Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гонта З$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Гонта З. М. Індексна оцінка стану тканин пародонта та визначення обсягу пародонтологічної допомоги хворим на шизофренію [Електронний ресурс] / З. М. Гонта // Новини стоматології. - 2013. - № 2. - С. 87-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2013_2_20 В осіб із шизофренією захворювання пародонта поширеніші, уражають молодші вікові групи, ступінь їх тяжкості та динаміка прогресування зумовленні тривалістю основного захворювання. Це вказує на необхідність розроблення індивідуальних схем комплексного лікування та профілактики стоматологічних захворювань для цих хворих, ураховуючи перебіг і тривалість супутнього психічного захворювання. | ||
| 2. | 
Гонта З. М. Клінічна ефективність комплексного лікування захворювань пародонта у хворих на шизофренію [Електронний ресурс] / З. М. Гонта // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 26-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_1_9 Патогенетично обгрунтовано і опрацьовано схеми лікування та профілактики дистрофічно-запальних захворювань пародонта у хворих на шизофренію. Ефективність запропонованого методу лікування генералізованого пародонтиту підтверджено скороченням термінів лікування, подовженням періоду клінічної стабілізації та нормалізації показників клінічних та параклінічних досліджень у пацієнтів, пролікованих розпрацьованим методом, у найближчі та віддалені терміни після лікування. | ||
| 3. | 
Немеш О. М. Ефективність застосування моршинської мінеральної води у комплексній терапії генералізованого пародонтиту [Електронний ресурс] / О. М. Немеш, І. В. Шилівський, З. М. Гонта, І Є. Швець // Клінічна стоматологія. - 2013. - № 3-4. - С. 65-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klct_2013_3-4_52 | ||
| 4. |
Гонта З. М. Мікробіологічний спектр вмісту пародонтальних кишень у хворих на шизофренію [Електронний ресурс] / З. М. Гонта, О. П. Корнійчук, І. Ю. Ширіханова // Новини стоматології. - 2011. - № 3. - С. 86-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2011_3_20 Проведено мікробіологічне дослідження вмісту пародонтальних кишень хворих на шизофренію і психічно здорових осіб. На фоні зниження резидентної мікрофлори порожнини рота виявлено збільшення частоти виділення патогенних факультативно-анаеробних і анаеробних мікроорганізмів, ентеробактерій і гр. Candida | ||
| 5. |
Шилівський І. В. Сучасні погляди на етіологію та патогенез запальних захворювань пародонта, їх взаємозв’язок із патологією сечовидільної системи (огляд літератури та власні дослідження) [Електронний ресурс] / І. В. Шилівський, О. М. Немеш, З. М. Гонта // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 1. - С. 224-227. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_1_51 Представлено огляд літератури про сучасні погляди на етіологію та патогенез запальних захворювань пародонта, їх зв'язок із патологією сечовидільної системи, а також результати власних досліджень із вивчення впливу сечокам'яної хвороби на стан тканин пародонта. | ||
| 6. | 
Пупін Т. І. Сучасні аспекти лікування генералізованого пародонтиту в осіб із соматичною патологією [Електронний ресурс] / Т. І. Пупін, О. М. Немеш, З. М. Гонта, І. В. Шилівський, К. А. Мороз, О. І. Бумбар // Запорожский медицинский журнал. - 2020. - Т. 22, № 1. - С. 122-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2020_22_1_22 Цель работы - анализ научной литературы для изучения и обобщения данных о современных взглядах на лечение генерализованного пародонтита (ГП) у лиц с тяжелыми общесоматическими заболеваниями. Дистрофически-воспалительные заболевания тканей пародонта - полиэтиологические заболевания, течение которых взаимосвязано с патологическими процессами, возникающими вследствие нарушения функционирования важнейших систем организма. Комплексный подход к лечению заболеваний пародонта, предусматривающий совместно с локальной терапией диагностику и своевременное лечение соматической патологии, является важным условием достижения положительных результатов. Представлены современные научные исследования общих патогенетически важных для ГП и соматических заболеваний изменений (болезни сердечно-сосудистой, дыхательной, эндокринной, нервной систем, заболеваний ЖКТ), что позволяет составить более четкое представление о сущности генеза заболеваний пародонта и разработать эффективные лечебно-профилактические мероприятия. Выводы: продолжительность общесоматического заболевания увеличивает частоту и распространенность ГП у людей разного возраста, осложняет течение со склонностью к прогрессированию. Этот факт требует особого подхода к лечению ГП у пациентов с учетом патогенеза, особенностей течения и лечения фонового заболевания. | ||
| 7. |
Немеш О. М. Самоосвіта як невід'ємна складова безперервного професійного розвитку лікаря-стоматолога [Електронний ресурс] / О. М. Немеш, З. М. Гонта, І. В. Шилівський // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 156-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_3_27 Мета роботи - вказати на важливість систематичної самоосвітньої роботи у процесі безперервного підвищення професійної компетентності лікаря-стоматолога. Обговорено актуальні питання сучасної післядипломної освіти лікарів-стоматологів: самоосвіта та безперервний професійний розвиток. Розглянуто різні аспекти самоосвіти лікаря, що є важливою складовою частиною післядипломного навчання протягом усієї професійної діяльності, а також визначено мету й основні форми самоосвіти лікаря-стоматолога. Висновки: сучасні вимоги до лікаря-стоматолога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу в удосконаленні теоретичних знань і практичних вмінь, безперервний процес самоосвіти та поглиблення вмінь лікаря-стоматолога за умов стрімкого прогресу новітніх медичних технологій є запорукою його високої професійної компетентності в діагностиці та лікуванні стоматологічних захворювань. | ||
| 8. |
Немеш О. М. Роль електронного контенту в дистанційному навчанні лікаря-стоматолога на післядипломному етапі освіти [Електронний ресурс] / О. М. Немеш, З. М. Гонта, І. В. Шилівський // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 190-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2020_24_3_31 Розглянуто суть поняття електронного контенту та його значення в дистанційному навчанні лікаря-стоматолога на етапі безперервної професійної освіти. Проаналізовано можливості, які сьогодні надають викладачам та слухачам курсів післядипломної освіти електронні засоби навчання. Мета роботи - розкрити роль електронного навчального контенту та ефективність Інтернет-технологій у процесі дистанційної післядипломної освіти лікарів-стоматологів. Висновки: сучасний електронний навчальний контент є основним засобом, що забезпечує високу ефективність дистанційного процесу навчання в післядипломній освіті лікаря-стоматолога, надає змогу вирішувати освітні завдання на більш високому рівні та відкриває набагато більші можливості для засвоєння лікарями-стоматологами матеріалу завдяки своїм інноваційним якостям. | ||
| 9. |
Шилiвський І. В. Удосконалення фармакотерапії генералізованого пародонтиту в пацієнтів із супутньою сечокам’яною хворобою [Електронний ресурс] / І. В. Шилiвський, О. М. Немеш, З. М. Гонта, К. А. Мороз // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2022_26_1_9 | ||
| 10. | 
Бурда Х. Б. Цитоморфологічна оцінка ефективності лікування генералізованого пародонтиту в хворих із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки [Електронний ресурс] / Х. Б. Бурда, А. П. Скалат, З. М. Гонта, О. М. Немеш, І. В. Шилівський // Вісник стоматології. - 2022. - Т. 44, № 2. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2022_44_2_5 Проблема критеріїв доцільного вибору методів лікування захворювань пародонту в їх окресленні для конкретних клінічних випадків, із врахуванням системного статусу пацієнтів та умов реальної практики залишається відкритою. Тому і надалі актуальним постає аналіз призначення альтернативних лікувальних моделей ведення хворих на генералізований пародонтит (ГП). Мета дослідження - обгрунтування клінічної ефективності використання озонотерапії в комплексному лікуванні ГП в хворих із ускладненою виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Комплексне лікування ГП запропонованим методом ступінчастої терапії проведено 53 хворим із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненою кровотечею (32 хворих) та перфорацією (21 хворий). Озонування дистильованої води проводили в апараті Еконіка Бозон-КСВ (Україна). Озоновану воду використовували впродовж 3 годин після її приготування. Концентрація озону у воді становила 4 мг/л. Курс озонотерапії в середньому становив 10 днів. Для цитоморфологічного дослідження ефективності проведеного лікування забирали ексфоліативний матеріал із пародонтальних кишень, після їх промивання ізотонічним розчином хлориду натрію. Препарати фарбували за методом Папенгейма. Мікроскопію виконували в імерсійній системі за допомогою окулярів - 10 (або - 20) і об'єктиву - 40. Цитологічним дослідженням виявлено зміни морфологічних ознак цитограм: патогенна мікрофлора кількісно зменшується вже до 3-го дня озонотерапії або зовсім зникала до 5-го дня в окремих пацієнтів, особливо з II, I та початковим ступенями тяжкості ГП; кількість нейтрофілів залишалася незмінною, особливо у пацієнтів із II і III ступенями, проте переважали незмінені нейтрофіли; в одного з пацієнтів на третю добу появлялись моноцити на фоні зменшеної кількості мікрофлори, включно з амебами. На 5-ий день мікрофлора практично зникла, амеб не виявлено. Поява моноцитів свідчила про активацію захисних механізмів організму. Висновки: розроблена схема комплексного лікування ГП з використання озонотерапії забезпечує достовірне покращення клінічних показників ефективності лікування. Отримані результати цитологічного дослідження свідчили про позитивний вплив озонотерапії на перебіг ГП в хворих на фоні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |