Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (13) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гуськов С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Ентин В. А. Еще раз о природе Крымской гравитационной аномалии [Електронний ресурс] / В. А. Ентин, О. Б. Гинтов, С. И. Гуськов // Геофизический журнал. - 2010. - Т. 32, № 6. - С. 119-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2010_32_6_4 Узагальнено матеріали гравіметричної зйомки масштабу 1:50 000 Кримського півострова. Складено карту аномалій Буге за густини проміжного шару 2,3 <$Eroman {г "/" см sup 3}> і карту залишкових аномалій, одержаних після осереднення в квадратному вікні <$E24~times~24> км. Уточнені контури і структура Кримського гравітаційного максимуму інтенсивністю 110 мГал. Виконано кількісну інтерпретацію по двох профілях, які пересікають Степовий і Гірський Крим, а також чорноморський шельф. Показано, що виникнення Кримської аномалії пов'язано з формуванням коромантійної суміші на межі кори і мантії та подальшою екструзією порід ультраосновного - основного складу в середню і верхню частину кори у вигляді мантійного діапіру. Укорінення виступів мантійного діапіру в граніти та осадові породи палеозою зумовило піднімання мезозойського структурного поверху і формування антикліноріїв, складених породами таврійської серії. Допущено, що з цим процесом зв'язано і піднімання Кримських гір. Утворення коромантійної суміші і мантійного діапіру на межі Скіфської і Чорноморської плит зумовлено виникненням Чорноморської западини в результаті рифтингу-спредингу, формуванням Західно- і Східночорноморської мікроплит, їх реверсивним рухом на північ і інденторним тиском на Кримський півострів з боку Аравійської плити. | ||
| 2. |
Старостенко В. И. Навигационные особенности полетов голубей в гравитационном поле Украины [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, В. А. Каневский, В. А. Ентин, О. Б. Гинтов, С. И. Гуськов, Э. Д. Моренков, Н. Блазер, В. Мескенайт, Г. П. Липп // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 2. - С. 20-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_2_4 Розглянуто результати випробувальних польотів свійських голубів у рівнинній місцевості України, яка характеризується розчленованим гравітаційним полем (аномалії Буге від -30 до +70 мГал). Довжина маршрутів від точки запуску до місця постійного базування становила від 15 до 200 км. Маршрути було прокладено у слабко- й сильно розчленованому полі сили тяжіння. В польотах брали участь як місцеві досвідчені птахи, так і молоді, спеціально вирощені у різко відмінних гравітаційних полях. На птахах закріплювали GPS-датчики, які фіксували координати польоту (<$E phi ,~lambda ,~H>) через кожну 1 с. За результатами досліджень поряд з іншими чинниками (наявність доріг, річок тощо) гравітаційні аномалії навіть незначної величини (<$E symbol С~1~-~2> мГал) впливають на відхилення маршрутів голубів від прямої лінії. Слід продовжити експеримент, який буде відкориговано з урахуванням одержаного досвіду. Запропоновано інерціально-гравітаційний механізм навігації тварин. | ||
| 3. |
Ентин В. А. Геофизические аспекты строения и генезиса Ильинецкой структуры: импакт или вулкан? [Електронний ресурс] / В. А. Ентин, М. И. Орлюк, С. И. Гуськов, А. В. Федоров, В. Н. Павлюк, В. В. Друкаренко // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 1. - С. 100-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_1_10 Розглянуто геофізичні аспекти будови та генезису Іллінецької структури. Запропоновано нову імпактно-вулканічну концепцію утворення та становлення Іллінецької структури на підставі аналізу гравітаційного та магнітного полів, експериментального вивчення густини та намагніченості керна двох свердловин у сукупності з геохронологічними даними, її гравітаційною та магнітною моделями. Згідно з результатами комплексних геолого-геофізичних досліджень, у пізньому ордовіку відбулась ударно-метеоритна подія з утворенням класичної імпактної структури, що спровокувало в ранньому девоні в епіцентрі удару космічного тіла розвиток еруптивного вулканічного апарату. | ||
| 4. |
Ентин В. А. "Великая" дайка Побужья [Електронний ресурс] / В. А. Ентин, О. Б. Гинтов, С. В. Мычак, В. Н. Вельский, Ю. В. Гейко, Е. В. Поляченко, С. И. Гуськов, А. В. Марченко // Геофизический журнал. - 2019. - Т. 41, № 4. - С. 77-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2019_41_4_6 Розглянуто нові дані геофізичного, геохімічного та петрологічного вивчення відомої витягнутої на 35 км лінійної геологічної структури передбачуваної розломно-дайкової природи у кристалічному фундаменті західної частини Побузького гірничорудного району (Середнє Побужжя, Український щит). За даними наземного магнітного знімання масштабу 1:50 000 структура яскраво виражена у магнітному полі лінійною, завширшки до 1,5 км, аномалією інтенсивністю понад 1000 нТл, але практично не проявлена у гравітаційному полі. Простягання структури (ПнС 69<$E symbol Р>) є січним до загального широтного і північно-західного напрямку геологічних утворень досліджуваного регіону. За тими самими даними північно-західний фланг зазначеної полоси магнітних максимумів на протязі понад 40 км супроводжується яскраво вираженим лінійним мінімумом, який відповідає осьовій частині потужної міжблокової Маньківської зони розломів. За геофізичними ознаками, тектонофізичними вимірами, протяжністю та напрямком цей тектонічний лінеамент до останнього часу не мав аналогів у західній частині щита. Встановлено просторово-генетичний зв'язок досліджуваної структури та зони розлому. Геохімічним зніманням у корі вивітрювання і зоні дезінтеграції кристалічних порід досліджуваної структури встановлено три геохімічні аномалії золота. Це третина загальної кількості виявлених геохімічних аномалій золота в межах західної частини Побузького гірничорудного району. Золото зафіксовано в комплексі з висококонтрастними аномаліями мангану, берилію, фосфору, цирконію, хрому, нікелю, кобальту. Однак геохімічним зніманням (буріння з гідротранспортуванням керна без входу у свіжі кристалічні породи) геологічну природу досліджуваної геофізичної аномалії не було встановлено. Новітніми роботами в межах північно-західного екзоконтакту зазначеної структури у відслоненні серед гранітоїдів уманського і гайсинського комплексів виявлено дайку не відомих раніше в цьому районі кристалічних порід, яку за матеріалами мікроскопічного та мікрозондового дослідження, хімічних аналізів, магнітними і густинними властивостями (<$E chi~=~(40~-~60)~times~10 sup -3> од. СI; <$E sigma~=~2,84> г/см<^>3 | ||
| 5. |
Павлюк В. Н. О перспективах поисков месторождений золота в Голованевской шовной зоне Украинского щита [Електронний ресурс] / В. Н. Павлюк, В. А. Ентин, О. Б. Гинтов, С. И. Гуськов // Геофизический журнал. - 2019. - Т. 41, № 5. - С. 87-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2019_41_5_6 Розглянуто перспективи пошуків родовищ золота в межах Липовеньківсько-Сухоташлицької площі Голованівської шовної зони Українського щита, де у 1980 - 1990-х рр. було виявлено Північнокапітанівське золоте зруденіння з орієнтовними запасами золота 27 т. Бурінням понад 3000 свердловин з гідротранспортуванням терна у корі вивітрювання докембрійського фундаменту було встановлено ознаки близько 30 нових масивів порід базит-гіпербазитового складу. Буріння було спрямовано на пошуки родовищ силікатного нікелю, тому наявності гіпергенного золота у керні більшості свердловин не було приділено достатньої уваги. Автори роботи повернулися до цього питання, тому що пошуки родовищ золота в межах щита нині на часі. У роботі проаналізовано й узагальнено геологічні, архівні лабораторні дані, а також результати детальних геофізичних робіт масштабу 1 : 10 000. Підтверджено висновок попередніх досліджень про те, що одним з вагомих пошукових критеріїв на золоте зруденіння є наявність метасоматичних, динамометаморфічних і скарнових перетворень у ендоконтактових зонах масивів базитів й ультрабазитів, а також у зонах перетину таких масивів розломами. Метасоматити і скарни мають найбільшу серед інших типів порід кору вивітрювання, при цьому стовбурова потужність аномальних золотоносних інтервалів може перевищувати 10 м. Найбільшу кількість "золотоносних" свердловин зафіксовано саме у скарнах, а середній вміст золота в корах вивітрювання головних відмін порід району досліджень найбільший у скарнах та ультрабазитах. Аналіз карт аномальних магнітного і гравітаційного полів надав змогу, в додаток до відомих тут зон розломів північно-західного простягання, виділити дві меридіональні зони сколювання, які збігаються з окремими, Липовеньківзькою та Сухоташлицькою, ділянками розвитку золотого зруденіння. Обидві зони сколювання складаються з меридіональних і широтних ешелонованих сколів, багато з нких межують з тілами базитів та гіпербазитів і супроводжуються ланцюжками аномалій золота. Зони сколювання належать до субботсько-мошоринського етапу розломоутворення (1,8 - 1,73 млрд років тому), з яким пов'язані активні процеси рудотворення рідкісних і благородних металів у межах щита. Надано рекомендації щодо подальших геологічних і геофізичних досліджень у межах Липовеньківсько-Сухоташлицької площі Голованівської шовної зони. | ||
| 6. |
Гинтов О. Б. Уникальные базит-метабазитовые структуры Побужского горнорудного района, их геологическое значение и перспективы рудоносности (по геофизическим и геологическим данным) [Електронний ресурс] / О. Б. Гинтов, В. А. Ентин, С. В. Мычак, В. Н. Павлюк, С. И. Гуськов // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 3. - С. 3-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_3_3 На прикладі Тарасівської структури Середнього Побужжя Українського щита (УЩ) розглянуто будову і перспективи на рудоносність трьох базит-метабазитових масивів Побузького гірничорудного району - Бандурівського, Троянського і Тарасівського. Висловлене геологами ще у 1990 р. припущення про геологічну і металогенічну унікальність цих масивів підтверджено аналізом даних як регіональних геофізичних знімань, так і матеріалів детальних геофізичних робіт, виконаних у межах Тарасівської структури (базит-метабазитового масиву) в 2017 р. у зв'язку з проведенням тут геолого-пошукових робіт. Показано, що всі 3 масиви розміщуються в межах епіцентральних зон найбільших гравітаційних аномалій УЩ - Голованівської і Бандурівської (68 і 49 мГал відповідно). Масивам відповідають локальні максимуми інтенсивністю до 3 - 7 мГал на фоні цих аномалій. Вмісними для базит-метабазитових масивів є найдавніші ендербіто-гнейси Ятранського і Хащувато-Заваллівського блоків. Форма масивів овально-концентрична, тому більшість геологів вважали їх брахісинклінальними складками. За даними магнітометричних і гравіметричних знімань масштабу 1 : 10 000 і незначних обсягів буріння Тарасівська структура розмірами 3 х 5,5 км є масивом апогаброїдів - двопіроксенових і амфібол-піроксенових кристалосланців (іноді норитів і габро) чіткої овальної форми, оточених дугоподібними смугами скарноїдів, гранатовмісних глиноземистих гнейсів і кальцифірів, двопіроксенових і гіперстенових кристалосланців, серед яких уперше на УЩ виявлено мангановмісні гондити. Незважаючи на наявність осадового чохла (відклади сармату і квартеру) потужністю близько 25 - 40 м, який перекриває Тарасівську структуру, масиви апогаброїдів виділяються на фоні навколишнього земного рельєфу чіткими височинами амплітудою від декількох метрів до 10 м, що вказує на міцність цих утворень навіть на фоні вмісних гранітоїдів. Геофізичні, структурні, петрологічні та геохімічні дані свідчать на користь інтрузивної природи апогаброїдів і контактово-метасоматичного походження їх смугового обрамлення, а не брахісинклінальної складки. Відсутність або дуже незначний вміст графітових гнейсів у структурах метаморфічного обрамлення Тарасівського масиву відрізняє ці смуги гнейсів, кристалосланців і кальцифирів від стратотипових розрізів кошаро-олександрівської і хащувато-заваллівської світ бузької серії, для яких характерне значне поширення гнейсів графітового і біотит-графітового складу. З огляду на контактово-метасоматичну природу гнейсово-кристалосланцево-кальцифірових утворень Тарасівської структури, а також дані інших дослідників щодо можливої метасоматичної природи графітових і деяких інших гнейсів Середнього Побужжя, виникає питання стосовно необхідності обговорення і поглибленого аналізу стратиграфічних схем раннього докембрію УЩ. Розглянуто подальший напрям геолого-пошукових робіт у межах Тарасівської структури на апатитові і титанові руди, а також найперспективніші ділянки для закладання бурових свердловин. | ||
| 7. |
Ентин В. А. Карта абсолютных значений поля силы тяжести Украины и некоторые аспекты ее возможной интерпретации [Електронний ресурс] / В. А. Ентин, С. И. Гуськов, М. И. Орлюк, О. Б. Гинтов, Р. В. Осьмак // Геофизический журнал. - 2015. - Т. 37, № 1. - С. 53-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2015_37_1_6 Для території України вперше побудовано електронну карту абсолютних значень поля сили тяжіння (GH) з використанням суміщених електронних матриць аномалій Буге за густини проміжного шару 2,3 г/см3 і значень висотних відміток (Балтійська система). Розміри елементарної комірки матриць 1 x 1 км, одержана помилка інтерполяції карти GH для рівнинної місцевості +- 2,1 мГал. Показано, що карти GH надають повнішу інформацію про тектонічні процеси, які беруть участь у формуванні земної кори, оскільки відображують спільний вплив густинних і рельєфоутворювальних факторів, який не враховують під час аналізу карт аномалій Буге. Наведено приклади великих лінеаментів тектонічної природи, чітко виражених на карті GH і практично не помітних на карті аномалій Буге. Порівняння аномалій GH і Буге (2,3 г/см3) у гірських районах (Крим, Карпати) надає уявлення про глибинність гравітуючих об'єктів, а великі регіональні відмінності аномалій GH, що досягають у межах України 950 мГал, необхідно брати до уваги під час вирішення завдань геофізичної екології та складання метеорологічних прогнозів. Указано на необхідність включення до комплекту гравіметричних матеріалів, використовуваних для геолого-геофізичних інтерпретацій, і карт поля GH. У зв'язку з цим запропоновано внести зміну в чинні положення з проведення гравіметричних робіт, увівши в них вимогу щодо необхідності подання як звітного матеріалу карти спостереженого поля сили тяжіння. | ||
| 8. |
Ентин В. А. К вопросу о возможной дегазационной природе некоторых локальных структур концентрично-зонального строения на территории Волыно-Подольской плиты и западной части Украинского щита и пути их последующего изучения [Електронний ресурс] / В. А. Ентин, С. И. Гуськов, Б. М. Дзюба, О. Б. Гинтов, М. И. Орлюк, С. В. Мычак // Геофизический журнал. - 2020. - Т. 42, № 6. - С. 36-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2020_42_6_4 В связи с широким развертыванием как в мире, так и в Украине исследований по глубинной водородной дегазации Земли и поисков геологических структур, в которых она может быть обнаружена, рассмотрены некоторые специфические особенности разломно-блокового строения Подольского и Волынского мегаблоков Украинского щита, а также Волыно-Полесского вулкано-плутонического пояса (в рамках листа M-35-IX ("Костополь")). Внимание обращено на Горыньскую, Ровенскую, Немировскую, Звиздаль-Залесскую и некоторые другие зоны разломов, в пределах которых с новой точки зрения рассмотрены уже известные и выделены другие локальные структуры концентрически-зонального строения, которые можно с определенной вероятностью связывать с процессами трубной дегазации мантии. К локальным признакам трубных структур дегазации отнесено наличие аномалий магнитного и гравитационного полей изометрической формы, в том числе специфического внутреннего концентрически-зонального строения, аномалий интегральной повышенной электропроводности, небольшой амплитуды впадин на современной поверхности рельефа, наличие минерализации самородной меди и других металлов в контурах предполагаемых структур, углеродных проявлений, гидрохимических аномалий урана и эманаций радона. Этим признакам в пределах домезозойского фундамента листа "Костополь" наиболее соответствуют Тельчинская, Головинская, а на уровне кристаллического фундамента - Городецкая зонально-кольцевые структуры. Ранее их относили к палеовулкано-плутоническим структурам, связанным с зонами тектонической активизации, хотя при этом игнорировалось отсутствие в них прямых признаков глубинного магматизма. Важный признак процессов холодной трубной дегазации с сопутствующими фазами импульсной эксплозии в этих структурах - крутое и даже субвертикальное залегание пород кольцевого обрамления, которые обычно в пределах района слагают горизонтальный чехол. К Немировской и Звиздаль-Залесской зонам разломов, ограничивающим Подольский мегаблок с юго-востока и востока, относятся соответственно Ильинецкая и Белиловская локальные кольцевые структуры, которые некоторые исследователи относят к астроблемам. При этом игнорируется тот факт, что Ильинецкая структура формировалась на протяжении 50 млн лет, а в Белиловской структуре установлены углеродные проявления в виде россыпи мелких алмазов и самородная золоторудная минерализация в брекчии габбро. Наличие признаков как астроблемного, так и эндогенного происхождения обеих структур позволяет предложить комбинацию обоих механизмов их формирования, при которых падение метеорита инициирует включение эндогенного процесса, в частности трубной глубинной дегазации. На указанных структурах с целью изучения особенностей их глубинного строения предложено проведение определенного дополнительного комплекса геолого-геофизических исследований. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |