Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (11) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (23) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Квасниця І$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 33 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Квасниця І. В. Ортопіроксен з неогенових туфів Вигорлат-Гутинського пасма (Закарпаття) [Електронний ресурс] / І. В. Квасниця, Т. І. Шемякіна // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2011. - Т. 8. - С. 117-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2011_8_29 | |||
| 2. | 
Сьомка В. О. Морфологічні, структурні та хімічні особливості молібденітів Українського щита [Електронний ресурс] / В. О. Сьомка, І. В. Квасниця, С. М. Бондаренко, Г. В. Сьомка // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 4. - С. 19-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_4_5 Молібденіт є головним рудним мінералом грейзенів, кремнієво-калієвих і лужних метасоматитів, а також грейзенізованих пегматитів Українського щита. Вивчено кристали молібденіту із майже 100 проявів молібденової мінералізації на Українському щиті. Основні прості форми вивчених кристалів молібденіту: {0001}, {<$E10 1 Bar 0>}, {<$E10 1 Bar 1>}, {<$E10 1 Bar 2>}, {<$E10 1 Bar 3>}, {<$E10 1 Bar 5>}, {<$E30 3 Bar 2>}. Габітусні типи кристалів молібденіту: пінакоїдальний, призматично-пінакоїдальний і призматичний. Домінують пластинчастий і таблитчастий обриси кристалів. Майже у всіх рудопроявах і родовищах переважають пластинчасті пінакоїдальні кристали молібденіту, тільки в окремих рудопроявах дещо зростає кількість таблитчастих призматично-пінакоїдальних, іноді фіксуються стовпчасті призматичні кристали, а дипірамідально-пінакоїдальні дуже рідкісні. Кристали молібденіту із Ново-полтавського та Вирівського рудопроявів молібдену мають округлий обрис пластинок. У структурному відношенні найбільш поширеною модифікацією серед кристалів молібденіту Українського щита є гексагональний політип 2H. Він трапляється в кристалах молібденіту із різноманітних порід, утворених за різних геолого-структурних умов. Ромбоедричний політип 3R і зростки політипів 3R + 2H характерні для кристалів молібденіту Вербинського родовища, вони встановлені ще в середньозернистих молібденітах із кварцових прожилків Сергіївського золоторудного родовища. Також зростки політипів 2H + 3R зафіксовані в молібденітах із кори вивитрювання Капітанівського рудного поля. У молібденітах виявлено відносно широкий спектр елементів-домішок: Re, Os, Ru, Se, Te, Ag. Підвищений вміст Re та Os визначено в молібденітах, які локалізуються серед габроїдів, метабазитів і ультраосновних лужних порід. | |||
| 3. |
Квасниця В. М. Нарис з мінералогічної кристалографії самородних металів України [Електронний ресурс] / В. М. Квасниця, І. В. Квасниця // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 4. - С. 15-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_4_5 Узагальнено результати багаторічних досліджень кристаломорфології самородних золота, міді, срібла та заліза з родовищ і рудопроявів України. Наведено дані про прості форми кристалів, їх габітуси та обриси, про їх прості та складні двійники, автоепітаксію, скелетні та антискелетні утворення, про поширення багатогранників цих мінералів у рудних комплексах України. Проаналізовано залежність появи граней тих чи інших форм на кристалах від структурних особливостей мінералів. Встановлено тенденцію залежності кристаломорфології самородних золота та міді від глибини рудоутворення. Найбільш поширеними та габітусними на кристалах самородних золота, міді, срібла та заліза є структурно важливі форми, такі як {111}, {100} і {110}. Інші встановлені форми ({311}, {322}, {210}, {320}, {520}, {740}, {750} та ін.) на кристалах самородних золота та міді є другорядними і мало поширеними. Для кристалів самородних золота та міді властиві просте і циклічне двійникування по (111). Для самородної міді характерні циклічні двійники різних простих форм ({111}, {100}, {110}, {hk | |||
| 4. |
Квасниця І. В. Молібденіт із метасоматитів рудопрояву Товстий Верх (Вигорлат-Гутинське пасмо, Закарпаття) [Електронний ресурс] / І. В. Квасниця, Т. І. Шем’якіна // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2012. - Т. 9. - С. 78-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2012_9_9 | |||
| 5. | 
Квасниця І. Андрадит з неогенових метасоматитів Вигорлат-Гутинського пасма (Закарпаття) [Електронний ресурс] / І. Квасниця, Т. Шем’якіна // Мінералогічний збірник. - 2009. - № 59, Вип. 1. - С. 169-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Minzb_2009_59_1_18 | |||
| 6. | 
Квасниця В. Деякі аспекти мінералогічної кристалографії у працях В. І. Вернадського [Електронний ресурс] / В. Квасниця, І. Квасниця // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2013. - Вип. 3. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2013_3_6 | |||
| 7. |
Квасниця І. До мінералогії міаролових порожнин у габро-анортозитах Коростенського плутону [Електронний ресурс] / І. Квасниця, О. Зінченко, О. Мітрохін // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2011. - Вип. 52. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2011_52_12 | |||
| 8. |
Зінченко О. В. До мінералогії шлірових пегматитів Коростенського плутону [Електронний ресурс] / О. В. Зінченко, О. В. Андреєв, І. В. Квасниця, С. П. Савенок // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2014. - Т. 11. - С. 38-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2014_11_6 | |||
| 9. | 
Квасниця В. М. Знахiдка мiкрокристалiв самородного вольфраму в бiлокоровицьких протерозойських конгломератах Волинi [Електронний ресурс] / В. М. Квасниця, О. В. Павлюк, І. В. Квасниця, Б. Л. Висоцький, І. В. Гурненко // Доповіді Національної академії наук України. - 2014. - № 11. - С. 88-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2014_11_17 | |||
| 10. |
Сьомка В. О. Дипірамідальні кристали молібденіту Пержанського рудного району (Яструбецький масив, Волинський мегаблок Українського щита) [Електронний ресурс] / В. О. Сьомка, І. В. Квасниця, С. М. Бондаренко, Г. В. Сьомка // Мінералогічний журнал. - 2015. - Т. 37, № 3. - С. 37-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2015_37_3_6 Відносно рідкісні дипірамідальні кристали молібденіту знайдено в лужних метасоматитах Яструбецького масиву Пержанського рудного району на Волинському мегаблоці. Таку мінералізацію виявлено на ділянках флюоритизації біотит-мікроклін-пертитових лужних метасоматитів. Розміри кристалів молібденіту досягають 1 - 2 см. Прості форми кристалів молібденіту представлені дипірамідами {10<$E1 Bar>6}, {10<$E1 Bar>7} і пінакоїдом. Разом вони утворюють 3 типи габітусів кристалів молібденіту: дипірамідальний із незначним розвитком граней пінакоїда, пінакоїдальний з незначним розвитком граней дипіраміди і перехідний між ними. Вивчений молібденіт належить до гексагонального політипу 2H з параметрами елементарної комірки a = 3,164 (1) і c = 12,311 (2) <$Eroman A back 45 up 35 symbol Р>. Домішкою в кристалах молібденіту є свинець. Причиною "дипірамідального" росту кристалів молібденіту могли бути значні локальні пересичення в мінералоутворювальній системі, які сприяли більше нашаруванню по (0001), ніж розростанню кристала в цій же площині. Підвищений вміст молібдену в лужних метасоматитах екзо- і ендоконтактів Яструбецького масиву, вірогідно, пов'язаний із взаємодією лужних розчинів, що виділялись під час кристалізації меланократових сієнітів центральної частини (ядра) масиву, з гранітоїдами пержанського комплексу. | |||
| 11. |
Квасниця В. М. Дипірамідальні кристали циркону із лужних порід Приазов’я [Електронний ресурс] / В. М. Квасниця, О. А. Вишневський, І. В. Квасниця, І. В. Гурненко // Мінералогічний журнал. - 2016. - Т. 38, № 3 . - С. 9-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2016_38_3_3 З використанням методів гоніометрії, растрової електронної мікроскопії та електронно-зондового мікроаналізу вивчено зовнішню і внутрішню морфологію дипірамідальних макрокристалів циркону із лужних порід Приазов'я - маріуполітів Жовтневого масиву і сієнітів Азовського родовища (АР), їх хімічний склад і мінеральні включення у них. Розглянуто питання кристалогенезису циркону із указаних порід. За набором простих форм дипірамідальні макрокристали циркону із маріуполітів Жовтневого масиву і сієнітів АР подібні, проте різко відрізняються за габітусами. Для кристалів циркону із маріуполітів Жовтневого масиву властивий дипірамідальний {111} габітус, а для кристалів циркону із сієнітів АР - більш складний дипірамідальний {111} + {221} + {331} + {110}. Анатомічні картини макрокристалів циркону із маріуполітів Жовтневого масиву і сієнітів АР різні. У цирконах із маріуполітів є 2 типи ростової концентричної зональності по (111) - дуже тонка ритмічна та вузька або відносно широка розмита, складена із захоплених включень переважно польових шпатів. Обидва типи зональності частіше розвинуті в крайових частинах кристалів. Таку внутрішню будову кристалів часто ділянками доповнюють плямисті види. Для циркону із сієнітів звичною є тонка ростова зональність по дипірамідах {111}, {221}, {331} і призмі {110}, а плямиста неоднорідність кристалів є рідкісною. Макрокристали циркону із маріуполітів переповнені мінеральними включеннями, тоді як у макрокристалах циркону із сієнітів вони рідкісні. Значення вмісту HfO | |||
| 12. |
Вишневський О. А. Самородне золото із білокоровицьких протерозойських конгломератів Волині [Електронний ресурс] / О. А. Вишневський, В. М. Квасниця, І. В. Квасниця, Л. В. Шумлянський, І. В. Гурненко // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2015. - Т. 12. - С. 88-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2015_12_7 | |||
| 13. |
Квасниця В. М. Самородне золото із білокоровицьких протерозойських конгломератів Волині [Електронний ресурс] / В. М. Квасниця, О. В. Павлюк, О. А. Вишневський, І. В. Квасниця, Б. Л. Висоцький, І. В. Гурненко // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2015. - Т. 12. - С. 103-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2015_12_8 | |||
| 14. | 
Загнітко В. М. Кварц гідротермальних жил гранітів богуславського типу (Росинсько-Тікицький мегаблок УЩ) [Електронний ресурс] / В. М. Загнітко, В. В. Шунько, І. В. Квасниця, В. С. Сидорчук // Геохімія та рудоутворення. - 2016. - Вип. 37. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2016_37_6 | |||
| 15. |
Квасниця І. В. Ромбоедр /011‾2/ на кристалах мармароських "діамантів" (Українські Карпати) [Електронний ресурс] / І. В. Квасниця // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2016. - Т. 13. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2016_13_7 | |||
| 16. |
Квасниця В. М. Кристаломорфологія закарпатського волніну (Ba|SO4|) [Електронний ресурс] / В. М. Квасниця, І. В. Квасниця // Мінералогічний журнал. - 2010. - Т. 32, № 2. - С. 75-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2010_32_2_9 | |||
| 17. | 
Базильчук О. Досвід професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії у вищих навчальних закладах Китаю і Гонконгу [Електронний ресурс] / О. Базильчук, Ю. Павлішен, І. Квасниця // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Педагогічні науки. - 2017. - № 1. - С. 18–29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnadpcpn_2017_1_4 | |||
| 18. | 
Квасниця І. М. Самоосвіта як шлях професійного вдосконалення тренера-викладача [Електронний ресурс] / І. М. Квасниця // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету "Україна". - 2018. - № 1. - С. 34-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2018_1_9 | |||
| 19. |
Квасниця В. М. Кристали вюртциту-сфалериту із Мужіївського золото-поліметалічного родовища в Закарпатті [Електронний ресурс] / В. М. Квасниця, Є. В. Науменко, І. В. Квасниця, О. Є. Гречановська // Мінералогічний журнал. - 2018. - Т. 40, № 4. - С. 36-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2018_40_4_6 Вивчено кристали вюртциту-сфалериту із Мужіївського золото-поліметалічного родовища в Закарпатті з використанням методів гоніометрії, растрової електронної мікроскопії, рентгеноспектрального, рентгенофлуоресцентного і рентгенометричного аналізів. Кристали вюртциту-сфалериту знайдено в малопотужній жилі на 130 верхньому горизонті родовища, восьме рудне тіло. Жила складена галенітом, сфалеритом і вюртцитом-сфалеритом, угору за розрізом - кальцитом, арагонітом і баритом. Прошарок галеніту і сфалериту в 2 - 3 см є субстратом для масивних агрегатів із променистих субпаралельних кристалів вюртциту-сфалериту потужністю до 2 см. В порожнинах агрегатів трапляються ідіоморфні кристали вюртциту-сфалериту розмірами до декількох міліметрів за видовженням, зрідка до 5 - 7 мм. Стовпчасті кристали мінералу поєднують форми росту вюртциту і сфалериту. На них наростають мікророзмірні кристали халькопіриту і піриту. Середній хімічний склад вюртциту-сфалериту, мас. %: Zn - 59,65, Fe - 6,18, Cd - 0,30, Mn - 0,26 і S - 33,29. Рентгенівські дослідження кристалів показали наявність рефлексів сфалериту і вюртциту. Вюртцит ідентифіковано як гексагональний політип 10H, інтенсивність його рентгенівських рефлексів невисока. Кристали вюртциту-сфалериту за габітусом гексагонально пірамідальні і гексагонально призматичні з добре вираженою горизонтальною штриховкою. За даними гоніометричних замірів прості форми піраміди - це комбінація {<$E10 1 Bar 2>} + {<$E20 2 Bar 5>} + {<$E10 1 Bar 3>}. Головки більшості кристалів мають типове сфалеритове огранення - комбінація додатного тетраедра і куба. На призматичних кристалах ці форми утворюють скіпетри. Головна вісь гексагональних піраміди і призми збігається з однією із потрійних осей сфалеритового огранення на головці кристала: L | |||
| 20. |
Квасниця В. Самородне золото України: передумови створення його кристалогенетичного визначника [Електронний ресурс] / В. Квасниця, І. Квасниця // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2018. - Вип. 4. - С. 6-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2018_4_3 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |