Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Біляков А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 37
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Біляков А. М. Алгоритм діагностики ґенезу смерті та тривалості вмирання за вмістом катехоламінів в рідинах тіла в разі смертельної дії травматичного фактору [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 464-467. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2013_17_2_45
| 2. |
Біляков А. М. Вміст холестерину в тканині наднирників людини при різній тривалості перебігу смертельної травми [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Морфологія. - 2013. - Т. 7, № 3. - С. 23-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2013_7_3_6
| 3. |
Біляков А. М. Судово-медичне значення змін вмісту кортизолу в тканині наднирників людини в ранній термін антемортального періоду [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Судово-медична експертиза. - 2013. - № 1. - С. 13-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sme_2013_1_5 Для встановлення тривалості вмирання людини після дії смертельного травматичного фактору визначали кількісний вміст в тканині наднирників кортизолу. Встановлено, що кількість кортизолу в тканині наднирників відрізняється залежно від тривалості вмирання людини при смертельній механічній травмі. Зокрема, у осіб, смерть яких настала безпосередньо після травми, кількість кортизолу відрізняється в порівнянні з тими, хто вмирав за короткий проміжок часу (від декількох до десятків хвилин) (<$Ep~<<~0,01>), а його кількісний вміст у осіб, які померли через 1 - 2 години, не відрізняється від вмісту у людей, тривалість вмирання яких становила короткий проміжок часу (<$Ep~>>~0,05>).
| 4. |
Михайличенко Б. В. Особливості молекулярно-генетичного дослідження біологічних об'єктів, які містять слідову кількість ДНК [Електронний ресурс] / Б. В. Михайличенко, А. М. Біляков, О. В. Дунаєв // Судово-медична експертиза. - 2013. - № 1. - С. 53-55 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sme_2013_1_17 Розглянуто питання особливостей проведення молекулярно-генетичного дослідження біологічних об'єктів, які містять слідову кількість ДНК. Наведено відомості про пошук таких об'єктів, їх вилучення, проведення полімеразно-ланцюгової реакції, а також особливості інтерпретації результатів. Запропоновано використання під час огляду місця події спеціального проективного засобу для попередження контамінації зразків сторонньою ДНК.
| 5. |
Біляков А. М. Особливості змін балансу біогенних амінів в рідинах тіла людини під час перебігу смертельної механічної травми [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Судово-медична експертиза. - 2013. - № 2. - С. 33-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sme_2013_2_11 За кількісним вмістом гістаміну та серотоніту в лікворі та перикардіальній рідині людини визначено діагностичні критерії, за якими можна встановлювати тривалість перебігу смертельної механічної травми. Встановлено, що вміст гістаміну в лікворі та перикардіальній рідині у кількостях понад 0,051 та 0,054 мкг/мл відповідно та серотоніну в даних рідинах понад 0,05 та 0,057 мкг/мл відповідно вказують на травматичний генез смерті. Кількість гістаміну в лікворі та перикардіальній рідині у кількостях понад 0,051 та 0,058 мкг/мл відповідно та серотоніну в даних рідинах понад 0,052 та 0,072 мкг/мл відповідно вказують, смерть могла настати як в короткий проміжок часу (від декількох до десятків хвилин), так і через 1 - 2 години після травмування.
| 6. |
Біляков А. М. Можливість виявлення "середніх молекул" у тканині легень смертельно травмованих людей [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(1). - С. 16-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(1)__8 Для розв'язання питання про можливість використання "середніх молекул" для судово-медичних цілей визначено їх вміст в екстракті тканини легень осіб, які померли в ранньому терміні антемортального періоду. Встановлено, що "середні молекули" визначаються в екстракті легеневої тканини у померлих безпосередньо після травми, через короткий проміжок часу (від декількох до десятків хвилин) та через 1 - 2 год після травмування. Причому їх кількісний вміст у померлих через 1 - 2 год статистично відрізняється від інших груп травмованих (p << 0,05).
| 7. |
Біляков А. М. Визначення діагностичних критеріїв для встановлення травматичного ґенезу смерті та тривалості перебігу смертельної механічної травми за коефіцієнтом співвідношення вмісту ефіри холестерину/холестерин в тканині наднирників людини [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2013. - Т. 17, № 1. - С. 8-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2013_17_1_3
| 8. |
Біляков А. М. Зміна вмісту ефірів холестерину в тканині наднирників людини в ранній термін антемортального періоду [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Морфологія. - 2013. - Т. 7, № 4. - С. 7-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2013_7_4_3
| 9. |
Біляков А. М. Можливість встановлення тривалості перебігу смертельної механічної травми в ранній термін антемортального періоду за вмістом кортизону та кортикостерону в тканині наднирників людини [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Український морфологічний альманах. - 2013. - Т. 11, № 1. - С. 9-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2013_11_1_5
| 10. |
Біляков А. М. Діагностичні критерії для встановлення тривалості перебігу смертельної механічної травми в ранній термін антемортального періоду за вмістом кортизолу в тканині наднирників людини [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Український медичний альманах. - 2013. - Т. 16, № 1. - С. 75-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2013_16_1_22 Мета дослідження - в ранньому терміні антемортального періоду визначити діагностичні критерії для встановлення травматичного генезу смерті та тривалості її перебігу з врахуванням двохсигмального відхилення від середнього значення кількісного вмісту адреналіну та норадреналіну в лікворі. Катехоламіни визначали за допомогою тонкошарової хроматографії на пластинах Sorbifil. Кількісний вміст - за допомогою розробленої програми та запатентованого способу (Патент на корисну модель № 54582, зареєстрований 10.11.2010 р.), за яким програмно автоматично визначається площа плями дослідженої речовини на хроматограмі після її сканування у порівнянні з площею плями стандарту. Встановлено, що кількісний вміст адреналіну в лікворі понад 88,96 нг/мл, а норадреналіну понад 99,49 нг/мл у порівнянні з контролем (раптова смерть) може вказувати, що смерть настала внаслідок травми. У випадках, коли травматичний генез смерті не викладає сумнівів, вміст адреналіну у межах від 127,52 до 190,73 нг/мл та норадреналіну від 159,07 до 345,1 нг/мл вказує, що смерть настала через короткий проміжок часу.
| 11. |
Біляков А. М. Значення кількісного вмісту катехоламінів в лікворі для діагностики тривалості перебігу смертельної механічної травми [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 409-413. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__64 Изучено содержание катехоламинов - адреналина и норадреналина в цереброспинальной жидкости при повешении и внезапной смерти от сердечно-сосудистых заболеваний. Установлено, что уровень катехоламинов при повешении превышает их количественное содержание при смерти от ишемической болезни сердца. Этот критерий может быть использован для обоснования асфиксии при повешении.В ранньому терміні антемортального періоду безпосередньо після травми, у випадку смерті за короткий проміжок часу (від декількох до десятків хв) та через 1 - 2 год після неї визначено кількісний вміст катехоламінів в лікворі для встановлення тривалості її перебігу. У трупів осіб, які померли внаслідок травмування, під час проведення судово-медичного дослідження шляхом субокцитіпальної пункції відбирали ліквор. Зразки об'єднували в групи залежно від тривалості вмирання. Катехоламіни визначали за допомогою тонкошарової хроматографії на пластинах Sorbifil. Кількісний вміст визначали за допомогою розробленої програми та запатентованого способу (Патент на корисну модель № 54582, зареєстрований 10.11.2010 р.), за якого програмно автоматично визначається площа плями дослідженої речовини на хроматограмі після її сканування у порівнянні з площею плями стандарту. Встановлено, що у порівнянні з групою контролю (померлі внаслідок ішемічної хвороби серця) у осіб, які померли за короткий проміжок часу, вміст адреналіну та норадреналіну статистично відрізняється (p << 0,02) та не відрізняється у тих, хто помер через 1 - 2 год (p >> 0,05). У випадках, коли травматичний генез смерті не викладає сумнівів, вміст адреналіну у осіб, які померли через короткий проміжок часу у порівнянні з померлими через 1 - 2 год, статистично не відрізняється (p >> 0,05). Однак, існує статично достовірна різниця вмісту норадреналіну в даних групах (p << 0,05).
| 12. |
Біляков А. М. Діагностичні критерії для встановлення травматичного ґенезу смерті та тривалості зажиттєвого перебігу смертельної механічної травми за кількісним вмістом катехоламінів в лікворі [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(2). - С. 522-526. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(2)__81 Мета дослідження - в ранньому терміні антемортального періоду визначити діагностичні критерії для встановлення травматичного генезу смерті та тривалості її перебігу з врахуванням двохсигмального відхилення від середнього значення кількісного вмісту адреналіну та норадреналіну в лікворі. Катехоламіни визначали за допомогою тонкошарової хроматографії на пластинах Sorbifil. Кількісний вміст - за допомогою розробленої програми та запатентованого способу (Патент на корисну модель № 54582, зареєстрований 10.11.2010 р.), за яким програмно автоматично визначається площа плями дослідженої речовини на хроматограмі після її сканування у порівнянні з площею плями стандарту. Встановлено, що кількісний вміст адреналіну в лікворі понад 88,96 нг/мл, а норадреналіну понад 99,49 нг/мл у порівнянні з контролем (раптова смерть) може вказувати, що смерть настала внаслідок травми. У випадках, коли травматичний генез смерті не викладає сумнівів, вміст адреналіну у межах від 127,52 до 190,73 нг/мл та норадреналіну від 159,07 до 345,1 нг/мл вказує, що смерть настала через короткий проміжок часу.
| 13. |
Біляков А. М. Вивчення реакції симпато - адреналової системи при смертельних механічних травмах шляхом визначення вмісту катехоламінів в перикардіальній рідині у осіб з різною тривалістю вмирання [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 356-361. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__54
| 14. |
Біляков А. М. Катехоламінові ушкодження міокарда як можливий діагностичний критерій для встановлення тривалості зажиттєвого перебігу смертельної механічної травми [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Судово-медична експертиза. - 2014. - № 1. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sme_2014_1_7 Відсоток площі катехоламінових ушкоджень міокарда змінюється залежно від тривалості життя постраждалих після травмування. У померлих безпосередньо після травми він є суттєво нижчим у порівнянні з групою контролю. Причому, існує достовірна різниця між відсотком площі ушкодження правого (p << 0,001) та лівого шлуночків (p << 0,01), міжшлуночкової (p << 0,001) та міжпередсердної перетинок (p << 0,02). У осіб, смерть яких настала за короткий проміжок часу після травми, відсоток площі ушкодження підвищується і є статистично достовірним в обох передсердях (p << 0,01), міжшлуночковій (p << 0,01) та міжпередсердній перетинках (p << 0,01). У померлих через декілька годин після травми відсоток площі ураження статистично не відрізняється (p >> 0,05) від тих, хто прожив від декількох до десятків хвилин.
| 15. |
Біляков А. М. Вплив алкогольної інтоксикації на структуру насильницької смерті киян молодого віку за матеріалами київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи за 2001 – 2005 роки [Електронний ресурс] / А. М. Біляков, І. А. Федотова // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 3(2). - С. 393-395. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_3(2)__83
| 16. |
Біляков А. М. Визначення тривалості перебігу смертельної травми в ранньому терміні антемортального періоду за вмістом ефірів холестерину в тканині наднирників людини [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Biomedical and biosocial anthropology. - 2013. - № 20. - С. 6-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2013_20_3
| 17. |
Біляков А. М. Критерії для встановлення травматичного ґенезу смерті та тривалості зажиттєвого перебігу смертельної механічної травми за вмістом адреналіну та норадреналіну в перикардіальній рідині [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Biomedical and biosocial anthropology. - 2013. - № 21. - С. 6-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2013_21_3
| 18. |
Федотова І. А. Аналіз випадків насильницької смерті на фоні алкогольної інтоксикації осіб віком 30 - 60 років з урахуванням пори року за матеріалами Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи за 2001 – 2005 роки [Електронний ресурс] / І. А. Федотова, А. М. Біляков // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 4(2). - С. 350-352. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_4(2)__78
| 19. |
Біляков А. М. Використання надниркових залоз для визначення тривалості перебігу стрес – реакції при динамічному розвитку смертельної механічної травми [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2(1). - С. 367-370. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_2(1)__76
| 20. |
Біляков А. М. Діагностика травматичного ґенезу смерті за вмістом гістаміну та серотоніну в лікворі в разі смертельної дії травматичного фактору [Електронний ресурс] / А. М. Біляков // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2(3). - С. 383-386. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_2(3)__85
| | |
|
|