діяльності в електроенергетиці, розроблені з використанням методології траєкторного підходу для дослідження великих систем енергетики на основі врахування особливостей розвитку та функціонування ОЕС та специфіки різних моделей регулювання ринку електроенергії, зокрема, ціноутворення та механізмів формування генеруючих потужностей. Визначено необхідність прийняти в ролі критеріїв такої оцінки можливості в межах певної моделі регулювання гарантовано забезпечувати баланс потужності в ОЕС (необхідна умова) та мінімальності рівня середніх цін на електроенергію для споживачів у разі економічно обгрунтованих цін на виробництво електроенергії. Доведено, що впровадження ринкових моделей регулювання було і є недоцільним, бо малоімовірні позитивні ефекти від їх запровадження мають тимчасовий характер, а з плином часу для забезпечення надійності електропостачання необхідним є повернення до управління розвитком і функціонуванням ОЕС на базі централізованої системи обгрунтування та прийняття рішень. Це фактично потребує повернення до монопольних моделей регулювання діяльності в електроенергетиці. При цьому середній рівень цін на ринку електроенергії за ринкових моделей суттєво вищий, ніж за монопольних. | ||
| 6. |
Костюковський Б. А. Оцінка доцільності та можливих наслідків запроваджен ня на законодавчому рівні спеціального "зеленого” тарифу на електроенер гію в Україні [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський // Проблеми загальної енергетики. - 2010. - Вип. 1. - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2010_1_5 Прийняття поправок до Закону про електроенергетику надають високі преференції проектам впровадження відновлюваних джерел виробництва електроенергії, що може значно збільшити частку їхньої потужності в ОЕС України навіть у короткостроковій перспективі. Щодо сценаріїв розвитку енергетики, які концептуально відповідають положенням енергетичної стратегії України на період до 2030 р., сценарії її розвитку за прискореного розвитку відновлюваних джерел виробництва електроенергії (ВДВЕ) мають значно гірші не тільки економічні, а і екологічні показники - зростання вартості електроенергії для споживачів на рівні 2030 р. будуть у 1,5 - 2 рази більшими, а загальні викиди парникових газів зростуть близько 40 %. Це зумовлено тим, що виробництвом електроенергії ВДВЕ, які використовують енергію вітру та біомасу, заміщується її виробництво на атомних електростанціях. Також зменшуються можливості впровадження споживачів-регуляторів електроенергії, які виробляють теплову енергію і мають можливість її акумулювати, через зростання цін на електроенергію. Через це, а також через необхідність резервування потужності вітроелектростанцій, погіршуються умови роботи теплових електростанцій на органічному паливі. Тому прийняття поправок до Закону про електроенергетику щодо стимулювання розвитку відновлюваних джерел виробництва електроенергії є необгрунтованим, а реалізація положень цього закону може призвести до вкрай негативних наслідків для економіки та енергетики України, погіршити екологічну ситуацію в країні. | ||
| 7. |
Костюковський Б. А. Критерії та методичні засади формування варіантів розвитку паливно-енергетичного комплексу в умовах ринку [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський // Проблеми загальної енергетики. - 2010. - Вип. 2. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2010_2_4 Проблема вибору критеріїв оптимізації для формування варіантів розвитку паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), які є адекватні умовам лібералізації та глобалізації енергетичних ринків, нині є вельми актуальною, бо використання традиційних критеріїв, що базуються на мінімізації приведених витрат на розвиток та функціонування ПЕК, у цих умовах стає некоректним. З урахування означеного, обгрунтовано новий підхід до формування таких критеріїв та методичні засади розробки варіантів розвитку ПЕК. Як узагальнений критерій формування варіантів розвитку ПЕК прийнято такий, що базується на визначених поняттях гранично-прийнятних цін та цінової стійкості енергетичного ринку у перспективі. Його застосування мінімізує ціни на ПЕР для споживачів, забезпечує прийнятний рівень прибутковості діяльності виробників ПЕР та максимізує стійкість одержаного рішення. Сформовано методичні засади формування варіантів розвитку ПЕК з використанням запропонованого критерію, які передбачають розробку прогнозу у два етапи. На першому - визначаються можливості задовольнити потреби у ПЕР виключно за рахунок ринкових механізмів з урахуванням вимог енергетичної безпеки щодо джерел та обсягів імпорту ПЕР, а на другому - можливості використання механізмів державного впливу щодо розв'язання проблем енергозабезпечення, які не в змозі розв'язати ринкові механізми. | ||
| 8. |
Костюковський Б. А. Вплив на стан та розвиток електроенергетики впровадження "зеленого тарифу” та нової моделі ринку електроенергії в Україні [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, Т. П. Нечаєва, М. В. Парасюк, С. В. Шульженко // Проблеми загальної енергетики. - 2010. - Вип. 3. - С. 13-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2010_3_5 Наведено результати аналізу основних задач, які на сьогодні існують в електроенергетиці країни, з точки зору впливу нової моделі ринку електроенергії на можливість їх вирішення. Першою задачею є створення реального конкурентного середовища на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) України, без чого впровадження моделей регулювання діяльності в електроенергетиці, побудованих на ринкових принципах, не має жодного сенсу, а лише ускладнює процеси управління та ведення господарчої діяльності в галузі. Друга задача фінансового оздоровлення галузі пов'язана з необхідністю зміни цінової та тарифної політики, яка проводиться на державному рівні практично в усіх галузях ПЕК. Третя задача залучення інвестицій у традиційну енергетику є ключовою з точки зору можливості забезпечення надійної та ефективної роботи електроенергетичного комплексу країни у перспективі. Також висвітлено проблеми, пов'язані з можливим негативним впливом на структуру та режими функціонування традиційної електроенергетики, що виникають унаслідок реалізації положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії. | ||
| 9. |
Костюковський Б. А. Напрямки забезпечення екологічних вимог по викидах забруднювачів в повітря в тепловій енергетиці [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, С. В. Шульженко, Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2009. - № 20. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2009_20_13 Розглянуто проблеми забезпечення необхідних рівнів викидів забруднювачів в атмосферу тепловими електростанціями України на органічному паливі. Визначено, що головним стратегічним напрямком екологізації теплової енергетики України є впровадження новітніх вугільних технологій. Наведено обсяги необхідних технічних заходів з розвитку теплової енергетики України для забезпечення виконання екологічних вимог по викидах забруднювачів в повітря для цільового та додаткового сценаріїв розвитку структури генеруючих потужностей. | ||
| 10. |
Кулик М. М. Аналіз та оцінка наслідків прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" та до Закону України "Про альтернативні джерела енергії" (щодо встановлення спеціальних ("зелених") тарифів на електричну і теплову енергію) [Електронний ресурс] / М. М. Кулик, Б. А. Костюковський, С. В. Шульженко, П. П. Кобрін // Проблеми загальної енергетики. - 2008. - № 17. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2008_17_17 Наведено аналіз проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" та до Закону України "Про альтернативні джерела енергії", який прийнятo Верховною Радою України в першому читанні. Показано катастрофічні наслідки, до яких призведе його прийняття в цілому. Обурунтовано необхідність відхилення запропонованого законопроекту. | ||
| 11. |
Костюковський Б. А. Формування узгоджених прогнозів розвитку економіки та енергетики з використанням оптимізаційних моделей [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, О. О. Максимець, А. І. Спітковський, Д. П. Сас, М. В. Парасюк // Проблеми загальної енергетики. - 2008. - № 18. - С. 21-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2008_18_6 Представлено принципи побудови узгоджених прогнозів розвитку економіки та енергетики у процесі забезпечення виконання екологічних обмежень для прогнозування розвитку систем енергозабезпечення країни з використанням оптимізаційних моделей. | ||
| 12. |
Костюковський Б. А. Прогнозування розвитку газової промисловості в умовах ринкових та екологічних обмежень [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, і. Ч. Лещенко // Проблеми загальної енергетики. - 2008. - № 18. - С. 24-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2008_18_7 Наведено принципи побудови та формалізації основних залежностей оптимізаційної моделі для прогнозування розвитку газової промисловості, які враховують особливості ринкової економіки та вимоги до мінімізації негативного впливу на довкілля відповідно до міжнародних природоохоронних зобов'язань України. | ||
| 13. |
Костюковський Б. А. Проблеми реалізації положень закону "Про засади функціонування ринку електричної енергії в Україні" [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, І. Ч. Лещенко // Проблеми загальної енергетики. - 2014. - Вип. 3. - С. 43-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2014_3_9 У жовтні 2013 р. Верховною Радою України було прийнято Закон № 663-VII "Про засади функціонування ринку електричної енергії в Україні" (далі Закон), яким в країні запроваджуються нова модель ринку електроенергії, що одержала назву моделі ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку. Але наявність фундаментального протиріччя між фізико-технічними особливостями функціонування об'єднаних енергосистем, в яких всі елементи працюють в межах єдиного технологічного процесу, що потребує централізованого планування розвитку та функціонування електроенергетики, та ринковими підходами до регулювання роботи ОЕС, коли конкуренція між окремими суб'єктами господарювання на ринку електроенергії має бути рушійною силою його ефективного розвитку та функціонування, зумовлює принципову неможливість створення ефективної моделі ринкового регулювання діяльності в електроенергетиці. Це ставить розробників відповідної нормативно-правової бази державного регулювання діяльності в цій галузі у складне становище через необхідність одночасно забезпечити реалізацію принципів ринкової конкуренції між суб'єктами господарювання і надійність електропостачання та роботи ОЕС. Виконано аналіз положень Закону, який дозволив визначити низку важливих проблем його реалізації, головною з яких є те, що запровадження нової моделі ринку буде зумовлювати зростання цін на електроенергію. Це зумовлено необхідністю значних додаткових витрат на запровадження та забезпечення функціонування нової моделі ринку, появою по суті штрафів за відхилення від заявлених обсягів споживання та виробництва електроенергії, що приведе до додаткових платежів споживачів і до збитків генерації, які вона зможе покрити лише внаслідок зростання цін, тощо. Показано, що в Законі існує ціла низка положень, якими забезпечується можливість фактично повної заміни конкурентних ринкових механізмів використанням адміністративних методів формування структури генеруючих потужностей та регулювання їх роботи. Тому впровадження нової моделі ринку електроенергії принесе величезні збитки економіці країни та ще більше понизить рівень життя населення, не дасть жодних позитивних наслідків від її впровадження. | ||
| 14. |
Костюковський Б. А. Заходи з виконання екологічних вимог за умови спільної роботи ОЕС України з об’єднанням енергосистем європейських країн [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, А. І. Спітковський, Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 3. - С. 52-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2013_3_10 Проведено оцінку потреби в потужностях ТЕС для двох альтернативних сценаріїв розвитку електроенергетики України за швидкого та повільного темпів розвитку відновлюваних джерел виробництва електроенергії показала, що забезпечити виконання вимог Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2018 року практично неможливо. Тому термін виконання цих вимог рекомендовано подовжити до 2030 року. Під час проведення за цих умов оцінки ефективних варіантів розвитку ТЕС ОЕС України до 2030 року визначено, що національним інтересам більше відповідають сценарії розвитку теплової генерації, які передбачають проведення до 2020 року маловитратної реконструкції існуючих вугільних ТЕС, приведення викидів забруднювачів у повітря до норм ЄС на газомазутних ТЕС, реалізацію пілотних проектів з комплексної реконструкції вугільних ТЕС і будівництво нових потужностей на існуючих майданчиках. Проведені дослідження показали, що прискорений розвиток відновлюваних джерел енергії призведе до зростання викидів парникових газів за їх паралельній роботі в ОЕС України. Визначено головні задачі та заходи виконання в ОЕС України гармонізованих з європейськими нормативів викидів забруднюючих речовин і забезпечення економічно виправданої мінімізації викидів парникових газів. Рекомендовано терміново розпочати переговорний процес з партнерами по Енергетичному Співтовариству щодо відкладання виконання вимог Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2030 року з розробкою й затвердженням плану розвитку генеруючих потужностей і реалізації заходів з екологізації теплової енергетики України, створенням постійно діючої системи моніторингу виконання цього плану. | ||
| 15. |
Костюковський Б. А. Удосконалення методів формування прогнозного балансу палива для ТЕС генеруючих компаній при формуванні прогнозного балансу електроенергії ОЕС України [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, О. О. Рубан-Максимець // Проблеми загальної енергетики. - 2021. - Вип. 3. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2021_3_5 Однією з важливих задач при короткостроковому прогнозуванні роботи об'єднаної електроенергетичної системи (ОЕС) України є забезпечення виконання вимог балансової надійності, одним з ключових елементів можливості виконання яких є надійність забезпечення ТЕС паливом. На сьогодні в Україні для її вирішення розробляється прогнозний баланс електроенергії (ПБЕ), в межах якого формується баланс палива ТЕС, але методологія його розробки має певні вади, які проаналізовані у статті. Запропоновано підхід до вдосконалення розробки ПБЕ за рахунок впровадженням у практику його розробки спеціалізованої оптимізаційної математичної моделі для розрахунку необхідної загальної зміни запасів палива на ТЕС. Розроблена модель забезпечує урахування режимів роботи ТЕС, необхідність виконання вимог щодо обмеження викидів забруднювачів в повітря згідно НПСВ, обмеження на можливість поставки палива, тощо. Наведено детальний опис розробленої моделі, результати тестових розрахунків та порівняння з офіційними даними Міненерго України щодо потреби в загальних резервах палива для ТЕС. За результатами виконаних досліджень було визначено: Методику Порядку формування ПБЕ доцільно удосконалити для забезпечення урахування цілої низки факторів для підвищення якості прогнозу, зокрема, урахувати наявність обмежень на викиди забруднювачів в повітря при визначенні можливості виробництва електроенергії на різних групах енергоблоків, можливості загального постачання палива для всіх ТЕС, більш надійний прогноз виробництва електроенергії на окремих ТЕС передбачених ПБЕ ніж згідно ретроспективних даних. Удосконалення методики формування ПБЕ може базуватися на розробленій математичній моделі оптимізації покриття помісячних балансів електроенергії окремими групами енергоблоків ТЕС з близькими техніко-економічними показниками. Порівняння отриманих результатів з даними прогнозної потреби в накопичуванні запасів палива, які сформовані Міненерго України, значно відрізняються від результатів моделювання. Останній такий прогноз є малореалістичним з точки зору можливості його реалізації - необхідність у стислий термін часу забезпечити різке зростання запасів палива на тлі зростання виробництва електроенергії на ТЕС, в той же час попередній прогноз мав занижену оцінку потреби в запасах палива. Результати виконаних тестових розрахунків для ПБЕ 2021 р. показали, що накопичення запасів палива, у першу чергу, необхідно здійснювати у квітні-червні. Впровадження запропонованої моделі в практику формування прогнозного балансу електроенергії, забезпечить урахування низки важливих факторів в контексті забезпечення ТЕС паливом, які не враховуються існуючим Порядком його розробки. Це дозволить підвищити надійність постачання електроенергії споживачам за рахунок мінімізації ризиків відсутності необхідних запасів палива на ТЕС. | ||
| 16. | 
Костюковський Б. А. Теоретичне обґрунтування необхідності оплати потужності в ОЕС [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, Т. П. Нечаєва // Системні дослідження в енергетиці. - 2022. - № 2. - С. 64-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sysrestn_2022_2_9 | ||
| 17. |
Костюковський Б. А. Моделювання розвитку електроенергетичної системи України для обґрунтування Другого національно визначеного внеску щодо обмеження викидів парникових газів [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський // Проблеми загальної енергетики. - 2021. - Вип. 2. - С. 28-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2021_2_6 У контексті необхідності прийняття Україною в 2021 р. нових зобов'язань, відповідно до Другого національно визначеного внеску (НВВ2) розробленого згідно Паризької угоди, щодо обмеження обсягів викидів парникових газів (ПГ) в період до 2030 р. як відсоток від рівня викидів у 1990 р., актуальною задачею є забезпечення коректності прогнозів викидів ПГ, що, у першу чергу, стосується ключових категорій, зокрема виробництва теплової та електричної енергії на ТЕС та ТЕЦ, що працюють на викопному паливі. З урахуванням того, що на сьогодні Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) в якості пропозиції визначає скорочення викидів ПГ на 65 % від обсягів їх викидів у 1990 р., тобто рекомендує прийняти НВВ2 на рівні 34,8 %, що приблизно на 3,2 % нижче, ніж у 2018 р., що є дуже амбітними цілями в контексті необхідності прискореного розвитку економіки країни, були виконанні дослідження, спрямовані на оцінку обгрунтованості цих пропозицій в частині можливості дуже значного зниження викидів ПГ при виробництві електричної та теплової енергії на ТЕС та ТЕЦ, що працюють на викопному паливі. При їх проведені проаналізовані особливості моделювання електроенергетичного комплексу в моделі TIMES-Україна, на результатах використання якої базуються амбітні оцінки Міндовкілля щодо можливостей скорочення викидів у перспективі, та комплексу BACS-RVE, який використовується в НЕК "Укренерго" для підготовки Звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей. За результатами аналізу був зроблений висновок, що неврахування режимних факторів та вимог балансової надійності в моделі TIMES-Україна не забезпечує можливість коректного формування розвитку електроенергетичних систем. Виконане моделювання з використанням комплексу BACS-RVE показало, що розраховані для НВВ2 обсяги викидів ПГ є заниженими, а висновок про те, що сценарій розвитку електроенергетики рекомендований до реалізації є економічно найбільш ефективним, буде коректним, коли на рівні 2030 р. податок на всі викиди ПГ в електроенергетиці буде більшими ніж 100 євро за т СО | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |