Пошуковий запит: (<.>A=Головій О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
|
1. |
Головій О. Дискурс неореалізму в українській літературній критиці доби модерну: концепція Миколи Зерова [Електронний ресурс] / О. Головій // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філологічна. - 2012. - Вип. 28. - С. 26-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2012_28_5
|
2. |
Головій О. Неореалістичний тип персонажа у творчості В. Винниченка та Гр. Тютюнника [Електронний ресурс] / О. Головій // Питання літературознавства. - 2009. - Вип. 77. - С. 14-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pl_2009_77_4
|
3. |
Головій О. Поняття "неореалізм” у літературознавчій терміносистемі [Електронний ресурс] / О. Головій // Питання літературознавства. - 2008. - Вип. 76. - С. 92-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pl_2008_76_14
|
4. |
Головій О. До проблеми розвитку неореалізму в 1920-х рр. : Л. Сейфулліна та А. Головко [Електронний ресурс] / О. Головій // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. - 2014. - № 9. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2014_9_7 Охарактеризовано неореалізм як художнє явище, детально проаналізовано специфіку другого етапу розвитку неореалізму в російській та українській літературах. З'ясовано, що в радянській літературі 1920-х рр. неореалізм засвідчив перехід від модерністської парадигми до соцреалізму і постав як "протоканон" соцреалізму/"пресоцреалізм" - синтез реалістичної, модерністської та соцреалістичної поетик. Показовою з цього погляду є творчість Л. Сейфулліної ("Перегній") та А. Головка ("Бур'ян").
|
5. |
Головій О. Творчість Т. Шевченка в рецепції М. Петрова та О. Огоновського: до проблеми становлення шевченкознавства [Електронний ресурс] / О. Головій // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. - 2014. - № 19. - С. 26-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2014_19_8 Встановлено, що перші наукові роботи з історії української літератури - написані російською мовою "Нариси з історії української літератури XIX століття" М. Петрова та українськомовна "Історія літератури руської" О. Огоновського - вузлові щодо окреслення суспільно-політичної, культурної, мовної та літературознавчої ситуації в Україні 1880 - 1890-х рр. М. Петров представляє "компромісну"/"еклектичну" позицію: він наводить докази панславістської світоглядної орієнтації Т. Шевченка з домінуванням симпатій до Росії та обгрунтовує думку про інтенсивний вплив імперського письменства на Кобзаря та всю українську літературу. Натомість О. Огоновський доводить самостійність і органічність української культури. Згідно з його концепцією творчість Т. Шевченка грунтується на національних українських традиціях і знакова для України.
|
6. |
Головій О. В. Аналіз використання об’єктів права інтелектуальної власності в Дослідній станція луб’яних культур ІСГ Північного Сходу НААН [Електронний ресурс] / О. В. Головій // Луб'яні та технічні культури. - 2015. - Вип. 4. - С. 174-180. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpilk_2015_4_26
|
7. |
Головій О. Формування біографічного методу в українському літературознавстві ХІХ ст. [Електронний ресурс] / О. Головій // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. - 2015. - № 9. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2015_9_8 Виокремлено й розглянуто 3 основних етапи формування біографічного методу в українському літературознавстві: перший - етап зародження, представлений дослідженнями М. Максимовича та М. Костомарова; другий - етап становлення, презентований статтями П. Куліша; третій - етап утвердження, пов'язаний із входженням у літературознавчий дискурс багатоаспектних досліджень І. Франка. На початковому етапі формування біографічного методу надані в літературно-критичних працях авторські "життєписи" виконували суто інформативну функцію - представляли життєвий шлях письменника, однак не увиразнювали його "літературного портрета" - жодним чином не відстежували специфіки впливу біографії на творчість. На другому етапі дослідники літератури стали звертати увагу на зв'язок біографічних фактів із творчим доробком митця, проте лише третій період формування біографічного методу ознаменований виробленням власне наукового підходу до вивчення біографій: усвідомлено вплив біографії на змістовий (тематика, проблематика, хронотоп, герої-персонажі) та формальний (поетикально-стильові особливості) рівні твору, до обгрунтування літературознавчих теорій залучено показові факти з життя письменника, розпочато осмислення проблеми психології творчості тощо. Біографічний метод став плацдармом для виникнення психоаналітичних концепцій на початку XX ст.
|
8. |
Головій О. Повісті "Жаль", "Над морем", "Приязнь" Лесі Українки як цикл про пошук сенсу життя [Електронний ресурс] / О. Головій // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. - 2015. - № 8. - С. 38-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2015_8_9 Проаналізовано повісті "Жаль", "Над морем" і "Приязнь" Л. Українки як єдиний цикл. Звернено увагу на проблематику, конфлікт, тип героя-персонажа, основні мотиви циклу тощо. Виявлено стильові особливості творів.
|
9. |
Головій О. "Неореалізм" / "новий реалізм" у терміносистемі радянського літературознавства [Електронний ресурс] / О. Головій // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. - 2016. - № 1. - С. 91-100 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2016_1_21
|
10. |
Головій О. Епістолярна критика Григора Тютюнника [Електронний ресурс] / О. Головій // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. - 2016. - № 8. - С. 23-32 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2016_8_7 Проаналізовано літературно-критичні рефлексії Г. Тютюнника, зафіксовані в його листах; звернено увагу на авторські щоденники та записники. Виявлено, що Тютюнникова літературна критика базується на кращих традиціях вітчизняної критики та виходить за межі "офіційного" літературно-критичного дискурсу 1960 - 1970-х рр. як авторський різновид "критики вгляду" (Ю. Шерех). У своїх літературно-критичних судженнях Тютюнник спирається на класичні та новітні методологічні засади. В окремі листи немов вкраплені професійні літературні огляди та рецензії.
|
11. |
Головій О. В. Спосіб та прилади для визначення лінійної щільності лляного волокна [Електронний ресурс] / О. В. Головій, А. Є. Литвинова // Луб'яні та технічні культури. - 2018. - Вип. 6. - С. 143-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpilk_2018_6_19
|
12. |
Головій О. В. Новий прилад для визначення вмісту волокна в індивідуальних рослинах льону-довгунця [Електронний ресурс] / О. В. Головій // Луб'яні та технічні культури. - 2019. - Вип. 7. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpilk_2019_7_12
|
13. |
Головій О. В. Рекомендації з порядку підготовки комплекту документів для митного оформлення насіння конопель [Електронний ресурс] / О. В. Головій // Луб'яні та технічні культури. - 2020. - Вип. 8. - С. 98-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpilk_2020_8_14
|
14. |
Головій О. В. Історія дослідно-конструкторського напряму діяльності Інституту луб’яних культур НААН [Електронний ресурс] / О. В. Головій // Луб'яні та технічні культури. - 2021. - Вип. 9. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpilk_2021_9_9
|