Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Галузінська Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 20 Представлено документи з 1 до 20 |
|||
| 1. | 
Вороніна Ю. В. Експериментальне визначення ефективної дози, гострої токсичності та загальнотоксичної дії хінокарбу [Електронний ресурс] / Ю. В. Вороніна, о. І. Набока, Л. В. Галузінська // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 5-6. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_5-6_7 | ||
| 2. |
Галузінська Л. В. Експериментальне вивчення гепатопротекторної активності поліфенольного екстракту з адземної частини лядвенцю рогатого [Електронний ресурс] / Л. В. Галузінська // Український біофармацевтичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2013_1_8 | ||
| 3. |
Загайко А. Л. Дослідження біологічної активності продуктів з поліфенолами винограду за умов моделювання емоційно-больового стресу [Електронний ресурс] / А. Л. Загайко, О. А. Красильнікова, Г. Б. Кравченко, Л. В. Галузінська, Ю. І. Кочубей // Український біофармацевтичний журнал. - 2011. - № 6. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2011_6_4 | ||
| 4. |
Бродська А. Ю. Біохімічні аспекти розвитку метаболічного синдрому у жінок у період пременопаузи [Електронний ресурс] / А. Ю. Бродська, А. Л. Загайко, Л. В. Галузінська // Український біофармацевтичний журнал. - 2013. - № 6. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2013_6_5 | ||
| 5. |
Бродська А. Ю. Зміни вмісту пролактину при метаболічному синдромі в період менопаузи [Електронний ресурс] / А. Ю. Бродська, А. Л. Загайко, Л. В. Галузінська // Український біофармацевтичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_1_13 | ||
| 6. |
Галузінська Л. В. Дослідження зміни деяких біохімічних показників крові у хворих на псоріаз [Електронний ресурс] / Л. В. Галузінська // Український біофармацевтичний журнал. - 2015. - № 5. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_5_4 | ||
| 7. |
Галузінська Л. В. Вивчення впливу крему "Енопсор" на перебіг алергічного запалення шкіри, викликаного 2,4-динітрохлоробензолом [Електронний ресурс] / Л. В. Галузінська, А. Л. Загайко // Український біофармацевтичний журнал. - 2016. - № 4. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2016_4_11 | ||
| 8. | 
Біловол А. М. Стан деяких показників енергетичного та іонного обміну у хворих на поширений псоріаз [Електронний ресурс] / А. М. Біловол, Л. В. Галузінська, В. Б. Ніколаєва // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2016. - № 2. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2016_2_9 Мета роботи - вивчення деяких показників іонного обміну та біоенергетичного гомеостазу у хворих з поширеним псоріазом. У 37-ми хворих з поширеним псоріазом за допомогою методу атомно-адсорбційної спектрофотометрії визначали рівні мікро- і макроелементів (іони натрію, калію, кальцію, магнію та ін.) ферментів (ЛДГ, МДГ, СДГ, Г-6-ФГД, ІЗО-ЦДГ) у плазмі крові і сечі хворих. Під час дослідження стану окисно-відновних процесів у хворих з поширеним псоріазом було визначено підвищення активності каталази, глутатіонпероксидази, супероксиддисмутази і церулоплазміну. Аналіз активності ферментів енергетичного метаболізму виявив значне підвищення рівнів ЛДГ, МДГ, СДГ і ІЗО-ЦДГ. В еритроцитах у більшості випадків зміни мали протилежний зміст: вміст іонів К<^>+ | ||
| 9. |
Загайко А. Л. Патогенетичні аспекти псоріазу у порушеннях метаболічних процесів [Електронний ресурс] / А. Л. Загайко, Л. В. Галузінська, І. В. Сенюк // Український біофармацевтичний журнал. - 2016. - № 6. - С. 10-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2016_6_4 | ||
| 10. |
Петровська Л. С. Вивчення безпечності ряду розчинів детергентів при різних значеннях рН [Електронний ресурс] / Л. С. Петровська, Л. В. Галузінська // Український біофармацевтичний журнал. - 2016. - № 6. - С. 64-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2016_6_12 | ||
| 11. |
Петровська Л. С. Порівняльне вивчення безпечності гелів для інтимної гігієни [Електронний ресурс] / Л. С. Петровська, А. Л. Загайко, Л. В. Галузінська // Український біофармацевтичний журнал. - 2017. - № 5. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2017_5_9 | ||
| 12. |
Петровська Л. С. Добір концентрацій активних речовин у розроблених піномийних засобах [Електронний ресурс] / Л. С. Петровська, А. Л. Загайко, Л. В. Галузінська // Український біофармацевтичний журнал. - 2017. - № 6. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2017_6_8 | ||
| 13. |
Кухтенко О. С. Експериментальне дослідження протизапальних властивостей екстракту "Веностен" [Електронний ресурс] / О. С. Кухтенко, А. Л. Загайко, Л. В. Галузінська, П. І. Бушин // Український біофармацевтичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2018_2_5 | ||
| 14. |
Загайко А. Л. Дослідження кардіопротекторних властивостей густого екстракту "Кардіоcтен" [Електронний ресурс] / А. Л. Загайко, О. С. Кухтенко, Л. В. Галузінська, Є. В. Гладух // Український біофармацевтичний журнал. - 2018. - № 3. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2018_3_7 Для лікування серцево-судинних захворювань усе частіше використовуються фармакологічні препарати метаболічної і цитопротекторної дії рослинного походження, але їх асортимент є досить обмеженим. Отже пошук та фармакологічні дослідження нових потенційних кардіопротекторів рослинного походження є перспективними. Мета роботи - вивчити ефективність застосування нового густого екстракту під умовною назвою "Кардіостен" для корекції порушень в організмі щурів за умов ураження серця підвищеними дозами адреналіну. Модель катехоламінового міокардиту відтворюється шляхом одноразової ін'єкції 0,18 % розчину адреналіну підшкірно з розрахунку 0,5 мг/кг маси тіла тварини. Виразність альтеративних процесів у тканині при адреналіновому ураженні міокарда визначали за показником масового коефіцієнта серця. Аналіз даних показав, що введення густого екстракту сприяє збільшенню виживаності щурів із модельним міокардитом, зменшує ступінь пошкодження серцевого м'язу. Густий екстракт "Кардіостен" у дозах 50 мг/кг та 100 мг/кг за кардіопротекторною дією на моделі адреналінового міокардиту перевищує за ефективністю референс-препарат "Трикардин". Висновки: проведене дослідження підтвердило кардіопротекторні властивості густого екстракту "Кардіостен", що робить даний фармакологічний препарат перспективним для подальшого вивчення з метою впровадження у виробництво і застосування в клініці серцево-судинних захворювань. | ||
| 15. | 
Загайко А. Л. Антиексудативна дія рослинного екстракту "Веностен" [Електронний ресурс] / А. Л. Загайко, О. С. Кухтенко, Л. В. Галузінська // Клінічна фармація. - 2018. - Т. 22, № 4. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2018_22_4_8 Хвороби вен залишаються однією з найактуальніших невирішених проблем сучасної медицини. Розробка нових оригінальних препаратів рослинного походження для терапії варикозного розширення вен є практично обгрунтованим актуальним напрямком фармацевтичної технології. Мета даної роботи - вивчити ефективність застосування нового густого екстракту "Веностен" для корекції порушень в організмі щурів за умов венозного застою та набряку. Венозний застій та набряк у щурів викликали оклюзією хвоста. На основу хвоста на 3 год накладали лігатуру з навантаженням у вигляді металевої гирі вагою 200 г. Венотонічну активність густого екстракту "Веностен" вивчено в дозах 25 мг/кг, 50 мг/кг та 100 мг/кг. Розвиток набряку оцінювали за збільшенням об'єму хвоста, який вимірювали в динаміці упродовж 3 год після накладання лігатури та через 1, 2 і 24 год після зняття лігатури. Об'єм хвоста вимірювали за допомогою механічного онкометра. Як показали результати досліджень, густий екстракт "Веностен" проявив виражену дозозалежну антиексудативну активність. Досліджуваний екстракт у дозі 25 мг/кг проявляє помірну ефективність, а його сумарна протинабрякова дія склала 16,5 %. Густий екстракт "Веностен" у дозі 50 мг/кг вже з першої години після накладання лігатури достовірно зменшував розвиток, а середня антиексудативна дія була вираженою та дорівнювала 39 %. Найбільш виражений протинабряковий ефект проявив екстракт у дозі 100 мг/кг.За 3 год з моменту накладання лігатури об'єм хвоста збільшився лише на 12 %. Після зняттялігатури об'єм хвоста через 1 годину продовжував зростати подібно до контрольних тварин, збільшившись на 13,4 %, а вже на 2-гу годину після зняття лігатури почав зменшуватися порівняно з величиною на початку експерименту. Висновки: одержані дані свідчать про виражену протинабрякову активність густого екстракту "Веностен" у дозі 100 мг/кг на моделі венозного застою у щурів. | ||
| 16. |
Кухтенко О. С. Дослідження седативної дії екстракту "Седостен" [Електронний ресурс] / О. С. Кухтенко, Л. В. Галузінська // Клінічна фармація. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2019_23_1_6 Різні соціально-психологічні та біологічні фактори призводять до проявів розладу центральної нервової системи. Використання для корекції легких розладів ЦНС лікарських препаратів хімічної природи підвищує ризик виникнення побічних дій. Тому доцільнішим у цьому випадку є застосування лікарських засобів рослинного походження, що здатні м'яко впливати на організм. Мета роботи - дослідження седативної дії нового комбінованого екстракту "Седостен", створеного на кафедрі промислової фармації НФаУ, який включає в себе комплекс екстрактів наступної рослинної сировини: коренів валеріани, трави кропиви собачої, суплідь хмелю та коренів півонії. Вивчення седативної дії екстракту "Седостен" та препарату порівняння капсул "Фітосед" проведено за допомогою методу "відкритого поля" з використанням 25 білих щурів масою 180 - 200 г. Найвищу загальну седативну активність було відмічено при введенні тваринам екстракту "Седостен" у дозі 100 мг/кг. За ефективністю це дозування перевищувало за седативною дією референс-капсули "Фітосед" у терапевтичній дозі 100 мг/кг на 13 %. "Седостен" у дозі 100 мг/кг відносно групи інтактного контролю достовірно знижував рухову активність у 1,7 рази, орієнтовно-дослідницьку реакцію - в 1,6 рази та повністю знижував емоційну реактивність. Висновки: таким чином, "Седостен" у дозі 100 мг/кг проявляє значущу на рівні 46,4 % седативну дію в дозі 100 мг/кг та перевищує седативний ефект дози 25 мг/кг, який складає 21,9 %, в 2,1 рази, дози 50 мг/кг, який складає 35,3 %, в 1,3 рази, а седативний ефект капсул "Фітосед" у дозі 100 мг/кг (33,3 %) - у 1,4 рази. | ||
| 17. |
Кухтенко О. С. Дослідження бронхолітичної дії екстракту "бронхостен" [Електронний ресурс] / О. С. Кухтенко, Л. В. Галузінська // Клінічна фармація. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2019_23_3_9 Незважаючи на чималі сучасні досягнуті успіхи у профілактиці та лікуванні гострих респіраторних захворювань, їх частка у загальній структурі інфекційних захворювань сягає 90 - 95 %. Тому питання створення нових лікарських засобів залишається важливим та актуальним. Досить добрі результати демонструють засоби рослинного походження, які чинять виразну секретолітичну і бронхолітичну дію. Перевага рослинних препаратів над синтетичними полягає у тому, що вони є малотоксичними і за тривалого використання не надають суттєвих побічних ефектів, а природні комплекси речовин близькі організму людини. Мета дослідження - вивчення бронхолітичної дії нового екстракту "Бронхостен", розробленого на кафедрі технології фармацевтичних препаратів НФаУ. Здатність досліджуваного комбінованого засобу під умовною назвою "Бронхостен" чинити бронхорозширювальну дію досліджували на моделі гострого бронхоспазму у мурчаків, індукованого аерозольним впливом 1 % розчину гістаміну. Бронхолітичну дію оцінювали за здатністю досліджуваного екстракту зменшувати чхання, кашель, задишку у порівнянні з мурчаками групи позитивного контролю. Найвищу загальну бронхолітичну активність було відмічено за введення тваринам екстракту "Бронхостен" у дозі 100 мг/кг. За ефективністю бронхолітичної дії це дозування перевищувало референсні таблетки бронхіпрет виробництва "Bionorica AG", Німеччина в терапевтичній дозі 40 мг/кг на 10 %. Висновки: "Бронхостен" у дозі 100 мг/кг проявляє значущу на рівні 52,2 % бронхолітичну дію, а відібрана доза може бути запропонована для подальшого дослідження та створення нового бронхолітичного засобу.Незважаючи на чималі сучасні досягнуті успіхи у профілактиці та лікуванні гострих респіраторних захворювань, їх частка у загальній структурі інфекційних захворювань сягає 90 - 95 %. Тому питання створення нових лікарських засобів залишається важливим та актуальним. Досить добрі результати демонструють засоби рослинного походження, які чинять виразну секретолітичну і бронхолітичну дію. Перевага рослинних препаратів над синтетичними полягає у тому, що вони є малотоксичними і за тривалого використання не надають суттєвих побічних ефектів, а природні комплекси речовин близькі організму людини. Мета дослідження - вивчення бронхолітичної дії нового екстракту "Бронхостен", розробленого на кафедрі технології фармацевтичних препаратів НФаУ. Здатність досліджуваного комбінованого засобу під умовною назвою "Бронхостен" чинити бронхорозширювальну дію досліджували на моделі гострого бронхоспазму у мурчаків, індукованого аерозольним впливом 1 % розчину гістаміну. Бронхолітичну дію оцінювали за здатністю досліджуваного екстракту зменшувати чхання, кашель, задишку у порівнянні з мурчаками групи позитивного контролю. Найвищу загальну бронхолітичну активність було відмічено за введення тваринам екстракту "Бронхостен" у дозі 100 мг/кг. За ефективністю бронхолітичної дії це дозування перевищувало референсні таблетки бронхіпрет виробництва "Bionorica AG", Німеччина в терапевтичній дозі 40 мг/кг на 10 %. Висновки: "Бронхостен" у дозі 100 мг/кг проявляє значущу на рівні 52,2 % бронхолітичну дію, а відібрана доза може бути запропонована для подальшого дослідження та створення нового бронхолітичного засобу. | ||
| 18. | 
Загайко А. Л. Дослідження деяких показників клітинного імунітету у хворих на розповсюджений псоріаз [Електронний ресурс] / А. Л. Загайко, Л. В. Галузінська // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Т. 19, № 2. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medkh_2017_19_2_7 | ||
| 19. |
Брюханова Т. О. Біохімічна роль панкреатичних NMDA-рецепторів у патогенезі порушень вуглеводного обміну [Електронний ресурс] / Т. О. Брюханова, Л. В. Галузінська // Український біофармацевтичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 4-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2020_3_3 За оцінками спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров'я цукровий діабет другого типу (ЦД2) залишається найбільш поширеним захворюванням, що характеризується стійкими порушеннями практично всіх метаболічних ланок. Мета роботи - проведення аналітичного огляду наявних літературних даних щодо біохімічної ролі панкреатичних NMDA-рецепторів у патогенезі порушень вуглеводного обміну. Відповідно до проаналізованих даних модуляція активності позанейрональних, наприклад, панкреатичних NMDA рецепторів може впливати на регуляцію вуглеводного метаболізму, зокрема глюкозостимульовану секрецію інсуліну та гомеостаз глюкози в крові. У зв'язку з цим представлено перспективним вивчення лікарських засобів, що блокують панкреатичні рецептори з метою створення на їх основі нових протидіабетичних засобів. Висновки: антагоністи NMDAR можуть розглядатись як нові потенційні антидіабетичні засоби, які не лише нормалізують рівень глюкози в крові, але і чинять захисну дію на острівкові клітини. Використання антагоністів NMDAR як засобів додаткової терапії у схемах фармакокорекції ЦД може бути корисним для гальмування прогресування захворювання. | ||
| 20. |
Горяча Л. М. Дослідження кардіопротекторної дії пастернаку посівного трави екстракту густого [Електронний ресурс] / Л. М. Горяча, Н. А. Симоненко, Л. В. Галузінська, О. С. Шпичак, В. С. Кисличенко // Український біофармацевтичний журнал. - 2020. - № 4. - С. 46–50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2020_4_10 Сучасні лікарські засоби, які використовують для лікування захворювань серцево-судинної системи, здебільшого мають низку побічних ефектів. У зв'язку з цим для науковців стає актуальною проблема розробки та дослідження безпечних та ефективних лікарських препаратів для застосування в кардіології. Для лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ) усе частіше використовують фармакологічні препарати метаболічної та цитопротекторної дії рослинного походження, однак їх асортимент є досить обмеженим. Останні відомості про використання лікарських рослинних засобів на основі перспективних видів лікарської рослинної сировини вітчизняної флори, зокрема пастернаку посівного трави, зумовлюють актуальність створення на її основі й нових потенційних кардіопротекторів рослинного походження. Мета роботи - дослідження амінокислот і фенольних сполук у густому екстракті трави пастернаку посівного та вивчення його кардіопротекторної активності. Як об'єкт дослідження обрано пастернаку посівного трави екстракт густий (ППТЕГ). Дослідження амінокислотного складу ППТЕГ проведено методом іонообмінної рідинної хроматографії на автоматичному аналізаторі Т 339. Фенольні сполуки вивчено методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Ідентифікацію компонентів проведено за часом утримування та відповідності УФ-спектрів речовинам-стандартам, кількісний вміст визначали, розраховуючи площу піків на хроматограмі. Вивчення ефективності застосування рослинної субстанції ППТЕГ для корекції порушень в організмі щурів за умов ураження серця підвищеними дозами адреналіну проведено на базі Центральної науково-дослідної лабораторії НФаУ. Експеримент здійснювали на 25 нелінійних білих щурах-самцях масою 180 - 220 г. Як препарат порівняння використано лікарський засіб "Трикардин" ТОВ "Тернофарм", Україна. У результаті дослідження амінокислотного складу густого екстракту трави пастернаку ідентифіковано 18 амінокислот, загальний вміст яких склав майже 10 %. Методом ВЕРХ у екстракті ідентифіковано рутин і хлорогенову кислоту в кількості 3,37 і 0,41 мг/100 г відповідно. Результати вивчення впливу густого екстракту трави пастернаку на інтегральні показники стану білих щурів на моделі гострого адреналінового міокардиту свідчать про те, що під час лікування тварин ППТЕГ у дозах 100 і 200 мг/кг масовий коефіцієнт серця збільшився в 1,25 і 1,2 разу у порівнянні з групою інтактних тварин, що свідчить про зменшення проявів ексудації у порівнянні з тваринами контрольної патології. Досліджено амінокислоти та фенольні сполуки у ППТЕГ. У результаті виявлено наявність 18 амінокислот, вміст яких у екстракті склав майже 10 %. Екстракт містив 3,37 мг/100 г рутину і 0,41 мг/100 г хлорогенової кислоти. Проведене дослідження засвідчило кардіопротекторні властивості ППТЕГ, що підтверджує актуальність проведення подальших комплексних фізико-хімічних, фармако-технологічних і доклінічних фармакологічних досліджень цього лікарського рослинного засобу та підкреслює перспективи його вивчення, впровадження у виробництво та застосування в клініці ССЗ. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |