Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Казарян Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Белоусова О. Ю. Функциональная диспепсия у детей. Проблемы и перспективы симптоматической терапии [Електронний ресурс] / О. Ю. Белоусова, Л. В. Казарян // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № 8. - С. 475-479. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_8_6 Рассмотрена проблема функциональной диспепсии. Функциональная диспепсия характеризуется разнообразными неспецифичными симптомами, такими как дискомфорт, ранняя сытость, тошнота, боль в эпигастральной области или ощущение жжения в эпигастрии. Перечисленные симптомы характерны не только для функциональной диспепсии, но и для других функциональных гастроинтестинальных расстройств, таких как гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь или синдром раздраженного кишечника, поэтому диагноз функциональной диспепсии требует уточнения. Патофизиология функциональной диспепсии до конца не изучена. Считается, что заболевание может быть связано с воспалением верхних отделов желудочно-кишечного тракта и нарушениями моторики, которые могут быть вызваны инфекционным или аллергенным агентом или изменениями со стороны микробиома кишечника. Несмотря на то, что функциональная диспепсия вызывает беспокойство и влияет на качество жизни, она обычно не прогрессирует и имеет благоприятные течение и исход. Есть много доступных вариантов лечения с различными уровнями доказательств эффективности. К ним относятся изменение рациона питания, подавление факторов агрессии, применение прокинетических препаратов, или прокинетиков, трициклических антидепрессантов и психологическая терапия. Препаратами первой линии терапии функциональной диспепсии являются прокинетики и ингибиторы протонной помпы. Уделено внимание препарату Домрид, содержащему домперидон (прокинетик). | ||
| 2. |
Бєлоусова О. Ю. Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку: лікувати, спостерігати чи корегувати? [Електронний ресурс] / О. Ю. Бєлоусова, Л. В. Казарян // Здоров'я дитини. - 2020. - Т. 15, № 1. - С. 24-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2020_15_1_7 Розглянуто функціональні порушення шлунково-кишкового тракту в дітей раннього віку (ДРВ). Частота функціональних гастроінтестинальних розладів є надзвичайно високою в усіх вікових групах, але в ДРВ функціональні захворювання фактично є варіантом норми: найбільш часто практичному лікарю доводиться стикатися з функціональними порушеннями травлення саме в ДРВ, що зумовлює підвищений інтерес педіатрів до їх етіології, патогенезу й терапії. Найбільш поширеними гастроінтестинальними порушеннями є дитячі кольки, зригування й запор - вони становлять більшу частину скарг, з якими батьки дітей першого року життя звертаються до педіатра. Незважаючи на те, що ці розлади не становлять великої небезпеки для життя і, як правило, не чинять суттєвого впливу на здоров'я дітей у майбутньому, вони значно впливають на якість життя, призводять до великої кількості невиправданих госпіталізацій, застосування надмірної фармакотерапії, порушують психологічний клімат у родині. Тому корекцію функціональних гастроінтестинальних розладів доцільно проводити не за допомогою медикаментів, а шляхом призначення продуктів функціонального харчування, зокрема замінників грудного молока, які отримують діти, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Питання, пов'язані з застосуванням сумішей, що є замінниками грудного молока, особливо здатних коригувати малі травні дисфункції, є актуальною темою для обговорення клініцистів і лікарів педіатричного профілю.Розглянуто функціональні порушення шлунково-кишкового тракту в дітей раннього віку (ДРВ). Частота функціональних гастроінтестинальних розладів є надзвичайно високою в усіх вікових групах, але в ДРВ функціональні захворювання фактично є варіантом норми: найбільш часто практичному лікарю доводиться стикатися з функціональними порушеннями травлення саме в ДРВ, що зумовлює підвищений інтерес педіатрів до їх етіології, патогенезу й терапії. Найбільш поширеними гастроінтестинальними порушеннями є дитячі кольки, зригування й запор - вони становлять більшу частину скарг, з якими батьки дітей першого року життя звертаються до педіатра. Незважаючи на те, що ці розлади не становлять великої небезпеки для життя і, як правило, не чинять суттєвого впливу на здоров'я дітей у майбутньому, вони значно впливають на якість життя, призводять до великої кількості невиправданих госпіталізацій, застосування надмірної фармакотерапії, порушують психологічний клімат у родині. Тому корекцію функціональних гастроінтестинальних розладів доцільно проводити не за допомогою медикаментів, а шляхом призначення продуктів функціонального харчування, зокрема замінників грудного молока, які отримують діти, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Питання, пов'язані з застосуванням сумішей, що є замінниками грудного молока, особливо здатних коригувати малі травні дисфункції, є актуальною темою для обговорення клініцистів і лікарів педіатричного профілю. | ||
| 3. |
Белоусова О. Ю. Нутритивная терапия детей с нарушениями работы желудочно-кишечного тракта, которые сопровождаются развитием синдрома мальабсорбции [Електронний ресурс] / О. Ю. Белоусова, Л. В. Казарян // Здоров'я дитини. - 2020. - Т. 15, № 4. - С. 258-265. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2020_15_4_9 Синдром мальабсорбции, под которым подразумевают нарушение кишечного переваривания и всасывания, является трудным диагнозом в детской гастроэнтерологии ввиду своей полиэтиологичности, полиморфизма клинических проявлений и очевидных трудностей верификации. В связи с широким спектром возможных нарушений симптомы, характеризующие мальабсорбцию, могут значительно различаться, однако в большинстве случаев развития заболевания преобладающим клиническим симптомом болезни будет хроническая диарея, а наиболее ожидаемым клиническим последствием - дефицитные состояния, характеризующиеся развитием мальнутриции. Приведены данные о современных классификациях заболеваний, характеризующихся нарушениями переваривания и всасывания, а также клинические аспекты, помогающие при проведении дифференциальной диагностики. Подчеркивается важность тщательного сбора анамнестических данных, осмотра ребенка и проведения рутинного физикального обследования. Учитывая тяжесть клинических последствий недостаточности питания и важность своевременного купирования алиментарно-дефицитных состояний, освещена необходимость проведения своевременной нутритивной поддержки, которая поможет нивелировать замедление темпов физического развития и нарушения роста, а также эффективно профилактировать ухудшение общего состояния ребенка и прогрессирование развития основной патологии, вызвавшей синдром мальабсорбции. Применение смесей, позволяющих предупредить формирование у детей тяжелого комплекса метаболических и иммунологических нарушений, решает целый ряд сложных вопросов, связанных с различными аспектами патофизиологического процесса. Активное использование в клинической практике таких универсальных лечебных формул, способных, помимо лечебного эффекта, восстанавливать нутритивный статус пациента, позволило значительно уменьшить потребность в применении парентерального питания и снизить лекарственную нагрузку на организм больного ребенка. | ||
| 4. | 
Бєлоусова О. Ю. Фактори ризику розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей [Електронний ресурс] / О. Ю. Бєлоусова, Л. В. Казарян // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 6. - С. 62-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_6_12 Мета роботи - проаналізувати фактори ризику виникнення функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР) у дітей, що надасть змогу попередити розвиток цих порушень та оптимізувати їх терапію. Наведено аналіз літератури щодо факторів ризику виникнення найпоширеніших розладів - функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Серед усіх потенційних предикторів ФГІР найбільш вагомим є хронічний психологічний стрес. Основними тригерами його виникнення вважають порушення сну, надмірне розумове навантаження, незадоволення стосунками в родині, з друзями та батьками, зловживання гаджетами, смартфонами тощо. Серед предикторів ФГІР не менш важливим вважають порушення харчування, починаючи з раннього віку, зокрема штучне вигодовування. У більш дорослому віці факторами ризику виникнення ФГІР є надмірне вживання ліпідів, прихильність до FODMAPs дієти, вживання ультраоброблених продуктів. Крім цього, порушення режиму харчування, вживання холодних страв також призводять до виникнення дисфункції шлунково-кишкового тракту. Важливим аспектом вивчення факторів ризику ФГІР є рівень фізичної активності та нутритивний статус дітей. Функціональними гастроінтестинальними розладами є стани, які характеризуються рецидивним абдомінальним болем, який не пояснюється структурними або біохімічними порушеннями. Зацікавленість функціональною патологією є цілком виправданою та зрозумілою: незважаючи на те, що функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту не становлять безпосередньої загрози життю, вони значною мірою знижують його якість: зачіпають усі шари суспільства незалежно від соціально-економічного статусу статі або раси, порушують мікроклімат у сім'ї; а це спричиняє занепокоєння дитини та батьків, формує віддалені наслідки в майбутньому зумовлює тривалий діагностичний пошук, повторні консультації, невиправдані призначення та витрати. Такий предмет обговорення не може залишитися без дослідницького інтересу оскільки саме визначення основних факторів ризику ФГІР надає змогу попередити розвиток цих розладів, підвищити я кість життя, скоротити час та витрати на обстеження пацієнта та оптимізувати терапію. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 5. |
Бєлоусова О. Ю. Оцінка якості життя в дітей із поєднанням функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника [Електронний ресурс] / О. Ю. Бєлоусова, Т. В. Зімницька, Л. В. Казарян // Сучасна педіатрія. Україна. - 2023. - № 1. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2023_1_6 | ||
| 6. | 
Бєлоусова О. Ю. Оцінка фізичної активності у дітей із функціональними гастроінтестінальними розладами [Електронний ресурс] / О. Ю. Бєлоусова, Л. В. Казарян // The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series : Medicine. - 2023. - Iss. 47. - С. 25-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhM_2023_47_5 | ||
| 7. | 
Бєлоусова О. Ю. Вплив порушення харчування на розвиток функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей шкільного віку [Електронний ресурс] / О. Ю. Бєлоусова, Т. В. Зімницька, Л. В. Казарян // Сучасна гастроентерологія. - 2023. - № 3. - С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2023_3_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |