Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Живило І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Живило І. О. Створення загальнодержавного реєстру хворих із легеневою гіпертензією – вимога сучасності? [Електронний ресурс] / І. О. Живило, Г. Д. Радченко, Ю. М. Сіренко // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_1_6 Роль работы - проанализировать годовые данные реестра пациентов с различными формами легочной гипертензии (ЛГ). С мая 2014 г. по август 2015 г. в реестр были внесены данные 64 больных: с идиопатической легочной артериальной гипертензией (ЛАГ) - 22 (34,4 %) пациента, с ЛАГ, ассоциированной с врожденными пороками сердца, - 23 (35,9 %), с хронической посттромбоэмболической ЛГ - 12 (18,8 %), с ЛАГ, ассоциированной с заболеваниями соединительной ткани, - 5 (7,8 %), с ЛАГ, ассоциированной с портальной гипертензией, - 2 (3,1 %). Большинство (70,3 %) пациентов составили молодые люди в возрасте менше 44 лет. ЛГ преимущественно выявляли у женщин в соотношении 3 : 1 во всех группах, кроме пациентов с хронической посттромбоэмболической ЛГ, в которой соотношение составило 1 : 2. На момент обращения в центр состояние большинства (59,38 %) больных соответствовало III функциональному классу (ФК) по классификации ВОЗ, при этом II ФК был у 17 (26,56 %) пациентов, а IV ФК - у 9 (14,06 %). Систолическое давление в легочной артерии, определяемое при проведении катетеризации правых отделов сердца, в среднем у всех пациентов составило (90,80 +- 4,05) мм рт. ст. Выводы: в Украине больные с ЛГ требуют более ранней постановки диагноза и более адекватного назначения специфической терапии, в том числе комбинированной, для повышения длительности и качества жизни, снижения количества случаев госпитализации и смерти этой категории пациентов. | ||
| 2. | 
Сіренко Ю. М. Досвід катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих на легеневу гіпертензію [Електронний ресурс] / Ю. М. Сіренко, Г. Д. Радченко, І. О. Живило, Н. А. Крушинська, О. Ю. Сіренко, О. О. Даниленко // Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2016_4_5 Мета роботи - оцінити показники легеневої та системної гемодинаміки, одержані у хворих на легеневу артеріальну гіпертензію (ЛАГ) в Україні. Катетеризацію правих відділів серця і легеневої артерії (ЛА) виконано 50 пацієнтам з імовірною або дуже ймовірною ЛАГ за даними ехокардіографії (ЕхоКГ). До виконання катетеризації всім хворим проводили ЕхоКГ. За стандартною методикою обчислювали кінцевий діастолічний та кінцевий систолічний об'єми лівого шлуночка. Обчислювали величину ударного об'єму та хвилинного об'єму кровотоку за допомогою ЕхоКГ. Рівень систолічного тиску в ЛА за даними ЕхоКГ оцінювали, визначаючи максимальну швидкість трикуспідальної регургітації з урахуванням тиску в правому передсерді. Тиск у правому передсерді оцінювали за допомогою ЕхоКГ, грунтуючись на діаметрі й респіраторних коливаннях діаметра нижньої порожнистої вени. Під час катетеризації правих відділів серця та ЛА визначали показники центральної та легеневої гемодинаміки, а також дані газового складу артеріальної та змішаної венозної крові. Діагноз легеневої гіпертензії підтверджено у 48 пацієнтів. У двох пацієнтів за результатами катетеризації діагноз ЛАГ заперечили: середній тиск у ЛА був нижче 25 мм рт. ст. Серцевий індекс за даними ЕхоКГ становив (2,42 +- 0,12) <$Eroman {л~cdot~хв sup -1 ~cdot~м sup -2 }>, тоді як за даними прямого вимірювання за допомогою методу термодилюції - (2,22 +- 0,12) <$Eroman {л~cdot~хв sup -1 ~cdot~м sup -2 }>. Похибка (різниця між значеннями більше 0,25 <$Eroman {л~cdot~хв sup -1 ~cdot~м sup -2 }>) дорівнювала 80 % (40 із 50 пацієнтів). Систолічний тиск у ЛА за даними ЕхоКГ становив (94,1 +- 3,6) мм рт.ст., а за даними катетеризації - (88,8 +- 4,1) мм рт.ст. індивідуальна похибка (різниця між значеннями більше 10 мм рт. ст.) була значною і становила 80 % (40 із 50 пацієнтів). Висновки: катетеризація правих відділів серця та ЛА - єдиний вірогідний метод діагностики та оцінки тяжкості стану хворих на ЛАГ. Використання даних ЕхоКГ можливе тільки для скринінгових цілей. | ||
| 3. |
Живило І. О. Cтруктурно-функціональний стан артерій великого кола кровообігу в пацієнтів з легеневою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / І. О. Живило, Ю. М. Сіренко // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 47-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_4_5 Цель работы - изучить упруго-эластические свойства сосудов большого круга кровообращения у пациентов с легочной артериальной гипертензией (ЛАГ). Обследовано 111 больных: у 30 из них была диагностирована идиопатическая ЛАГ (ИЛАГ) (1-я группа), у 30 больных - ЛАГ, ассоциированная с врожденными пороками сердца (ВПС) (2-я группа), у 26 больных - гипертоническая болезнь (ГБ) (3-я группа) и 25 здоровых лиц контрольной группы (4-я группа). Измеряли скорость распространения пульсовой волны по артериям мышечного (СРПВм) и эластичного (СРПВэ) типов, сердечно-лодыжечный сосудистый индекс (cardio-ankle vascular index, CAVI). СРПВэ была на 26 % выше у больных ГБ, чем у больных ИЛАГ, и на 44 % выше у больных ЛАГ, ассоциированной с ВПС. САVI справа у пациентов с ИЛАГ был на уровне показателей пациентов с ГБ (7,03 +- 0,20 по сравнению с 7,19 +- 0,14; P >> 0,2) и на 16 % выше, чем в контрольной группе. САVI слева у пациентов с ИЛАГ был на уровне показателей пациентов с ГБ (7,22 +- 0,20 по сравнению с 7,20 +- 0,20, P >> 0,2) и на 17 % выше, чем в контрольной группе. У пациентов со сниженными (<< 330 м) по сравнению с больными с сохранившимися (>> 330 м) функциональными возможностями показатели жесткости артерий были достоверно выше: СAVI справа - 7,73 +- 0,14 по сравнению с 6,78 +- 0,20 (P << 0,005); СAVI слева - 8,04 +- 0,19 по сравнению с 6,92 +- 0,18 (P << 0,0001). Выводы: определение СAVI, который не зависит от уровня артериального давления, помогает более четко выявить нарушения эластических свойств артерий большого круга кровообращения у пациентов с ИЛАГ. У больных ИЛАГ со значительным снижением функциональных возможностей наблюдались более выраженные нарушения упруго-эластических свойств артерий по сравнению с больными с сохраненными функциональными возможностями. | ||
| 4. |
Живило І. О. Структурно-функціональний стан артерій великого кола кровообігу в пацієнтів з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією з різними функціональними можливостями та кінцевими точками [Електронний ресурс] / І. О. Живило, Г. Д. Радченко, Є. Ю. Тітов, Ю. М. Сіренко // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_5_4 Цель работы - изучить упруго-эластические свойства сосудов большого круга кровообращения у пациентов с идиопатической легочной артериальной гипертензией (ИЛАГ) с различными функциональными возможностями и конечными точками. Обследованы 152 пациента: 45 больных с ИЛАГ, 40 больных с ЛАГ, ассоциированной с врожденными пороками сердца, 32 - с гипертонической болезнью и 35 здоровых лиц, составивших контрольную группу. Измерена скорость распространения пульсовой волны по артериям мышечного и эластичного типов, сердечно-лодыжечный сосудистый индекс (cardio-ankle vascular index, CAVI). Выводы: таким образом, дополнительно ко всем известным показателям риска возникновения осложнений и смерти в течение 1 года у пациентов с ИЛАГ можно использовать неинвазивный метод исследования - измерение индекса СAVI как маркера поражения артерий большого круга кровообращения.Дисертаційна робота присвячена вивченню структурно-функціонального стану артерій великого кола кровообігу у хворих з ідіопатичною та асоційованою з ВВС (вроджені вади серця) ЛАГ (легенева артеріальна гіпертензія), удосконаленню діагностики та визначенню прогностичних критеріїв перебігу ідіопатичної ЛАГ в українській популяції на основі комплексної оцінки із використанням методу визначення жорсткості артерій, результати якого не залежать від рівню системного АТ (артеріальний тиск). Зазначено, що рівень серцево-гомілкового судинного індексу, як маркера жорсткості артерій, асоціюється з погіршенням функціональних можливостей та прогнозом у пацієнтів з ідіопатичною ЛАГ. Його використання можливе нарівні з іншими відомими на даний час прогностичними маркерами. | ||
| 5. |
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія: стан проблеми та аналіз роботи референтного центру (дані першого українського реєстру) [Електронний ресурс] / Г. Д. Радченко, І. О. Живило, Ю. М. Сіренко // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 4. - С. 56-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_4_9 | ||
| 6. |
Сіренко Ю. М. Діагностичне значення катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих із підозрою на легеневу гіпертензію. Частина 1. Методологія виконання процедури, нозологія захворювань та вазодилататорний тест [Електронний ресурс] / Ю. М. Сіренко, І. О. Живило, Г. Д. Радченко // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 6. - С. 65-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_6_8 Мета роботи - оцінити показники легеневої та системної гемодинаміки у хворих з різними формами легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ) та хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії (ХТЕЛГ) в Україні. У дослідження було залучено 195 пацієнтів: ІЛАГ була у 68 пацієнтів; ЛАГ, асоційована із захворюваннями сполучної тканини (ЗСТ), - у 21 пацієнта; ЛАГ, асоційована з ВІЛ-інфекцією, - у 4 пацієнтів; ЛАГ, асоційована з портальною гіпертензією (ПГ), - у 4 пацієнтів; ЛАГ, асоційована з вродженими вадами серця, - у 25 пацієнтів; ХТЕЛГ - у 51 пацієнта, легеневою гіпертензією (ЛГ), асоційованою із захворюваннями лівих відділів серця (ЗЛВС), - у 5 пацієнтів та 17 пацієнтів, у яких було заперечено діагноз ЛГ. З 2014 до 2019 рр. цим пацієнтам проведено 220 процедур катетеризації правих відділів серця (КПС) відповідно до сучасних європейських рекомендацій. Також усім хворим проведено ехокардіографічне обстеження та визначали газовий склад крові і показники кислотно-лужного балансу за допомогою аналізатора ABL 735, обчислювали параметри спорідненості гемоглобіну до кисню (p | ||
| 7. |
Кулик Л. В. Роль heart team у діагностиці та лікуванні хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії [Електронний ресурс] / Л. В. Кулик, Ю. М. Сіренко, Г. Д. Радченко, Л. І. Васильєва, І. О. Живило, Л. Я. Соловей, І. С. Процик, Д. М. Бешлей, А. А. Шнайдрук, С. В. Ліщенко // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 5. - С. 9-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_5_4 Мета роботи - ознайомити лікарів з алгоритмом функціонування концепції heart team у діагностиці й хірургічному лікуванні хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії (ХТЕЛГ) в Україні. Концепція "ХТЕЛГ team" означає мультидисциплінарний підхід до діагностики, а відтак до хірургічного лікування ХТЕЛГ за участю радіолога, пульмонолога, кардіолога, функціонального діагноста, гематолога, невропатолога і серцевого хірурга. З огляду на рідкість захворювання, необхідність застосування високотехнологічних діагностичних засобів, зокрема КТ-ангіографії й ангіопульмонографії, труднощі в оцінці операбельності хворих і технічну вимогливість операцій хворі з ХТЕЛГ підлягають концентрації в так званих референтних центрах. У рамках концепції "ХТЕЛГ team" розроблені конкретні протоколи й "дорожні мапи" як для діагностики, так і для лікування захворювання. Для подолання суб'єктивного фактора при визначенні операбельності хворого з ХТЕЛГ розроблений спеціальний алгоритм, який автори ілюструють клінічним випадком. Новим завданням референтних центрів стало спостереження за хворими з перенесеною тромбоемболією легеневих артерій, які підпадають під щойно утворену дефініцію - постемболічний легеневий синдром. Складовими новоствореного синдрому пропонують вважати ХТЕЛГ і ще одну близьку, але не тотожну ХТЕЛГ патологію, яку назвали хронічне тромбоемболічне захворювання легень. Лікуванням вибору при ХТЕЛГ є операція легеневої тромбендартеректомії. Обов'язковими елементами хірургічного протоколу є створення "сухого" операційного поля за рахунок тимчасових повних зупинок кровообігу в умовах глибокої - до 18 <$E symbol Р>C - гіпотермії. Досягненням останніх років стали операції при дистальному ураженні легеневих артерій. Успіх операції залежить від анатомічного типу ураження, ступеня дистальної артеріопатії, радикальності втручання, коморбідних факторів. Безпосередні й віддалені результати операції оцінюють як добрі й дуже добрі. Віддалене виживання після операції відчутно краще, ніж при медикаментозному лікуванні. Висновки: хворих із підозрою на ХТЕЛГ слід скерувати в референтний експертний центр для підтвердження діагнозу і визначення операбельності. Стандартом діагностики ХТЕЛГ є ангіопульмонографія з одночасним вимірюванням тиску в правих відділах серця, а лікування - ендартеректомія з легеневих артерій. | ||
| 8. |
Сіренко Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, Г. Д. Радченко, О. О. Торбас, С. М. Кушнір, Г. Ф. Примак, В. М. Граніч, І. О. Живило, П. І. Сидоренко, С. А. Поліщук // Український кардіологічний журнал. - 2021. - Т. 28, № 3. - С. 20-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2021_28_3_6 Мета роботи - оцінити терапевтичну ефективність, вплив на жорсткість судин (за допомогою визначення серцево-гомілкового судинного індексу (CAVI)) та еректильну функцію в чоловіків фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид та подвійної фіксованої комбінації валсартан/амлодипін у лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією 2 - 3-го ступеня. У дослідження залучили 50 пацієнтів з помірною та тяжкою артеріальною гіпертензією без цукрового діабету, віком 25 - 75 років (у середньому (54,9 +- 1,8) року). Пацієнти були розділені на дві групи методом конвертів по 25 осіб у кожній. Хворим першої групи (n = 25) було призначено фіксовану потрійну комбінацію валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид - по 1 таблетці (160 мг валсартану/5 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлоротіазиду) один раз на добу, вранці протягом 1 міс. Пацієнти другої групи (n = 25) отримували за аналогічною схемою подвійну фіксовану комбінацію препарату валсартан/амлодипін - по 1 таблетці (160 мг валсартану/5 мг амлодипіну) один раз на добу, вранці протягом 1 міс. За необхідності, якщо не було досягнуто цільового рівня офісного артеріального тиску менше 140/90 мм рт. ст., дозу титрували до добової 320/10/12,5 мг (валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид) для фіксованої потрійної комбінації та до 320/10 мг (валсартан/амлодипін) для фіксованої подвійної комбінації. Через 3 міс лікування здійснювали контроль терапії. Висновки: використані варіанти подвійної (валсартан/амлодипін) та потрійної (валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид) фіксованої комбінації виявили високу антигіпертензивну ефективність, не посилювали метаболічні порушення, не впливали негативно на еректильну функцію в чоловіків та сповільнювали прогресування жорсткості артерій. | ||
| 9. |
Сіренко Ю. М. Діагностичне значення катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих з підозрою на легеневу гіпертензію. Частина 2. Інвазивне дослідження показників гемодинаміки та транспорту кисню [Електронний ресурс] / Ю. М. Сіренко, І. О. Живило, Г. Д. Радченко, Ю. А. Боцюк // Український кардіологічний журнал. - 2021. - Т. 28, № 4. - С. 9-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2021_28_4_4 Мета роботи - оцінити показники легеневої та системної гемодинаміки у хворих з різними формами легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ) та хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії (ХТЕЛГ) в Україні. У дослідження було залучено 195 пацієнтів: ІЛАГ була у 68 пацієнтів; ЛАГ, асоційована із захворюваннями сполучної тканини (ЗСТ), - у 21 пацієнта; ЛАГ, асоційована з ВІЛ-інфекцією, - у 4 пацієнтів; ЛАГ, асоційована з портальною гіпертензією (ПГ), - у 4 пацієнтів; ЛАГ, асоційована з вродженими вадами серця, - у 25 пацієнтів; ХТЕЛГ - у 51 пацієнта, легеневою гіпертензією (ЛГ), асоційованою із захворюваннями лівих відділів серця (ЗЛВС), - у 5 пацієнтів та 17 пацієнтів, у яких було заперечено діагноз ЛГ. З 2014 до 2019 рр. цим пацієнтам проведено 220 процедур катетеризації правих відділів серця (КПС) відповідно до сучасних європейських рекомендацій. Також усім хворим проведено ехокардіографічне обстеження та визначали газовий склад крові і показники кислотно-лужного балансу за допомогою аналізатора ABL 735, обчислювали параметри спорідненості гемоглобіну до кисню (p | ||
| 10. | 
Живило Є. О. Об’єднана підготовка персоналу складових cил оборони сфери кібербезпеки в умовах тотальної оборони держави [Електронний ресурс] / Є. О. Живило, І. О. Живило // Теорія та практика державного управління. - 2021. - Вип. 2. - С. 144-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2021_2_18 | ||
| 11. |
Живило І. О. Національна політика України з питань рідкісних (орфанних) захворювань [Електронний ресурс] / І. О. Живило // Теорія та практика державного управління. - 2022. - Вип. 2. - С. 39-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2022_2_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |