Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (11)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Корсак А$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 22
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Корсак А. В. 
Ультраструктура дистального відрізка травмованого сідничого нерва за умов впливу високочастотного електрохірургічного інструменту на етапах дегенерації та ранньої регенерації [Електронний ресурс] / А. В. Корсак, Л. О. Стеченко, Ю. І. Бабаскін // Український морфологічний альманах. - 2013. - Т. 11, № 2. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2013_11_2_30
Попередній перегляд:   Завантажити - 959.436 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Корсак А. В. 
Імуногістохімічна характеристика клітинних популяцій у регенераційній невромі периферійного нерва [Електронний ресурс] / А. В. Корсак, Ю. Б. Чайковський // Вісник проблем біології і медицини. - 2011. - Вип. 2(2). - С. 135-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2011_2(2)__50
Попередній перегляд:   Завантажити - 84.386 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Корсак А. В. 
Морфологічна характеристика периферійного нерва за умов впливу високочастотного електрохірургічного інструменту [Електронний ресурс] / А. В. Корсак // Вісник проблем біології і медицини. - 2011. - Вип. 3(2). - С. 102-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2011_3(2)__28
Попередній перегляд:   Завантажити - 77.571 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Корсак А. В. 
Ультраструктура аферентного сегментарного центру травмованого периферійного нерва за умов впливу високочастотної електрозварювальної технології [Електронний ресурс] / А. В. Корсак, Ю. Б. Чайковський, С. М. Чухрай, Н. В. Ритікова, Г. С. Маринський, О. В. Чернець, К. Г. Лопаткіна, В. А. Васильченко, Д. Ф. Сидоренко, Ю. З. Буряк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 213-219 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__31
На сучасному рівні широко в медичній практиці застосовується високочастотні-електрозварювальні технології, але вплив їх на нервову тканину до цього часу не визначено. Мета роботи - вивчення змін ультраструктури клітинних популяцій аферентного сегментарного центра під час процесу регенерації травмованого сідничого нерва за умов впливу високочастотної електрозварювальної технології. За допомогою методу електронної мікроскопії вивчено аферентні сегментарні центри сідничних нервів щурів (n = 20) на 1, 6 тижнях після операції відтворення моделі стандартної травми периферійного нерва з подальшим відновленням цілісності стовбура за допомогою епіневрального шва (I група) та після оперативного лікування травми нерва за запропонованою методикою з використанням високочастотної електрозварювальної технології. Контролем були псевдооперовані щури (n = 5) (III група). У разі відновлення цілісності нервового стовбура за допомогою СВ-електрозварювальної технології в нейроцитах спинномозкових вузлів ознаки альтерації та активації виражені слабкіше, ніж в групі тварин, яким цілісність нервового стовбура було відновлено за допомогою епіневральних швів. У групі тварин, яким було застосовано електрозварювальну технологію, також знижена комунікаційна взаємодія між клітинами сателітами та нейронами. Вище наведене свідчить, що у тварин, яким було застосовано електрозварювальну технологію, наявна відсутність затримки дегенерації та існують благоприємні умови для росту аксонів. Висновки: застосування ВС-електрозварювальної технології сприяє прискоренню відновлення травмованого периферійного нерва.
Попередній перегляд:   Завантажити - 204.294 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Корсак А. В. 
Морфологічнахарактеристика мікрооточення нейроцитів рухового центру травмованого сідничого нерву за умов впливу високочастотної-електрозварювальної технології [Електронний ресурс] / А. В. Корсак, Ю. Б. Чайковський, С. М. Чухрай, Н. В. Ритікова, Г. С. Маринський, О. В. Чернець, К. Г. Лопаткіна, В. А. Васильченко, Д. Ф. Сидоренко, Ю. З., Сердюк В. К. Буряк // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 379-383. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 260.556 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Корсак А. В. 
Ультраструктура аферентного сегментарного центру травмованого периферійного нерва за умов впливу високочастотної електрозварювальної технології [Електронний ресурс] / А. В. Корсак // Світ медицини та біології. - 2015. - № 2. - С. 135-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2015_2_35
На сучасному рівні широко в медичній практиці застосовується високочастотні-електрозварювальні технології, але вплив їх на нервову тканину до цього часу не визначено. Мета роботи - вивчення змін ультраструктури клітинних популяцій аферентного сегментарного центра під час процесу регенерації травмованого сідничого нерва за умов впливу високочастотної електрозварювальної технології. За допомогою методу електронної мікроскопії вивчено аферентні сегментарні центри сідничних нервів щурів (n = 20) на 1, 6 тижнях після операції відтворення моделі стандартної травми периферійного нерва з подальшим відновленням цілісності стовбура за допомогою епіневрального шва (I група) та після оперативного лікування травми нерва за запропонованою методикою з використанням високочастотної електрозварювальної технології. Контролем були псевдооперовані щури (n = 5) (III група). У разі відновлення цілісності нервового стовбура за допомогою СВ-електрозварювальної технології в нейроцитах спинномозкових вузлів ознаки альтерації та активації виражені слабкіше, ніж в групі тварин, яким цілісність нервового стовбура було відновлено за допомогою епіневральних швів. У групі тварин, яким було застосовано електрозварювальну технологію, також знижена комунікаційна взаємодія між клітинами сателітами та нейронами. Вище наведене свідчить, що у тварин, яким було застосовано електрозварювальну технологію, наявна відсутність затримки дегенерації та існують благоприємні умови для росту аксонів. Висновки: застосування ВС-електрозварювальної технології сприяє прискоренню відновлення травмованого периферійного нерва.
Попередній перегляд:   Завантажити - 169.951 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Лиходиевский В. В. 
Востановление седалищного нерва крысы после травмы и лечение с использованием электрохирургического инструмента в режиме сваривания [Електронний ресурс] / В. В. Лиходиевский, А. В. Корсак, Ю. Б. Чайковский, О. И. Кривошеева, Е. Г. Лопаткина, В. А. Чернец // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2015. - № 3. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2015_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 267.243 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Ліходієвський В. В. 
Ультраструктурна організація невроми травмованого периферійного нерва щура після оперативного лікування із застосуванням високочастотної електрозварювальної технології [Електронний ресурс] / В. В. Ліходієвський, А. В. Корсак, О. В. Чернець, О. І. Кривошєєва // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 4. - С. 246-250. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_4_59
Попередній перегляд:   Завантажити - 378.898 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Корсак А. В. 
Регенерація травмованого периферійного нерва за умов впливу високочастотного електрохірургічного інструменту та фармакологічної корекції препаратом Траумель С [Електронний ресурс] / А. В. Корсак // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 1(2). - С. 45-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_1(2)__20
Розроблено експериментальну модель оперативного втручання на травмованому периферійному нерві із застосуванням високочастотного електрохірургічного інструменту та фармакологічною корекцією препаратом Траумель С. Використано нейрогістологічний метод дослідження, який дозволив вивчити картину змін структур периферійного нерва в ділянці рененераційної невроми та дистальному відрізку через 6 тижнів після оперативного втручання. Встановлено, що одночасне використання приладу ЕХВЧ під час оперативного втручання на травмованому периферійному нерві та препарату Траумель С у післяопераційному періоді приводить до рівномірного дозрівання сполучної тканини, адекватного вазального забезпечення, впорядкованого розміщення регенеруючих нервових волокон у невромі та більш повну невротизацію дистального відрізку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 938.202 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Корсак А. В. 
Ультраструктура епіневрію травмованого периферійного нерва після оперативного лікування з використанням високочастотної електрозварювальної технології на ранніх етапах регенерації [Електронний ресурс] / А. В. Корсак // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 3(1). - С. 106-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_3(1)__40
Використання електрохірургічних приладів є розповсюдженим в клінічній практиці, проте недостатність відомостей про особливості їх впливів на органи нервової системи обмежує застосування цих приладів в нейрохірургії. Мета дослідження - встановити ультраструктурні зміни епіневрію на ранніх етапах регенерації після оперативного лікування травми периферійного нерва з використанням ВЧ-електрозварювальної технології. Експеримент проведено на щурах-самцях лінії Вістар. Вивчено морфологію епіневрію травмованого периферійного нерва після з'єднання кінців нерва різними способами. Цілісність нервового стовбура відновлювали за допомогою епіневральних швів, високочастотного електрохірургічного інструмента в режимі зварювання, та в режимі біполярної коагуляції. Через 1,3,7,21 днів та безпосередньо після операції проведено електронномікроскопічне дослідження фрагментів епіневрію із місця травми. За результатами дослідження встановлено, що перша підготовча фаза регенерації епіневрію, яка полягає в очищенні місця травми від нежиттєздатних тканин відбувається різними шляхами в залежності від вибору метода зєднання ушкодженого епіневрію під час оперативного лікування з метою відновлення цілосності нервового стовбура. Більш перспективним для застосування в клінічній практиці є ВЧ електрозварювальна технологія, так як в результаті впливу на епіневрій не відбувається утворенням великої кількості та об'єму тканинного детриту, що пришвидшує процес відновлення. При застосуванні ВЧ електрозварювальної технології для відновлення цілісності епіневрію травмованого нервового стовбура під час елемінації пошкодженої тканини переважає денатурація білків, що не супроводжується утворенням великої кількості та об'єму тканинного детриту та згодом і дефекту, що сприяє утворенню ніжного сполучнотканинного рубця.
Попередній перегляд:   Завантажити - 968.301 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Корсак А. В. 
Структурні зміни епіневрію сідничого нерва щура за умов впливу високочастотної електрозварювальної технології [Електронний ресурс] / А. В. Корсак // Світ медицини та біології. - 2015. - № 4(53). - С. 118-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2015_4(53)__33
Попередній перегляд:   Завантажити - 165.185 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Чайковский Ю. Б. 
Модель системного поражения организма [Електронний ресурс] / Ю. Б. Чайковский, Д. М. Иродов, М. В. Драгулян, Т. П. Гулько, П. В. Бучек, А. В. Корсак, А. В. Неверовский, В. А. Кордюм // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2016. - Т. 22, № 3-4. - С. 283-297. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2016_22_3-4_2
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.451 Mb    Зміст випуску     Цитування
13.

Літвінова Н. Ю. 
Експериментальна модель лікування хронічної критичної ішемії тканин нижньої кінцівки з використанням культури стовбурових клітин, одержаних з жирової тканини [Електронний ресурс] / Н. Ю. Літвінова, В. Г. Мішалов, В. А. Черняк, Д. Є. Дубенко, В. В. Ліходієвський, А. В. Корсак, Д. О. Зубов, Р. Г. Васильєв // Клінічна хірургія. - 2017. - № 11. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_11_22
Захворювання периферійних артерій (ЗПА) є важливою медико-соціальною проблемою, що потребує розробки нових видів терапії, зокрема, використання аутологічних стовбурових клітин. Мета роботи - вчити морфофункціональний стан нижніх кінцівок кролів, у яких моделювали хронічну критичну ішемію тканин нижніх кінцівок (ХКІНК) та застосовували культуру аутологічних стовбурових клітин, одержаних з їх жирової тканини (ADSCs). У дослідження включені 18 кролів-самиць, розподілених на 3 групи: псевдооперованих (I), оперованих, яким вводили ізотонічний розчин NaCl (II), оперованих, яким вводили ADSCs (III). Морфофункціональний стан тазових кінцівок оцінювали за даними дуплексної флоуметрії, функціональних тестів та морфологічного дослідження. У тварин III групи спостережено часткове відновлення функції тазової кінцівки та покращення стану м'язової тканини, чого не було у тварин II групи. В III групі відзначене припинення прогресування некротичних процесів та часткова епітелізація трофічних виразок. Висновки: використання ADSCs при моделюванні ХКІНК у кролів сприяло відновленню функції тазової кінцівки, що проявлялося якісними й кількісними змінами морфофункціональних показників через 5 тиж після введення стовбурових клітин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 204.6 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Чепурний Ю. В. 
Морфологічні зміни зорового нерва після травми за умов застосування стовбурових клітин в експерименті [Електронний ресурс] / Ю. В. Чепурний, А. В. Копчак, А. В. Корсак, В. В. Лиходієвський, О. І. Ковальчук, С. С. Олефір, А. О. Забіла, Ю. Б. Чайковський // Офтальмологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ofzh_2017_5_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.954 Mb    Зміст випуску     Цитування
15.

Корсак А. В. 
Ультраструктурні особливості невроми на етапах дегенерації та ранньої регенерації за умов різних методів впливу електрохірургічного високочастотного інструменту на периферійний нерв [Електронний ресурс] / А. В. Корсак, Ю. Б. Чайковський, С. М. Чухрай, О. В. Чернець // Експериментальна і клінічна медицина. - 2014. - № 2. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2014_2_21
Попередній перегляд:   Завантажити - 212.086 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Цимбалюк В. І. 
Електрозварна технологія у відновленні цілісності травмованого периферичного нерва: огляд літератури і власних експериментальних даних [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв, П. В. Іванчов, В. Ю. Молотковець, Ю. Б. Чайковський, А. В. Корсак // Ukrainian neurosurgical journal. - 2020. - Т. 26, № 2. - С. 24-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2020_26_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 421.814 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Корсак А. К. 
Аневризматические кисты нижней челюсти у детей и подростков [Електронний ресурс] / А. К. Корсак, Ю. В. Зенькевич // Педиатрия. Восточная Европа. - 2019. - Т. 7, № 1. - С. 35-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedeaseu_2019_7_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 141.771 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Чепурний Ю. В. 
Вплив постнатальних мультипотентних стовбурових клітин(похідних нервового гребня) на перебіг регенерації в зоні експериментального пошкодження м’якотканинного вмісту орбіти ока [Електронний ресурс] / Ю. В. Чепурний, Т. В. Кустрьо, А. В. Корсак, В. В. Ліходієвський, А. Є. Родніченко, О. С. Губар, О. В. Злацька, А. В. Копчак, А. О. Забіла, С. С. Олефір, Д. О. Зубов, Р. Г. Васильєв, Ю. Б. Чайковський // Проблеми кріобіології і кріомедицини. - 2018. - Т. 28, № 1. - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KrioBiol_2018_28_1_13
Травматичні пошкодження орбіти ока пов'язані з одночасним ураженням декількох структур різного генезу, що обтяжує перебіг патологічних процесів у них та формує "порочне коло" патогенезу. Дегенерація м'якотканинного вмісту орбіти (окорухові м'язи та ретробульбарна клітковина) негативно впливає на відновлення очного яблука, зорового та окорухового нерва, що може змінювати форму обличчя внаслідок посттравматичного енофтальму. У цьому випадку реабілітація пацієнтів буде більш тривалою, а її ефективність меншою. Актуальним є пошук ефективних засобів, які одночасно стимулювали б регенерацію структур орбіти. Одним із таких засобів є застосування стовбурових клітин, основний механізм дії яких у місці введення - хоумінг, виділення васкулогенних або інших трофічних факторів, цитокінів і клітинних месенджерів. Завдяки властивостям стовбурових клітин їх можливо використовувати як ефективний засіб стимуляції відновлення структур пошкодженої орбітальної ділянки. Мета роботи - вивчення структурних змін м'якотканинного вмісту травмованої орбіти ока щурів після застосування постнатальних мультипотентних стовбурових клітин - похідних нервового гребня. На підставі результатів проведеного дослідження встановлено, що введення мезенхімальних стовбурових клітин - похідних нервового гребеня - після експериментального пошкодження орбіти та її вмісту стимулює відновні процеси в окорухових м'язах та ретробульбарній клітковині. Перспективою для подальших досліджень може бути застосування методу імуногістохімії для більш детального дослідження участі клітинних популяцій у відновленні ушкоджених окорухових м'язів та ретробульбарної клітковини за умов застосування стовбурових клітин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 568.399 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Ліходієвський В. В. 
Морфологічні особливості селезінки за умов експериментальної моделі поліорганної недостатності та застосування стовбурових клітин [Електронний ресурс] / В. В. Ліходієвський, А. В. Корсак, Д. М. Іродов, Ю. Б. Чайковський, В. А. Кордюм, С. С. Олефір, О. А. Забіла, М. В. Ковальчук, Т. А. Рубан, Н. С. Шувалова // Проблеми кріобіології і кріомедицини. - 2018. - Т. 28, № 1. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KrioBiol_2018_28_1_14
У експерименті розроблено модель системного ураження організму тетрахлорметаном, яка грунтується на відтворенні оксидативного стресу, що викликає розвиток синдром поліорганної недостатності (СПОН) у людини і супроводжується патологічними змінами печінки, легенів, нирок та селезінки. Мета роботи - дослідження морфологічних особливостей селезінки за умов експериментального моделювання СПОН та введення стовбурових клітин. Встановлено морфологічні зміни у селезінці тварин контрольної та обох експериментальних груп, які опосередковано свідчать про імуномодулювальний вплив мезінхімальних стовбурових клітин на організм після моделювання поліорганної недостатності введенням тетрахлорметану. Перспективою подальших досліджень є визначення присутності введених стовбурових клітин у різних органах за допомогою флуоресцентної мікроскопії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 309.462 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Молотковець В. Ю. 
Морфологія регенераційної невроми травмованого периферійного нерва за умов відтворення негайного зварного епіневрального з’єднання кукс та часткової іммобілізації кінцівки [Електронний ресурс] / В. Ю. Молотковець, В. І. Цимбалюк, А. В. Корсак, В. В. Ліходієвський, Ю. Б. Чайковський // Світ медицини та біології. - 2017. - № 4. - С. 152-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2017_4_37
Попередній перегляд:   Завантажити - 544.599 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського