Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (14)Журнали та продовжувані видання (11)Автореферати дисертацій (3)Реферативна база даних (37)Авторитетний файл імен осіб (2)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Копиця М$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 45
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Копиця М. Д. 
Історія Академії у постатях її керівників [Електронний ресурс] / М. Д. Копиця // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2013. - № 4. - С. 41-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chasopys_2013_4_28
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.546 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Копиця М. Д. 
Діяльність Рейнгольда Глієра в Києві: джерелознавчий погляд [Електронний ресурс] / М. Д. Копиця // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2014. - Вип. 112. - С. 9-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvnmau_2014_112_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 301.538 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Копиця М. 
Марина Губаренко (До дня народження) [Електронний ресурс] / М. Копиця // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. - 2009. - Вип. 2. - С. 53-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmpmn_2009_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 181.976 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Копиця М. 
Скорульська Р., Чуєва М. Микола Лисенко. Дні і роки / Роксана Скорульська, Марина Чуєва. – Київ : Музична Україна, 2015. – 744 с. [Електронний ресурс] / М. Копиця // Студії мистецтвознавчі. - 2016. - Число 1. - С. 104-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2016_1_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 624.558 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Копиця М. Д. 
Борис Лятошинський. Педагогічна та суспільно-громадська діяльність [Електронний ресурс] / М. Д. Копиця // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2015. - Вип. 113. - С. 24-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvnmau_2015_113_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 300.737 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Петюніна О. В. 
Роль ST2 у хворих на гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, Я. В. Гільова, Л. Л. Петеньова, Н. В. Титаренко // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 1. - С. 48-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2017_1_9
Мета роботи - вивчити роль ST2 у хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST. Обстежено 65 пацієнтів, яких було госпіталізовано до відділення інтенсивної терапії ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України". Усім пацієнтам було проведено селективну коронароангіографію та стентування інфаркт-залежної артерії. Рівень ST2 визначали за допомогою імуноферментного методу з використанням набору реактивів Presage ST2 Assay, Critical Diagnostics, США. Статистичну обробку одержаних даних проведено за допомогою пакета статистичних програм Statistica 8.0 (StatSoft Inc, США), Microsoft Office Excel 2003. Виявлено, що підвищення рівня ST2 свідчить про наявність раннього ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ). Його рівень у жінок вище, ніж у чоловіків, що підтверджує їх більшу вразливість до коронарного ушкодження. Наявність стабільної стенокардії до інфаркту міокарда сприяє менш вираженому ремоделюванню ЛШ, що зумовлено розвитком колатералей у цієї категорії хворих. Висновки: підвищення рівня ST2 свідчить про наявність раннього ремоделювання ЛШ. Рівень ST2 у випадку інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST вище у жінок, ніж у чоловіків, що підтверджує їх більшу вразливість до коронарного ушкодження.
Попередній перегляд:   Завантажити - 772.76 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Петюніна О. В. 
Однонуклеотидний поліморфізм А1166С гена AGTІІR1 і ремоделювання серця після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця // Серце і судини. - 2017. - № 4. - С. 61-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_4_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.233 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Копиця М. Д. 
Роки трагічних випробувань (консерваторія 1948, 1949, 1952) [Електронний ресурс] / М. Д. Копиця // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2016. - Вип. 114. - С. 6-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvnmau_2016_114_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 702.752 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Копиця М. П. 
Чинники, що впливають на рівень sST2 у хворих з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / М. П. Копиця, О. В. Петюніна // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_2_5
Цель работы - изучить влияние различных факторов на уровень sST2 у больных с инфарктом миокарда (ИМ) с элевацией сегмента ST. Проанализированы данные 65 пациентов с острым ИМ с элевацией сегмента ST, из них мужчин - 54 (83,1 %), женщин - 11 (26,9 %). Средний возраст больных составил (57,0 +- 3,5) года. Исследование проведено в течение 1 сут после реваскуляризации инфарктзависимой артерии методом стентирования. Определено содержание sST2 иммуноферментным методом, его уровень считали нормальным менее 35 нг/мл. Эхокардиографию выполняли при помощи аппарата Medison Sono Ace X6 (Корея). Выявлена положительная корреляционная связь между содержанием sST2 и частотой сокращений сердца (r = 0,25; P = 0,05), конечнодиастолическим (r = 0,31; P = 0,03) и конечносистолическим (r = 0,38; P = 0,007) размером левого желудочка и отрицательная - с фракцией выброса левого желудочка (r = -0,48; P = 0,0001). Согласно полученной статистически значимой регрессионной модели (P << 0,05) у больных с ИМ с элевацией сегмента ST наличие повышенного уровня sST2 обусловлено влиянием таких факторов, как фракция выброса (20,64 %; P = 0,0001), наличие стабильной стенокардии до развития ИМ (11,03 %; P = 0,01), женский пол (9,96 %; P = 0,01), снижение уровня холестерина липопротеинов высокой плотности (8,54 %; P = 0,05) и повышение содержания креатинина (7,83 %; P = 0,046). Выводы: полученные данные свидетельствуют об участии sST2 в раннем ремоделировании левого желудочка после перенесенного ИМ с элевацией сегмента ST. Использование пошагового регрессионного анализа позволяет комплексно оценить степень влияния различных клинико-анамнестических данных на уровень sST2.
Попередній перегляд:   Завантажити - 147.676 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Копиця М. П. 
Васкулоендотеліальний фактор росту А та поліморфізм G634C гена ВЕФР­A у хворих на гострий інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / М. П. Копиця, І. М. Кутя // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 964.934 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Петюніна О. В. 
Особливості ремоделювання серця у хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, залежно від поліморфізму Lys198Asn гена ендотеліну-1 [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, В. Ю. Гальчинська, Л. Л. Пєтєньова // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 3-4. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_3-4_9
Мета роботи - вивчити клініко-генетичні аспекти асоціацій поліморфізму Lys198Asn гена ендотеліну-1 (EDN-1) з розвитком ремоделювання міокарда після перенесеного гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (ГІМеST). До дослідження було залучено 91 пацієнта з ГІМеST, 70 (77 %) чоловіків те 21 (23 %) жінку віком (60,3 +- 9,4) року після проведення селективної короангіаграфії (СКГ) із стентуванням інфаркт-залежної артерії. Дослідження поліморфізму Lys198Asn гена EDN-1 проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції з електрофоретичною схемою детекції результату. Спостереження за пацієнтами відбувалось протягом 6 міс після індексної події. Виявилось, що частота виникнення ГІМеST у чоловіків - носіїв генотипів Lys198Asn та Asn198Asn гена EDN-1 в 3,19 разу вище, ніж у жінок (<$Echi sup 2 ~=~4,01>; p = 0,043); з наявністю артеріальної гіпертензії - в 3,72 разу вище (<$Echi sup 2 ~=~4,31>; p = 0,038); у курців - в 2,06 разу (<$Echi sup 2 ~=~4,66>; p = 0,031), що асоціюється з більш тяжкими ушкодженнями коронарних судин. У гострому періоді ГІМеST структурно-функціональні показники міокарда залежно від поліморфізму Lys198Asn гена EDN-1 не відрізнялись. Через 6 міс після події у носіїв генотипу Lys198Asn + Asn198Asn у порівнянні з генотипом Lys198Lys відбувалось збільшення розмірів та об'ємів порожнини лівого шлуночка (ЛШ), маси міокарда ЛШ, діаметра лівого передсердя, тобто відзначалась схильність до прогресуючого процесу ремоделювання міокарда та розвитку хронічної серцевої недостатності. Висновки: у хворих, що перенесли ГІМеST, генотипи Lys198Asn + Asn198Asn гена EDN-1 у порівнянні з генотипом Lys198Lys асоціюються з індивідуальною схильністю до формування дилатації ЛШ, тобто несприятливого або дезадаптивного варіанта післяінфарктного ремоделювання міокарда.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.001 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Петюніна О. В. 
Прогностичне значення розчинного ST2 як предиктора пізнього ремоделювання лівого шлуночка після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. Є. Березін // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 89-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_4_15
Мета роботи - вивчити прогностичне значення розчинного ST2 (sST2) щодо розвитку патологічного ремоделювання лівого шлуночку (РМЛШ) через 6 міс після перенесеного гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI). Для дослідження ретроспективно відібрано 65 пацієнтів з підтвердженим STEMI, госпіталізованих до відділення інтенсивної терапії ДУ "Національний Інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України" в період із січня 2016 р. до червня 2018 р. після реваскуляризації міокарда. В усіх пацієнтів відбулося відновлення кровотоку TIMI III. Серед хворих переважали чоловіки середнім віком (58,71 +- 11,04) року (83,1 %). Проводили ультразвукову діагностику з визначенням поздовжнього стрейну. Рівень sST2 та N-термінального мозкового натрійуретичного пептиду визначали за імуноферментним методом. За пацієнтами спостерігали протягом 6 міс. За результатами повторного обстеження виділили 2 підгрупи залежно від розвитку патологічного РМЛШ: у першій групі збільшення кінцеводіастолічного об'єму ЛШ перевищувало 10 % (n = 29), у другій - було менше ніж 10 % (n = 36). За допомогою ROC-аналізу встановлено, що рівень sST2 >> 35 нг/мл у стаціонарний період STEMI є предиктором патологічного РМЛШ через 6 міс після успішного перкутанного коронарного втручання (AUC = 0,672; 95 % довірчий інтервал - 0,523 +- 0,799; p = 0,0344, чутливість - 46,7 %, специфічність - 85,7 %). Одно- та мультиваріативний логрегресійний аналіз виявив, що вміст sST2 >> 35 нг/мл був незалежним предиктором розвитку пізнього РМЛШ. Висновки: рівень sST2 у сироватці крові понад 35 нг/мл у пацієнтів з STEMI після успішного перкутанного коронарного втручання з кровотоком в інфаркт-залежній артерії TIMI III асоціюється з патологічним РМЛШ, що можна використовувати для стратифікації ризику його виникнення в цій когорті хворих.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.441 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Петюніна О. В. 
Асоціації рівня васкулоендотеліального фактора росту А з показниками гемодинаміки у хворих, що перенесли інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 5. - С. 45-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_5_8
Цель работы - исследовать ассоциации между уровнем васкулоэндотелиального фактора роста А (ВЭФР-А) и показателями ремоделирования миокарда у больных, перенесших инфаркт миокарда (ИМ) с элевацией сегмента ST. Обследовано 62 пациента с ИМ с элевацией сегмента ST (51 (82,3 %) мужчина и 11 (17,7 %) женщин в возрасте в среднем (58,63 +- 8,90) года). Пациенты были госпитализированы в 2016 - 2017 гг. в отделение интенсивной терапии ГУ "Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины" после проведения селективной коронароангиографии со стентированием инфарктзависимой артерии, которое проводили в Институте общей и неотложной хирургии им. В. Т. Зайцева и Областной клинической больнице. Эхокардиографию осуществляли при поступлении пациента в стационар. Исследование ВЭФР-А в сыворотке крови проводили иммуноферментным методом на 7-е сутки ИМ с элевацией сегмента ST. Уровень тревожности в течение 10 - 14 суток до ИМ с элевацией сегмента ST оценивали с помощью опросника Тейлора. Повторное обследование выполнено через 6 мес наблюдения 47 пациентам. У больных ИМ с элевацией сегмента ST по сравнению с пациентами контрольной группы выявлено статистически значимое повышение уровня ВЭФР-А в сыворотке крови, что коррелирует с маркером повреждения миокарда - креатинфосфокиназой. ИМ с элевацией сегмента ST с уровнем ВЭФР-А ниже медианы 160 пг/мл по сравнению с уровнем цитокина больше медианы 160 пг/мл ассоциируется с большей частотой ИМ у мужчин (P = 0,023), наличием тревожности до ИМ (P = 0,019), увеличением конечнодиастолического и конечносистолического размера, конечнодиастолического объема левого желудочка в острую фазу инфаркта, конечнодиастолического и конечносистолического размера, конечнодиастолического объема, массы миокарда левого желудочка, отношения Е/А, более низкой толерантностью к физической нагрузке через 6 мес наблюдения. Это свидетельствует о негативной ассоциации сниженного уровня ВЭФР-А с состоянием внутрисердечной гемодинамики после перенесенного ИМ и о позитивной ассоциации с его повышенным уровнем. Уровень ВЭФР-А <$E symbol Г~201,86> пг/мл с чувствительностью 57,9 % и специфичностью 85,7 % (площадь под ROC-кривой 0,711; 95 % доверительный интервал 0,513 - 0,908; P = 0,036) имеет прогностическое значение для развития неблагоприятного ремоделирования левого желудочка. Выводы: уровень ВЭФР-А - важный показатель, который используется для оценки тяжести повреждения миокарда левого желудочка и прогнозирования развития его патологического ремоделирования.
Попередній перегляд:   Завантажити - 143.836 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Березін О. Є. 
Фактор росту і диференціювання 15 — біомаркер несприятливого прогнозу при серцево­судинних захворюваннях [Електронний ресурс] / О. Є. Березін, O. В. Петюніна, М. П. Копиця // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 72-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2019_1_14
Серцева недостатність (СН) - поширена причина передчасної смерті пацієнтів із доведеними серцево-судинними захворюваннями (ССЗ). Відомо, що біологічні маркери, насамперед натрійуретичні пептиди, галектин-3, розчинний ST2 та кардіоспецифічні тропоніни, надають змогу спрогнозувати несприятливі кардіальні події, зокрема СН, як у загальній популяції, так і у пацієнтів із ССЗ. Проведені останнім часом клінічні дослідження довели, що біомаркери відрізняються за здатністю визначати ризик виникнення ССЗ та смерті. Остання залежить від низки чинників, зокрема від віку, статі, коморбідності, режиму медикаментозної терапії, фенотипу СН. Із згаданих біомаркерів лише натрійуретичні пептиди і ST2 використовують для біомаркер-керованої терапії СН, а їх послідовне серійне вимірювання не посилює прогностичний ефект за тривалого спостереження, особливо у пацієнтів зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Фактор росту і диференціювання 15 (ФРД-15) належить до суперсімейства факторів росту <$Ebeta> та регулює функцію мітохондрій широкого спектру клітин, залучених у запалення, оксидативний стрес, апоптоз, імунні реакції, фіброз, репарацію та малігнізацію, що надає змогу використовувати його для стратифікації ризику в хворих із ССЗ, зокрема із СН. ФРД-15 синтезується та вивільняється внаслідок адаптації до стресу, його рівень у плазмі крові прямо пропорційно корелює з тяжкістю СН, піковою концентрацією N-термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду, рівнем смертності від усіх причин. Припускають, що додавання ФРД-15 до мультимаркерного пула (високочутливий C-реактивний протеїн та розчинний ST2 з галектином-3/N-термінальним фрагментом мозкового натрійуретичного пептиду або без нього) може сприяти прогнозу СН та полегшити диференціацію СН зі збереженою ФВ ЛШ від СН зі зниженою/помірно зниженою ФВ ЛШ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.327 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Петюніна О. В. 
Зв’язок макрофагінгібуючого фактора з клініко-анамнестичими показниками хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, А. В. Кобець // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 978.774 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Петюніна О. В. 
Асоціації рівня макрофаг-інгібуючого фактора зі ступенем тривожності та депресії у хворих, що перенесли інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. В. Скринник // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 3. - С. 45-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_3_8
Мета роботи - дослідити асоціації макрофаг-інгібуючого фактора (МІФ) з наявністю тривожності, депресії та стресу до події у хворих з інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST. У дослідження залучено 73 пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST з відновленням кровоплину TIMI - III віком у середньому (58,37 +- 10,34) року. Розподіл тактики реваскуляризації був таким: 43 (58,9 %) пацієнтам проведено первинне черезшкірне коронарне втручання з використанням bare-metal coronary stent, 30 (41,1 %) - догоспітальний тромболізис з наступним черезшкірним коронарним втручанням протягом 12 год. Ехокардіографію здійснено впродовж стаціонарного етапу лікування пацієнта. МІФ сироватки крові визначали імуноферментним методом. Тривожність, депресію та стрес оцінено за допомогою опитувальників DASS-21. При порівнянні медіанних значень рівня МІФ у пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST спостерігали статистично значуще підвищення концентрації МІФ відносно контролю (відповідно 2582,80 [1308,40 - 4122,20] та 573,75 [397,80 - 1016,75] нг/мл, p << 0,001). Виявлено позитивну кореляцію між вмістом МІФ та рівнями тропоніну I (r = 0,33; p = 0,045) і лейкоцитів крові (r = 0,36; p = 0,039), що підтверджує його участь у процесах запалення та некрозу. Уніваріантний та мультиваріантний аналіз виявив вплив ступеня зростання депресії та тривожності за опитувальником DASS-21 (відповідно p = 0,0138 та p = 0,0050) на ступінь зростання рівня МІФ. Висновки: одержані дані підтверджують взаємозв'язок між рівнем МІФ і тривожністю та депресією до виникнення ІМ, що свідчить про їх вплив на процеси запалення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 163.031 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Петюніна О. В. 
Роль однонуклеотидного поліморфізму Т786С гена ендотеліальної NO­синтази після інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. Є. Березін, Д. П. Бабічев // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 63-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2019_2_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.753 Mb    Зміст випуску     Цитування
18.

Петюніна О. В. 
Поліморфізм Т786С гена ендотеліальної NOсинтази, васкулоендотеліальний фактор росту-а при інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, Л. Л. Пєтєньова // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2019. - Т. 7, № 1. - С. 48-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2019_7_1_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 765.407 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Копиця М. Д. 
Два рішення - дві художні картини світу (романс Віктора Косенка "На майдані" на вірш Павла Тичини) [Електронний ресурс] / М. Д. Копиця // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2016. - Вип. 115. - С. 85-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvnmau_2016_115_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 435.515 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Петюніна О. В. 
Роль однонуклеотидного поліморфізму VAL66MET гена BDNF у формуванні кінцевих точок після інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST [Електронний ресурс] / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. В. Скринник // Український вісник психоневрології. - 2019. - Т. 27, вип. 3. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2019_27_3_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 243.489 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського