Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (8)Журнали та продовжувані видання (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (31)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Григорчук К$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 18
Представлено документи з 1 до 18
1.

Григорчук К. 
Літологія і седиментогенез майкопських відкладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну. Стаття 4. Пізній майкоп. Геологічна палеоокеанографія та седиментолітогенез [Електронний ресурс] / К. Григорчук, В. Гнідець, Л. Баландюк, О. Кохан // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2012. - № 3-4. - С. 55-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2012_3-4_7
З'ясовано літолого-фаціальну зональність та здійснено літолого-літмологічне розчленування майкопських відкладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну. Розглянуто деякі проблемні питання стратиграфії майкопської серії. При проведенні стратиграфічних зіставлень розрізів майкопу регіону доцільно враховувати встановлені особливості поширення субрегіональних кластогенних літмітів.З'ясовано літолого-фаціальні та літолого-літмологічні особливості нижньомайкопських відкладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну. Охарактеризовано геолого-палеоокеанографічні умови ранньомайкопського осадонагромадження, седиментаційну циклічність та визначено просторово-вікову локалізацію кластогенних акумулятивних тіл.З'ясовано літолого-фаціальні та літолого-літмологічні особливості середньомайкопських відкладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну. Охарактеризовано геолого-палеоокеанографічні умови середньомайкопського осадонагромадження, седиментаційну циклічність та визначено просторово-вікову локалізацію алевролітово-піщаних акумулятивних тіл.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.532 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Гнідець В. П. 
Літологічні комплекси та циклічність відкладів еоцену Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну [Електронний ресурс] / В. П. Гнідець, К. Г. Григорчук, В. Б. Ревер // Геодинаміка. - 2013. - № 1. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2013_1_8
Встановлено літофаціальну зональність відкладів еоцену Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну: карбонатні утворення домінують у східній і південно-східній, теригенні у західній та північно-західній частинах регіону. Типізовано літміти карбонатної, теригенної та теригенно-карбонатної серій. Виділено літміти регіонального розвитку, зокрема, базальний глинистий і карбонатний у нижній частині розрізу, що відображає певні седиментаційні події, які проявлялися на більшій частині басейну. Локалізовано структурно-фаціальні райони, які пов'язані з різними палео-географічними обстановками. Виділено до 13 - 15 циклітів прорегресивної природи, що узгоджується з відомими змінами рівня моря в еоцені. Описані літміти та цикліти - це літологічна основа для сейсмостратиграфічних кореляцій.
Попередній перегляд:   Завантажити - 391.093 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Григорчук К. Г. 
Дискретне формування резервуарів "сланцевого” газу в ексфільтраційному катагенезі [Електронний ресурс] / К. Г. Григорчук, Ю. М. Сеньковський // Геодинаміка. - 2013. - № 1. - С. 61-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2013_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 294.754 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Григорчук К. 
Геолого-палеоокеанографічні умови седиментації олігоцен-нижньоміоценових (майкопських) відкладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну [Електронний ресурс] / К. Григорчук, В. Гнідець, О. Кохан // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2016. - Вип. 1. - С. 6-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2016_1_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.56 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Гнідець В. П. 
Літолого-фаціальна зональність та літмологічна структура ейфельських відкладів Переддобрудзького прогину [Електронний ресурс] / В. П. Гнідець, К. Г. Григорчук, Л. Б. Кошіль, Н. В. Ціж, М. Б. Яковенко // Геодинаміка. - 2016. - № 1. - С. 50-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2016_1_7
Мета роботи - дослідження літологічних особливостей осадового комплексу ейфельського віку в межах Білоліського блоку Переддобрудзького прогину. Методика містить літолого-фаціальний, літмологічний і мінералого-петрографічний аналізи. Встановлено літологічну структуру розрізів ейфельських відкладів, яка представлена нерівномірним перешаруванням сульфатних (ангідрити), карбонатних (вапняки, доломіти, мергелі) та теригенних (пісковики, алевроліти, аргіліти) порід. Виділено 6 типів розрізу відкладів: доломіто-вапняково-ангідритовий, доломіто (вапняково)-мергельно-ангідритовий, аргіліто-мергельно-ангідритовий, ангідрито-вапняково-доломітовий, доломіто-ангідрито-вапняковий, доломіто-ангідрито-мергельний; які характеризуються певною латеральною зональністю поширення, що відображають побудовані літологічні моделі. Так, ангідрити домінують у розрізах південно-західної, доломіти та вапняки північної та південної, мергелі та аргіліти центральної частин Білоліського блоку. Вивчено петрографічні особливості основних типів порід. Побудовано літмологічні перетини, які показали, що ейфельська товща характеризується ярусною структурою, що проявилося у розвитку чотирьох регіональних або субрегіональних сульфатних пачок, розмежованих теригенно-карбонатними горизонтами. Встановлено регіональне поширення базальної карбонатно-теригенно-глинистої товщі, яка становить перехідні шари від теригенних утворень нижнього девону до сульфатно-карбонатних - середнього та верхнього девону. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літолого-фаціальних і літмологічних моделей сприятиме уточненню певних питань стратиграфічного характеру, з'ясуванню просторово-вікового поширення осадових комплексів різного складу та генезису. Все це слугуватиме геологічною (літогенетичною) основою для обгрунтованішого прогнозу просторово-вікового поширення нафтогазо-перспективних об'єктів, пов'язаних передусім із вапняково-доломітовими акумулятивними тілами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 827.603 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Гнідець В. 
Нові дані з літології нижньодевонських відкладів Переддобрудзького прогину [Електронний ресурс] / В. Гнідець, К. Григорчук, Л. Кошіль // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2015. - № 1-2. - С. 64-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2015_1-2_8
Розглянуто характер поширення відкладів нижнього девону в Переддобрудзькому прогині. У межах Саратського блоку виокремлено ряд сильно видовжених у плані, симетричних у розрізі депресійних структурних форм. Виокремлено основні типи розрізу. Детально описано структурно-текстурні та мінералого-петрографічні особливості теригенних, глинистих і карбонатних порід. Показано, що породи характеризуються переважно тонкошаруватими, лінзоподібно-шаруватими текстурами, що зумовлено нерівномірним розподілом глинистого, карбонатного та теригенного матеріалу. Переважають у розрізі аргіліти, які часто формують перехідні до карбонатних або теригенних порід різновиди.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.175 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Сеньковский Ю. 
Геолого-палеоокеанографічні моделі карпато-чорноморської континентальної окраїни океану тетіс [Електронний ресурс] / Ю. Сеньковский, В. Гнідец, К. Григорчук, Ю. Колтун, І. Попп, Н. Радковец, М. Мороз, П. Мороз, В. Ревер, А. Ревер, Л. Баландюк, О. Кохан, Ю. Гаєвская, Г. Гавришкив, Л. Кошиль // Геодинаміка. - 2016. - № 2. - С. 84-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2016_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.152 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Григорчук К. Г. 
Світлої пам’яті видатного вченого-геолога Юрія Миколайовича Сеньковського [Електронний ресурс] / К. Г. Григорчук, Е. Я. Жовинський, Н. О. Крюченко // Мінералогічний журнал. - 2017. - Т. 39, № 2. - С. 96-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2017_39_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 488.759 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Григорчук К. 
Вплив процесів катагенезу на формування газоносного потенціалу глинистих відкладів давніх континентальних окраїн [Електронний ресурс] / К. Григорчук // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2016. - № 1-2. - С. 62-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2016_1-2_7
Розглянуто можливість існування нетрадиційних форм акумуляції газу в осадових "сланцевих" формаціях. Газ у породах може нагромаджуватися у вигляді газогідратів у міжшаровому просторі мінералів групи монтморилоніту та клатратних мінералах кремнезему. Вирішальну роль у циклічних процесах акумуляції та вивільнення газу відіграє режим катагенезу. Аргументовано, що специфіка динаміки катагенезу порід "сланцевих" формацій окремих регіонів Північноамериканської платформи спричинила акумуляцію в глинистих товщах великих об'ємів вуглеводневих газів та енергетичного потенціалу, що і визначає їх високу газопродуктивність. Режим катагенезу відкладів силуру Волино-Подільського сегмента Східноєвропейської платформи був несприятливим для нагромадження вуглеводнів "сланцевого" типу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.86 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Гнідець В. 
Обстановки осадонагромадження базальних відкладів середнього девону Переддобрудзького прогину [Електронний ресурс] / В. Гнідець, К. Григорчук, Л. Кошіль, М. Яковенко // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 53-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 209.498 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Григорчук К. 
Динаміка катагенезу в контексті формування нафтогазових систем [Електронний ресурс] / К. Григорчук // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 55-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_28
Попередній перегляд:   Завантажити - 176.16 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Григорчук К. 
Особливості літофізичної будови відкладів середнього майкопу Каркінітсько­Північнокримського прогину [Електронний ресурс] / К. Григорчук, В. Гнідець, О. Кохан // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_29
Попередній перегляд:   Завантажити - 169.053 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Григорчук К. Г. 
Особливості літофізичної структури відкладів середнього майкопу Чорноморсько-Північнокримського нафтогазоносного району [Електронний ресурс] / К. Г. Григорчук, В. П. Гнідець, О. М. Кохан // Геологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 80-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2018_1_10
Мета роботи - встановити просторово-вікові особливості літофізичної структури середньомайкопської товщі Чорноморсько-Північнокримського нафтогазоносного району з метою локалізації нафтогазоперспективних об'єктів. Проведено літолого-петрографічний, літмологічний аналізи, літофізичну інтерпретацію літологічних розрізів свердловин. Створено моделі літофізичної структури відкладів середнього Майкопу за окремими перетинами, що надало змогу визначити особливості просторово-вікового розвитку флюїдоупорних горизонтів регіонального, зонального і локального поширення та порід-колекторів різного типу (порових, тріщинних). Встановлено домінування колекторів порового типу на північному (район Таврійської та Тендрівської площ) та південному (район площ Десантна, Гамбурцева, Сельського) бортах Північнокримського прогину, а тріщинних - у його приосьовій частині (район площ Голіцина, Флангова). Вперше на основі літофізичної інтерпретації літологічних розрізів відкладів середнього Майкопу за окремими свердловинами визначено просторово-вікові особливості поширення флюїдоупорів та горизонтів тріщинних і порових порід-колекторів. Виділено нафтогазоперспективні об'єкти антиклінального (структури Голіцина, Шмідта, Міжводненська, Штормова, Архангельського) та неантиклінального (Тендрівсько-Таврійська, Одесько-Осетрова, Каркінітсько-Борисівська ділянки) типів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 985.7 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Гнідець В. 
Літолого-фаціальні особливості та умови нагромадження базальних відклідів середнього девону Переддобрудзького прогину [Електронний ресурс] / В. Гнідець, К. Григорчук, Л Кошіль, М. Яковенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2018. - Вип. 2. - С. 6-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2018_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.695 Mb    Зміст випуску     Цитування
15.

Радковець Н. 
Динаміка літогенезу осадових товщ фанерозою Карпато-Чорноморського регіону в аспекті їхньої нафтогазоносності [Електронний ресурс] / Н. Радковець, К. Григорчук, Ю. Колтун, В. Гнідець, І. Попп, М. Мороз, Ю. Гаєвська, Г. Гавришків, О. Кохан, О. Черемісська, П. Мороз, Л. Кошіль, Л. Баландюк, М. Шаповалов, А. Ревер // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2021. - № 1-2. - С. 60-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2021_1-2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 939.875 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Гнідець В. П. 
Особливості формування нижньокрейдової тектоно-седиментаційної системи Причорноморського мегапрогину [Електронний ресурс] / В. П. Гнідець, К. Г. Григорчук, Л. В. Баландюк // Геологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 67-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2021_2_7
На основі аналізу поширення структурно-речовинних комплексів, фаціально-генетичних типів та моделювання історії занурення відкладів нижньої крейди встановлена просторово-вікова диференціація тектонічного режиму Причорноморського мегапрогину в ранньокрейдову епоху. Показано, що структурні та літолого-фаціальні особливості нижньокрейдової тектоно-седиментаційної системи визначалися взаємодією тектонічних та геолого-палеоокеанографічних чинників. Низький рівень моря та початкові фази активізації субширотних розломів у готеривіапті зумовили домінуючий вплив субмеридіональних тектонічних порушень на формування відповідної структурно-фаціальної блокової зональності. Збільшення площі водойми, віддалення областей денудації в пізньому альбі зменшили інтенсивність теригенного скиду, а тривала активність субширотних розломів призвела до формування субширотної структурно-фаціальної зональності. В подальшій геологічній історії тектонічний режим мав складний мозаїчно-блоковий характер, що впливало на неоднорідність нафтогазових літофлюїдних систем крейдових відкладів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.349 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Гнідець В. П. 
Літогенетичні передумови формування резервуарів і порід-колекторів у середньодевонських відкладах Східносаратського родовища (Переддобрудзький прогин) [Електронний ресурс] / В. П. Гнідець, К. Г. Григорчук, М. І. Павлюк, Л. Б. Кошіль, М. Б. Яковенко // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2021. - № 3. - С. 7-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2021_3_2
Розглянуто літологічні особливості відкладів середнього девону Східносаратської структури Переддобрудзького прогину в аспекті їхнього впливу на формування порід-колекторів і резервуарів вуглеводнів. У розрізі виділено 9 літоциклів регресивної природи (е-1 - е-5; g-1 - g-4), які характеризуються двочленною будовою. Кожний літоцикл є окремим продуктивним горизонтом. Нижні частини останніх складені поровими та тріщинними породами-колекторами (вапняки, доломіти, алевроліти, пісковики), а верхні - флюїдо-упорними пачками (мергелі, ангідрити). Особливості обстановок циклічного осадонагромадження спричи-нили просторово-вікову мінливість локалізації та морфології пасток, характер поширення порід-колекторів різного типу, а постседиментаційні процеси зумовили просторову неоднорідність петрофізичних властивостей порід, що стало причиною різних перспектив окремих ділянок Східносаратського родовища. Склепінні пастки продуктивних горизонтів ейфельських відкладів тяжіють до ділянки св. 2, а живетських - до св. 1. При цьому у першому випадку найбільш перспективними є горизонти е-2 та е-3, у другому - g-2 - g-4. Часто потужніші пачки більш якісних порід-колекторів розвинені поза межами склепіння, що спричинило формування пасток літологічного типу у горизонтах е-1 та е-2. Показано, що складна структура (наявність прошарків карбонатних та теригенних порід) флюїдоупорних мергельно-сульфатних пачок може спричиняти розсіювання вуглеводнів і тим знижувати перспективи окремих горизонтів, зокрема е-2 та е-3. Встановлена неоднорідність будови продуктивних горизонтів, виклинювання окремих пачок як порових, так і тріщинних колекторів, просторова нерівномірність розвитку процесів ангідритизації та доломітизації вапняків дають підстави припускати можливість формування окремих покладів з різною гіпсометрією водонафтових контактів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.06 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Гнідець В. 
Гетерогенність літогенезу відкладів силуру Волино-Поділля [Електронний ресурс] / В. Гнідець, К. Григорчук, Л. Баландюк // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2023. - № 3-4. - С. 74–85.
    Зміст випуску

Повний текст публікації буде доступним після 01.07.2025 р., через 372 днів

 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського