Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Журнали та продовжувані видання (1)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (46)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Косей Н$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 56
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Косей Н. В. 
Профілактика ускладнень запального характеру при виконанні емболізації маткових артерій у жінок з лейоміомою матки [Електронний ресурс] / Н. В. Косей, Л. А. Васильченко, В. О. Джупін // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 189-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_55
Попередній перегляд:   Завантажити - 115.82 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Косей Н. В. 
Особенности психоэмоционального статуса женщин с синдромом поликистозных яичников [Електронний ресурс] / Н. В. Косей, Г. В. Ветох, И. Н. Капшук // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 192-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_56
Попередній перегляд:   Завантажити - 100.792 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Татарчук Т. Ф. 
Прогнозування виникнення дисфункції яєчників у пацієнток з лейоміомою матки великих розмірів після емболізації маткових артерій [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, Л. А. Васильченко // Здоровье женщины. - 2015. - № 3. - С. 115-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_3_30
Зазначено, що збільшення частоти лейоміоми матки (ЛМ) у жінок репродуктивного віку сприяє більш широкому впровадженню малоінвазивних органозберігальних методик навіть у жінок з великими розмірами пухлини, зокрема емболізації маткових артерій (ЕМА). Однак у деяких випадках застосування ЕМА може спровокувати виникнення оваріальної дисфункції. Розроблений алгоритм і математична модель надають можливість виділити контингент жінок з ЛМ великих розмірів з високим ступенем розвитку дисфункції яєчників після ЕМА для своєчасного проведення у них профілактики оваріальної дисфункції.
Попередній перегляд:   Завантажити - 242.982 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Татарчук Т. Ф. 
Комплексне застосування інноваційних технологій у лікуванні тяжкої форми клімактеричного синдрому в жінок з лейоміомою матки [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, О. О. Самосійна, Л. А. Васильченко, В. О. Джупін // Здоровье женщины. - 2011. - № 2. - С. 101-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2011_2_20
Установлено, що за наявності симптомної лейоміоми матки та проявів клімактеричного синдрому (КС) тяжкого ступеня в перименопаузі доцільно рекомендувати гістеректомію з наступною корекцією клімактеричних порушень. Проте жінкам, що відмовляються від оперативного лікування, за наявності тяжкої форми КС можливе проведення емболізації маткових артерій (ЕМА) з наступним призначенням гормональної терапії (ГТ) у формі препарату з переважанням гестагенного компонента та мінімальною дозою естрогенів, зокрема Фемостону 1/10. Таке лікування є ефективним і безпечним з огляду на можливий ріст міоми та збільшення її симптомності. Жінкам із проявами КС тяжкого ступеня на тлі лейоміоми матки, які негативно ставляться до ГТ, і пацієнткам із онкофобією на тлі тяжкої форми КС після здійснення ЕМА є можливим призначення комплексу негормональної терапії з фітоестрогенами та препаратами седативної, вегетостабілізувальної, антиагрегантної дії. Проведення терапії КС після ЕМА є безпечним методом з огляду на можливий ріст і посилення симптомності лейоміоми матки. Навпаки, оклюзія маткових судин призводить до ішемії, некрозу, гіалінозу та склерозу вузлів лейоміоми, що сприяє зменшенню менструальної крововтрати, припиненню маткових кровотеч і зменшенню об'єму пухлини. Застосування ГТ після ЕМА не зменшує позитивного впливу міні-інвазивного рентгенхірургічного втручання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 875.478 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Косей Н. В. 
Особливості локального гормонального гомеостазу в жінок фертильного віку при гіперпроліферативних захворюваннях матки [Електронний ресурс] / Н. В. Косей, Н. Ф. Захаренко, В. П. Ковбасій // Здоровье женщины. - 2013. - № 1. - С. 145-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_1_30
У результаті досліджень виявлено порушення гормонального гомеостазу, а саме: підвищення гонадотропінів, відносну гіперестрогенію за рахунок локальної продукції, гіперпролактинемію, гіпокортизолемію та їх зв'язок з деякими автокринними механізмами патогенезу як ізольованого варіанта лейоміоми матки (ЛМ), так і її поєднання з аденоміозом. Поєднаний з аденоміозом варіант ЛМ розвивається на тлі стану відносної гіперестрогенії та гіперпролактинемії в загальному та, особливо, локальному кровообігу, в той час як за ізольованого варіанта такі зміни виявлено лише на локальному рівні. У жінок з ЛМ на тлі аденоміозу виявлено вищу концентрацію естрадіолу в матковій вені в порівнянні з такою в матковій артерії та, навпаки, нижчу - тестостерону та дегідроепіандростерону-сульфату (ДГЕАс), що свідчить про провідну роль у патогенезі цього захворювання збільшення локального синтезу естрогенів в матці за рахунок активної ароматизації андрогенів яєчникового та наднирково-залозного походження. За ізольованої ЛМ спостерігається зниження концентрації ДГЕАс і прогестерону в матковій вені відносно маткової артерії, що може свідчити на користь їх участі в процесах росту лейоміоми. Таким чином виявлено переважно локальну дисгормонемію у жінок з гіперпроліферативними захворюваннями матки, особливо за умови їх поєднання, що може свідчити про суттєву роль автономних механізмів регуляції пухлинного росту в патогенезі даної патології.
Попередній перегляд:   Завантажити - 209.51 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Татарчук Т. Ф. 
Лечение стресс-индуцированной недостаточности лютеиновой фазы [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, Т. Н. Тутченко // Здоровье женщины. - 2016. - № 3. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_3_5
Недостаточность лютеиновой фазы - состояние, проявляющееся дефицитом прогестерона, укорочением лютеиновой фазы (меньше 11 сут) и отставанием созревания эндометрия от фазы цикла более чем на 2 дня. Хронический стресс является одной из наиболее частых причин развития данного нарушения. Обследовано 3 группы женщин со стресс-индуцированным невынашиванием беременности. Группа 1 (n = 35) - женщины получали лечение препаратом циклодинон + растительный антидепрессант зверобоя. Группа 2 (n = 41) - аналогичное лечение + дуфастон. Группа 3 (n = 42) - дуфастон в монотерапии. По результатам исследования: исходно уровень перцепции стресса у данных пациенток был достоверно выше, чем у женщин с неотягощенным репродуктивным анамнезом. У них были более низкие показатели фолликулостимулирующего гормона, лютеинизирующего гормона и прогестерона при повышенном уровне кортизола. Эти изменения коррелировали с уровнем личностной перцепции стресса. После 3-месячного курса лечения наилучшие результаты снижения уровня стрессового напряжения отмечены в группе 2 (сочетание антидепрессанта с циклодиноном и дуфастоном). Это выражалось в более быстром и значительном снижении тяжести уровня стрессового напряжения по сравнению с группами 1 и 2. Отмечено более значительное снижение активации стресс-реализующих систем: снижение уровня пролактина и кортизола при повышении концентрации прогестерона и нормализации циклической продукции гонадотропинов.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.36 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Косей Н. В.  
Морфологічні та імуногістохімічні особливості яєчників у жінок з синдромом полікістозних яєчників на тлі запальних захворювань органів малого тазу [Електронний ресурс] / Н. В. Косей, Т. Д. Задорожна, Г. В. Ветох // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Т. 6, № 2. - С. 94-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2016_6_2_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.559 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Татарчук Т. Ф. 
Новое в гормональной регуляции развития миомы матки [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей // Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2015. - № 7. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mazv_2015_7_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 207.837 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Татарчук Т. Ф. 
Гиперпролактинемия в генезе стресс-индуцированного бесплодия. Возможности фитотерапии [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, С. И. Регеда, Н. В. Яроцкая, А. А. Горохова // Здоровье женщины. - 2017. - № 3. - С. 28-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_3_7
С целью оптимизации лечения первичного стресс-индуцированного бесплодия проведена оценка эффективности комплексной терапии, направленной на коррекцию психоэмоционального состояния и вторичной гиперпролактинемии у 72 пациенток в возрасте от 24 до 40 лет с репродуктивными планами (38 женщин основной группы и 34 - группы сравнения). Контрольную группу составили 30 здоровых женщин. Исследования гормонального гомеостаза пациенток до лечения показали снижение среднего уровня гипофизарных гормонов, достаточно низкие средние концентрации эстрадиола и прогестерона, умеренно повышенный уровень пролактина и сниженные показатели толщины эндометрия. Превалирующее большинство женщин находилось в состоянии повышенной реактивной и личностной тревожности. Всем участницам исследования назначалась антистрессорная терапия (АСТ) (фенибут + мебикар). Кроме того, пациентки основной группы на фоне антистрессорного лечения получали препарат циклодинон, который обладает мягким дофаминергическим действием, способствуя угнетению секреции пролактина и нормализации функции гипоталамо-гипофизарно-яичниковой системы. Уже через 3 мес после начала комплексной АСТ в обеих группах снизился уровень реактивной тревожности и в меньшей степени - личностной тревожности. Динамический контроль содержания гормонов показал существенное снижение средней концентрации пролактина и повышение синтеза фолликулостимулирующего, лютеинизирующего гормонов, эстрадиола и прогестерона в сыворотке крови женщин группы приема циклодинона, где также достоверно снизилась средняя концентрация пролактина и увеличилась толщина эндометрия. В группе сравнения, где применялась только АСИ, подобная тенденция наблюдалась, однако полной нормализации не произошло. В течение 3 лет после курса лечения беременность наступила у 32 пациенток основной группы и лишь у 17 - группы сравнения. Из результатов исследования можно сделать вывод о высокой эффективности комбинации АСТ и дофаминергической терапии.
Попередній перегляд:   Завантажити - 459.364 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Татарчук Т. Ф. 
Роль гиперпролактинемии в генезе стрессиндуцированного бесплодия и возможности ее коррекции [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, С. И. Регеда, Н. В. Яроцкая, А. А. Горохова // Здоровье женщины. - 2017. - № 6. - С. 31-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_6_6
Проведена оценка эффективности лечения первичного стресс-индуцированного бесплодия с применением комплексной терапии, направленной на коррекцию психоэмоционального состояния и вторичной гиперпролактинемии у 72 пациенток в возрасте от 24 до 40 лет с репродуктивными планами (38 женщин основной группы и 34 - группы сравнения). Тридцать здоровых женщин составили контрольную группу. До лечения исследования гормонального гомеостаза (ГГ) показали снижение среднего уровня гипофизарных гормонов, достаточно низкие средние концентрации эстрадиола и прогестерона, умеренно повышенный уровень пролактина и сниженные показатели толщины эндометрия у всех пациенток. Повышенный уровень личностной (ЛТ) и реактивной тревожности (РТ) также отмечался у большинства женщин. Помимо антистрессорной терапии (АСТ) с применением фенибута и мебекара, пациентки основной группы получали мягкий дофаминомиметик циклодинон, который способствует угнетению секреции пролактина и нормализации функции гипоталамо-гипофизарно-яичниковой системы. Пациентки группы сравнения получали только АСТ. Уже через 3 месяца после начала комплексной АСТ в обеих группах снизился уровень РТ, и в меньшей степени - ЛТ. Динамика восстановления ГГ в группах значительно отличалась. Так, более существенное снижение средней концентрации пролактина и повышение синтеза фолликулостимулирующего, лютеинизирующего гормонов, эстрадиола и прогестерона в сыворотке крови отмечалось в основной группе. В ней же отмечалось увеличение толщины эндометрия. В группе сравнения, где применялась только АСТ, наблюдалась только тенденция без полной нормализации. В течение трех лет после курса лечения беременность наступила у 32 пациенток основной группы, и лишь у 17 - группы сравнения. Из результатов исследования можно сделать вывод о высокой эффективности комбинации АСТ и дофаминергической терапии. Следовательно, можно рекомендовать назначение дофаминергических фитопрепаратов, в частности циклодинона, на фоне АСТ пациенткам со стресс-индуцированным бесплодием с целью коррекции психосоматических нарушений и повышения клинической частоты беременности.
Попередній перегляд:   Завантажити - 464.675 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Захаренко Н. Ф. 
Опыт применения синтетических протезов в хирургии пролапса женских половых органов [Електронний ресурс] / Н. Ф. Захаренко, Н. В. Косей, Н. Ю. Педаченко // Клінічна хірургія. - 2017. - № 11. - С. 61-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_11_19
Оптимизация хирургического лечения пролапса женских половых органов (ЖПО). Проанализирован десятилетний опыт выполнения реконструктивных операций на влагалище с использованием синтетических сетчатых протезов из пролена Gynemesh Soft (слингов) у 194 женщин в возрасте от 42 до 76 лет по поводу пролапса ЖПО. Влагалищная экстирпация матки выполнена у 93 (47,9 %) женщин, по поводу полного выпадения матки - у 43 (22,2 %), лейомиомы матки - у 26 (13,4 %), рецидивирующих декубитальных язв - у 9 (4,6 %), патологии шейки матки - у 9 (4,6 %), гиперпластических процессов в эндометрии в период менопаузы, подтвержденных по результатам гистологического исследования - у 6 (3,1 %). У 101 (52,1 %) пациентки проведено хирургическое лечение пролапса ЖПО с использованием синтетических слингов без предварительной гистерэктомии. Проанализированы типичные осложнения хирургического вмешательства. По данным активного мониторинга, осложнения выявлены у 5,2 % пациенток, в том числе у 8 (4,1 %) - эрозия влагалища после установки систем Prolift posterior, у 1 (0,5 %) - пролапс протеза в мочевой пузырь после применения системы Prolift anterior, у 1 (0,5 %) - рецидив пролапса после установки системы Prolift total. Выводы: профилактикой осложнений является точное соблюдение технологии установки имплантата c соблюдением рекомендаций: соответствие площади сетки площади пролабирующей слизистой оболочки, отсутствие натяжения при установке протеза, расположение протеза субфасциально, фиксация сетки в целях предупреждения ее смещения, назначение адекватной адъювантной терапии после операции.
Попередній перегляд:   Завантажити - 159.405 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Косей Н. В. 
Морфофункціональні та імуногістохімічні характеристики різних клініко-патогенетичних варіантів лейоміоми матки [Електронний ресурс] / Н. В. Косей, Т. Д. Задорожна, Н. Ф. Захаренко, Н. Ю. Педаченко, І. Ю. Ганжий // Патологія. - 2017. - Т. 14, № 3. - С. 319-325. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2017_14_3_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.125 Mb    Зміст випуску     Цитування
13.

Захаренко Н. Ф. 
Зв’язок між факторами росту в загальному та локальному кровообігу та гіперпроліферативними захворюваннями матки [Електронний ресурс] / Н. Ф. Захаренко, З. Б. Хомінська, Н. В. Косей, В. П. Ковбасій, В. А. Джупін // Здоровье женщины. - 2012. - № 1. - С. 169-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_1_36
Попередній перегляд:   Завантажити - 220.37 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Косей Н. В. 
Ультраструктурні особливості різних клінікопатогенетичних варіантів лейоміоми матки [Електронний ресурс] / Н. В. Косей // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 94-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_2_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.293 Mb    Зміст випуску     Цитування
15.

Татарчук Т. Ф. 
Роль порушень репродуктивного здоров’я в розвитку метаболічного синдрому у жінок [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, С. І. Регеда, Т. М. Тутченко, М. І. Гламазда // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Т. 25, № 1. - С. 77-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2019_25_1_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 862.309 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Татарчук Т. Ф. 
Особливості стану імунної системи у жінок із лейоміомою матки після емболізації маткових артерій [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, Л. А. Васильченко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2018. - Вип. 2. - С. 172-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2018_2_31
Попередній перегляд:   Завантажити - 663.043 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Татарчук Т. Ф. 
Прогнозування виникнення гіперпроліферативних захворювань ендометрія у жінок в постменопаузі [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, О. В. Занько, І. М. Ретунська // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2018. - Вип. 2. - С. 179-183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2018_2_32
Попередній перегляд:   Завантажити - 684.386 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Татарчук Т. Ф. 
Оптимізація методів діагностики гіперпроліферативної патології у жінок постменопаузального віку [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, О. В. Занько // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2017. - Вип. 2. - С. 259-263. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2017_2_49
Попередній перегляд:   Завантажити - 881.605 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Татарчук Т. Ф. 
Клініко-антропометричні паралелі у пацієнток з СПКЯ [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, І. М. Капшук, Г. В. Ветох // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2015. - Вип. 2. - С. 240-244. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2015_2_61
Попередній перегляд:   Завантажити - 181.954 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Татарчук Т. Ф. 
Особливості менструального циклу після застосування різних видів органозберігаючого хірургічного лікування лейоміоми матки [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, Н. О. Редько, Н. В. Яроцька // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2015. - Вип. 2. - С. 245-251. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2015_2_62
Попередній перегляд:   Завантажити - 251.175 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського