Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дульська І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Дульська І. В. Інституційні проблеми освіти в умовах формування інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / І. В. Дульська, І. О. Петровська // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). - 2014. - № 1. - С. 12-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvnudpsu_2014_1_3 | ||
| 2. | 
Дульська І. П. Інституційні проблеми освіти в умовах формування інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / І. П. Дульська, І. О. Петровська // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2014. - № 1. - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnudps_2014_1_11 | ||
| 3. | 
Одотюк І. В. Перспективні сфери інвестування інноваційних розробок в Україні [Електронний ресурс] / І. В. Одотюк, О. М. Фащевська, І. В. Дульська, О. А. Ткачова. // Ефективна економіка. - 2011. - № 6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2011_6_32 | ||
| 4. |
Дульська І. В. Вплив розподільчого фактора економічного зростання на технологічний розвиток України та її регіонів [Електронний ресурс] / І. В. Дульська. // Ефективна економіка. - 2011. - № 10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2011_10_15 | ||
| 5. | 
Дульська І. В. Цифрові технології як каталізатор економічного зростання [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Економіка і прогнозування. - 2015. - № 2. - С. 119-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2015_2_11 Оцінено стан діджиталізації (використання цифрових технологій) суспільного виробництва в Україні та світі для підвищення його ефективності. Узагальнено успішний світовий досвід, висвітлено проблеми впровадження ІКТ в окремі сектори національної економіки. Оцінено ступінь інституційного забезпечення стимулювання розвитку ІКТ. Найбільш пріоритетним натепер визнано кластер безготівкових розрахунків ІКТ з огляду на можливий ефект для національної економіки за умови усунення технічних проблем, розвитку інфраструктури та інституціоналізації. У державній політиці стимулювання ІКТ необхідне посилення системності, послідовності, завершеності, узгодженості з напрацюванням та ухваленням відповідних законодавчих актів. | ||
| 6. | 
Дульська І. В. Державно-публічно-приватне партнерство і розвиток національної супутникової системи зв’язку України [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Економічний нобелівський вісник. - 2014. - № 1. - С. 161-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmef_2014_1_24 | ||
| 7. |
Дульська І. В. Чи поїде Україна швидкісним потягом НТП? (маніфест технологічного розвитку країни) [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. - 2012. - № 1(1). - С. 80–92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmef_2012_1(1)__11 | ||
| 8. | 
Дульська І. В. Місце технологічної політики у системі державних фінансів [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Економічний вісник університету. - 2017. - Вип. 33(1). - С. 302-314. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2017_33(1)__38 Предмет дослідження - найбільш ефективні пріоритети підтримки державою соціальноекономічного розвитку через інструменти державних фінансів та шляхи активізації рівноправної співпраці держави та бізнесу під час реалізації високотехнологічних та інноваційних проектів у секторах національної економіки. Мета дослідження - запропонувати найбільш ефективні та доцільні напрями, інструменти підтримки технологічного зростання в Україні через інструменти державних фінансів шляхом активізації співпраці бізнесу та держави; розробити напрями та інструменти фінансової підтримки, регуляторного та інституційного впливу держави з метою більш повного задіяння ринкових важелів активізації інвестування проектів впровадження високих технологій та дифузії інновацій в усі сектори національної економіки. Висновки: Україні за зразками ЄС необхідно переглянути систему пільг і стимулів за рахунок пеперозподілу частини ВВП. Треба чітко виділити пріоритети розвитку і стимулювати їх, як це прийнято в змішаних розвинених ринкових економіках, де передбачена суттєва участь держави у всіх економічних процессах. Державне стимулювання є дієвим, і наслідком має спроектовану раніше (за структурою підтримуваних пріоритетів) структуру національного виробництва і експорту. Тобто, якщо країна всіляко стимулює сировинні галузі, результатом буде саме сировинно орієнтована структура суспільного виробництва. Якщо за обмежених ресурсів, держава буде ігнорувати технологічні пріоритети розвитку, наслідком стане патріархальна, низьконкурентна на даному етапі розвитку національна економіка. Кошти від перерозподілу ВВП держава могла б використати на технологічні пріоритети розвитку та ефективні механізми їх підтримки. Зокрема, стимулювати інновації, сформувати держзамовлення на значні обсяги програмної продукції для цілей впровадження новітніх конкурентоспроможних технологій в усі сфери суспільного життя, зокрема в економіку, що надасть змогу підвищити її конкурентоспроможність, ефективність державного управління, продуктивність праці у всіх сферах економіки, забезпечити перехід економіки до моделі науково-технічного та інноваційного розвитку, збільшити частку наукомісткої продукції, сприяти якості та доступності послуг освіти, науки, культури, охорони здоров'я за рахунок впровадження ІКТ; розширити можливості людини одержувати доступ до національних та світових інформаційних електронних ресурсів; створити нові робочі місця, поліпшити умови роботи і життя; поглибити запровадження нормативно-правових засад інформаційного суспільства. Цей першопоштовх може за собою потягнути увагу внутрішніх інвесторів різного масштабу (фізичних, колективних, інституційних) до реалізації подібних проектів в Україні. Макроекономічним наслідком таких налаштувань в перспективі стане підвищення фінансової обізнаності населення з інструментами фондового ринку, надасть змогу його активізувати, залучити в національну економіку значний інвестиційний ресурс, як альтернативу приватного сектора і банківської сфери, що, в свою чергу, дозволить врятувати від знецінення заощадження населення, зменшить попит на іноземну валюту як інструмент їх зберігання. | ||
| 9. | 
Дульська І. В. Шляхи активізації регіональних механізмів сприяння розвитку високотехнологічних виробництв (на прикладі міста Києва) [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Теоретичні та прикладні питання економіки. - 2012. - Вип. 27(2). - С. 240-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tppe_2012_27(2)__35 | ||
| 10. |
Дульська І. В. Напрями активізації участі компаній сектора ІКТ України у фондовому ринку та альтернативних формах інвестицій [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Теоретичні та прикладні питання економіки. - 2014. - Вип. 2. - С. 213-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tppe_2014_2_21 | ||
| 11. | 
Дульська І. В. Інформаційно-комунікаційні технології як технологічний базис інклюзивного соціального та економічного зростання [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Український соціум. - 2018. - № 1. - С. 59-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2018_1_7 Досліджено взаємозв'язок між ступенем включення (інклюзії) суспільства в процес соціально-економічного і технологічного зростання та його масштабами й темпами. На прикладі реформи сільської медицини шляхом насичення її інформаційно-комунікаційними технологіями запропоновано конкретні організаційні, інституційні та фінансові механізми пришвидшення впровадження в господарську практику і повсякденне життя передових досягнень науково-технічного прогресу. Розглянуто тристоронню модель державно-приватного партнерства, яка включає державу, бізнес і територіальні громади. | ||
| 12. |
Дульська І. В. Е-урядування як інструмент соціального інжинірингу суспільства в Україні [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Український соціум. - 2019. - № 1. - С. 89-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2019_1_8 Досліджено сучасний стан розвитку е-урядування в Україні, його можливості у здійсненні соціального інжинірингу суспільства, як сукупності підходів до зміни організаційних структур, інститутів, що визначають поведінку громадян, з метою більш повного розкриття внутрішнього потенціалу соціальної системи. Виокремлено пріоритетні напрями розширення е-урядування, що нададуть ширші технічні та організаційні можливості формування у громадян усвідомлення комплексу їх прав та обов'язків у відносинах з державою та їх реалізацію. Встановлено, що в Україні е-урядування, е-участь вже створили для суспільства, державного управління, бізнесу значні переваги через велику кількість е-сервісів держави на центральному та регіональному рівні. До недоліків е-урядування в Україні належить відсутність його статистики, хоча міжнарод-ні організації оцінюють його рівень як високий; рівень доступності для громадськості сервісів е-бюджету оцінено як обмежений, прозорість процесу - як недостатню. Якість е-сервісів потребує покращення, оскільки інтерфейси е-урядування не уніфіковані, часто незручні. Брак прозорості витрачання бюджетних коштів знижує довіру суспільства до державних інститутів, обумовлює значний обсяг тіньової економіки. Встановлено, що в Україні всі спроби дер-жави провести е-ідентифікацію через ID-карти, банківську сферу та через операторів мобільного зв'язку не були достатньо результативними через недостатньо послідовний підхід держави в цьому питанні. Також цьому заважає недостатній розвиток цифрової інфраструктури, платіжних і розрахункових систем, незважаючи на те, що ці елементи успішно розвиваються, створюється відповідна законодавча база, гармонізована з вимогами ЄС. Запропоновано напрями поглиблення партнерства держави та суспільства з покращення якості е-урядування шляхом вирішення проблеми е-ідентифікації для ширшого охоплення суспільства е-послугами держави, впровадження непрямих методів контролю доходів громадян, збільшення безготівкових розрахунків для зменшення обсягів тіньової економіки. | ||
| 13. |
Дульська І. В. Бюджетне забезпечення цифровізації у рамках e-урядування в Україні [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Економіка і прогнозування. - 2019. - № 1. - С. 51-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2019_1_5 Досліджено бюджетне забезпечення цифровізації в рамках е-урядування в Україні. Встановлено, що оцінити реальний масштаб державних витрат на цифровізацію (інформатизацію) в рамках е-урядування на всіх бюджетних рівнях і напрямах досить складно, оскільки складові програми (загальнодержавні, галузеві, регіональні) виконуються багатьма органами виконавчої влади і місцевого самоврядування поряд із основними завданнями їхньої діяльності. Рівень доступності інформації для громадськості про витрачання бюджетних коштів в Україні міжнародні організації оцінюють як обмежений, прозорість - як недостатню, рівень е-урядування - як високий. Інтерфейси е-урядування та е-бюджету органів виконавчої влади та місцевого самоврядування не уніфіковані, здебільшого незручні для користувача, на офіційних сайтах подається обмежена, застаріла інформація. Брак прозорості витрачання бюджетних коштів знижує довіру широкої громадськості до державних інститутів. Розглянуто вади організаційно-інституційного механізму забезпечення бюджетного фінансування е-урядування на підставі аудиторських висновків уповноважених державних органів. Встановлено, що Генеральний замовник виконання підпрограм Національної програми інформатизації - Державне агентство з питань е-урядування - не забезпечило належний рівень координації, контролю, системності і послідовності своєї діяльності, внаслідок чого важливих цілей щодо цифровізації не досягнуто. Хоча цілі цифровізації в рамках e-урядування в Україні декларуються як пріоритетні, це не підтверждується пріоритетним рівнем бюджетного фінансування. Не вирішеним є питання визначення джерел фінансового забезпечення базових галузей соціальної сфери, зокрема щодо заходів з їх цифровізації, в рамках регіональної децентралізації. Запропоновано створити єдиний координуючий орган у сфері цифровізації, в тому числі e-урядування, рівня міністерства за прикладом багатьох зарубіжних країн. | ||
| 14. | 
Дульська І. В. Інвестування ІКТ-інновацій в національній економіці за рахунок коштів загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Економіка України. - 2020. - № 4. - С. 73-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2020_4_7 Досліджено відповідність поданого до Верховної Ради України законопроєкту "Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення" викликам, які стоять перед такого роду системами в плані їх можливості зберегти й примножити пенсійні заощадження, забезпечити інвестування національної економіки, зокрема щодо впровадження ІКТ-інновацій. Показано, що закон, який регулює добровільне накопичувальне пенсійне забезпечення, даних цілей не досяг - дохідність вкладень пенсійних накопичень є малою, інвестування реального сектору економіки з цих джерел залишається слабким. Запропоновано напрями вдосконалення даного законопроєкту, які дозволять активізувати фондовий ринок України і залучити до інвестування національної економіки значні пенсійні заощадження. | ||
| 15. |
Дульська І. В. Можливості діджиталізації територіальних громад і смарт-спеціалізації їх розвитку в умовах реформи децентралізації в Україні [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Економіка України. - 2021. - № 4. - С. 68-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2021_4_6 Досліджено наявні технологічні, інституційні, фінансові передумови розширення діджиталізації усіх сфер діяльності територіальних громад і органів місцевого самоврядування в Україні в умовах реформ децентралізації та адміністративно-територіального устрою з метою збільшення їх смарт-спеціалізації, ефективності діяльності, розвитку бізнесу та покращення умов життя, що особливо важливо в період пандемії COVID-19, коли в онлайн масово переходять сектори, які задовольняють базові потреби сучасної людини, мінімізуючи необхідність виходити з дому для життєзабезпечення, бізнесу та продуктивної діяльності. Запропоновано напрями розширення діапазону, важелів і сфер упровадження діджиталізації в адмініструванні розвитку територіальних громад. | ||
| 16. |
Дульська І. В. Шляхи подолання цифрових інфраструктурних і навичкових розривів в Україні [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Економіка України. - 2022. - № 7. - С. 43-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2022_7_5 Досліджено інституційні, організаційні й методологічні проблеми статистики цифровізації, які до війни заважали релевантній оцінці розривів у цій сфері. Констатовано, що основні цифрові розриви в Україні мали місце у сфері телекомунікацій і цифрових навичок населення. Запропоновано заходи з покращення статистики сфери, мобілізаційну модель цифрової політики з подолання цифрових розривів у повоєнний час з акцентуванням на ролі держави і територіальних громад. | ||
| 17. | 
Дульська І. В. Проблеми адаптації статистики широкосмугового доступу до мережі інтернет в Україні до міжнародних індикаторів [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // European scientific journal of economic and financial innovation. - 2019. - № 1. - С. 46-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esjefi_2019_1_6 | ||
| 18. |
Дульська І. В. Забезпечення цифровізації секторів національної економіки ІТ-фахівцями: проблеми і шляхи їх вирішення [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Економіка України. - 2023. - № 6. - С. 70-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2023_6_6 Досліджено релевантність оцінки забезпечення ІТ-фахівцями потреб цифровізації секторів економіки через упровадження в них базових інформаційно-комунікаційних технологій. Показано відмінності підходів Держстату України і Євростату до державних статистичних спостережень цифровізації секторів економіки. Оцінено гнучкість екосистеми ІТ-освіти України щодо підвищення її ефективності в надзвичайних умовах. Запропоновано напрями покращення статистичних спостережень цифровізації і вдосконалення підходів до формування екосистеми ІТ-освіти. | ||
| 19. |
Дульська І. В. Роль цифровізації креативних індустрій у воєнний час і в період післявоєнного відновлення України [Електронний ресурс] / І. В. Дульська // Економіка України. - 2024. - № 7. - С. 70-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2024_7_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |