Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (12) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (54) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дігтяр В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 49 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Дігтяр В. А. Антибактеріальна терапія при тяжких формах гострого гематогенного остеомієліту в дітей [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, Д. М. Лук’яненко, О. Г. Садовенко, Д. О. Степанський // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 1. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2013_1_14 Мета дослідження - вивчення генералізованих форм гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) з урахуванням мікробного пейзажу, їх оцінка з позицій сьогоднішнього трактування сепсису; визначення раціонального впливу на осередок запалення як парентерально (антибіотиками), так і місцево (антисептиками); виявлення причин летальних результатів. Враховуючи мікробний пейзаж осередку запалення, проаналізовано структуру тяжких форм ГГО в дітей Дніпропетровського регіону. Виконано аналіз історій хвороб дітей із ГГО, які перебували на лікуванні в обласній дитячій клінічній лікарні м. Дніпропетровськ із 2001 по 2011 р. Із токсичною формою знаходилося на лікуванні 15 дітей, і септикопіємічною формою - 17 пацієнтів. Серед загальної кількості хворих на ГГО (635 дітей) пацієнти з тяжкими формами склали 4,88 %. Проаналізовано 32 випадки тяжких форм ГГО (токсичної та септикопіємічної), серед яких було 6 летальних випадків: у разі септикопіємічної форми - 2 (11,8 %) та за токсичної - 4 (20 %), що склало 0,94 % від загальної кількості пацієнтів. Проведений аналіз показав, що токсична форма ГГО частіше зустрічається в дітей віком від 10 років і старше, септикопіємічна - у дітей до 3 років. Найтяжчий перебіг має токсична форма захворювання, що зумовлено перш за все мікрофлорою осередку запалення, продукти життєдіяльності котрої здатні уражати різноманітні органи і тканини організму. Полірезистентність виділених штамів мікроорганізмів зумовлює зниження чутливості до антибіотиків, що слід брати до уваги, враховуючи ступінь тяжкості стану хворого під час призначення емпіричної антибіотикотерапії. | |||
| 2. |
Дементьєва Н. А. Про природну та індуковану пропранололом інволюцію дитячих гемангіом [Електронний ресурс] / Н. А. Дементьєва, В. Й. Мамчур, В. А. Дігтяр // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 4. - С. 16-23 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2013_4_5 | |||
| 3. | 
Дігтяр В. А. Сучасні методи лікування інвагінації кишечнику у дітей [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, О. М. Барсук, М. В. Савенко, С. В. Інюшин, С. В. Коваль // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 177-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__26 З усіх видів кишкової непрохідності інвагінація досі складає 70 - 80 %, а по даним деяких авторів займає друге місце серед хірургічної патології органів черевної порожнини у дітей. Мета дослідження - виробити оптимальну тактику в лікуванні інвагінації кишечнику у дітей із застосуванням малоінвазивної хірургії. Проаналізовано результати консервативного та хірургічного лікування 208 дітей з діагнозом гостра інвагінація кишечнику, які перебували на лікуванні в ОДКЛ м. Дніпропетровськ з 2008 по 2012 рр. Консервативна дезінвагінація була ефективна у 173 дітей (83,2 %). У 35 (16,8 %) дітей після безуспішного консервативного лікування проводилася лапароскопічно асистована дезінвагінація. У 8 (22,9 %) випадках після розправлення інвагінату та лапароскопічної оцінки кишечник визнаний нежиттєздатним. У 5 (14,3 %) випадках причиною інвагінації був дивертикул Меккеля. У всіх цих 13 випадках, що потребували резекції кишки, проводилася лапароскопічно асистована резекція дивертикула Меккеля або нежиттєздатної кишки з накладенням кишкового анастомозу шляхом мінілапаротомії. В 22 (57,1 %) випадках було проведене роздування інвагінату під ендотрахеальним наркозом з обов'язковим лапароскопічним контролем. Усі діти одужали. Висновки: застосування лапароскопічного контролю в поєднанні з накладанням пневмоколона за умов міорелаксації та ендотрахеального наркозу є оптимальним у випадках неефективності консервативної дезінвагінації і надає змогу зменшити не тільки травматичність оперативного лікування, а й кількість класичних лапаротомій. | |||
| 4. |
Дігтяр В. А. Трансанальне ендоректальное низведення товстої кишки при хворобі гіршпрунга у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, О. П. Гладкий, О. М. Барсук, Б. Г. Ашкіназі // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 182-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__27 Хвороба Гіршпрунга є одним з важких пороків розвитку товстої кишки у дітей. Частота ускладнень в ранньому післяопераційному періоді залишається ще високою (9,1 % - 77 %), в 4,9 % - 13 % випадків виникає необхідність в повторних реконструктивних операціях. Мета роботи - проаналізувати результати лікування дітей з хворобою Гіршпрунга, оперованих за методом трансанальної ендоректальної резекції. У період 2010 - 2012 рр. на базі ОДКЛ м. Дніпропетровськ одномоментне трансанальне низведення товстої кишки у разі хвороби Гіршпрунга виконано у 23 дітей. Вік дітей на момент постановки діагнозу був від 20 діб до 3 років. Середній вік склав 10 місяців. Ранні післяопераційні ускладнення, які зажадали повторного оперативного втручання, виникли у 8,6 %. Катамнестичне спостереження проводилось протягом від 3 до 30 міс після оперативного втручання. У всіх дітей відмічено регулярний, самостійний стілець. Висновки: методика трансанального ендоректального низведення товстої кишки у разі хвороби Гіршпрунга ефективна і надає добрі результати у 90 % випадків у дітей раннього віку. | |||
| 5. |
Дігтяр В. А. Лікування та медична реабілітація дітей хворих на метаепіфізарний остеомієліт [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, Д. М. Лук’яненко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 187-193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__28 У зв'язку з тяжким перебігом, великою кількістю негативних наслідків, котрі можуть з'являтися протягом всього періоду росту дитини і призводити до інвалідизації, метаепіфізарний остеомієліт є медико-соціальною проблемою. Мета дослідження - визначення пріоритетних методів діагностики, вивчити раціональний вплив на вогнище запалення як парентерально і антибіотиками, так і місцево і антисептиками; дослідити основні напрямки реабілітації. Наведено методику та результати лікування 32-х дітей, які поступали до стаціонару в ранні строки захворювання з першої по третю добу, результати опитування 53-х респондентів, що перенесли метаепіфізарний остеомієліт 20 і більше років потому. Проведено аналіз причин ускладнень і наслідків захворювання. Порівнюючи результати лікування визначено зниження кількості ортопедичних ускладнень і наслідків хвороби з 26,9 % до 18,75 %. Висновки: рання діагностика та раціональна антибактеріальна терапія зменшує кількість ортопедичних ускладнень і наслідків метаепіфізарного остеомієліту. Спостереження за дітьми впродовж 2-х років після гострого періоду гематогенного остеомієліту є профілактикою ортопедичних ускладнень і наслідків. Роль психолога в реабілітації багатозначна в підготовці до життєво-професійної адаптації в суспільстві. | |||
| 6. |
Дігтяр В. А. Використання ендоскопічних методів дослідження у дітей при патології шлунко-кишкового тракту [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, О. Г. Садовенко, О. М. Барсук, С. О. Щудро, В. Г. Валов, М. О. Камінська // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 194-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__29 Ендоскопія стала невід'ємною частиною дитячої хірургії. Принципово новий підхід до діагностики відкриває великі перспективи в розпізнаванні захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей. В кабінеті ендоскопічної діагностики КЗ "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" ДОРІ за останні 2 роки виконано всього 7896 досліджень ФЕГДС, з них 1495 дітей були госпіталізовані в ургентне відділення з гострою хірургічною патологією. Відзначається значне зростання патології органів травлення у дітей. Зростаюча частота тяжких захворювань органів травлення потребує використання ФЕГДС. Змінилася структура захворювань ШКТ, збільшилася кількість хворих, які страждають на виразкову хворобу, ерозивні процеси. ФЕГДС застосовується на етапах діагностики та лікування захворювань ШКТ у дітей. Висновки: у дітей показано використання ендоскопічних методів дослідження за наявності скарг або гастроінтестінального синдрому, що надає змогу вчасно поставити діагноз. Своєчасна діагностика та лікування патології ШКТ у дітей запобігає тяжким ускладненням. | |||
| 7. |
Дементьєва Н. А. Гемангіоми у дітей: пропозиції щодо медичної стратегії [Електронний ресурс] / Н. А. Дементьєва, В. А. Дігтяр // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 1-2. - С. 85-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_1-2_23 | |||
| 8. |
Дігтяр В. А. Досвід використання малоінвазивної хірургії в лікуванні інвагінації кишечника у дітей [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, О. М. Барсук, М. В. Савенко, С. В. Інюшин, С. В. Коваль // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 263-267. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__39 Інвагінація - найчастіший вид придбаної кишкової непрохідності змішаного типу у дітей та становить 70 - 80 % з усіх видів кишкової непрохідності, а за даними деяких авторів займає друге місце серед хірургічної патології органів черевної порожнини у дітей. Мета роботи - показати роль лапароскопії в лікуванні інвагінації кишечника, грунтуючись на власному клінічному досвіді. Проаналізовано лікування 236-ти дітей з діагнозом гостра інвагінація кишечнику, які перебували на лікуванні в ОДКЛ м. Дніпропетровськ з 2008 по 2013 рр. Консервативна дезінвагінація була ефективна у 197-ми дітей (83,5 %). У 39-ти (16,5 %) дітей після безуспішного консервативного лікування проводилася лапароскопічно асистована дезінвагінація. У 10-ти (25,6 %) випадках після розправлення інвагінату та лапароскопічної оцінки кишечник визнаний нежиттєздатним. У 6-ти (15,4 %) випадках причиною інвагінації був дивертикул Меккеля. У всіх цих 13-ти випадках, що потребували резекції кишки, проводилася лапароскопічно асистована резекція дивертикула Меккеля або нежиттєздатної кишки з накладенням кишкового анастомозу шляхом мінілапаротомії. В 23-х (59 %) випадках було проведено роздування інвагінату під ендотрахеальним наркозом з обов'язковим лапароскопічним контролем. Усі діти одужали. Висновки: консервативний метод лікування інвагінації кишечнику у дітей є методом вибору, а його ефективність становить до 85 %. Застосування методу розправлення інвагіната повітрям під лапароскопічним контролем є оптимальним у випадках неефективності консервативної дезінвагінації та надає змогу досягти хороших результатів, зменшуючи тяжкість операційної травми і є альтернативою загальноприйнятому хірургічному втручанні. | |||
| 9. |
Дігтяр В. А. Лікування дітей хворих на метаепіфізарний остеомієліт ускладнений гнійним артритом [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, Д. М. Лук’яненко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 268-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__40 | |||
| 10. |
Дігтяр В. А. Хірургічна корекція лійкоподібної деформації грудної клітки у дітей [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, М. О. Камінська // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 272-276. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__41 Лійкоподібна деформація є найчастішою вадою розвитку грудної клітки. Дана аномалія проявляється як косметичними, так і функціональними розладами з боку серцево-судинної та дихальної систем. Характерною особливістю її є схильність до прогресування, яка тісно пов'язана з ростом і віком дитини. Мета роботи - проаналізувати результати хірургічного лікування лійкоподібної деформації грудної клітки (ЛДГК) у дітей з використанням мініінвазивного способу торакопластики. Обстежено 21 дитина віком від 4-х до 17-ти років з ЛДГК. З симетричною формою деформації грудної клітки (ГК) було 14 (66,6 %) пацієнтів, асиметричною - 5 (23,8%), плосколійкоподібною - (9,5 %). Передопераційне обстеження включало проведення загальноклінічних лабораторних досліджень, спірографію, електро-кардіографію, ехокардіографію, рентгенографію ГК у прямій і бічній проекціях та комп'ютерну томографію. Усім пацієнтам виконано торакопластику за методом D. Nuss. Результати лікування простежено в термін від 6-ти міс до 4-х років після операції. Добрі результати одержано у 17-ти (80,96 %) випадках, задовільні - 3-х (14,28 %), незадовільні - в одного (4,76 %). Хірургічна корекція ЛДГК за допомогою ретростернальних металевих фіксаторів - перспективний напрямок торакопластики і має переваги у порівнянні з резекційними методиками, а саме, мініінвазивність та добрий косметичний результат. | |||
| 11. |
Дігтяр В. А. Діагностика аберантної підшлункової залози у дітей [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, Е. Г. Садовенко, С. А. Щудро, А. М. Барсук, М. О. Камінська, В. Г. Валов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 277-281. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__42 Аберантна підшлункова залоза (АПЗ) - рідкісна вада розвитку. Запропонована ендоскопічна тактика у разі АПЗ у дітей надає змогу своєчасно діагностувати дану патологію. Мета роботи - вивчити особливості діагностики АПЗ у дітей та підвищити якість її ендоскопічної діагностики. Проведено ретроспективний аналіз ендоскопічної діагностики АПЗ у 58-ми пацієнтів, госпіталізованих в хірургічне відділення КП "ДОДКЛ" ДОР і оглянутих амбулаторно за направленням гастроентерологів, педіатрів. Обстеження дітей з аномаліями підшлункової залози проводилося за прийнятим в клініці стандартом. У діагностичному алгоритмі верифікації АПЗ провідне місце займає ФЕГДС. Ендоскопічна картина АПЗ базується на ряді типових макроскопічних ознак, характерних для даної вади розвитку. Настороженість у разі ФЕГДС формується на підставі знання ряду макроскопічних ознак АПЗ у дітей, що надає встановити з високим ступенем достовірності діагноз. Рання діагностика АПЗ у дітей базується на впровадженні в клінічну практику ФЕГДС незалежно від віку дитини, за якої пильну увагу потрібно приділяти антральному відділу шлунка, особливо великій кривизні на відстані до 3 - 6 см від воротаря. | |||
| 12. | 
Дігтяр В. А. Сучасні проблеми андрології в дітей [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, Л. М. Харитонюк, М. В. Бойко, М. В. Савенко, А. В. Обертинский, О. А. Островська, К. В. Шевченко // Здоровье ребенка. - 2015. - № 5. - С. 107-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_5_17 За останні роки значно збільшилась чисельність безплідних чоловіків, фактори розвитку цього стану значною мірою пов'язані з дитячим та юнацьким періодами. Прогнозувати роль перенесених оперативних втручань у дитячому віці та розробити заходи щодо профілактики чоловічої безплідності. Діагностика цих захворювань включає фізикальне, ультразвукове, допплерографічне обстеження яєчок. При абдомінальних формах крипторхізму та агенезіях проводиться комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна терапія, дослідження гормонів та біоптатів. За 3 роки прооперовано 370 дітей із крипторхізмом, 490 дітей із гострими захворюваннями яєчка та 393 із варикоцеле. Зберігається тенденція пізніх діагностики та проведення оперативних втручань: 28 - 38 %. При крипторхізмі проведено 350 (89 %) низведень яєчка за Петривальським, виконано 8 етапних оперативних втручань. При гострих захворюваннях яєчка здійснені 592 скрототомії, із них 52 через перекрут яєчка. Збільшилась кількість дітей із перекрутом яєчка, кількість орхектомій зменшилась з 46,5 до 15,4 %. Висновки: ця проблема потребує активного раннього виявлення та корекції патології сечостатевих органів, диспансеризації та реабілітаційних заходів щодо відновлення репродуктивної системи. Діти, які перенесли оперативні втручання, потребують нагляду дитячого уролога та реабілітаційних заходів. Назріла необхідність в організації андрологічної служби. | |||
| 13. | 
Дементьєва Н. А. Застосування пропранололу в лікуванні гемангіом складних локалізацій у дітей [Електронний ресурс] / Н. А. Дементьєва, В. А. Дігтяр, О. П. Гладкий, О. Ю. Авілов, О. М. Коломієць, Б. Г. Ашкіназі, О. А. Романенко, С. А. Лацинська // Клиническая онкология. - 2011. - № 3. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2011_3_14 | |||
| 14. |
Дігтяр В. А. Ультразвукові дослідження при політравмі у дітей [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, О. Г. Садовенко, В. І. Сушко, М. О. Камінська, І. І. Андрейченко, А. В. Дігтяр, О. І. Мохов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 137-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_24 Ультразвукова діагностика (УЗД) важлива для дитячої ургентної хірургії. Принципово новий підхід до УЗД FAST відкриває нові можливості в діагностиці пошкоджень внутрішніх органів за політравми. Лікарі, які першими надають допомогу постраждалим дітям, повинні володіти цією методикою для визначення джерел кровотечі та діагностики ушкоджень внутрішніх органів. В кабінеті УЗД КЗ "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" ДОР" за останні 2 роки виконано всього 732 досліджень у 215-ти дітей. Всіх цих дітей було госпіталізовано з діагнозом політравма, їм проводили УЗД згідно із вимогами міжнародного протоколу - "Focused Assessment with Sonography for Trauma" (FAST). На етапах надання медичної допомоги лікарів треба готувати до самостійного виконання УЗД за "FAST" протоколом, яке відіграє важливу роль для уточнення діагнозу у постраждалого та визначення подальшої тактики діагностики та лікування. Висновки: клінічна цінність "FAST" дослідження у дітей з політравмою полягає в тому, що можливо швидко визначитися з об'ємом та складністю ушкоджень, а також уточнити наявність симптомів кровотечі. "FAST" дослідження надає змогу ідентифікувати серед пацієнтів: хто потребує термінового хірургічного втручання, а кому треба провести негайну і більш остаточну діагностику ушкоджень з використанням інших методів діагностики. | |||
| 15. |
Дігтяр В. А. Ультразвукова діагностика інвагінації кишечнику у дітей [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, М. В. Савенко, О. Г. Садовенко, О. М. Барсук, І. І. Андрейченко, І. В. Щербина // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 141-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_25 Найбільш частою формою набутої непрохідності шлунково-кишкового тракту у дітей є інвагінація кишечнику (ІК). Її частота досягає 70 - 80 % від інших видів кишкової непрохідності у дітей. В останні роки кількість дітей з ІК не має тенденції до зменшення. Сучасна стратегія удосконалення діагностичного і лікувального забезпечення дітей з ІК спрямована на підвищення ефективності методів розпізнавання цієї патології. Мета роботи - обгрунтувати необхідність проведення ультразвукового дослідження у дітей, хворих на ІК. Оцінити зміни у дітей різного віку та залежно від часу захворювання, ускладнень, які виникають за пізньої діагностики захворювання; обгрунтувати необхідність проведення диференційної діагностики з іншими гострими захворюваннями черевної порожнини. Проведено ретроспективний аналіз за останні 5 років результатів ультразвукового дослідження 52-х пацієнтів віком від 4-х місяців до 17-ти років, госпіталізованих у відділення ургентної хірургії, оглянутих в кабінеті ультразвукової діагностики КП "ДОДКЛ" ДОР". Ехографічне дослідження дітей з підозрою на інвагінацію надає змогу виявити з великим ступенем вірогідності наявність інвагінату та вроджених захворювань органів черевної порожнини та заочеревинного простору. УЗД дозволяє обстежити дітей у разі підозри на івагінацію без спеціальної підготовки за терміновими показниками. Ехографічне дослідження є високоінформативним методом у виявленні додаткових анатомічних утворень, залучених в структуру інвагінату. Висновки: поліпозиційна абдомінальна ехографія є основним методом скринінг-діагностики у хворих з підозрою на інвагінацію кишечника. | |||
| 16. |
Дігтяр В. А. Хірургічна корекція кілеподібної деформації грудної клітки у дітей [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, Д. І. Шульга, М. О. Камінська, О. І. Мохов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 147-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_26 Кілеподібна деформація грудної клітки (КДГК) - це тяжка вада розвитку, що характеризується вираженим косметичним та функціональним дефектом. З урахуванням того, що усі види операцій дуже травматичні та припускають широкий операційний доступ, існує високий ризик розвитку ускладнень. У зв'язку з цим залишається актуальною необхідність розробки нових малоінвазивних методів оперативної корекції цієї вади розвитку грудної клітини. Мета роботи - провести аналіз результатів хірургічного лікування КДГК у дітей з використанням способу малоінвазивної передньої торакопластики. Прооперовано 35 пацієнтівз КДГК II та III ступеня віком від 11-ти до 18-ти років. Хлопчиків було 30 (85,7 %), дівчаток - 5 (14,3 %). Обстеження включало проведення загальноклінічних лабораторних досліджень, спірографію, електрокардіографію, ехокардіографію, рентгенографію грудної клітки. Усім пацієнтам виконано малоінвазивну передню торакопластику з використанням титанової пластини. Враховуючи нормалізацію змін показників серцево-судинної та дихальної систем, результати лікування КДГК визнано наступними: добре - у 32-х (91,4 %) пацієнтів, задовільно - у 3-х (8,6 %), незадовільно - не визначено. Висновки: використання малоінвазивної передньої торакопластики за допомогою титанової пластини має переваги у порівнянні з резекційними методиками, а саме: відсутність резекції ребер та грудини, мобілізація загрудинного простору, скорочення терміну операції, ліквідування деформації з вдалим функціональним та косметичним результатом. | |||
| 17. | 
Дігтяр В. А. Наш досвід лікування дітей із міхуро-сечовідним рефлюксом [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, М. В. Бойко, Л. М. Харитонюк, О. А. Островська, А. В. Обертинський, К. В. Шевченк // Архів клінічної медицини. - 2014. - № 2. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2014_2_13 Міхуро-сечовідний рефлюкс (МСР) у дітей є найбільш частою причиною порушення уродинаміки та складає від 35 до 66,4 % серед хворих із аномалією розвитку та інфекцією сечової системи. Наведено результати лікування 580 дітей із (МСР) віком від 6 місяців до 17 років. Застосування консервативних методів лікування привело до одужання 35,6 % хворих дітей. Ефективність ендоскопічного методу лікування склала 87,3 %. У 12,7 % дітей з рецидивом МСР було проведене оперативне втручання. Застосування консервативних і ендоскопічних методів лікування є приоритетними у виборі підходу до лікування МСР. Застосування ендоскопічного методу лікування обгрунтовано при неефективності консервативного лікування хворих, при II - IV ступенях МСР. МСР, який сформувався на фоні нейрогенної дисфункції сечового міхура та при МСР, які супроводжуються частими загостреннями пієлонефриту, вираженими розладами уродинаміки та порушенням функції нирок. | |||
| 18. |
Дігтяр В. А. Досвід хірургічного лікування лійкоподібної деформації грудної клітки у дітей ДЗ [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, М. О. Камінська, О. І. Мохов, С. В. Коваль // Хірургія дитячого віку. - 2018. - № 1. - С. 81-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2018_1_16 Лійкоподібна деформація є найчастішою вадою розвитку грудної клітки. Дана аномалія проявляється як косметичними, так і функціональними розладами з боку серцево-судинної і дихальної систем. Характерною її особливістю є схильність до прогресування, яка тісно пов'язана з ростом і віком дитини. Мета дослідження - порівняльна характеристика використання ретростернального та торакоскопічного контролю проведення металевих конструкцій у разі торакопластики лійкоподібної деформації грудної клітки (ЛДГК) за методикою D. Nuss. Обстежено та проліковано 50 дітей віком від 4 до 17 років з ЛДГК. Із симетричною формою деформації було 33 (66 %) пацієнти, асиметричною - 10 (20 %), плосколійкоподібною - 7 (14 %). Передопераційне обстеження включало проведення загальноклінічних лабораторних досліджень, спірографію, електрокардіографію, ехокардіографію, рентгенографію грудної клітки у прямій і бічній проекціях та комп'ютерну томографію. Усім пацієнтам виконана торакопластика за методом D. Nuss. Результати лікування спостерігалися у всіх пацієнтів після операції. Добрі результати одержано у 43 (86 %) випадках, задовільні - у 6 (12 %), незадовільні - у 1 (2 %) хворого. Висновки: хірургічна корекція ЛДГК за допомогою ретростернальних металевих фіксаторів і перспективний напрямок торакопластики, що має переваги у порівнянні з резекційними методиками (мініінвазивність і добрий косметичний результат), а торакоскопічний супровід підвищує безпечність і знижує травматичність оперативного втручання. | |||
| 19. |
Дігтяр В. А. Лійкоподібна деформація грудної клітки у дітей як прояв синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, М. О. Камінська // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 29. - С. 124-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_29_13 Лійкоподібна деформація грудної клітки є одним з фенотипічних ознак синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини, наявність якої у дітей має негативний вплив на перебіг захворювання. Мета роботи - провести аналіз впливу недиференційованої дисплазії сполучної тканини на ступень лійкоподібної деформації грудної клітки і визначити оптимальній термін хірургічного лікування у дітей. Обстежено 30 дітей віком від 4 до 17 років з ЛДГК. Пацієнтам з метою підтвердження наявності синдрому НДСТ використовувалася міжнародна фенотипічна шкала M. J. Glesby (1989 г). Ступінь тяжкості визначали за допомогою модифікованого методу Л. Н. Абакумової. Всім пацієнтам виконано торакопластику за методом D. Nuss. Виявлено, що найбільш частими фенотипічними проявами дисплазії сполучної тканини у дітей з ЛДГК є: астенічний статус - 26 дітей (86,66 %), плоскостопість - 18 дітей (60 %), гіпермобільність суглобів - 12 дітей (40 %), патологія органу зору - 9 дітей (30 %), деформації хребта різного ступенів в сагітальній та фронтальній площині - 26 (86,66 %). Встановлено пряму залежність ступеня деформації грудної клітини від ступеня дисплазії сполучної тканини. Добрі результати одержано у 26 (86,7 %) випадках, задовільні - 3 (10 %), незадовільні - 1 (3,3 %). Висновки: за швидко прогресуючої ЛДГК з тяжкими формами НДСТ є важливим раннє втручання (4 - 6 років) для одержання добрих результатів лікування та нормального розвитку серцево-легеневої системи. | |||
| 20. |
Дігтяр В. А. Своєчасне виявлення та тактика ведення дітей молодшого віку із порушенням уродинаміки [Електронний ресурс] / В. А. Дігтяр, Л. М. Харитонюк, М. В. Бойко, О. А. Островська, А. В. Обертинський, Є. О. Фролова, К. В. Шевченко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 29. - С. 167-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_29_16 Різноманіття і висока поширеність вад розвитку, тяжкість виникаючих ускладнень вимагають ранньої перинатальної діагностики. Мета роботи - обгрунтувати ранню діагностику та корекцію вад розвитку, використання ендоскопічного методу лікування. Використаніо сонологічне обстеження із доплерографією, екскреторну урографію, мікційну цистоуретрографію. В клініці обстежено та проліковано 135 хворих із гідронефрозом та 104 із мегауретер. Обструктивний мегауретер діагностовано у 44 дітей, рефлюксуючий - у 42 та функціонально-необструктивний - у 18. Під час лікування обструктивного мегауретера застосовувались уретерокутанеостоми, а в подальшому неоцистуретеронеостомії за Коеном, Політан - Леатбетером. 86 дітям із МСР виконано ендоскопічну антирефлюксну пластику УВС. 135 хворим із гідронефрозом виконано резекцію ПУС з накладанням косого пієлоуретерального анастомозу за Андерсеном - Хейнсом. Висновки: рання діагностика й удосконалення методик операцій дітей із гідронефрозом, використання малоінвазивних методів лікування надало змогу одержати добрі результати. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |