Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гаврецька М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Гаврецька М. Й. Правовий режим української мови за конституційними актами Республіки Польща (Другої Речі Посполитої) [Електронний ресурс] / М. Й. Гаврецька // Часопис Київського університету права. - 2013. - № 2. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2013_2_12 Комплексно в історико-правовому режимі досліджено правовий режим української мови в Східній Галичині в складі Австрійської (Габсбурзької) імперії, Австро-Угорської монархії (Австро-Угорщини), Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), Галицької Соціалістичної Радянської Республіки (ГСРР) та Республіки Польща (Другої Речі Посполитої). Проаналізовано особливості правового режиму української мови за законодавством Австрійської імперії, Австро-Угорщини, ЗУНР, ГСРР та Другої Речі Посполитої у сферах публічної влади та судівництва, самоврядування, освіти, книгодрукування та засобах масової інформації. Виявлено коло суб'єктів, наділених повноваженнями здійснювати правове регулювання режиму української мови в Східній Галичині у досліджуваний період. | ||
| 2. |
Гаврецька М. Й. Законодавче закріплення правового статусу української мови в Східній Галичині у другій половині XIX ст. [Електронний ресурс] / М. Й. Гаврецька // Часопис Київського університету права. - 2011. - № 1. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2011_1_13 | ||
| 3. | 
Гаврецька М. Й. Правовий режим української мови в органах самоврядування Східної Галичини в складі Австрії, Австро-Угорщини [Електронний ресурс] / М. Й. Гаврецька // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. - 2014. - № 10. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2014_10_8 Комплексно в історико-правовому режимі досліджено правовий режим української мови в Східній Галичині в складі Австрійської (Габсбурзької) імперії, Австро-Угорської монархії (Австро-Угорщини), Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), Галицької Соціалістичної Радянської Республіки (ГСРР) та Республіки Польща (Другої Речі Посполитої). Проаналізовано особливості правового режиму української мови за законодавством Австрійської імперії, Австро-Угорщини, ЗУНР, ГСРР та Другої Речі Посполитої у сферах публічної влади та судівництва, самоврядування, освіти, книгодрукування та засобах масової інформації. Виявлено коло суб'єктів, наділених повноваженнями здійснювати правове регулювання режиму української мови в Східній Галичині у досліджуваний період. | ||
| 4. |
Гаврецька М. Й. Правове регулювання статусу української мови в сфері освіти за законодавчими актами ЗУНР [Електронний ресурс] / М. Й. Гаврецька // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. - 2012. - № 6. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2012_6_14 | ||
| 5. |
Гаврецька М. Й. Правовий режим української мови в органах судової влади Другої Речі Посполитої [Електронний ресурс] / М. Й. Гаврецька // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія : Право. - 2016. - № 1. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2016_13_7 Комплексно в історико-правовому режимі досліджено правовий режим української мови в Східній Галичині в складі Австрійської (Габсбурзької) імперії, Австро-Угорської монархії (Австро-Угорщини), Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), Галицької Соціалістичної Радянської Республіки (ГСРР) та Республіки Польща (Другої Речі Посполитої). Проаналізовано особливості правового режиму української мови за законодавством Австрійської імперії, Австро-Угорщини, ЗУНР, ГСРР та Другої Речі Посполитої у сферах публічної влади та судівництва, самоврядування, освіти, книгодрукування та засобах масової інформації. Виявлено коло суб'єктів, наділених повноваженнями здійснювати правове регулювання режиму української мови в Східній Галичині у досліджуваний період. | ||
| 6. |
Ілин Л. М. Принцип історизму в праві та правових дослідженнях [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин, О. М. Каленюк, М. Й. Гаврецька // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія : Право. - 2022. - № 13. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2022_13_7 Мета роботи - висвітлення основних підходів до розуміння змісту поняття історизм чи принцип історизму, а також визначення його ролі в праві загалом та історико-правових дослідженнях зокрема. Методика. Методологічну основу дослідження склав комплекс загальнонаукових, спеціально наукових й історичних методів, а також принципи історизму та об'єктивності. Результати. Встановлено, що основоположником класичного поняття історизм був німецький вчений XVIII ст. Ф. Шлегель, який пропонував відмовитися від усталеного на той час підходу, що усі історичні процеси в конкретній царині науки відбувалися послідовно і типово, натомість вказував, що все залежить від "особистості" що впливає на процес чи його здійснює, або від суспільних чи інших обставин в яких цей процес розвивається. Відомими українськими вченими, які розвивали теоретичний зміст принципу історизму були М. Ковалевський та С. Дністрянський. Запропоновано розглядати принцип історизму у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розумінні, принцип історизму - це процес розуміння і трактування правових норм під впливом історичних, соціальних чи політичних факторів. У широкому розумінні - форма правового дослідження, яка розглядає процес прийняття правових рішень як продукт політичних, соціальних й історичних умов. Наукова новизна. Встановлено, що формування принципу історизму відбулося у середині ХIХ ст. і пов'язане з розвитком історичної школи права. Ключовими у процесі розуміння і застосування принципу історизму визначається об'єктивна апеляція до закономірних соціальних, політичних, економічних і навіть культурних процесів, які в конкретну історичну епоху впливали на право. Роль науковця в цьому процесі не повинна зводитися виключно до викладу матеріалу на підставі хронологічного підходу, так само, як і не варто асоціювати принцип історизму з принципом історицизму. Встановлено, що в сучасній українській правничій науці спостерігається відхід від радянських ідеологем, які асоціювали принцип історизму з принципом партійності й надавали йому виняткових діалектичних рис. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях та теоретико-правових дослідженнях. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |