Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (19) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Василів С$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Василів С. С. До поняття підвідомчості справ про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] / С. С. Василів // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. - 2011. - Вип. 7. - С. 131-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlubp_2011_7_35 | |||
| 2. | 
Василів С. С. Розробка моделі для дослідження газифікації палива в спіновій детонаційній хвилі [Електронний ресурс] / С. С. Василів // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Ракетно-космічна техніка. - 2014. - Т. 22, вип. 17(1). - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdurkt_2014_22_17(1)__5 | |||
| 3. | 
Василів С. С. Принципи забезпечення підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] / С. С. Василів // Митна справа. - 2015. - № 5(2). - С. 164-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ms_2015_5(2)__29 | |||
| 4. | 
Василів С. С. Компютерне моделювання при розробці стендового випробувального комплексу детонаційних ракетних двигунів [Електронний ресурс] / С. С. Василів // Системні технології. - 2016. - Вип. 2. - С. 100-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/st_2016_2_16 | |||
| 5. | 
Василів С. С. Дослідження процесів у детонаційних ракетних двигунах [Електронний ресурс] / С. С. Василів, М. Д. Коваленко, В. О. Грушко // Механіка гіроскопічних систем. - 2017. - Вип. 33. - С. 44-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mgs_2017_33_7 Предложена схема детонационного ракетного двигателя с инициацией импульсов ротационной детонационной волной. Разработаны физические модели и испытательный стенд для подтверждения ее работоспособности. Приведены результаты экспериментальных исследований в виде иллюстраций и значений скорости фронтов. Из них можно сделать вывод о работоспособности предложенной схемы. Выявлено размер ячейки сетки, которая блокирует распространение дефлаграционное и детонационного фронтов для данных условий эксперимента. | |||
| 6. | 
Василів С. С. Експериментальні дослідження течії газу в плоскій моделі ротаційного детонаційного ракетного двигуна [Електронний ресурс] / С. С. Василів, В. О. Грушко, М. Ю. П’ясецький // Техническая механика. - 2017. - № 1. - С. 47-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TMekh_2017_1_6 Розглянуто проблему низького питомого імпульсу ротаційного детонаційного ракетного двигуна, описаного у відкритій літературі. Мета роботи - виявлення факторів, що знижують характеристики установок такого типу. Висунуто припущення, що через структуру течії компонентів палива в зоні їх змішування детонує лише частина - решта реагує в режимі дефлаграції. Для підтвердження висунутого припущення проведено експериментальні дослідження. Наведено результати дослідів, одержаних на плоскій моделі ротаційного детонаційного ракетного двигуна. Описано експериментальну випробувальну установку та методику проведення експериментів. Наведено картини ізоліній статичного та повного тиску, а також картини течії. З цієї інформації можна зробити висновок, що потік надзвуковий, зі складними утвореннями вихорів і скачків ущільнення. Детонаційна хвиля, взаємодіючи з цими елементами потоку, хоча і розповсюджується, при цьому втрачає частину енергії, що і відображається на питомому імпульсі. | |||
| 7. |
Василів С. С. Класифікація схем форсуночних головок ротаційного детонаційного ракетного двигуна [Електронний ресурс] / С. С. Василів, Н. С. Прядко // Системні технології. - 2019. - Вип. 5. - С. 151-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/st_2019_5_16 Висвітлено проблеми змішування компонентів палива в камерах згорання детонаційних ракетних двигунів. Основною ідеєю, що спонукає вчених до пошуків у цьому напрямку, є вищий термодинамічний коефіцієнт корисної дії детонації у порівнянні зі звичайним горінням з дозвуковими швидкостями. Також детонаційний процес може відбуватися за відносно низьких значень тисків компонентів палива, що надає змогу відмовитись від важких систем живлення, а використати просту витискувальну систему подачі. Відомі експериментальні дослідження використовуються для подальших наукових пошуків шляхів розв'язання проблем із сумішоутворенням. Для оцінки ефективності процесу змішування використовується комп'ютерне моделювання. Визначено масштаб турбулентності в різних схемах форсуночних головок. Проведено класифікацію схем в порядку збільшення масштабу турбулентності і, відповідно зниження ефективності двигуна. Запропоновано перехід до використання форкамер з попереднім перемішуванням компонентів палива в одному об'ємі і детонацією їх суміші в іншому. | |||
| 8. |
Василів С. С. Використання детонаційного процесу для підвищення енергетичних характеристик ракетних двигунів верхніх ступенів, побудованих за відкритою схемою [Електронний ресурс] / С. С. Василів, М. В. Євсєєнко // Системні технології. - 2020. - Вип. 4. - С. 8-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/st_2020_4_4 Обговорено питання аналізу ефективності використання відпрацьованого на турбіні генераторного газу в двигунах верхніх ступенів ракет, що побудовані за відкритою схемою. Роботи над створенням ракетних двигунів, які використовують детонаційний процес згорання палива в камері, ведуться в різних країнах вже тривалий час. Основною причиною пошуків у цьому напрямку є вищий термодинамічний коефіцієнт корисної дії детонації у порівнянні з дефлаграцією. Також привабливою є перспектива відмови від турбонасосного агрегату у разі використання простої витискувальної системи подачі, оскільки детонаційний процес може відбуватися за відносно низьких значень тисків компонентів палива. Розглянуто варіанти вихлопу відпрацьованого турбінного генераторного газу в окреме сопло, допалювання його в дефлаграційному та детонаційному режимах. Визначено основні параметри двигунних установок з використанням цих пристроїв у порівнянні їх з існуючим варіантом двигуна. Виявлено, що допалювання відпрацьованого на турбіні генераторного газу в детонаційному режимі надає змогу підвищити енергетичні характеристики ракетного двигуна, побудованого за відкритою схемою та збільшити масу корисного вантажу, що виводиться на орбіту. | |||
| 9. | 
Василів С. С. Про розвиток інституту підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] / С. С. Василів // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2015. - № 813. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2015_813_5 Розглянуто періоди становлення та розвитку інституту підвідомчості справ про адміністративні правопорушення. На підставі дослідження історичних аспектів формування інституту підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення виокремлено основні етапи становлення цього правового інституту, найважливіші нормативні джерела, що регламентували відносини підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення. | |||
| 10. |
Василів С. С. Правові колізії підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] / С. С. Василів // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2016. - № 837. - С. 181-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_837_30 Розглянуто основні види правових колізій підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення. На основі аналізу законодавства про адміністративні правопорушення охарактеризовано шляхи вирішення та усунення правових колізій підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення. | |||
| 11. |
Василів С. С. Суб’єкти, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення: поняття та види [Електронний ресурс] / С. С. Василів // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2016. - № 845. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_845_8 | |||
| 12. |
Василів С. С. Адміністративні комісії у системі органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] / С. С. Василів // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2016. - № 850. - С. 375-380. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_850_57 Розглянуто питання діяльності адміністративних комісій у контексті реформування системи суб'єктів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. На підставі аналізу чинного законодавства про адміністративні правопорушення проаналізовано недоліки юрисдикційної діяльності адміністративних комісій та обгрунтоваго потребу внесення змін до адміністративного законодавства в частині їх правового статусу. | |||
| 13. |
Василів С. Суд – обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин: питання цивільної юрисдикції [Електронний ресурс] / С. Василів // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2020. - Т. 7, № 1. - С. 127-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2020_7_1_22 | |||
| 14. |
Василів С. Світові системи нотаріату: порівняльний аналіз [Електронний ресурс] / С. Василів, О. Сорочкіна // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2020. - Т. 7, № 1. - С. 134-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2020_7_1_23 | |||
| 15. |
Василів С. До питання правового статусу інших учасників судового процесу в цивільному судочинстві [Електронний ресурс] / С. Василів // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2020. - Т. 7, № 3. - С. 181-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2020_7_3_30 Досліджено основні положення цивільного процесуального законодавства у частині правового регулювання інституту інших учасників судового процесу. Наголошено на актуальності тематики дослідження в контексті реформування судової системи в цілому та цивільного процесу зокрема. Інші учасники судової справи в цивільному судочинстві складають окрему групу суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин (ЦППВ). Головною особливістю цієї групи суб'єктів ЦППВ є відсутність юридичної зацікавленості у результаті розгляду та вирішення цивільної справи, проте їх роль та значення у вирішенні справи теж вагома. У ЦПК України визначений перелік інших учасників судового процесу та в окремих статтях окреслено правовий статус кожного з них, однак такий перелік не можна вважати повним, оскільки тривають дискусії щодо залучення до складу інших учасників судового процесу таких суб'єктів як педагог, психолог. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання правового статусу інших учасників цивільного процесу, а також висвітлено питання інституту консультанта, технічного консультанта у цивільному процесуальному праві зарубіжних держав. Висвітлено класифікації інших учасників судового процесу, а саме поділ на дві групи: особи, які в силу своїх професійних обов'язків мають здійснювати організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу (помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник), ці учасники процесу знаходяться в штаті суду, тому іноді їх зараховують до осіб, діяльність яких пов'язана з правосуддям; особи, які сприяють розгляду та вирішенню цивільної справи по суті (свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, експерт у галузі права), також ці учасники процесу виконують функцію сприяння здійсненню правового регулювання статусу таких суб'єктів як помічник судді та експерт у галузі права, усунення окремих недоліків понятійного апарату цивільного процесуального законодавства у питанні інших учасників судового процесу. | |||
| 16. |
Василів С. Історичні та політичні передумови виникнення та трансформації ідеології українських націоналістів у ХХ ст. [Електронний ресурс] / С. Василів // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2020. - Т. 7, № 4. - С. 19-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2020_7_4_5 Досліджено історичні та політичні чинники, які зумовили зародження та подальшу трансформацію ідеології українського націоналізму, як важливого суспільно-політичного явища в історії Української державності. Наголошено на актуальності тематики дослідження в контексті розбудови Української держави як правової, демократичної та європейської, та подальшого розвитку державотворчих процесів у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції. Зазначено, що ідеологічно український націоналізм головним чином сформувався в XIX ст. Головним чинником, у формуванні націоналістичної ідеології на теренах України був фактор "конфлікту" у суспільно-політичній сфері між представниками різних національних, культурних середовищ. Як приклад наведено багаторічну політику переслідувань української мови та культури в Російській імперії, зокрема, у другій половині XIX ст.: Валуєвський циркуляр від 30 липня 1863 р. та Емський указ російського імператора Олександра II від 18 травня 1876 р., що були спрямовані на витіснення української мови з культурної сфери, духовної та навіть побутової. Зазначено, що на радикалізацію ідеології українських націоналістів вплинуло також суттєве погіршення українсько-польських відносин у Західній Україні та поширення антиукраїнських впливів (полонізації, асиміляції, окатоличення, дискримінації) з боку державних структур Польщі, страшні наслідки колективізації, голодоморів і масових політичних репресій щодо українців у Радянській Україні. Зауважено, що український націоналізм виник і розвивався у контексті європейської та світової історії, тому зазнавав зовнішнього впливу, водночас, український націоналізм, як суспільно-політичне явище, був особливим, адже базувався не на расизмі, а на любові та повазі до української нації; український націоналізм ототожнювався з патріотизмом. Що ж до методів боротьби українських націоналістів за Українську державність, то вони були зумовлені тогочасними драматичними обставинами життя та дійсності українського народу. | |||
| 17. | 
Василів С. С. Визначення витратних характеристик ресивера за допомогою комп’ютерного моделювання [Електронний ресурс] / С. С. Василів, В. С. Жданов, М. В. Євсеєнко // Комп'ютерне моделювання: аналіз, управління, оптимізація. - 2020. - № 2. - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kmauo_2020_2_4 | |||
| 18. |
Василів С. Розгляд справ про встановлення режиму окремого проживання подружжя [Електронний ресурс] / С. Василів // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2021. - Т. 8, № 4. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2021_8_4_14 Розглянуто питання встановлення режиму окремого проживання (сепарації) та розгляд таких справ у порядку цивільного судочинства. Проаналізовано основні положення сімейного законодавства, що регулюють порядок встановлення режиму окремого проживання подружжя, а також положення цивільного процесуального права, судова практика з зазначеної тематики. Закріплення у сімейному праві України режиму окремого проживання (сепарації) є наслідком імплементації міжнародно-правових норм і положень законодавства Європейського Союзу у цій сфері у вітчизняне законодавство. Сепарація або режим окремого проживання подружжя є одним із проявів принципу свободи шлюбу, права фізичних осіб вільно обирати місце проживання, а водночас ця інституція може виступати альтернативним способом врегулювання сімейних конфліктів. Режим окремого проживання подружжя може бути встановлений судом за заявою подружжя або позовом одного з них. На підставі аналізу чинного цивільного процесуального законодавства зроблено висновок, що режим окремого проживання подружжя може встановлюватися у цивільному процесі в порядку позовного або окремого провадження. Позовна форма розгляду справ про сепарацію може бути застосована у випадку відсутності згоди одного з подружжя на встановлення режиму роздільного проживання. Натомість встановлення режиму окремого проживання у порядку окремого провадження справи у цивільному процесі частіше має місце у судовій практиці. Зазначено, що підставою для звернення до суду з питанням вставлення режиму окремого проживання подружжя можна визнати небажання або ж неможливість чоловіка та дружини проживати разом однією сім'єю. Виокремлено правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя, зокрема: встановлення режиму сепарації не припиняє прав та обов'язків подружжя, які визначені сімейним законодавством України та які існували між подружжям до встановлення такого режиму проживання; режим майна, що набувають чоловік і дружина у період роздільного режиму проживання, змінюється, тобто майно не вважатиметься набутим у шлюбі та на нього не поширюватиметься режим спільної сумісної власності; в період окремого проживання подружжя не діє презумпція батьківства щодо дітей, народжених після спливу 10 міс, із моменту встановлення такого режиму. | |||
| 19. |
Василів С. Участь адвоката у справах щодо визначення місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні [Електронний ресурс] / С. Василів, Я. Чабан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2021. - Т. 8, № 4. - С. 81-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2021_8_4_15 Висвітлено особливості участі адвоката у справах щодо визначення місця проживання дітей, у справах про участь у вихованні та порядку спілкування батьків із дітьми. Проаналізовано основні положення сімейного законодавства та норми цивільного процесуального права, що регулюють питання визначення місця проживання та виховання дітей. Увагу приділено аналізу правових позицій Верховного Суду України та рішень Європейського Суду з прав людини з цієї проблематики. У справах про виховання дітей участь адвоката, як правило, пов'язана з розірванням шлюбу подружжя, встановленням режиму роздільного проживання подружжя, але в таких справах адвокат повинен звертати увагу сторін сімейного спору на інтереси та потреби дитини, а не на задоволення власних інтересів та амбіцій майнового чи особистого характеру. Зауважується, що дієвою формою участі адвоката в таких справах може стати консультування з застосуванням примирювальних процедур чи медіації як альтернативи судовому розгляду справи. Безперечно батьки повинні дійти згоди в питаннях виховання дитини, проте, як засвідчує практика розгляду таких справ і виконання рішень у цих сімейних справа, досягти такої згоди складно. У ситуаціях, коли батьки не можуть дійти згоди у питаннях участі у вихованні та утриманні дітей, адвокат як професійний представник повинен роз'яснити клієнтові переваги саме мирного, досудового врегулювання такого спору, передусім в інтересах дитини, наголосити на необхідності укладення договору про здійснення батьками батьківських обов'язків щодо виховання, утримання дитини та реалізації батьками їхніх прав у цій сфері. Оскільки спори щодо місця проживання дитини вирішуються або органами опіки та піклування, або ж у судовому порядку, то адвокат може бути залучений до надання правової допомоги при вирішенні питання місця проживання дитини як в адміністративному, так і в судовому порядку. Зазначено, що адвокат як представник у цивільному судочинстві повинен сприяти захисту інтересів клієнта, проте не всупереч правам та інтересам дитини, дітей. | |||
| 20. |
Василів С. Участь адвоката у справах про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу [Електронний ресурс] / С. Василів // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2022. - Т. 9, № 3. - С. 270-276. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2022_9_3_39 Висвітлено особливості участі адвоката у справах щодо визначення місця проживання дітей, у справах про участь у вихованні та порядку спілкування батьків із дітьми. Проаналізовано основні положення сімейного законодавства та норми цивільного процесуального права, що регулюють питання визначення місця проживання та виховання дітей. Увагу приділено аналізу правових позицій Верховного Суду України та рішень Європейського Суду з прав людини з цієї проблематики. У справах про виховання дітей участь адвоката, як правило, пов'язана з розірванням шлюбу подружжя, встановленням режиму роздільного проживання подружжя, але в таких справах адвокат повинен звертати увагу сторін сімейного спору на інтереси та потреби дитини, а не на задоволення власних інтересів та амбіцій майнового чи особистого характеру. Зауважується, що дієвою формою участі адвоката в таких справах може стати консультування з застосуванням примирювальних процедур чи медіації як альтернативи судовому розгляду справи. Безперечно батьки повинні дійти згоди в питаннях виховання дитини, проте, як засвідчує практика розгляду таких справ і виконання рішень у цих сімейних справа, досягти такої згоди складно. У ситуаціях, коли батьки не можуть дійти згоди у питаннях участі у вихованні та утриманні дітей, адвокат як професійний представник повинен роз'яснити клієнтові переваги саме мирного, досудового врегулювання такого спору, передусім в інтересах дитини, наголосити на необхідності укладення договору про здійснення батьками батьківських обов'язків щодо виховання, утримання дитини та реалізації батьками їхніх прав у цій сфері. Оскільки спори щодо місця проживання дитини вирішуються або органами опіки та піклування, або ж у судовому порядку, то адвокат може бути залучений до надання правової допомоги при вирішенні питання місця проживання дитини як в адміністративному, так і в судовому порядку. Зазначено, що адвокат як представник у цивільному судочинстві повинен сприяти захисту інтересів клієнта, проте не всупереч правам та інтересам дитини, дітей. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |