Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (11) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (29) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гомон М$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 45 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Гомон М. Л. Застосування мультимодальної анестезії/аналгезії в комплексі анестезіологічного забезпечення реконструктивних оперативних втручань на артеріях нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон // Клінічна хірургія. - 2014. - № 9. - С. 48–50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_9_14 Проаналізовано анестезіологічне забезпечення 47 хворих під час виконання реконструктивних операцій на артеріях нижніх кінцівок (НК) за 3-го ступеня операційного ризику (за АSA), з них у 24 використано спінальну анестезію, у 23 - редуковану спіно-епідуральну анестезію. Застосування спіно-епідуральної анестезії з редукцією дози спінального компоненту і використанням аналгезії замість анестезії забезпечує менші коливання гемодинамічних показників під час оперативного втручання у порівнянні з такими у разі спінальної анестезії, кращу антиноцицептивну протекцію, характеризується малим токсичним впливом на пацієнта, вимагає меншого об'єму седативної та інфузійної терапії. Рекомендовано широке використання методу у разі потенційно складних та тривалих реконструктивних оперативних втручань на артеріях НК. | |||
| 2. | 
Гомон М. Л. Моделювання блокади плечового сплетення для хронічного експерименту [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 3. - С. 70-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2014_13_3_24 Мета роботи - створення ефективної методики довготривалої блокади плечового сплетення (ПС) у собак для дослідження дії комбінацій анестезуючих засобів передклінічним використанням. Проведено анатомічне, нейрофізіологічне, рентгенологічне дослідження ПС у 2-х виведених з експерименту собак та ефективність блокади сплетення під різними кутами у 3-х здорових собак. Блокаду сплетення проводили під загальною анестезією з дотриманням всіх міжнародних норм поводження з лабораторними тваринами. Ідентифікацію плечового сплетення собаки під час наркозу досягали за рахунок нейростимулятора, блокаду проводили 2 % лідокаїном. Критерієм ефективності блоку рахували повну відсутність опорної функції передньої лапи собаки. Після відновлення моторної функції кінцівки собаку годували та відпускали. Анатомічне дослідження показало, що ПС собаки представлено групою (4 - 6) нервових стовбурів і нервово-м'язове подразнення не забезпечувало скорочення всіх груп м'язів кінцівки одночасно. Також встановлено, що введення контрасту в сплетення перпендикулярно або антеградно ходу нервових стовбурів призводить до розповсюдження розчину в неефективну плечову ділянку. Найбільшу ефективність блокади ПС досягнуто за пункції в куті між медіальним краєм грудного м'яза та плечовою кісткою, під кутом <$E30 symbol Р> в краніальному напрямку на середину ключиці. Даний спосіб блокади під гострим кутом до ходу нервових стовбурів надає змогу не лише підвищити ефективність блокади, але і встановити катетера для тривалого дослідження блокади ПС у собак в хронічному експерименті. | |||
| 3. |
Гомон М. Л. Оптимізація блокади сідничого нерва як методу анестезії/аналгезії [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон // Клінічна хірургія. - 2014. - № 10. - С. 60–62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_10_18 Розроблено та впроваджено у клінічну практику метод керованої анестезії/аналгезії - блокади сідничого нерва (СН) у разі больових синдромів і оперативних втручань на дистальній частині нижньої кінцівки. Проаналізовано ефективність анестезіологічного забезпечення у 35 хворих, у 15 з них - у разі гострого та хронічного больового синдрому здійснено блокаду біфуркації СН з використанням запропонованої методики з підколінної ямки, у 20 - спинномозкову анестезію. Блокада СН у місці його біфуркації забезпечує високоефективний і довготривалий блок зон іннервації, достатній для виконання оперативного втручання. Точне встановлення катетера в місце біфуркації СН надає змогу тривало здійснювати селективну блокаду нервового стовбура для знеболювання за критичної ішемії тканин нижньої кінцівки без ризику інтоксикації місцевими анестетиками. Запропонована методика блокади СН краще забезпечує післяопераційне знеболення, зменшує фармакологічне навантаження, нормалізує сон хворого, ніж спинномозкова анестезія. Метод рекомендовано для широкого клінічного застосування як спосіб анестезіологічного забезпечення оперативних втручань у зоні іннервації СН і високоефективний спосіб усунення гострого і хронічного больового синдрому. | |||
| 4. | 
Гомон М. Л. Шляхи досягнення адекватності перидуральної анестезії/аналгезії в експерименті [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон, Р. М. Чорнопищук // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 437-441. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_2_27 | |||
| 5. | 
Гомон М. В. Спрощена система оподаткування малого підприємництва [Електронний ресурс] / М. В. Гомон // Управління розвитком. - 2014. - № 8. - С. 13-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2014_8_7 | |||
| 6. | 
Гомон М. Л. Анатомічні особливості виконання перидуральної анестезії у собак для хронічного експерименту [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон, М. І. Бурковський // Biomedical and biosocial anthropology. - 2014. - № 23. - С. 102-106 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2014_23_23 | |||
| 7. | 
Гомон М. Л. Оптимізація блокади плечового сплетення як методики анестезії/аналгезії [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон, С. Д. Хіміч // Медицина транспорту України. - 2014. - № 3. - С. 66-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2014_3_14 Мета роботи - підвищити клінічну якість блокад плечового сплетення надключичними доступами з метою досягнення ефективнішої анестезії під час оперативного втручання та тривалої аналгезії в післяопераційний період. Проведено блокади плечового сплетення надключичними доступами у 41 пацієнта під час оперативних втручань на верхній кінцівці. У першій групі, що складалася з 21 пацієнта, вводили повну дозу анестетика за ідентифікації сплетення. До складу другої групи входили 20 хворих, яким анестетики вводили в два етапи - блокували спочатку нерв, що іннервує зону операційної рани, а потім інші гілки сплетення. Встановлено, що використання для анестезії розчинів бупівакаїну і лідокаїну дає змогу диференційовано вводити їх в різні ділянки плечового сплетення і домагатися сильнішої блокади нервового стовбура, який максимально іннервує ділянку оперативного втручання. Це забезпечує ефективніше використання властивостей місцевих анестетичних засобів у однакових дозах та тривалішу сенсорну і моторну блокаду плечового сплетення. Висновки: якісно виконана блокада плечового сплетення може забезпечити широкий діапазон оперативних втручань на верхній кінцівці. Використання нейростимулятора для блокади плечового сплетення дає змогу селективно визначати і блокувати переважно зону операційної рани кінцівки, що підвищує ефективність блокади плечового сплетення. Двоетапна блокада плечового сплетення надключичними доступами з початком зони оперативного втручання, а потім інших ділянок іннервації кінцівки дає ліпші наслідки моторного і сенсорного блокування порівняно з одноразовим уведенням анестетика. | |||
| 8. | 
Гомон М. Л. Мультимодальна анестезія/аналгезія в комплексі анестезіологічного забезпечення протезування кульшового суглоба [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон // Травма. - 2014. - Т. 15, № 5. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_5_15 Проведено анестезіологічне забезпечення 45 хворих при тотальному та субтотальному протезуванні кульшового суглоба (3 - 4-й ступень операційного ризику за ASA), із яких у 23 випадках використовувалась спінальна анестезія (3,9 мл 0,5 % бупівакаїну), у 22 випадках - редукована (3,4 мл 0,5 % бупівакаїну) спіноперидуральна анестезія/аналгезія (0,25 % бупівакаїном). Для зменшення резорбції неполімеризованого цементу використовували керовану гіпертензію титрованим мезатоном. Встановлено, що використання спіноперидуральної анестезії з редукцією дози спінального компонента та підвищення артеріального тиску в момент використання неполімеризованого цементу забезпечує менші коливання гемодинамічних показників протягом оперативного втручання порівняно зі спінальною анестезією. Наведена методика забезпечує достатню антиноцицептивну протекцію, характеризується малим токсичним впливом на пацієнта, вимагає меншого використання седативної, симпатоміметичної та інфузійної терапії. Рекомендовано широко використовувати методику редукованої спіноперидуральної анестезії/аналгезії та керованої гіпертензії при протезуванні кульшового суглоба. | |||
| 9. | 
Гомон М. Л. Перидуральна аналгезія при оперативних втручаннях в абдомінальній хірургії [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 3. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_3_10 Порівняно анестезіологічне забезпечення високотравматичних і реконструктивних оперативних втручань на органах черевної порожнини з використанням загальної анестезії в комбінації з перидуральною аналгезією шляхом інфузії стандартного розчину 0,25 % лонгокаїну та болюсного введення приготовленого бупівакаїну. Встановлено, що оптимальною за перебігом і використанням засобів для наркозу є комбінація загальної анестезії з перидуральною аналгезією інфузією стандартного розчину 0,25 % лонгокаїну. | |||
| 10. |
Гомон М. Л. Періопераційна антиноцицептивна протекція в комплексі лікування хворих з операціями на артеріях нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон, О. І. Мітюк // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 5. - С. 71-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_5_17 Проаналізовано перебіг післяопераційного періоду в 47 хворих із 3-м ступенем операційного ризику за шкалою ASA за реконструктивних операцій на артеріях нижніх кінцівок, серед яких у 24 випадках використано спінальну анестезію з традиційним післяопераційним знеболюванням наркотичними та ненаркотичними анальгетиками, у 23 випадках - редуковану спіно-перидуральну анестезію/анальгезію (СПА/А) з знеболюванням у післяопераційному періоді 0,25 % бупівакаїном у комбінації з терапевтичною дозою ненаркотичних анальгетиків. Установлено, що використання СПА/А з редукцією дози спінального компонента та застосуванням анальгезії в післяопераційному періоді забезпечує менші коливання гемодинамічних показників, кращу протекцію больового синдрому, менше фармакологічне навантаження наркотичними та ненаркотичними анальгетиками. Рекомендовано широко використовувати методику редукованої СПА/А із застосуванням у післяопераційному періоді комбінації перидуральної анальгезії з фоновими терапевтичними дозами ненаркотичних анальгетиків для адекватної антиноцицептивної протекції після складних і довготривалих реконструктивних оперативних втручань на артеріях нижніх кінцівок. | |||
| 11. |
Гомон М. Л. Вплив редукції дози місцевого анестетика в інтратекальній анестезії на ефективність симпатоміметиків та інфузійної терапії при протезуванні кульшового суглоба [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон, І. П. Шлапак // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 1. - С. 82-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_1_16 Досліджено залежність симпатоміметичного ефекту мезатону під час аплікації цементу у разі протезування кульшового суглоба (КС) від зниження дози місцевого анестетика (0,5 % бупівакаїну) для спінальної анестезії. Проведено порівняння перебігу мультимодальної анестезії в комплексі анестезіологічного забезпечення протезування КС в 43 хворих із операційним ризиком 3-го ступеня за ASA. Хворих було розподілено на 2 групи залежно від методики анестезіологічного забезпечення. У 1-й, контрольній групі з 22-х пацієнтів використано спінальну анестезію 0,5 % бупівакаїном у дозі <$E3,9~symbol С~0,1> мл, у 2-й, дослідній групі, що включала 21 хворого, - редуковану спінально-перидуральну анестезію. Редукція дози спінального компонента становила 13 % - <$E3,4~symbol С~0,1> мл (p = 0,001) 0,5 % бупівакаїну. Проведено порівняльний аналіз динаміки середнього артеріального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) протягом оперативного втручання та аплікації цементу. Як маркер чутливості симпатоадреналової системи до симпатоміметика аналізувалась доза використаного титрованого (у 10 разів) мезатону, що використовувалась під час фіксації компонентів протеза на цемент як гідродинамічний замок. Введення титрованого мезатону проводили відразу після аплікації цементу до досягнення вихідних або на 10 % більших від цільових показників гемодинаміки. Аналізувалась також частота повторного введення симпатоміметика. Встановлено вірогідно менше зниження САТ та ЧСС у разі використання меншої дози бупівакаїну в другій групі до етапу аплікації компонентів протеза на цемент у порівнянні з першою групою. На етапі аплікації компонентів протеза на цемент у разі використання інтратекально більшої дози бупівакаїну відмічались вірогідне зниження САТ та епізоди брадикардії, що вимагали застосування більшої дози мезатону та використання атропіну у порівнянні з основною групою. Встановлено стійку (r = 0,72) кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну до 13 % в інтратекальній анестезії та зниженням загальної використаної дози мезатону під час протезування КС. Встановлено також кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну та зниженням об'єму інфузійної терапії під час операції протезування КС, що також свідчить про більшу активність симпатоадреналової системи. Тому редукція дози бупівакаїну на 13 % в інтратекальній методиці анестезіологічного забезпечення протезування КС забезпечує більш стабільні показники гемодинаміки та вищу чутливість симпатоадреналової системи до мезатону та інфузійної терапії. Підвищення тиску під час компресії неполімеризованого цементу компонентами протеза забезпечує меншу вираженість токсичних реакцій гіпотензії після етапу встановлення КС.Досліджено залежність симпатоміметичного ефекту мезатону під час аплікації цементу у разі протезування кульшового суглоба (КС) від зниження дози місцевого анестетика (0,5 % бупівакаїну) для спінальної анестезії. Проведено порівняння перебігу мультимодальної анестезії у комплексі анестезіологічного забезпечення протезування КС у 43-х хворих із операційним ризиком 3-го ступеня за ASA. Хворих було розподілено на 2 групи залежно від методики анестезіологічного забезпечення. У 1-й, контрольній групі з 22-х пацієнтів було використано спінальну анестезію 0,5 % бупівакаїном у дозі 3,9 +- 0,1 мл, у 2-й, дослідній групі, що включала 21 хворого, - редуковану спінально-перидуральну анестезію. Редукція дози спінального компонента становила 13 % - 3,4 +- 0,1 мл (p = 0,001) 0,5 % бупівакаїну. Проведено порівняльний аналіз динаміки середнього артеріального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) протягом оперативного втручання та аплікації цементу. Як маркер чутливості симпатоадреналової системи до симпатоміметика аналізувалась доза використаного титрованого (у 10 разів) мезатону, що використовувалась під час фіксації компонентів протеза на цемент як гідродинамічний замок. Введення титрованого мезатону проводили відразу після аплікації цементу до досягнення вихідних або на 10 % більших від цільових показників гемодинаміки. Аналізувалась також частота повторного введення симпатоміметика. Встановлено вірогідно менше зниження САТ та ЧСС у разі використання меншої дози бупівакаїну в другій групі до етапу аплікації компонентів протеза на цемент у порівнянні з першою групою. На етапі аплікації компонентів протеза на цемент за використання інтратекально більшої дози бупівакаїну відмічались вірогідне зниження САТ та епізоди брадикардії, що вимагали застосування більшої дози мезатону та використання атропіну у порівнянні з основною групою. Встановлено стійку (r = 0,72) кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну до 13 % в інтратекальній анестезії та зниженням загальної використаної дози мезатону у разі протезування КС. Встановлено також кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну та зниженням об'єму інфузійної терапії під час операції протезування КС, що також свідчить про більшу активність симпатоадреналової системи. Тому редукція дози бупівакаїну на 13 % в інтратекальній методиці анестезіологічного забезпечення протезування КС забезпечує більш стабільні показники гемодинаміки та вищу чутливість симпатоадреналової системи до мезатону та інфузійної терапії. Підвищення тиску під час компресії неполімеризованого цементу компонентами протеза забезпечує меншу вираженість токсичних реакцій гіпотензії після етапу встановлення КС. | |||
| 12. |
Гомон М. Л. Порівняльна характеристика ефективності сліпих і контрольованих методик блокади плечового сплетення [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 2. - С. 112-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_2_21 Мета роботи - підвищити якість анестезіологічного забезпечення оперативних втручань на верхній кінцівці за використання сліпої та під контролем нейростимулятора блокади плечового сплетення (ПС). Проведено блокади ПС надключичними доступами у 41-го пацієнта за оперативних втручань на верхній кінцівці. У першій групі проводилась ідентифікація шляхом одержання парестезії під кутом уколу голки <$E90~-~45 symbol Р>. У другій групі з 20-ти чоловік ідентифікація ПС проводилась за допомогою нейростимулятора під гострим кутом (<$E30 symbol Р>) голки в стані медикаментозного сну за рахунок комбінації сибазону з тіопенталом або пропофолом. В обох групах для блокади використовували комбінацію 1,5 % лідокаїну та 0,5 % бупівакаїну. Встановлено, що використання сліпого методу блокади ПС під прямим кутом не завжди забезпечує достатній протибольовий захист, що характеризується підвищенням максимального середнього артеріального тиску протягом оперативного втручання. Використання нейроідентифікації під час блокади сплетення під гострим кутом забезпечує 100 % успіх виконання блокади, стабільну гемодинаміку, тривалий моторний і сенсорний блок, кращу глибину анестезії і вимагає меншу кількість засобів для аналгезії та седації. Анестезія під контролем нейростимулятора в стані медикаментозного сну забезпечує більш комфортний стан хворого під час оперативного втручання та краще відношення хворого до анестезіологічного забезпечення у порівнянні зі сліпим методом. Висновки: узагальнюючи порівняльну характеристику обох методик блокади ПС, зроблено висновки, що повнота та тривалість блоку кращі у разі використання нейростимуляторної ідентифікації ПС та пункції під гострим кутом (<$E30 symbol Р>). Дана методика корелює зі 100 % успішністю анстезій, вищою якістю знеболювального ефекту, що потребує меншого додаткового використання засобів для наркозу та наркотичних анальгетиків, стабільними гемодинамічними показниками, довшою тривалістю анестезії та більшою комфортністю хворого протягом оперативного втручання. | |||
| 13. |
Гомон М. Л. Двохетапна та двокомпонентна блокада плечового сплетіння в травматологічних хворих [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 3. - С. 173-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_3_27 Мета роботи - підвищити якість анестезіологічного забезпечення травматологічних оперативних втручань на верхній кінцівці у разі використання двокомпонентного та двохетапного блоку під контролем нейростимулятора різних ділянок плечового сплетіння (ПС). Проведено порівняння блокади ПС надключичними доступами в 54-х травматологічних пацієнтів. У контрольній групі (n = 27) використано одномоментне підведення анестетика в дозі 20 мл 1,5 % лідокаїну зі слідами адреналіну та 20 мл 0,5 % бупівакаїну у разі ідентифікації сплетіння нейростимулятором. У дослідній групі (n = 27) використано двохетапне та двокомпонентне підведення анестетика. При цьому 20 мл 0,5 % бупівакаїну підводили до стовбура, що іннервує ділянку майбутньої операційної рани, яку визначали нейростимулятором; в іншу частину сплетіння вводили 20 мл 1,5 % лідокаїну для забезпечення повної міорелаксації. Якість анестезії оцінювали за стабільністю гемодинаміки, частотою додаткового використання седативних та знеболюючих засобів, тривалістю моторного й сенсорного блоку. Встановлено, що мультимодальна двокомпонентна та двохетапна методика блокади ПС надключичним доступом характеризувалась стабільною гемодинамікою без епізодів гіпертензії, зниженням частоти додаткового використання седативної та знеболювальної терапії, меншою частотою випадків переходу на загальну анестезію, чіткими термінами та більшою тривалістю моторного й сенсорного блоку, відсутністю ранніх ускладнень, що надає змогу говорити про більш ефективну антиноцицептивну протекцію під час оперативного втручання на верхній кінцівці у порівнянні з традиційним одномоментним блоком ПС аналогічною дозою анестетика. Висновки: двокомпонентна та двохетапна методика блокади ПС надключичним доступом під час оперативних втручань на верхній кінцівці в травматології забезпечила кращу протекцію больового синдрому у порівнянні з одномоментним введенням аналогічної дози місцевого анестетика. Застосована методика забезпечила достатню глибину анестезії, що супроводжувалось стабільною гемодинамікою, меншою частотою додаткового використання седативних препаратів та наркотичних аналгетиків під час оперативного втручання, триваліший період післяопераційного знеболювання у порівнянні з використанням аналогічної дози місцевого анестетика одномоментно. | |||
| 14. |
Гомон М. Л. Вплив редукції дози місцевого анестетика в інтратекальній анестезії на ефективність симпатоміметиків та інфузійної терапії при протезуванні кульшового суглоба [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон, І. П. Шлапак // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 6. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_6_13 Досліджено залежність симпатоміметичного ефекту мезатону під час аплікації цементу у разі протезування кульшового суглоба (КС) від зниження дози місцевого анестетика (0,5 % бупівакаїну) для спінальної анестезії. Проведено порівняння перебігу мультимодальної анестезії в комплексі анестезіологічного забезпечення протезування КС в 43 хворих із операційним ризиком 3-го ступеня за ASA. Хворих було розподілено на 2 групи залежно від методики анестезіологічного забезпечення. У 1-й, контрольній групі з 22-х пацієнтів використано спінальну анестезію 0,5 % бупівакаїном у дозі <$E3,9~symbol С~0,1> мл, у 2-й, дослідній групі, що включала 21 хворого, - редуковану спінально-перидуральну анестезію. Редукція дози спінального компонента становила 13 % - <$E3,4~symbol С~0,1> мл (p = 0,001) 0,5 % бупівакаїну. Проведено порівняльний аналіз динаміки середнього артеріального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) протягом оперативного втручання та аплікації цементу. Як маркер чутливості симпатоадреналової системи до симпатоміметика аналізувалась доза використаного титрованого (у 10 разів) мезатону, що використовувалась під час фіксації компонентів протеза на цемент як гідродинамічний замок. Введення титрованого мезатону проводили відразу після аплікації цементу до досягнення вихідних або на 10 % більших від цільових показників гемодинаміки. Аналізувалась також частота повторного введення симпатоміметика. Встановлено вірогідно менше зниження САТ та ЧСС у разі використання меншої дози бупівакаїну в другій групі до етапу аплікації компонентів протеза на цемент у порівнянні з першою групою. На етапі аплікації компонентів протеза на цемент у разі використання інтратекально більшої дози бупівакаїну відмічались вірогідне зниження САТ та епізоди брадикардії, що вимагали застосування більшої дози мезатону та використання атропіну у порівнянні з основною групою. Встановлено стійку (r = 0,72) кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну до 13 % в інтратекальній анестезії та зниженням загальної використаної дози мезатону під час протезування КС. Встановлено також кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну та зниженням об'єму інфузійної терапії під час операції протезування КС, що також свідчить про більшу активність симпатоадреналової системи. Тому редукція дози бупівакаїну на 13 % в інтратекальній методиці анестезіологічного забезпечення протезування КС забезпечує більш стабільні показники гемодинаміки та вищу чутливість симпатоадреналової системи до мезатону та інфузійної терапії. Підвищення тиску під час компресії неполімеризованого цементу компонентами протеза забезпечує меншу вираженість токсичних реакцій гіпотензії після етапу встановлення КС.Досліджено залежність симпатоміметичного ефекту мезатону під час аплікації цементу у разі протезування кульшового суглоба (КС) від зниження дози місцевого анестетика (0,5 % бупівакаїну) для спінальної анестезії. Проведено порівняння перебігу мультимодальної анестезії у комплексі анестезіологічного забезпечення протезування КС у 43-х хворих із операційним ризиком 3-го ступеня за ASA. Хворих було розподілено на 2 групи залежно від методики анестезіологічного забезпечення. У 1-й, контрольній групі з 22-х пацієнтів було використано спінальну анестезію 0,5 % бупівакаїном у дозі 3,9 +- 0,1 мл, у 2-й, дослідній групі, що включала 21 хворого, - редуковану спінально-перидуральну анестезію. Редукція дози спінального компонента становила 13 % - 3,4 +- 0,1 мл (p = 0,001) 0,5 % бупівакаїну. Проведено порівняльний аналіз динаміки середнього артеріального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) протягом оперативного втручання та аплікації цементу. Як маркер чутливості симпатоадреналової системи до симпатоміметика аналізувалась доза використаного титрованого (у 10 разів) мезатону, що використовувалась під час фіксації компонентів протеза на цемент як гідродинамічний замок. Введення титрованого мезатону проводили відразу після аплікації цементу до досягнення вихідних або на 10 % більших від цільових показників гемодинаміки. Аналізувалась також частота повторного введення симпатоміметика. Встановлено вірогідно менше зниження САТ та ЧСС у разі використання меншої дози бупівакаїну в другій групі до етапу аплікації компонентів протеза на цемент у порівнянні з першою групою. На етапі аплікації компонентів протеза на цемент за використання інтратекально більшої дози бупівакаїну відмічались вірогідне зниження САТ та епізоди брадикардії, що вимагали застосування більшої дози мезатону та використання атропіну у порівнянні з основною групою. Встановлено стійку (r = 0,72) кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну до 13 % в інтратекальній анестезії та зниженням загальної використаної дози мезатону у разі протезування КС. Встановлено також кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну та зниженням об'єму інфузійної терапії під час операції протезування КС, що також свідчить про більшу активність симпатоадреналової системи. Тому редукція дози бупівакаїну на 13 % в інтратекальній методиці анестезіологічного забезпечення протезування КС забезпечує більш стабільні показники гемодинаміки та вищу чутливість симпатоадреналової системи до мезатону та інфузійної терапії. Підвищення тиску під час компресії неполімеризованого цементу компонентами протеза забезпечує меншу вираженість токсичних реакцій гіпотензії після етапу встановлення КС. | |||
| 15. |
Гомон М. Л. Післяопераційна антиноцицептивна протекція в комплексі лікування хірургічних хворих абдомінального профілю [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон, В. О. Шапринський // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 7. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_7_17 Мета дослідження - провести порівняльний аналіз методів антиноцицептивної протекції після оперативних втручань на органах черевної порожнини для вибору методу, оптимального за кінцевим результатом за даної патології. Проаналізовано ведення післяопераційного періоду (ПОП) у 65 хворих з оперативним ризиком III - IV ступеня за ASA, яким проведено планові високо- та середньотравматичні оперативні втручання на органах черевної порожнини. Оцінено середній артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, дози знеболюючих засобів і препаратів симптоматичної терапії, термін відновлення функції кишечника. Встановлено, що оптимальною методикою анестезіологічного забезпечення раннього ПОП є комбінація перидуральної аналгезії низькими концентраціями бупівакаїну з ненаркотичними аналгетиками у порівнянні з використанням наркотичних і ненаркотичних аналгетиків або перидуральної анестезії як окремих методик. Використання для післяопераційної протекції фармакологічних препаратів характеризується виникненням періодів гіперкінетичної гемодинаміки, що може стати причиною ускладнень. Використання перидуральної анестезії є небезпечним через періоди гіпотонії. Запропонована методика забезпечує адекватне післяопераційне знеболювання, стабільність гемодинамічних показників, оптимальне використання фармакологічних засобів, кращі ранні результати хірургічного лікування в абдомінальній хірургії та меншу кількість ускладнень. Оптимальною методикою анестезіологічного забезпечення раннього ПОП є комбінація перидуральної аналгезії низькими концентраціями бупівакаїну з ненаркотичними аналгетиками. Дана методика забезпечує адекватне післяопераційне знеболювання, стабільність гемодинамічних показників, оптимальне використання фармакологічних засобів у порівнянні з застосуванням комбінації опіоїдів із ненаркотичними аналгетиками та перидуральної анастезії. Дана методика забезпечує кращі ранні результати хірургічного лікування в абдомінальній хірургії та меншу кількість ускладнень.Мета дослідження - провести порівняльний аналіз методів антиноцицептивної протекції після оперативних втручань на органах черевної порожнини для вибору методу, оптимального за кінцевим результатом у разі даної патології. Проаналізовано ведення післяопераційного періоду в 65-ти хворих з оперативним ризиком III - V ступеня за ASA, яким проводили планові високо- та середньотравматичні оперативні втручання на органах черевної порожнини. Оцінювалися середній артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, дози знеболюючих засобів та препаратів симптоматичної терапії, термін відновлення функції кишечника. Встановлено, що оптимальною методикою анестезіологічного забезпечення раннього післяопераційного періоду є комбінація перидуральної аналгезії низькими концентраціями бупівакаїну з ненаркотичними аналгетиками у порівнянні з використанням наркотичних і ненаркотичних аналгетиків або перидуральної анестезії як окремих методик. Використання для післяопераційної протекції фармакологічних препаратів характеризується виникненням періодів гіперкінетичної гемодинаміки, що може стати причиною ускладнень. Використання перидуральної анестезії небезпечне через періоди гіпотонії. Запропонована методика забезпечує адекватне післяопераційне знеболювання, стабільність гемодинамічних показників, оптимальне використання фармакологічних засобів, кращі ранні результати хірургічного лікування в абдомінальній хірургії та меншу кількість ускладнень. Висновки: оптимальною методикою анестезіологічного забезпечення раннього післяопераційного періоду є комбінація перидуральної аналгезії низькими концентраціями бупівакаїну з ненаркотичними аналгетиками. Дана методика забезпечує адекватне післяопераційне знеболювання, стабільність гемодинамічних показників, оптимальне використання фармакологічних засобів у порівнянні із застосуванням комбінації опіоїдів із ненаркотичними аналгетиками та перидуральної анастезії. Дана методика забезпечує кращі ранні результати хірургічного лікування в абдомінальній хірургії та меншу кількість ускладнень. | |||
| 16. | 
Гомон М. Л. Порівняльна характеристика впливу анксіолітиків на перебіг післяопераційного періоду при операціях на матці [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон // Здоровье женщины. - 2014. - № 9. - С. 137-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_9_30 Мета дослідження - визначення впливу премедикації з застосуванням анксіолітиків подовженої дії на хід анестезіологічного забезпечення хворих, яким проведено оперативне лікування захворювань матки в об'ємі надпіхвової ампутації матки з придатками та без них, екстирпації матки, тотальної ампутації матки. У всіх групах використано однакову методику анестезіологічного забезпечення - тотальну внутрішньовенну анестезію з ендотрахеальною штучною вентиляцією легень. Обстежено 85 хворих за умов гінекологічного відділення, які були розділені на 4 групи. Перша група - без супутньої патології інших систем і зі стандартною перемедикацією; 2-га група - з супутньою патологією серцево-судинної системи та зі стандартною премедикацією. В 3-й групі додатково до стандартної премедикації жінкам призначали гідазепам в дозі 50 мг/добу; в 4-й групі жінкам з супутньою патологією серцево-судинної системи додатково призначали гідазепам в дозі 150 мг/добу. Установлено, що додаткове використання гідазепаму у наведених схемах забезпечує стабілізацію психосоматичного стану хворих перед оперативним втручанням; сприяє нормалізації середнього артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, стійкому гіпнотичному та міорелаксувальному ефекту під час наркозу. Однак додаткове застосування гідазепаму в премедикації подовжує термін виходу з наркозу, період неадекватного дихання, що вимагає використання декураризації та більш тривалого спостереження і респіраторної підтримки в кінці оперативного втручання. Рекомендовано активніше застосовувати описану схему розширеної премедикації з урахуванням виявлених ефектів в анестезіологічному забезпеченні даної категорії хворих.Мета дослідження - визначення впливу премедикації з застосуванням анксіолітиків подовженої дії на перебіг післяопераційного періоду хворих, яким проведено оперативне лікування захворювань матки в об'ємі надпіхвової ампутації матки з придатками та без них, екстирпації матки, тотальної ампутації матки. В усіх групах використано однакову методику анестезіологічного забезпечення - тотальну внутрішньовенну анестезію з ендотрахеальною штучною вентиляцією легень. Обстежено 85 хворих за умов гінекологічного відділення, які були розділені на 4 групи. 1-а група (22 хворі) без супутньої патології інших систем і стандартною премедикацією; 2-га група (21 хвора) з супутньою патологією серцево-судинної системи і стандартною премедикацією. У 3-й групі крім стандартної премедикації призначали гідазепам у дозі 50 мг/добу; в 4-й групі хворим із супутньою патологією серцево-судинної системи додатково призначали гідазепам в дозі 150 мг/добу. Встановлено, що додаткове використання гідазепаму в дозі 150 мг/добу забезпечує протягом двох діб меншу вираженість больового синдрому в післяопераційний період. Використання гідазепаму в дозі 50 мг/добу потенціює знеболювальний ефект усього на 4 год. Додаткове використання гідазепаму забезпечує зниження доз використаних для післяопераційного знеболювання наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, нормальний перебіг післяопераційного больового синдрому та скорочення термінів стаціонарного лікування. Рекомендовано ширше застосовувати описану схему розширеної премедикації з урахуванням віддалених ефектів в анестезіологічному забезпеченні даної категорії хворих. | |||
| 17. |
Гомон М. Л. Антиноцицептивна протекція на етапі завершення хірургічного втручання та раннього післяопераційного періоду [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон, О. Є. Каніковський, О. Г. Костюк, І. В. Павлик, А. В. Вигонюк // Клінічна хірургія. - 2016. - № 11. - С. 26-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_11_9 | |||
| 18. | 
Шапринський Є. В. Передопераційна інтенсивна терапія та нутрітивна підтримка у хворих із рубцевими стриктурами стравоходу [Електронний ресурс] / Є. В. Шапринський, М. Л. Гомон, Л. А. Шапринська // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 3. - С. 59-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2016_3_9 | |||
| 19. |
Шапринський В. О. Якісний вплив нутрієнтів на азотистий баланс хворих в гострому періоді ЧМТ [Електронний ресурс] / В. О. Шапринський, М. Л. Гомон, О. В Куцик, О. С. Рубіна // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 3. - С. 61-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2016_3_10 | |||
| 20. |
Гомон М. Л. Вдосконалення інтубації трахеї при хірургічних втручаннях [Електронний ресурс] / М. Л. Гомон, Т. В. Бондаренко, А. І. Тереховський, А. В. Вигонюк, Н. М. Гомон // Клінічна хірургія. - 2016. - № 12. - С. 40–42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_12_14 Проаналізовано результати інтубації трахеї під час анестезіологічного забезпечення хірургічних втручань на лицевому черепі у 127 хворих при операційному ризику 2 ступеня (за ASA). Під час інтубації трахеї проводили візуальний контроль положення ендотрахеальної трубки на відстані 0,5 - 1 см від проксимального краю манжети та при роздуванні манжети. Застосування запропонованого методу сприяло зменшенню тривалості стандартної оротрахеальної інтубації трахеї, забезпечило правильне та безпечне положення ендотрахеальної трубки, зменшення ризику зміщення манжети в бік гортанної частини глотки та бронхів з частковою обструкцією дихальних шляхів, травматичність інтубації трахеї, підвищення ефективності вентиляції. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |